Рішення

від 11.11.2024 по справі 910/11284/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2024Справа № 910/11284/24Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товаритсва «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золоте сузір`я»

про стягнення 20 581, 18 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золоте сузір`я» про стягнення 20 581, 18 0грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати за безоблікове водокористування, в наслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 20 581, 18 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Ухвалу суду відповідач отримав у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

10.10.2016 між позивачем (постачальник) та відповідачем (абонент) укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 16274/9-02, за яким постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов`язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, облік поставленої води здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника. Зняття показників засобів обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представником абонента (п. 2.1.2 Договору).

Згідно з п. 3.3.6 Договору, абонент зобов`язаний забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника, зокрема для обстеження водопровідних та каналізаційних мереж, приладів та пристроїв на них.

Відповідно до п. 1.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 (далі за текстом Правила № 30), ці Правила встановлюють порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання та водовідведення міст та інших населених пунктів України.

Згідно п. 2.1.6 Правил № 30 передбачено, що до функцій виробника входять, зокрема технічний контроль і нагляд за раціональним використанням води споживачам, облік кількості води, що споживається і скидається в каналізацію; укладання договорів із споживачами на відпуск води і приймання стічних вод.

З метою виконання покладених на виробника обов`язків 14.04.2020 позивачем було проведено обстеження водопостачання та водовідведення об`єкта ОСББ «Золоте сузір`я», який знаходиться за адресою: вул. Бориса Гмирі, 11, м. Київ.

За результатами перевірки було виявлено засіб обліку, що не зареєстрований у постачальника, та відповідно самовільне користування послугами з водопостачання та водовідведення, що було зафіксовано в акті обстеження № 230866 від 14.04.2020.

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі за текстом Правила № 190) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Відповідно до п. 1.1. Правил № 190, вони є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно п. 2.1 Правил № 190, відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», тому представнику відповідача було висунуто вимогу щодо усунення виявлених недоліків, про що зроблено запис у Акті № 230866 від 14.04.2020.

07.09.2020 та 10.04.2024 відповідач в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України направив відповідачу відповідні вимоги про оплату коштів у розмірі 20 581, 18 грн. До вимоги додано копія акту обстеження водопостачання та водовідведення об`єкта та копія розрахунку за безоблікове, самовільне користування послугами.

Вказані вимоги відповідачем задоволені не були, що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Згідно з п. 4.3 Правил № 190 забороняється будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Пунктом 3.2 Правил № 190 визначено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач самовільно користувався послугами з централізованого водопостачання та водовідведення без згоди позивача та без укладеного відповідного договору.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач самовільно користування послугами з водопостачання та водовідведення за засобом обліку, що не зареєстрований у постачальника, вказане зафіксовано в акті обстеження № 230866 від 14.04.2020.

Відповідно до п. 3.3. Правил № 190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2, 0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Згідно п. 3.4. Правил № 190 розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Враховуючи, що самовільне водокористування та наявність незареєстрованого засобу обліку було зафіксовано 14.04.2020, тому з урахуванням п. 3.4. Правил № 190, безобліковим вважається водокористування з 14.03.2020 по 14.04.2020 включно (один місяць).

З урахуванням п. 3.3., 3.4. Правил № 190 позивачем відповідачу за період з 14.03.2020 по 14.04.2020 нараховано вартість без облікового водокористування у розмірі 20 581, 18 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалось, позивач 07.02.2020 та 10.04.2024 в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України направляв відповідачу вимогу про сплату боргу у розмірі 20 581, 18 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати зокрема із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

З огляду на те, що судом встановлено самовільне користування відповідачем послугами з водопостачання та водовідведення за засобом обліку, який не був зареєстрований у позивача, ненадання відповідачем контррозрахунку заборгованості, як і будь-яких заперечень на позов, враховуючи відсутність доказів оплати, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 20 581, 18 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 ГПК України, обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ЗОЛОТЕ СУЗІР`Я» (02140, місто Київ, ВУЛ. БОРИСА ГМИРІ, будинок 11, ідентифікаційний код 24726813) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» (01015, місто Київ, ВУЛ. ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) заборгованість у розмірі 20 581 (двадцять тисяч п`ятсот вісімдесят одна) грн 18 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва