Рішення

від 05.11.2024 по справі 911/1929/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/1929/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП»

до Приватного акціонерного товариства «УКРГІДРОЕНЕРГО»

про стягнення 2 898 052, 00 грн,

Суддя Антонова В.М.

Секретар судових засідань Бойченко С.І.

Представники учасників справи:

від позивача: Касіяненко І.В.;

від відповідача: Войтюк Д.В.;

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» (надалі позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «УКРГІДРОЕНЕРГО» (надалі відповідач) про стягнення 2 898 052, 00 грн, з яких: 2 880 768, 00 грн основний борг та 17 284, 00 грн 3% річні.

Позовні вимоги, з посилання на ст.11, 174, 202, 525, 626, 629, 665, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, 124, 129, 193, 236 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання щодо неповернення на вимогу позивача сплачених ним грошових коштів за договорами за сплачену позивачем але непоставлену відповідачем електричну енергію, із посиланням на ст.1212 Цивільного кодексу України, позивач вказує, що спірна сума грошових коштів є передплатою і підлягає стягненню з відповідача як безпідставно набута.

Позивач вважає, що відповідачем неправомірно зараховано суму грошових коштів за непоставлену електричну енергію як оперативно-господарську санкцію, у зв`язку із неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за договорами, в частині не реєстрації обсягів електричної енергії на електронній платформі ОСП, оскільки позивачем повідомлено відповідача про настання для нього форс-мажорних обставин та надано експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати №В-71 від 08.03.2024, крім цього, позивачем у призначенні платежів вказано саме, що це оплата за електроенергію та відповідачем зареєстровано зведені податкові накладні, сума штрафних санкцій, не входить до складу договірної вартості, отже не може бути об`єктом оподаткування.

1.Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач заперечує щодо задоволення позову та, зокрема, зазначає, що позивачем не зареєстровано обсяги електричної енергії на електронній платформі ОСП, чим порушило умови договорів, а тому на підставі п.5.1. договорів, відповідачем призупинено відпуск електричної енергії позивачу. Умовами договорів визначено, що в разі призупинення відпуску електричної енергії відповідач звільняється від будь-якої відповідальності та обов`язку щодо повернення позивачу сплачених коштів, а такі кошти може зарахувати, як оперативно-господарську санкцію.

Звертає увагу, що штрафні санкції та оперативно-господарські санкції це різні види санкцій, що в свою чергу, виключає можливість застосування до спірних правовідносин під.16 п.1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (в редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413).

Крім цього, зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності обставин непереборної сили, які унеможливлювали виконання договорів, висновок експерта Черкаської Торгово-промислової палати №В-71 від 08.03.2024 не може вважатись належним доказом дії обставин непереборної сили, оскільки наявність обставин непереборної сили, могла засвідчити сертифікатом виключно Торгово-промислової палати України.

Зауважує, що оскільки між сторонами в справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути як невикористаний аванс, набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень ст.1212 ЦК України як безпідставне збагачення, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

2.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/1929/24, її розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.08.2024.

08.08.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

12.08.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

13.08.2024 від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

У підготовче засідання 13.08.2024 з`явилися представники позивача та відповідача. Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 22.10.2024.

23.09.2024 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про долучення доказів.

Засідання призначене на 22.10.2024 не відбулося, в зв`язку із перебуванням судді Антонової В.М. у відряджені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.10.2024 підготовче засідання призначено на 05.11.2024.

31.10.2024 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому останній просить суд визнати поважними причини не подання вказаного клопотання у встановлений ст.80 ГПК України строк.

01.11.2024 від відповідача надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів.

У підтовче засідання 05.11.2024 з`явилися представники сторін. Суд, із урахуванням думки представників сторін, протокольною ухвалою відмовив у задоволені клопотання позивача про витребування доказів, у зв`язку з тим, що вказане клопотання подане з порушенням вимог встановлених у ст.81 ГПК України.

