Ухвала

від 07.11.2024 по справі 43/632

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

07.11.2024 м. Харків № 43/632

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» за вх. № 7504/24 від 14.10.2024 на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 67106328

у справі №43/632

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

до відповідача Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа»

про стягнення 2 430 154,16 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.03.2004 у справі № 43/632 (суддя Зубченко І.В.) позовні вимоги ВАТ «МК «Азовсталь» задоволено частково. Стягнуто з МКП «Маріупольтепломережа» на користь ВАТ «МК «Азовсталь» заборгованість за надані послуги теплопостачання у сумі 2 110 897,91 грн, витрати за державним митом у сумі 1 700 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення з МКП «Маріупольтепломережа» на користь ВАТ «МК «Азовсталь» інфляційних втрат у сумі 121 338,09 грн, 3% річних - 47 263,41 грн та пені - 150 654,75 грн відмовлено.

22.03.2004 на виконання вказаного рішення господарським судом видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2004 у справі № 43/632 рішення Господарського суду Донецької області від 10.03.2004 змінено. Перший абзац його резолютивної частини викладено у такій редакції: «Позовні вимоги ВАТ «МК «Азовсталь» задовольнити повністю». У другому абзаці резолютивної частини рішення після слів: «у сумі 2 110 897,91 грн» додано слова: «інфляційних втрат у розмірі 121 338,09 грн, 3% річних 47 263,41 грн, пені 150 654,75 грн». В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 26.10.2004 у справі № 43/632 постанову Вищого господарського суду України від 20.07.2004 в частині стягнення з МКП «Маріупольтепломережа» на користь ВАТ «МК «Азовсталь» 150 654,75 грн пені скасовано із залишенням в силі рішення Господарського суду Донецької області від 10.03.2004 в частині відмови у стягненні 150 654,75 грн пені. В решті постанову залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.06.2006 у справі № 43/632 відмовлено МКП «Маріупольтепломережа» в задоволенні скарги №759/01 від 26.04.2006 на дії ДВС у Жовтневому районі м.Маріуполя.

У зв`язку з надходженням скарги ПрАТ «МК «Азовсталь» за вх.№31467/16 від 02.11.2016 на дії органу ДВС та переведенням судді Зубченко І.В. на посаду Донецького апеляційного господарського суду, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 02.11.2016 № 01-02/1228 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 43/632, за результатами якого справа розподілена судді Бойко І.А. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2016).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.11.2016 у справі № 43/632 скаргу ПрАТ «МК «Азовсталь» на дії Центрального ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області з виконання наказу у справі № 42/632 задоволено. Визнано незаконними дії органу старшого державного виконавця Центрального ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області Новикової Л.О. щодо повернення наказу господарського суду Донецької області №43/632 від 22.03.2004 на адресу ПрАТ «МК «Азовсталь» без прийняття до виконання. Зобов`язано Центральний ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області відкрити виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду Донецької області №43/632 від 22.03.2004 на підставі заяви ПрАТ «МК «Азовсталь» про відкриття виконавчого провадження №09-1/300 від 30.09.2016.

14.10.2024 за вх.№7504/24 до господарського суду надійшла скарга ПрАТ «МК «Азовсталь» на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 67106328 в порядку ст.ст. 339, 340 ГПК України (розд. VІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень»).

За змістом прохальної частини скарги ПрАТ «МК «Азовсталь» просить суд:

1. поновити строк на подачу скарги на неправомірну бездіяльність Центрального ВДВС у м. Маріуполі Маріупольського р-ну Донецької області Східного МРУ МЮ по примусовому виконанню наказу Господарського суду Донецької області у справі №43/632 від 22.03.2004 про стягнення з МКП «Маріупольтепломережа» на користь ВАТ «МК «Авзовсталь» 2 110 897,91 грн заборгованості за надані послуги теплопостачання, 1 700 грн витрат за державним митом, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за ВП №67106328;

