Ухвала

від 11.11.2024 по справі 904/4868/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4868/24

Суддя Загинайко Т.В., щодо матеріалів

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Оренда" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка (Шевченківський, Соборний райони), буд. 10; ідентифікаційний код 45127464)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Лонд" (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17; ідентифікаційний код 44451711)

про стягнення 3 223 800 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром-Оренда" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4641/24 від 04.11.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Лонд" 3 223 800 грн. 00 коп., що складає 2 388 000 грн. 00 коп. - попередньої оплати за продукцію за договором поставки від 06.06.2024 №57 та 835 800 грн. 00 коп. - штрафу.

Також просить витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З наданої позовної заяви вбачається, що позивачем не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Так, позовна заява містить лише клопотання щодо відстрочення сплати судового збору з розрахунком розміру судового збору.

У вказаному клопотанні позивач просить відстрочити сплату судового збору до моменту прийняття рішення за результатами розгляду справи та зазначає про те, що: - на рахунку позивача відсутні кошти; - рухомого та нерухомого майна у власності позивача не перебуває; - крім загальних проявів рецесії економіки через військові дії з боку Російської Федерації, зазначений майновий стан позивач склався також через протиправну бездіяльність відповідача, який, отримавши кошти від позивача, не поставив обладнання, на отримання якого розраховував позивач для подальшого використання для отримання доходу; - основним видом економічної діяльності позивача є надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування (КВЕД 77.31), відтак порушення умов договору з боку відповідача, завдає значної шкоди господарській діяльності позивача, порушує його права та законні інтереси; - за таких обставин, позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання відповідної позовної заяви у даній справі в розмірі 48 357 грн. 00 коп.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви позовної майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається, позивачем у позові заявлено майнову вимогу про стягнення 3 223 800 грн. 00 коп.

Позовна заява була подана до суду в електронному вигляді через систему "Електронний суд".

Отже, за подання позову позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 38 685 грн. 60 коп. (3 223 800,00 грн. х 1,5% х 0,8).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті (частина 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Господарський суд зазначає, що наведеними правовими нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Як вбачається, обставини, на які посилається позивач у клопотанні про відстрочення сплати судових витрат не відповідають переліку умов, за яких можливе відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а отже, посилання позивача на прояв рецесії економіки через військові дії Російської Федерації та протиправну діяльність відповідача не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позову не підлягає задоволенню.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, на яку посилається позивач, зробила відповідні висновки, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату; крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, з урахуванням положень частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як було зазначено, частина 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Аналогічне положення закріплено в частині 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частина 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, частина 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, без відсилки до статті 8 Закону "Про судовий збір", передбачає можливість зменшення розміру судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат.

У той же час Господарський процесуальний кодекс України не містить подібних положень до тих, які закріплені у частині 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказане свідчить про відмінність правового регулювання та, відповідно, нетотожність випадків, за яких юридичній особі може бути відстрочено сплату судового збору в адміністративному та господарському процесах.

Вказане підтверджується змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, у якій зазначено, зокрема, що:

"44. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

45. При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

46. Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не було.

47. Водночас у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

48. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору".

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2024 у справі № 906/1205/19.

З урахуванням викладеного, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовна заява є такою, що оформлена без дотримання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1-4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 7-денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: - навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; - надати суду докази сплати судового збору в розмірі 38 685 грн. 60 коп. в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Оренда" щодо відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Оренда" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка (Шевченківський, Соборний райони), буд. 10; ідентифікаційний код 45127464) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Лонд" (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17; ідентифікаційний код 44451711) про стягнення 3 223 800 грн. 00 коп. - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- надати суду докази сплати судового збору в розмірі 38 685 грн. 60 коп. в порядку, встановленому законом.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 11.11.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Загинайко