Також у підготовчому засіданні 05.11.2024 сторонами подано спільну заяву про закінчення підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті. Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 05.11.2024 надав пояснення по суті позовних вимог та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.11.2024 надав пояснення по суті заперечень та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 05.11.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

09.02.2024 між позивачем (далі - покупець) та відповідачем (далі продавець) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів №02-ДД/2024/42 (далі договір-1), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язаний продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціонів на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.

Згідно із п.1.2. договору-1 обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим договором, є договірними зобов`язаннями щодо відпуску продавцем та відбору покупцем електричної енергії.

Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год першого дня по 24:00 год останнього числа такого місяця (далі - період постачання). Добою постачання є проміжок часу з 00:00 год до 24:00 год відповідного числа періоду постачання (далі доба постачання). Обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим договором у періоді постачання, визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді до цього договору (п.3.1. договору-1).

Пунктом 3.2. договору-1 сторони погодили, що купівля-продаж електричної енергії в періоді постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що зазначається у додатковій угоді до цього договору.

Кожна сторона самостійно зобов`язана до 10:00 годин за 1 день до кожного торгового дня (доби постачання) здійснити реєстрацію обсягів електричної енергії, що відповідають розрахунковим періодам торгового дня (доби постачання), на електронній платформі ОСП (п.3.3. договору-1).

У пункті 3.4. договору-1 сторони погодили підставою для фізичного відпуску/відбору електричної енергії у торговий день (добу постачання) за цим договором є отримання сторонами від ОСП автоматичного повідомлення на електронній платформі; про підтвердження, що зареєстрований договір/торговельна операція є дійсним/(ою).

Відповідно до п.4.1. договору-1 купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається в додатковій угоді до цього договору.

Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється з нарахуванням податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України. Вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт год та зазначається в додатковій угоді до цього договору (п.4.2. договору-1).

Пунктом 4.3. договору-1 сторони погодили, що покупець зобов`язаний самостійно оплатити продавцю вартість електричної енергії за цим договором за винятком суми гарантійного внеску, отриманого продавцем від організатора аукціону та зарахованого продавцем у рахунок оплати електричної енергії за цим договором.

Згідно із п.4.4. договору-1 покупець забезпечує надходження грошових коштів за електричну енергію на банківський рахунок продавця за І етап до 12.02.2024 (включно), за кожний наступний етап за 2 робочі дні до початку відповідного етапу періоду постачання у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.

У пункті 4.5. договору-1 сторони погодили, що період постачання складається з таких етапів: I етап: 13-20 лютого періоду постачання; II етап: 21-29 лютого періоду постачання; III етап: 01-10 березня періоду постачання; IV етап: 11-20 березня періоду постачання; V етап: 21-31 березня періоду постачання.

Обсяг електричної енергії, який залишився не проданий покупцю в зв`язку зі зменшенням періоду постачання електричної енергії до кількості повністю оплачених діб постачання покупцем, може бути проданий продавцем на власний розсуд на інших сегментах ринку, без будь-якого повернення покупцю грошових коштів отриманих продавцем при такому продажі (п.4.12. договору-1).

Пунктом 5.1. договору-1 сторони погодили, що продавець здійснює повне призупинення відпуску електричної енергії покупцю в разі настання та на період дії однієї із таких обставин:

п.5.1.1. якщо покупець порушив строк оплати будь-якого етапу періоду постачання на 1 (один) робочий день;

п.5.1.2. якщо покупець не здійснює реєстрацію/повідомлення договірних обсягів на електронній платформі ОСП або реєстрація договірних обсягів була скасована/зупинена АР/ОСІІ на електронній платформі ОСП через невиконання покупцем Правил ринку.

п.5.1.3. якщо покупець набув статусу «дефолтний».

Відповідно до п.5.2. договору-1 в разі настання подій та/або обставин, зазначених у пунктах 5.1.1., 5.1.2., 5.1.3. продавець звільняється від виконання усіх зобов`язань за цим договором.