2. визнати неправомірну бездіяльність Центрального ВДВС у м. Маріуполі Маріупольського р-н Донецької області Східного МРУ МЮ по примусовому виконанню наказу Господарського суду Донецької області у справі №43/632 від 22.03.2004 про стягнення з МКП «Маріупольтепломережа» на користь ВАТ «МК «Авзовсталь» 2 110 897,91 грн заборгованості за надані послуги теплопостачання, 1 700 грн витрат за державним митом, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за ВП №67106328;

3. зобов`язати Центральний ВДВС у м. Маріуполі Маріупольського р-н Донецької області Східного МРУ МЮ здійснити усі передбачені заходи по примусовому виконанню наказу Господарського суду Донецької області у справі №43/632 від 22.03.2004 про стягнення з МКП «Маріупольтепломережа» на користь ВАТ «МК «Авзовсталь» 2 110 897,91 грн заборгованості за надані послуги теплопостачання, 1 700 грн витрат за державним митом, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за ВП №67106328 в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема, але не виключно:

- по отриманню інформації щодо отримання від МКП «Маріупольтепломережа» декларації про доходи та майно, а також фінансової звітності, у випадку неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан, ненадання на вимогу державного виконавця декларації про доходи та майно здійснити заходи щодо притягнення МКП «Маріупольтепломережа» до передбаченої законом відповідальності;

- по отриманню інформації щодо виявлення рахунків, електронних гаманців МКП «Маріупольтепломережа»;

- по отриманню інформації щодо виявлення нерухомого майна МКП «Маріупольтепломережа» (в т.ч. земельних ділянок, які не мають кадастрового номеру та нерухомого майна, право на яке реєструвалося до 2013 року);

- по отриманню інформації щодо виявлення рухомого майна МКП «Маріупольтепломережа», зокрема, сільськогосподарської техніки, водних суден та ін. (направити запити до Держпродспоживслужбі, Державної інспекції сільського господарства України та інших державних органів);

- по отриманню інформації щодо виявлення майнових прав, зокрема, корпоративних прав, акцій, прав інтелектуальної власності МКП «Маріупольтепломережа»;

- по отриманню інформації щодо майна/коштів, які належить МКП «Маріупольтепломережа» від інших осіб або яке знаходиться у інших осіб (необхідно отримати від органів ДПС України інформацію з реєстру податкових накладних, а також про господарські операції та зареєстровані МКП «Маріупольтепломережа» чи по відношенню до МКП «Маріупольтепломережа» податкові накладні за період з 2021 по 2024 роки (отримана інформація може вказувати на осіб, які мають заборгованість перед МКП «Маріупольтепломережа», на яку можна звернути стягнення);

- щодо виходу державного виконавця за місцем знаходження МКП «Маріупольтепломережа» або за місцезнаходженням майна МКП «Маріупольтепломережа» для виявлення, опису та оцінки такого майна;

- щодо звернення до правоохоронних органів про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника - юридичної особи МКП «Маріупольтепломережа» відповідно до ст. 382 Кримінального Кодексу України, («Невиконання судового рішення»);

- по виклику посадових осіб боржника - юридичної особи МКП «Маріупольтепломережа» з приводу виконавчого документу, а у разі якщо боржник не з`явився за викликом виконавця, звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

- по вимаганню у посадових осіб боржника - юридичної особи МКП «Маріупольтепломережа» надання пояснень за фактом невиконання рішення або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- по зверненню до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи МКП «Маріупольтепломережа» за межі України до виконання зобов`язань за рішенням суду.

У зв`язку з надходженням скарги ПрАТ «МК «Азовсталь» за вх.№7504/24 від 14.10.2024 на дії органу ДВС та відрахуванням судді Бойко І.А. зі штату Господарського суду Донецької області, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 14.10.2024 № 02-01/69 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 43/632, за результатами якого справа розподілена судді Ніколаєвій Л.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024).

Разом з цим, з даних ЄДРСР вбачається, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2022 у справі №908/2252/22 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника ПрАТ «МК «Азовсталь», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено попереднє засідання. Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «МК «Азовсталь» здійснено 21.12.2022 (номер публікації 69765).

Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

У ч.ч. 1-3 ст. 7 КУзПБ, який набув чинності 21.10.2019, встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, норми КУзПБ передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, Верховним Судом у постановах від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18.

У постанові від 29.08.2022 у справі №910/10877/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначав, що установлена вимогами ст. 7 КУзПБ концентрація майнових спорів за участю боржника виключно в межах справи про банкрутство дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо збереження майнових активів боржника у його розпорядженні, з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.

Результати розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, пов`язані із виконанням судового рішення, ухваленого за результатом майнового спору за участі боржника, можуть впливати на рух його майнових активів.

Тому, попри те, що майновий спір за участі боржника було вирішено до відкриття провадження у справі про його банкрутство, однак розгляд в подальшому процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у господарській справі, ухвалених за результатами розгляду такого майнового спору, має відбуватися за правилами ГПК України з обов`язковим урахуванням положень ст. 7 КУзПБ.

Тобто, у такому випадку, скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця має розглядатися господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, безвідносно до того, що сам майновий спір не розглядався у межах такої справи (оскільки був вирішений до відкриття провадження у справі про банкрутство).

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16 викладений правовий висновок щодо юрисдикції господарських судів стосовно спорів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство. Зокрема, Верховний Суд у цій постанові зазначив, що з введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ справи у спорах, наслідком вирішення яких може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника у справі про банкрутство, а також спори з вимогами до боржника за правилами ст.7 цього Кодексу підлягають розгляду виключно у межах справи про його банкрутство.

Системний аналіз змісту приписів ст.7 КУзПБ у сукупності зі ст.ст. 20, 30 ГПК України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила, що забезпечує дієвість механізму забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Також, конкретизуючи (уточнюючи) висновки, викладені у постанові від 29.08.2022 у справі №910/10877/17, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16 зробив висновок щодо співвідношення приписів ст.ст.339, 340 ГПК України та ст.7 КУзПБ при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, що пов`язані з виконанням судового рішення, ухваленого за результатом майнового спору, стороною якого є боржник. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що сутність судового контролю за виконанням судових рішень полягає у розгляді та вирішенні судом скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Підставою для здійснення такого контролю є звернення сторони виконавчого провадження, яка вважає, що відповідним рішенням (дією, бездіяльністю) порушено її права, оскільки на дату такого звернення добровільно не виконані її вимоги виконавцем/посадовою особою ДВС або приватним виконавцем.

Тож питання, що є предметом розгляду суду під час судового контролю за виконанням судових рішень, має усі характерні ознаки спору, оскільки постає як стан невизначеності у правах та обов`язках її учасників, що має бути усунутий судовим рішенням. Та обставина, що спір цей є суто процесуальним, особливого значення в розглядуваному контексті не має. Адже за змістом ч.1 ст. 7 КУзПБ саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому частина друга цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо інших вимог до боржника, тобто спори, які тим чи іншим чином стосуються інших вимог до боржника.

Тому в разі оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, які стосуються виконання судового рішення, ухваленого у спорі за участю боржника в межах справи про банкрутство відповідно до приписів ст. 7 КУзПБ, очевидно, що така скарга (заява, позов) підлягає розгляду судом, який розглянув справу в майновому спорі чи іншому спорі з вимогами до боржника як суд першої інстанції (ст. 340 ГПК України), тобто судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, навіть за умови, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень згідно з абзацом четвертим частини другої цієї норми.

Верховний Суд наголосив, що вирішуючи питання, пов`язані з оскарженням рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо примусового виконання (звернення стягнення на кошти та інше майно) за рішеннями у спорах (правовідносинах), стороною яких є боржник у справі про банкрутство, які були вирішені поза межами справи про банкрутство до введення в дію КУзПБ або з інших причин, господарським судам слід урахувати у системному взаємозв`язку ст.ст. 339, 340 ГПК України та ст. 7 КУзПБ, керуючись пріоритетом приписів спеціального закону - КУзПБ, а також закріпленими у цьому законі принципами концентрації всіх спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство та судового контролю у відносинах банкрутства (неплатоспроможності).

Здійснюючи системне тлумачення приписів ст. 7 КУзПБ, п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, а також ст. 339 ГПК України слід виходити із того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними, і під час їх співставлення із нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.

КУзПБ розширив юрисдикційність господарському суду спорів, стороною яких є боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, визначивши за змістом ст. 7 Кодексу критерій впливу на майнові активи боржника вирішальним при з`ясуванні питання щодо необхідності розгляду спору в межах справи про його банкрутство.

Телеологічне та лексичне тлумачення приписів п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України у взаємозв`язку зі ст. 7 КУзПБ свідчить, що у цих нормах законодавець, застосувавши категорії «справи у спорах з майновими вимогами», «майновий спір», «спір щодо майна» та залишивши перелік таких спорів відкритим, визначив передумови для реалізації судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, функції судового контролю щодо максимально широкого кола правовідносин за участю боржника та щодо його майна.

За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Системне тлумачення п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, ст. 7 КУзПБ приводить до висновку, що у межах справи про банкрутство підлягають вирішенню питання судового контролю у виконавчих провадженнях за рішеннями стосовно боржника, виконання яких є можливим шляхом звернення стягнення на кошти чи інше його майно, незалежно від процесуальної форми звернення (скарга, заява, позов) заінтересованої особи щодо здійснення такого контролю.

Повноваження господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо здійснення відповідного судового контролю поширюються і на правовідносини з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) у виконавчому провадженні, що передбачає звернення стягнення на майно боржника або може вплинути іншим чином на майнові активи боржника, і такий контроль має здійснюватися з моменту відкриття виконавчого провадження та до його завершення чи закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Контроль суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, за виконанням судових рішень може здійснюватися, зокрема, шляхом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, за результатами розгляду якої у разі встановлення обґрунтованості скарги суд ухвалою визнає оскаржувані рішення, дії або бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Натомість розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та ухвалення відповідного рішення поза провадженням у справі про банкрутство може мати наслідком суперечність між судовим рішенням за скаргою та метою процедур банкрутства (неплатоспроможності) за приписами спеціального закону - КУзПБ, що має пріоритет з часу відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Таке судове рішення не відповідатиме критерію виконуваності та принципу правової визначеності, адже виконавець чи орган державної виконавчої служби може опинитися у стані невизначеності через колізії у правовому регулюванні примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) і процедури банкрутства (неплатоспроможності) боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, з огляду на те, що скарга за вх. № 7504/24 від 14.10.2024 стосується оскарження бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого в майновому спорі у справі № 43/632, і результат її розгляду може вплинути на майнові активи ПрАТ «МК «Азовсталь», господарський суд дійшов висновку про передачу матеріалів цієї скарги на розгляд Господарського суду Запорізької області в межах справи №908/2252/22 про банкрутство ПрАТ «МК «Азовсталь».

Питання щодо передачі матеріалів скарги ПрАТ «МК «Азовсталь» за вх. № 7504/24 від 14.10.2024 на розгляд Господарського суду Запорізької області в межах справи №908/2252/22 про банкрутство ПрАТ «МК «Азовсталь» вирішено з перевищенням встановленого законом строку з об`єктивних причин, пов`язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м. Харків, яке є прифронтовим містом, особливим режимом роботи суду в умовах воєнного стану.

Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Матеріали скарги Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» за вх. № 7504/24 від 14.10.2024 на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 67106328 передати на розгляд Господарського суду Запорізької області в межах справи №908/2252/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Ухвала набирає законної сили 07.11.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повна ухвала складена 07.11.2024.

Суддя Л.В. Ніколаєва