Рішення

від 28.10.2024 по справі 910/3266/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2024Справа № 910/3266/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА УКРРЕСУРС»

до: 1) Державної служби геології та надр України,

2) Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маскат-Консалт»

про визнання недійсним аукціону та його результатів, стягнення 2 000 000,00 грн,

Представники учасників справи:

від позивача: Стасишин Р.М. (в режимі відеоконференції),

від відповідачів 1, 2: не з`явились,

від третьої особи: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА УКРРЕСУРС» до Державної служби геології та надр України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання недійсним аукціону та стягнення 2 000 000,00 грн, у якій позивач просить:

1) визнати недійсним електронний аукціон SUE001-UA-20230901-23645 з продажу «Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Великополе. Вартість геологічної інформації - 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 52 678,08 грн (з ПДВ)»;

2) визнати недійсним результат електронного аукціону SUE001-UA-20230901-23645 з продажу «Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Великополе. Вартість геологічної інформації - 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 52 678,08 грн (з ПДВ)», оформлений протоколом електронного аукціону від 23.10.2023 та наказом Державної служби геології та надр України від 14.11.2023;

3) стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА УКРРЕСУРС» 2 000 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано розміщенням Державною службою геології та надр України в оголошенні про проведення аукціону недостовірної інформації про лот, що призвело до порушення прав позивача, як переможця цього аукціону. Відтак, позивач вважає, що оскільки аукціон проведено із порушенням законодавства, він має бути визнаний недійсним, а позивачу підлягають поверненню сплачені ним кошти гарантійного внеску в розмірі 2 000 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3266/24, підготовче засідання призначено на 24.04.2024.

09.04.2024 до суду через систему Електронний Суд від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні, призначеному на 24.04.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

10.04.2024 на електронну пошту суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 повернуто відзив відповідача-2 від 09.04.2024 № 04-05-10/3737 без розгляду.

Іншою ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

16.04.2024 через відділ діловодства суду від відповідача-2 засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву від 09.04.2024 № 04-05-10/3737, аналогічний тому, що був повернутий ухвалою суду від 15.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 вказаний відзив, що надійшов до суду 16.04.2024, повернуто відповідачу-2 без розгляду.

23.04.2024 до суду надійшли:

- відзив від відповідача-1, який містить, зокрема, вимогу про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву;

- відзив від відповідача-2.

В підготовче засідання 24.04.2024 з`явився представник позивача. Відповідачі своїх уповноважених представників в підготовче засідання не направили, про дату, час та місце його проведення належним чином повідомлені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 відзив Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві від 09.04.2024 № 04-05-10/3737, який надійшов до суду 23.04.2024, залишено без розгляду.

Водночас, в підготовчому засіданні 24.04.2024 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив визнати поважними причини пропуску відповідачем-1 строку на подання відзиву на позовну заяву, поновити такий строк та долучити відзив відповідача-1 до матеріалів справи.

Представник позивача в підготовчому засіданні 24.04.2024 просив залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маскат-Консалт», як особу, яка була визнана переможцем оспорюваного аукціону, однак відмовилась від укладання договору за його результатами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маскат-Консалт» (вул. Наукова, 43, кв. 8, м. Львів, 79060; ідентифікаційний код 37880065). Зобов`язано позивача надіслати на адресу третьої особи копію позовної заяви з додатками, докази чого надати до суду. Встановлено третій особі строк для подання пояснень по суті позовних вимог - протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали. Позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив відповідача-1, відповідачу-1 встановлено строк для подання заперечень. Підготовче засідання у справі відкладено на 20.05.2024.

20.05.2024 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшли: клопотання про долучення доказів направлення копії позовної заяви з додатками третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Маскат-Консалт»; клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 20.05.2024 з`явився представник відповідача-2, інші учасники справи не з`явились, про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, заяв/клопотань не подавали.

Суд, розглянувши подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, заслухавши думку представника відповідача-2, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив вказане клопотання задовольнити та відкласти підготовче засідання на 24.06.2024.

20.05.2024 до суду за допомогою системи Електронний Суд представником позивача подано заяву про участь у судових засіданнях у справі № 910/3266/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 вищевказану заяву представника позивача задоволено, вирішено забезпечити участь останнього у розгляді справи № 910/3266/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В підготовче засідання 24.06.2024 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції, інші учасники справи не з`явились, про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи, що судом здійснено всі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд в підготовчому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті на 05.08.2024.

В судове засідання 05.08.2024 з`явились представники позивача (в режимі відеоконференції) та відповідача-2. Представники відповідача-1 та третьої особи не з`явились, однак про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв/клопотань до суду не подавали.

Представник позивача в судовому засіданні 05.08.2024 надав суду пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача-2 заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів з Державного бюджету України, зазначаючи про обрання неналежного способу захисту.

Заслухавши пояснення позивача та заперечення відповідача-2, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти розгляд справи на 09.09.2024 та викликати в судове засідання представника відповідача-1 для надання усних заперечень щодо позовних вимог.

В судове засідання 09.09.2024 з`явились представники позивача (в режимі відеоконференції) та відповідача-2. Представники відповідача-1 та третьої особи не з`явились, однак про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв/клопотань до суду не подавали.

Представники позивача та відповідача-2 надали суду додаткові пояснення щодо позову.

Заслухавши додаткові пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази відповідно до ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 25.09.2024.

В судове засідання 25.09.2024 з`явилися представники сторін. Третя особа свого представника в судове засідання не направила, однак про дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 25.09.2024 надав суду усні заперечення щодо позовних вимог, просив у позові відмовити. Також у вказаному судовому засіданні представником позивача надано додаткові усні пояснення.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 28.10.2024.

В судове засідання 28.10.2024 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції. Інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки неявка представників відповідачів 1, 2 та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд уважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності вказаних учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні 28.10.2024 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 28.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.06.2023 до Державної служби геології та надр України Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЛТ» подано заяву щодо ініціювання продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах) від 05.06.2023 № 1-05 (вх. № 71-ПР/1-23) щодо ділянки Великополе, яка розташована у Яворівському районі Львівської області.

Державна служба геології та надр України листом від 27.07.2023 № 3262/08/2-23 звернулась до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України стосовно розгляду питання про надання пропозицій із зазначенням умов надрокористування щодо продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ) піску ділянки Великополе, яка розташована в Яворівському районі Львівської області.

Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України листом від 10.08.2023 № 25/4-17/13109-23 внесено пропозицію щодо включення ділянки Великополе, яка розташована в Яворівському районі Львівської області, з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) піску, до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, за умови дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства, у тому числі щодо режиму охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду і земель, зарезервованих для заповідання, особливо цінних земель, водних об`єктів, їх басейнів, водоохоронних зон (включаючи заплави) і прибережних захисних смуг.

Наказом Державної служби геології та надр України від 01.09.2023 № 440 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)» затверджено перелік ділянок надр разом з відповідними програмами робіт, зокрема, в частині, що стосується ділянки Великополе, яка розташована в Яворівському районі Львівської області, та виставлено на аукціон (електронні торги) з продажу спеціальних дозволів користування надрами.

20.09.2023 позивачем сплачено на користь оператора, через електронний майданчик якого проводився аукціон, гарантійний внесок у розмірі 2 000 000,00 грн за участь в аукціоні № SUE001-UA-20230901-23645, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.09.2023 № 439.

21.09.2023 відбувся електронний аукціон щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) - ділянка Великополе, яка розташована в Яворівському районі Львівської області, строком на 20 років (реєстраційний номер лоту SUE001-UA-20230901-23645).

У вказаному аукціоні взяли участь: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСКАТ-КОНСАЛТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ДРОГ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «УКРРЕСУРС», Товариство з обмеженою відповідальністю «АМП АГРО-ТРЕЙД».

Початкова ціна продажу лота складала 1 688 400,00 грн без ПДВ; розмір гарантійного внеску - 2 000 000,00 грн.

За результатами перебігу електронних торгів № SUE001-UA-20230901-23645 переможцем аукціону, який завершився 21.09.2023, було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСКАТ-КОНСАЛТ». Однак, в подальшому вказане товариство наказом Державної служби геології та надр України від 23.10.2023 № 540 відповідно до пункту 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 (надалі - Порядок № 993) у зв`язку із непідписанням договору купівлі-продажу дозволу в установлений строк позбавлено права на отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Враховуючи зазначене та положення п. 31 Порядку № 993 було сформовано новий протокол електронного аукціону № SUE001-UA-20230901-23645, за яким переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «УКРРЕСУРС».

Протокол електронного аукціону № SUE001-UA-20230901-23645 сформовано та підписано переможцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «УКРРЕСУРС» з накладенням на нього кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та опубліковано в системі електронних торгів ProZorro.Продажі.

Надалі наказом Державної служби геології та надр України від 14.11.2023 № 580 відповідно до п. 30 Порядку № 993 позбавлено Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «УКРРЕСУРС» права на отримання спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку із невнесенням в установлений строк винагороди оператору, через якого переможець аукціону набув право на участь в аукціоні.

Враховуючи наведене, ділянку Великополе, яка розташована в Яворівському районі Львівської області було виставлено на повторний та другий повторний аукціони наказами Державної служби геології та надр України від 15.11.2023 № 590, від 06.12.2023 № 628 та від 25.12.2023 № 662 (лоти №№ SUE001-UA-20231116-07242, SUE001-UA-20231206-12293 та SUE001-UA-20231225-92527), які, як зазначає відповідач-1, не відбулись у зв`язку із відсутністю учасників.

Відтак, Державною службою геології та надр України листом від 20.02.2024 № 1055/08/2-24 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЛТ» заяву від 05.06.2023 № 1-05 з додатковими документами у зв`язку з тим, що стосовно ділянки Великополе, яка розташована в Яворівському районі Львівської області, аукціони з продажу спеціального дозволу на користування надрами шляхом електронних торгів не відбулися.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що електронний аукціон № SUE001-UA-20230901-23645 було проведено із порушенням вимог законодавства, оскільки відповідачем-1 в оголошенні про проведення аукціону зазначено недостовірну інформацію про наявність надр піску на ділянці Великополе, що призвело до порушення прав позивача, оскільки останнього введено в оману, внаслідок чого спотворено результати аукціону. Так, позивач зазначає, що відповідач-1, не проводячи геологорозвідувальних робіт корисних копалин на ділянці Великополе, не мав достовірної геологічної інформації про наявність на вказаній ділянці надр піску та розмір його запасів, а відтак безпідставно та незаконно визначив в оголошенні про проведення аукціону назву корисної копалини, місцезнаходження, розмір запасів корисної копалини та вартість геологічної інформації. Крім того, позивач посилався на невірне визначення початкової ціни лоту. Вказані обставини, на думку позивача, є належними підставами для визнання недійсним електронного аукціону № SUE001-UA-20230901-23645 та його результатів. Водночас, оскільки за участь у вказаному аукціоні позивач сплатив гарантійний внесок у розмірі 2 000 000,00 грн, останній має бути йому повернутий на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно сплачені кошти у зв`язку з недійсністю аукціону.

Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. При цьому, вимоги позивача щодо повернення сплаченого ним гарантійного внеску вважає безпідставними з огляду на приписи п. 30 Порядку № 993.

Відповідач-2 заперечував проти задоволення позовних вимог, зокрема, в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми гарантійного внеску у розмірі 2 000 000,00 грн, вказуючи, що позивачем було неправильно обрано спосіб захисту своїх прав у цій частині.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення містить ст. 20 Господарського кодексу України.

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, є визнання правочину недійсним, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам (ст. 202 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу України про надра (надалі - КУпН) встановлено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами та процедура продовження їх строку, переоформлення, внесення змін, зупинення дії, анулювання, підстави для відмови у наданні, продовженні строку, внесення змін до угоди про умови користування надрами, тощо визначено статтями 16 - 16-6 КУпН.

Згідно з ч. 1 ст. 16 КУпН визначено, що спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів).

Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи. Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 16 КУпН).

За приписами частин 14-16 ст. 16 КУпН спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин у встановленому законодавством порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин Державною комісією України по запасах корисних копалин, за умови подальшого затвердження нею таких запасів, на підставі спеціального дозволу на користування надрами. Надрокористувач, якому надано спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин, має право проводити дорозвідку (довивчення) родовищ у межах наданої йому ділянки надр. У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, та (або) видобування різних видів корисних копалин за кількома спеціальними дозволами на користування надрами, крім корисних копалин, що розробляються відкритим способом. При цьому в угоді про умови користування надрами визначаються просторові межі та координати кутових точок ділянки надр, наданої у користування щодо кожного виду корисних копалин.

Статтею 18 КУпН передбачено, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Відповідно до ст. 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 затверджено Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, в який вносилися неодноразово зміни (Порядок № 993).

Відповідно до п. 6 Порядку № 993 визначено, що рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами з урахуванням вимог та строків, передбачених Кодексом України про надра.

Згідно з абзацом 15 п. 2 Порядку № 993 пакет аукціонної документації - документи, що готуються Держгеонадрами та містять відомості про ділянку надр, дозвіл у межах якої виставляється на аукціон (назва та координати, місцезнаходження, загальна інформація про геологічну будову, початкова ціна лота, програма робіт), проект угоди про умови користування надрами.

Відповідно до п. 10 Порядку № 993 оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Згідно з пп. 2 п. 11 Порядку № 993 оголошення про проведення аукціону повинно містити:

1) загальну інформацію про аукціон, зокрема: відомості про Держгеонадра (найменування, контактні номери телефонів, адреса електронної пошти); порядок подання заявок для участі в аукціоні; вимоги до заявників (непоширення на заявника - фізичну особу - підприємця, заявника - юридичну особу або її посадових осіб (керівника, його заступників та осіб, що їх заміщують) чи її засновників (юридичних та фізичних осіб), а також на заявника - іноземну юридичну особу чи її засновників (юридичних та фізичних осіб) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) згідно із Законом України "Про санкції" та актами, прийнятими відповідно до зазначеного Закону); перелік даних, які надаються заявниками; строк приймання заявок для участі в аукціоні; дату і час початку аукціону; розмір гарантійного внеску; інформацію про рахунок організатора (оператора), на який повинен бути перерахований гарантійний внесок; строк підписання протоколу проведення аукціону; строки підписання договору купівлі-продажу дозволу (договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною); порядок та строки сплати винагороди оператору, через якого переможець аукціону набув право на участь в аукціоні;

2) інформацію про лот, зокрема: реєстраційний номер лота; назву, місцезнаходження та координати ділянки надр, дозвіл на користування якою виставляється на аукціон; назву корисної копалини (у разі видобування - категорію та розмір запасів корисних копалин, а також дату проведення їх державної експертизи); вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл; вартість геологічної інформації; початкову ціну лота; крок аукціону; вартість пакета аукціонної документації, що сплачується переможцем.

Інформація, що міститься в оголошенні про проведення аукціону (крім реєстраційного номера лота), формується Держгеонадрами.

Одне оголошення про проведення аукціону містить інформацію тільки про один лот.

Інформація про ділянку надр, включену до лота, виставленого на аукціон, зазначається з урахуванням інформації, наведеної в документах, визначених Кодексом України про надра, та пакеті аукціонної документації.

Оголошення про проведення аукціону може включати інші додаткові відомості, необхідні для проведення аукціону, які стосуються ділянки надр, що виставляється на аукціон (п. 12 Порядку № 993).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 проведено аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами, а саме піском, який знаходиться на ділянці Великополе, та включає геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин.