Згідно із п.5.3. договору-1 у разі повного призупинення продавцем відпуску електричної енергії покупцю, зумовленого настанням подій та/або обставин, зазначених у пунктах 5.1.1., 5.1.2., 5.1.3. продавець:

п.5.3.1. звільняється від обов`язку, визначеного у пункті 3.3. цього договору, щодо реєстрації/повідомлення договірного обсягу купівлі-продажу електричної енергії, відпуск якого було призупинено продавцем;

п.5.3.2. може розглянути можливість зарахування суми коштів, які не повернуті покупцю відповідно до пунктів 4.11. та 5.3.4., як оперативно-господарську санкцію за односторонню відмову від виконання свого зобов`язання, яку покупець зобов`язаний сплатити продавцю відповідно до пункту 6.4. цього договору;

п.5.3.3. звільняється від будь-якої відповідальності та обов`язку щодо повернення покупцю сплачених коштів та відшкодування будь-яких санкцій, витрат, збитків, понесених покупцем (прямо або опосередковано) у зв`язку з призупиненням відпуску продавцем електричної енергії;

п.5.3.4. може на власний розсуд продати обсяг електричної енергії, відпуск якого було призупинено, на інших сегментах ринку, без будь-якого повернення покупцю грошових коштів отриманих продавцем при такому продажі.

Відповідно до п.6.4. договору-1 у випадках зменшення періоду постачання до кількості повністю оплачених діб постачання відповідно до п.4.11. та/або призупинення відпуску електричної енергії відповідно до п.5.1. цього договору, - покупець сплачує продавцю оперативно-господарські санкції в розмірі, що дорівнює вартості обсягу електричної енергії, продаж якої призупинений та/або зменшений на суму сплачених коштів за неповністю оплачені доби постачання.

Продавець звільняється від будь-якої відповідальності та обов`язку щодо повернення покупцю сплачених коштів за не повністю оплачені доби постачання, які зараховуються покупцем як оперативно-господарська санкція за односторонню відмову від виконання свого зобов`язання за цим договором (п.6.5. договору-1).

Згідно із п.9.1. договору-1 під форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) розуміються надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору та/або обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Пунктом 9.2. договору-1 сторони погодили, що сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов`язань за цим договором через форс-мажорні обставини, зобов`язана не пізніше 1 робочого дня з дати настання таких обставин письмово (шляхом направлення електронного листа, скріпленого КЕП керівника та/або рекомендованого листа) інформувати іншу сторону про настання обставин непереборної сили та про їх наслідки. Такий же порядок застосовується сторонами щодо повідомлення про припинення дії обставин непереборної сили та їх наслідків.

Сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов`язань за цим договором через форс-мажорні обставини, після виконання вимог, передбачених п.9.2. цього договору, зобов`язана надати іншій стороні оригінал або належним чином завірену копію документа на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між невиконанням (неналежним виконанням) договірних зобов`язань та форс-мажорними обставинами, виданого Торгово-промисловою палатою України, у строки, встановлені чинним законодавством України, з дати отримання іншою стороною повідомлення про настання форс-мажорних обставин. Єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за цим договором, є підтверджуючий документ Торгово-промислової палати України (п.9.3. договору-1).

Відповідно до п.9.4. договору-1 не виконання стороною, для якої склалася неможливість виконання зобов`язань за цим договором через форс-мажорні обставини, вимог п.9.2.-9.3. цього договору веде до втрати права цієї сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов`язань за договором.

У випадку виникнення форс-мажорних обставин, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань, за умови виконання вимог п.9.2.-9.3. цього договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин (п.9.5. договору-1).

Цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами (зокрема кваліфікованим електронним підписом (КЕП)) та діє протягом періоду постачання. В частині виконання фінансових зобов`язань договір діє до їх повного виконання (п.10.1. договору-1).

09.02.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору-1 про наступне:

1. У відповідності до результатів електронного аукціону від 09.02.2024, аукціонного свідоцтва №03-ЕР-090224-12-2-2 від 09.02.2024 та договору покупець купує в продавця електричну енергію на таких умовах;

2. Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 13.02.2024 по 31.03.2024 (далі - період постачання);

3. Обсяг електричної енергії, що підлягає продажу в періоді постачання відповідно до умов цієї додаткової угоди становить 1 920 МВт год;

4. Середньозважена ціна електричної енергії становить 3 702, 00 грн/МВт год (без ПДВ);

5. Вартість електричної енергії становить 7 107 840, 00 грн (без ПДВ);

6. Вартість електричної енергії становить 8 529 408, 00 грн (з ПДВ);

7. Продавець продає, а покупець купує електричну енергію за погодженим графіком відпуску/відбору електричної енергії (5 МВт год по 8 год в день).

Також 09.02.2024 між позивачем (далі - покупець) та відповідачем (далі - продавець) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів №02-ДД/2024/44 (далі договір-2).

Вказані вище умови договору-1 є аналогічними з умовами договору-2.

09.02.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору-2 про наступне:

1. У відповідності до результатів електронного аукціону від 09.02.2024, аукціонного свідоцтва №03-ЕР-090224-12-2-4 від 09.02.2024 та договору покупець купує в продавця електричну енергію на таких умовах;

2. Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 13.02.2024 по 31.03.2024 (далі - період постачання);

3. Обсяг електричної енергії, що підлягає продажу в періоді постачання відповідно до умов цієї додаткової угоди становить 1 920 МВт год;

4. Середньозважена ціна електричної енергії становить 3 800, 00 грн/МВт год (без ПДВ);

5. Вартість електричної енергії становить 7 296 000, 00 грн (без ПДВ);

6. Вартість електричної енергії становить 8 755 200, 00 грн (з ПДВ);

7. Продавець продає, а покупець купує електричну енергію за погодженим графіком відпуску/відбору електричної енергії (5 МВт год по 8 год у день).

На виконання умов договору-1 позивачем оплачено відповідачу за III етап постачання (період постачання з 01 по 10 березня) суму грошових коштів у розмір 1 776 960, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №360 від 27.02.2024.

Крім цього, на виконання вимог умов договору-2 позивачем оплачено відповідачу за III етап постачання (період постачання з 01 по 10 березня) суму грошових коштів у розмірі 1 824 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №361 від 27.02.2024.

01.03.2024 позивачем отримано від НЕК «УКРЕНЕРГО» листа за вих.№01/13219 від 01.03.2024 в якому зазначено, що згідно з проведеним аналізом за торговий день 29.02.2024, в позивача була зафіксована від`ємна сальдована величина, яка сформувалась у торговій зоні «ОЕС України» за розрахункові періоди з 13:00 до 24:00, та була врегульована купівлею обсягів електричної енергії на ВДР за наявності операцій з продажу на РДН в один розрахунковий період протягом розрахункових періодів з 18:00 до 21:00. При цьому в зазначені періоди заявлений обсяг продажу на РДН був більшим за заявлений обсяг купівлі. У зв`язку із чим, НЕК «УКРЕНЕРГО» на період з 03.03.2024 до 17.03.2024 (включно) усі двосторонні договори позивача відхилено, а максимальний обсяг продажу на РДН на ці дні встановлено на рівні 0 МВт/год.

Позивачем направлено відповідачу листа за вих.№05-01/03 від 01.03.2024, в якому позивач повідомляє відповідача про те, що між ним та Курахівською ТЕС укладений договір №140022024-СК-КУТС від 14.02.2024 на постачання електричної енергії з 21.02.2024 по 29.02.2024, в зв`язку з обстрілами Курахівської ТЕС 28.02.2024 та з аварійною ситуацією на станції, 28.02.2024 о 10 год 50 хв на електронну пошту від Курахівської ТЕС надійшов лист про зменшення добового обсягу постачання на добу 29.02.2024 до 0 мВт, цей обсяг було придбано на ВДР. Так, позивачем придбано право на перетин Словаччина-Україна на 29.02.2024, обсяг імпорту було реалізовано на РДН на 29.02.2024. У зв`язку із зазначеним, у позивача були наявні операції продажу на РДН та купівлі на ВДР в одну розрахункову годину. Позивачем повідомлено відповідача про обставини, що склалися в його господарській діяльності та запропоновано можливі варіанти врегулювання договірних відносин.

У відповідь на вказаний вище лист відповідач надав позивачу листа за вих.№25-6/1239 від 15.03.2024, в якому зазначив, що в зв`язку із порушення позивачем зобов`язань, у частині здійснення реєстрації обсягів електричної енергії за договорами на електронній платформі ОСП, керуючись п.5.1. договорів, відповідач призупинив відпуск електричної енергії з 03.03.2024 та на підтвердження настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які вплинули на можливість виконання зобов`язань за укладеними договорами просив надати відповідний підтверджувальний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або її регіональною торгово-промисловою палатою, зауважив, що в разі ненадання позивачем вказаного документа в строки встановлені законодавством, відповідно до п.6.5. договорів відповідач звільняється від обов`язку повернення грошових коштів сплачених позивачем за відповідні етапи періоду постачання.

18.03.2024 позивач направив відповідачу експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати №В-71 від 08.03.2024, відповідно до якого Черкаська торгово-промислова палата підтверджує настання істотної зміни обставин за вказаними вище договорами та встановила, що сталася істотна зміна обставин, яка має об`єктивний невідворотний характер, який в даних умовах не залежить від волі, бажань і дій позивача, має прямий причинно-наслідковий зв`язок з фактом порушення останнім своїх зобов`язань за договорами на підтвердження отримання сплачених обсягів електричної енергії на електронній платформі ОСП.

25.04.2024 позивачем направлено відповідачу претензію за вих. №06/24/04 від 24.04.2024, у якій зазначив, що період купівлі-продажу електричної енергії відбувся з 01.03.2024 по 02.03.2024, а з 03.03.2024 по 10.03.2024 період купівлі-продажу електричної енергії не відбувся, а тому за договором-1 за період з 03.03.2024 по 10.03.2024 вартість оплаченої позивачем але не поставлена відповідачем електричної енергії складає 1 421 568, 00 грн (3 702, 00 грн/МВт год (середньозважена ціна без ПДВ) + 20% ПДВ * 5 МВт год (погоджений обсяг відпуску/відбору електричної енергії за годину) * 8 год (кількість годин відпуску/відбору електричної енергії в день). У зв`язку із вказаним просив, з посиланням на ст.222 ГК України, просив повернути сплачені грошові кошти в розмірі 1 421 568, 00 грн.

Також 25.04.2024 позивачем направлено відповідачу претензію за вих.№07/24/04 від 24.04.2024, у якій зазначив, що період купівлі-продажу електричної енергії відбувся з 01.03.2024 по 02.03.2024, а з 03.03.2024 по 10.03.2024 період купівлі-продажу електричної енергії не відбувся, а тому за договором-2 за період з 03.03.2024 по 10.03.2024 вартість оплаченої позивачем але не поставлена відповідачем електричної енергії складає 1 459 200, 00 грн (3 800, 00 грн/МВт год (середньозважена ціна без ПДВ) + 20% ПДВ * 5 МВт год (погоджений обсяг відпуску/відбору електричної енергії за годину) * 8 год (кількість годин відпуску/відбору електричної енергії в день). У зв`язку із вказаним просив, з посиланням на ст.222 ГК України, просив повернути сплачені грошові кошти.

Відповідачем отримано вказані претензія 30.04.2024, що підтверджується трекінгами поштових відправлень №0102419231107 і №0102419231123.

У відповідь на вказані вище претензії відповідачем надіслано позивачу листа за вих.№6-2/2289 від 24.05.2024, у якому останній вказує на те, що позивачем з 02.03.2024 порушено умови договорів щодо реєстрації обсягів електричної енергії на електронній платформі ОСП, у зв`язку з чим, керуючись п.5.1. договір, відповідачем призупинено відпуск електричної енергії, оскільки останнім не виконано зобов`язання щодо повідомлення про настання форс-мажорних обставин, не надано підтверджувального документа Торгово-промислової палати України, а тому у відповідача відсутні підстави для задоволення вимог викладених у претензіях і повідомляє, що відповідно до пп.5.3., 6.4. договорів грошові кошти сплачені за ІІІ етап періоду постачання за договорами в сумі 1 421 568, 00 грн і в сумі 1 459 200, 00 грн зараховуються відповідачем, як оперативно-господарська санкція за односторонню відмову позивача від виконання своїх зобов`язань за договорами щодо нездійснення реєстрації обсягів електричної енергії на електронній платформі ОСП.

Предметом розгляду даної справи є вимоги позивача про стягнення з відповідача сплачених грошових коштів за непоставлену відповідачем електричну енергію за період з 03.03.2024 по 10.03.2024, які зараховані останнім, як оперативно-господарська санкція, в зв`язку з порушенням позивачем умов договору.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно із ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договори укладені між позивачем та відповідачем є договорами купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 ЦК України.

Згідно із п.4.4. договорів покупець забезпечує надходження грошових коштів за електричну енергію на банківський рахунок продавця за І етап до 12.02.2024 (включно), за кожний наступний етап за 2 робочі дні до початку відповідного етапу періоду постачання у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.

Так, на виконання умов договору-1 позивачем оплачено відповідачу за III етап постачання (період постачання з 01 по 10 березня) суму грошових коштів у розмір 1 776 960, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №360 від 27.02.2024.

Крім цього, на виконання вимог умов договору-2 позивачем оплачено відповідачу за III етап постачання (період постачання з 01 по 10 березня) суму грошових коштів у розмірі 1 824 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №361 від 27.02.2024.

Пунктом 3.3. договорів сторони погодили, що кожна сторона самостійно зобов`язана до 10:00 годин за 1 день до кожного торгового дня (доби постачання) здійснити реєстрацію обсягів електричної енергії, що відповідають розрахунковим періодам торгового дня (доби постачання), на електронній платформі ОСП.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач листом за вих.№25-6/1239 від 15.03.2024 повідомив позивача, що в зв`язку із його порушення зобов`язань щодо здійснення реєстрації обсягів електричної енергії за договорами на електронній платформі ОСП, керуючись п.5.1. договорів, відповідач призупинив відпуск електричної енергії з 03.03.2024.

Так, підпунктом 5.1.2. пункту 5.1. договорів сторони погодили, що продавець здійснює повне призупинення відпуску електричної енергії покупцю в разі настання та на період дії однієї із таких обставин, зокрема, якщо покупець не здійснює реєстрацію/повідомлення договірних обсягів на електронній платформі ОСП або реєстрація договірних обсягів була скасована/зупинена АР/ОСІІ на електронній платформі ОСП через невиконання покупцем Правил ринку.

Згідно із під.5.3.2. п.5.3. договорів у разі повного призупинення продавцем відпуску електричної енергії покупцю, зумовленого настанням подій та/або обставин, зазначених у пунктах 5.1.1., 5.1.2., 5.1.3. продавець може розглянути можливість зарахування суми коштів, які не повернуті покупцю відповідно до пунктів 4.11. та 5.3.4., як оперативно-господарську санкцію за односторонню відмову від виконання свого зобов`язання, яку покупець зобов`язаний сплатити продавцю відповідно до пункту 6.4. цього договору.

Відповідно до п.6.4. договорів у випадках зменшення періоду постачання до кількості повністю оплачених діб постачання відповідно до п.4.11. та/або призупинення відпуску електричної енергії відповідно до п.5.1. цього договору, - покупець сплачує продавцю оперативно-господарські санкції в розмірі, що дорівнює вартості обсягу електричної енергії, продаж якої призупинений та/або зменшений на суму сплачених коштів за неповністю оплачені доби постачання.

Продавець звільняється від будь-якої відповідальності та обов`язку щодо повернення покупцю сплачених коштів за неповністю оплачені доби постачання, які зараховуються покупцем як оперативно-господарська санкція за односторонню відмову від виконання свого зобов`язання за цим договором (п.6.5. договорів).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Положеннями п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено принципи свободи договору, справедливості, добросовісності та розумності.

Зміст принципу справедливості, добросовісності і розумності полягає в тому, що норми законів, умови договорів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають відповідати загальновизнаним вимогами цивільного обороту, вимогам справедливості, добросовісності та розумності, що практично виражається у встановленні нормами цивільного законодавства рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб.

Суд звертає увагу, що кожна сторона у відповідних правовідносинах має поводити себе добросовісно, обачливо й розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію, що випливає зі ст.3 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venirecontrafactumproprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі "ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці" (постанови Верховного Суду у справах №910/19179/17, №914/2622/16, №914/3593/15, №237/142/16-ц, №911/205/18).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач листом за вих.№6-2/2289 від 24.05.2024 повідомив позивача, що останнім з 02.03.2024 порушено умови договорів щодо реєстрації обсягів електричної енергії на електронній платформі ОСП, у зв`язку з чим, керуючись п.5.1. договір, відповідачем призупинено відпуск електричної енергії позивачу та відповідно до пп.5.3., 6.4. договорів грошові кошти сплачені за ІІІ етап періоду постачання за договорами в сумі 1 421 568, 00 грн і в сумі 1 459 200, 00 грн зараховуються відповідачем як оперативно-господарська санкція за односторонню відмову позивача від виконання своїх зобов`язань за договорами щодо нездійснення реєстрації обсягів електричної енергії на електронній платформі ОСП.

Доказів реєстрації позивачем обсягів електричної енергії на електронній платформі ОСП за спірний період матеріали справи не містять.

За змістом статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку (частина 1). До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (частина 2).

Відповідно до статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання (частина 1). Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (частина 2).

Отже, за змістом зазначеної норми особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором (подібна за змістом правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 905/2464/17, від 20.10.2020 у справі № 905/267/19).

Відповідачем, у зв`язку з односторонню відмовою позивача від виконання своїх зобов`язань за договорами, в частині нездійснення реєстрації обсягів електричної енергії на електронній платформі ОСП, відповідно до пп.5.3.2., 6.4. укладених договір застосовано до позивача оперативно-господарську санкцію, виражену в зарахуванні сплачених позивачем грошових коштів за ІІІ етап періоду постачання за договорами в сумі 1 421 568, 00 грн і в сумі 1 459 200, 00 грн.

Позивачем, із посиланням на ст.1212 Цивільного кодексу України, заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплачених грошових коштів за договорами за непоставлену відповідачем електричну енергію за період з 03.03.2024 по 10.03.2024, які зараховані останнім, як оперативно-господарська санкція, в зв`язку з порушенням позивачем умов договору.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.01.2021 по справі № 916/1415/19 зазначила, що розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу позивача на те, що оскільки між сторонами в справі існують договірні відносини, а сума грошових коштів, які позивач просить стягнути набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень ст.1212 ЦК України, як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

Разом із тим, необхідно зауважити, що положеннями чинного законодавства (частина 2 статті 237 ГК) передбачено право заінтересованої сторони, в разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції, звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Доказів скасування застосованої відповідачем до позивача оперативно-господарської санкції на підставі пп.5.3.2., 6.4. укладених договір, виражену в зарахуванні сплачених позивачем грошових за непоставлену електричну енергію в розмірі 2 880 768, 00 грн матеріали справи не містять.

Отже, позивачу в разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції, слід звернутись до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Дії відповідача щодо застосування оперативно-господарської санкції, відповідність застосованої оперативно-господарської санкції нормативно встановленій меті її застосування й відповідно наявність правових підстав для її скасування має оцінюватись у рамках вирішення судом спору про скасування застосованої відповідачем до позивача оперативно-господарської санкції.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі РуїсТоріха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.73-74, 77-80, 86, 123, 129, 185, 191, 233, 236-238, 240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» до Приватного акціонерного товариства «УКРГІДРОЕНЕРГО» про стягнення 2 898 052, 00 грн відмовити в повному обсязі.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 11.11.2024.

Cуддя В.М. Антонова