Суд встановив, що в оголошенні про проведення аукціону із продажу спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Великополе вказано, що вказана ділянка в адміністративному відношенні розташована на території Яворівського району Львівської області, за 1,0 км на захід від с. Великополе. Вид корисної копалини - пісок. Вид користуваня надрами та строк, на який надається дозвіл: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ), 20 років. Вартість геологічної інформації - 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 52 678,08 грн з ПДВ. Крім того, в оголошенні вказано, що початкова ціна продажу складає 1 688 400,00 грн без ПДВ; гарантійний внесок учасника - 2 000 000,00 грн.

До оголошення було долучено пояснювальну записку, у якій зазначено, зокрема, що площа ділянки надр складає 31,5 га. Також зазначено про те, що на ділянці Великополе спеціалізовані геологорозвідувальні роботи на пісок не проводились; передумовою для вивчення пісків на ділянці є дані геологічних зйомок цієї території масштабів 1:200 000 (лист М-34-ХХІV) та 1:50 000 (лист М-34-84-А), проведених відповідно в 1957-1959 та в 1962-1967 роках.

Так, заявляючи вимоги про визнання недійсним електронного аукціону № SUE001-UA-20230901-23645 та його результатів позивач, зокрема, посилається на зазначення Державною службою геології та надр України в оголошенні про проведення аукціону недостовірної інформації щодо назви корисної копалини та визначення вартості геологічної інформації, яка не могла бути визначена без проведення геологорозвідуальних робіт.

Відповідно до положень Порядку розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 939 (надалі - Порядок № 939), геологічна інформація - зафіксовані на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді відомості та/або дані геологічного, геофізичного, геохімічного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного, геолого-економічного, технологічного, еколого-геологічного, фізико-географічного, геодезичного, геоастрономічного, аерокосмічного, петрографічного, палеонтологічного змісту, що характеризують геологічну будову надр, родовища корисних копалин, склад сировини та властивості гірських порід, руд, мінералів, вуглеводнів, підземних вод, а також інші якісні та кількісні параметри, показники та ознаки надр.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1075 затверджено Методику визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету (надалі - Методика), відповідно до п. 1 якої передбачено, що визначення вартості геологічної інформації здійснюється з метою компенсації витрат держави за раніше проведені геологорозвідувальні роботи. Така компенсація справляється виключно у разі отримання спеціального дозволу на користування надрами як плата за вторинну (оброблену) геологічну інформацію. Розмір такої плати за вторинну (оброблену) геологічну інформацію становить 6 відсотків ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), або розміру плати (збору) під час надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів).

Згідно з наявним у п. 2 Порядку № 939 визначенням, вторинна (оброблена) геологічна інформація - збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді відомості та/або дані, отримані за всіма видами і стадіями геологорозвідувальних робіт, видами користування надрами, отримана у результаті обробки, інтерпретації та аналізу первинної геологічної інформації, а саме: звіти і матеріали за результатами всіх видів і стадій геологорозвідувальних робіт, в тому числі звіти за свердловинами, результати обробки кернів та геологогеофізичних спостережень, у тому числі в цифровому вигляді; звіти за результатами науково-дослідних і тематичних робіт з геологічного вивчення надр; карти геолого-геофізичного змісту (в тому числі геологічні, мінерагенічні, гідрогеологічні, геофізичні, геохімічні, інженерно-геологічні, геоекологічні, родовищ, підрахунку запасів тощо); бюлетені державного моніторингу стану надр і режиму підземних вод; бази геологічних даних та інформаційні масиви геологічної інформації про надра (цифрові та графічні файли, сканобрази), геоінформаційні проекти, складені за результатами проведення робіт з геологічного вивчення надр.

Таким чином, із наведених положень Порядку № 939 та Методики суд доходить висновку, що відповідачем-1 при оголошенні оспорюваного аукціону із продажу спеціального дозволу на користування надрами була використана вторинна (оброблена) геологічна інформація щодо ділянки Великополе, перелік якої наведено у пояснювальній записці, тобто, оброблена та проаналізована зібрана раніше первинна геологічна інформація. При цьому, визначена у оголошенні вартість геологічної інформації відповідає визначеному у Методиці розміру платі за вторинну геологічну інформацію.

Водночас, суд враховує, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених ним у постанові від 24.12.2020 у справі № 303/1324/18, підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16 зроблено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц також зроблено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні мати місце і порушення прав та законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Як вже було встановлено, відповідно до сформованого 23.10.2023 протоколу електронного аукціону № SUE001-UA-20230901-23645 переможцем останнього визначено позивача.

Втім, як встановлено судом, договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами позивачем із відповідачем-1 укладено не було, а позивача відповідно до наказу від 14.11.2023 № 580 відповідно до п. 30 Порядку № 993 позбавлено Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «УКРРЕСУРС» права на отримання спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку із невнесенням в установлений строк винагороди оператору, через якого переможець аукціону набув право на участь в аукціоні.

Так, вказані обставини щодо невнесення позивачем в установлений строк винагороди оператору, через якого переможець аукціону набув право на участь в аукціоні підтверджуються наявним в матеріалах справи листом ТОВ «Е-ТЕНДЕР» (вх. Держгеонадр № 16124-3А/1-23 від 14.11.2023) та позивачем не спростовані.

Пунктом 30 Порядку № 993 визначено, що переможець позбавляється права на отримання дозволу (при цьому сума гарантійного внеску не повертається) у разі, зокрема, невнесення в установлений строк належної до сплати різниці між ціною реалізації лота та гарантійним внеском та/або вартості геологічної інформації, та/або вартості пакета аукціонної документації, та/або винагороди оператору, через якого переможець аукціону набув право на участь в аукціоні.

При цьому, наказ Держгеонадр від 14.11.2023 № 580 щодо позбавлення позивача права на отримання спеціального дозволу на користування надрами останнім не оскаржується, доказів визнання незаконним вказаного наказу та його скасування в судовому порядку суду не було надано.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень п. 34 Порядку № 993 аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі, зокрема, коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

Відтак, зважаючи на викладене, наявні в матеріалах справи документи (зокрема, накази відповідача від 23.10.2023 № 540 та від 14.11.2023 № 580, а також лист від 20.02.2024 № 1055/08/2-24), а також наявну інформацію за посиланням https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20230901-23645/, де розміщено інформацію щодо оспорюваного позивачем аукціону, вказаний аукціон вважається таким, що не відбувся, що виключає можливість визнання цього аукціону та його результатів недійсними.

Тобто, у даному випадку не було досягнуто мети аукціону шляхом укладення його переможцем (позивачем) із відповідачем-1 договору купівлі-продажу спеціального дозволу та отримання ним спеціального дозволу на користування надрами.

Зокрема, суд враховує й те, що позивач, подаючи заявку на участь в аукціоні, безумовно мав ознайомлюватись із аукціонною документацією, зокрема, пояснювальною запискою, у якій зазначено про те, що геологорозвідувальні роботи на пісок не проводились. Однак, останній без жодних заперечень взяв участь в електронному аукціоні № SUE001-UA-20230901-23645, сплатив відповідний гарантійний внесок та підписав відповідний протокол від 23.10.2023, у якому його було визначено переможцем, а отже погодився зі всіма умовами проведення аукціону.

Водночас, навіть у випадку встановлення порушень з боку Держгеонадр під час підготовки до проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами, такий аукціон не може бути визнано недійсним, адже він є таким, що не відбувся, а судом не встановлено, яким саме чином визнання недійсним оспорюваного аукціону та його результатів призведе до поновлення прав позивача.

Крім того, підстав для повернення позивачу сплаченого ним гарантійного внеску в розмірі 2 000 000,00 грн судом не встановлено, з огляду на наявність наказу відповідача-1 щодо позбавлення позивача права на отримання спеціального дозволу та положень п. 30 Порядку № 993.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи встановлені при розгляді позову обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не було доведено порушення його прав спірним аукціоном, як і не доведено наявності правових підстав для повернення сплаченого гарантійного внеску.

При цьому, всі інші доводи та міркування позивача розглянуто судом, однак вони не спростовуючи вищевикладених висновків суду.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 11.11.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко