Рішення

від 29.10.2024 по справі 911/1596/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1596/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області, Київська обл., м. Вишгород

до Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, Київська обл., Вишгородський р-н., м. Славутич

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, зобов`язання вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності

представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

від прокуратури - К.Наумова

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області б/н від 14.06.2024 року (вх. №875/24 від 20.06.2024) (далі - прокурор) до Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, зобов`язання вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності.

Ухвалою суду від 24.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1596/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.07.2024 року. Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради (далі - третя особа).

Представники відповідача та третьої особи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, у судове засідання 16.07.2024 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 16.07.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1596/24 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 17.09.2024 року.

Представники відповідача та третьої особи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, у судове засідання 17.09.2024 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 17.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 29.10.2024 року.

Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 29.10.2024 року не з`явились.

Прокурор у судовому засіданні 29.10.2024 року позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи, достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 29.10.2024 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначено в позовній заяві, Вишгородською окружною прокуратурою Київської області при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено факт порушення інтересів держави у сфері цивільного захисту населення на території Славутицької міської територіальної громади. Під час опрацювання інформації та документів, наданих на запити прокурора органами місцевого самоврядування, державними органами виконавчої влади, у тому числі, уповноваженими територіальними органами ДСНС України, встановлено, що Славутицькою міською радою Вишгородського району Київської області прийнято рішення від 24.12.2021 №514-8-VIII «Про відмову від права комунальної власності», згідно якого, міська рада вирішила відмовитись від права комунальної власності на нерухоме майно громади - підвальні приміщення, розташовані в багатоквартирному житловому будинку за адресою: 07101, Київська область, м. Славутич, Московський квартал (нині - Поліський квартал, перейменовано рішенням Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 25.07.2022 №628-13-VIII «Про перейменування об?єктів топоніміки міста Славутич»), будинок №9, право власності на які зареєстровано за територіальною громадою міста Славутич в особі Славутицької міської ради 05.07.2016 за реєстраційним номером об?єкта нерухомого майна 968207632115. Пунктом 2 вказаного рішення вирішено звернутись до управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицькї міської ради Вишгородського району Київської області із заявою про припинення права комунальної власності на нерухоме майно, на виконання якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.06.2022 внесено відомості про припинення права комунальної власності Славутицької міської ради на об?єкт нерухомого майна №968207632115.

Прокурором встановлено, що за реєстраційним номером №968207632115 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.07.2016 право комунальної власності зареєстровано не на підвальні приміщення, а на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №255003, загальною площею 534,2 кв. м (надалі - ПРУ №255003), що має спеціальний правовий статус та є імперативно обмеженим у цивільному обороті нерухомим майном стратегічного значення, про що органу місцевого самоврядування було відомо, а відмова від якого територіальної громади є неможливою в силу ст.ст. 178, 347 ЦК України, ч. 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного комунального майна», п. 3 ч. 1 ст. 1, ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Прокурором встановлено, що 21.12.1987 державною приймальною комісією складено акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта - житлового 119 квартирного будинку №1-4 в МБК-ІІ, секції А, Б, В, Г, Д, С, м. Славутич, якому на даний час присвоєно адресу: Поліський (раніше - Московський) квартал, буд. 9, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область. Акт затверджено рішенням виконавчого комітету Славутицької міської Ради народних депутатів від 21.12.1987 №45.

Зі змісту п. 10 вказаного акту вбачається, що до складу житлового будинку входить ПРУ, площею 491,9 кв. м. Відповідно до п. 20 акту будівельно-монтажні роботи виконані у відповідності до проекту, будівельних норм та правил.

Прокурором з?ясовано, що згідно проектної документації на приміщення громадського призначення в підвалі двосекційного 5-поверхового будинку (серія 84 «Великопанельні житлові будинки і блок-секції для м. Славутича», 0953-7 (84-05/1) (щодо житлового будинку 9 Московського (нині - Поліського) кварталу м. Славутич), розділ 01-3 проекту передбачає переведення приміщень призначення на режим укриття. Зазначений розділ проекту містить перелік будівельно-монтажних робіт, які необхідно виконати при переведенні на режим протирадіаційного укриття. Площа протирадіаційного укриття у зазначеному будинку становить 491,9 кв.м та останнє розраховане для укриття 700 осіб.

Як зазначено в проекті: «частина 01 розділ 01-3 включає вказівки та необхідні креслення, за якими має здійснюватися переведення підвалу на режим ПРУ. Строки переведення встановлюються місцевим штабом ЦО у відповідності з додатком І до СНіП II-11-77 («Захисні споруди цивільної оборони»).

Згідно п. 1.1 СНіП 3.01.09-84 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд і їх утримання в мирний час», які були чинними на момент прийняття в експлуатацію багатоквартирного будинку №9 Поліського (Московського) кварталу м. Славутич, разом з основним об?єктом будівництва або його пусковим комплексом державні приймальні комісії окремо приймали в експлуатацію закінчені будівництвом вбудовані в будівлі захисні споруди, що входили до комплексу будівництва об?єктів виробничого або житлово-цивільного призначення, а також передбачені у складі новозбудованих та реконструйованих копалень та шахт. Датою введення в експлуатацію захисних споруд вважається дата підписання акту державної приймальної комісії.

Таким чином, прокурор зазначає, що ПРУ №255003, розташоване у підвальному приміщенні будинку №9 Поліського (Московського) кварталу м. Славутич, введено в експлуатацію у 1987 році разом із будинком як окремий об?єкт нерухомого майна - протирадіаційне укриття, що у мирний час може використовуватись згідно установленого порядку для господарських чи побутових потреб, однак, без зміни первісного функціонального призначення такої захисної споруди цивільного захисту, та має постійно перебувати у стані, придатному до використання за первісним призначенням, як основний вид колективного захисту населення від засобів масового ураження в особливий період та надзвичайних ситуацій у мирний час.

Прокурор вказує, що до 2001 року житловий фонд м. Славутич, у тому числі будинок №9 Московського (нині Поліського) кварталу, перебував у державній власності та знаходився у віданні і на балансі ВП «Чорнобильська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом».

На виконання Заходів до закриття Чорнобильської АЕС, затверджених Президентом України 19.10.2000, у 2001 році здійснено безоплатну передачу низки об?єктів державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Славутич.

Зокрема, згідно акту прийому-передачі відомчих об?єктів у комунальну власність від 31.03.2001 житловий будинок №9 Московського (нині Поліського) кварталу (інв. №4016) прийнято у комунальну власність м. Славутич разом з проектною та виконавчою документацією щодо його будівництва, де викладено інформацію про дійсний правовий статус підвальних приміщень житлового будинку та його первісне функціональне призначення - укриття і тимчасовий захист людей у разі виникнення небезпеки у мирний час, а також, від дії засобів ураження в особливий період.

Рішенням Славутицької міської ради Київської області від 16.05.2001 №244-32-XXIII «Про комунальну власність територіальної громади м. Славутича» затверджено акти прийому-передачі об?єктів права державної власності в комунальну власність територіальної громади м. Славутич, у тому числі, акт про передачу будинку №9 Московського (нині - Поліського) кварталу. Згідно додатку №1 до цього рішення ради, необоротні активи, у тому числі, будинок №9 Московського кварталу, передано на баланс комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», якому надано повноваження безпосереднього управління вказаним майном.

В подальшому, на підставі рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 27.10.2003 №534 «Про передачу об?єктів комунальної власності територіальної громади міста Славутича» житлові будинки, у тому числі, будинок №9 Московського кварталу були передані з балансу комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» на баланс комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради (далі - КП «ЖКЦ»).

Також, прокурором встановлено, що на підставі розпорядження виконавчого комітету Славутицької міської ради від 25.05.2006 №163 КП «ЖКЦ», як балансоутримувачем, 17.09.2006 проведено інвентаризацію вбудованої у будинок №9 Московського (нині - Поліського) кварталу комунальної захисної споруди цивільної оборони - ПРУ №3, за наслідками чого комісією складено акт інвентаризації, який затверджено Славутицьким міським головою Удовиченком В.П. 03.11.2006, відповідальним за здійснення контролю за утриманням цієї захисної споруди визначено директора КП «ЖКЦ» Жаболенко І.М.

За даними виготовленого 01.04.2008 у відповідності до положень Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 №653, паспорту сховища (протирадіаційного укриття) №3 (255003), останнє вбудоване у житлову будівлю 5-ти поверхів, розташоване за адресою: Московський (нині - Поліський) квартал, буд. 9, м. Славутич, Київська область, знаходиться у комунальній власності та належить на праві господарського відання КП «ЖКЦ»; дата прийняття в експлуатацію - 1987 рік; загальна площа - 491,9 кв. м, місткість осіб - 700; наявні системи вентиляції, опалення, енергопостачання, водопостачання; призначення ПРУ у мирний час - господарчі потреби; час приведення ПРУ у готовність - 24 години. Аналогічні відомості про ПРУ №3 (255003), містяться й у виготовленій 01.04.2008 обліковій картці ЗСЦО - протирадіаційного укриття, скріпленій печаткою виконавчого комітету Славутицької міської ради.

В подальшому, на замовлення КП «ЖКЦ» у 2014 році КП «Агентство регіонального розвитку» складено оновлений технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №255003 в якому вказано загальну площу спірного ПРУ у розмірі 534,2 кв. м.

На підставі вказаного технічного паспорта на захисну споруду цивільного захисту від 20.11.2014, рішення Славутицької міської ради Київської області «Про комунальну власність територіальної громади м. Славутича» №244-32-ХХІ від 16.05.2001, листа Фонду державного майна України (Регіонального відділення ФДМУ по Київській області) від 01.12.2015 №02-11-4612 та листа від 21.06.2016 №01-13/1272 за підписом міського голови (на запит прокуратури зазначений лист не надано у зв`язку з його знищенням, однак, зазначений документ міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, копію додано до позовної заяви) за територіальною громадою міста Славутича в особі Славутицької міської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.07.2016 зареєстровано право комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) - протирадіаційне укриття за адресою: Київська область, м. Славутич, Московський Поліський квартал, будинок загальна площа: під?їзди 1, 2 - 534,2 кв. м, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 968207632115.

На думку прокурора, незважаючи на те, що Славутицька міська рада була обізнана з дійсним правовим статусом спірного нерухомого майна як захисної споруди цивільного захисту, всупереч положень цивільного, приватизаційного та законодавства у сфері цивільного захисту, органом місцевого самоврядування 24.12.2021 прийнято рішення №514-8-VIII «Про відмову від права комунальної власності», яким, на підставі ст. 347 Цивільного кодексу України, здійснено відмову від права комунальної власності на нерухоме майно - підвальні приміщення за адресою: 07101, Київська область, м. Славутич, Московський квартал, 9 (право власності зареєстроване 05.07.2016, реєстраційний №968207632115). Вказане рішення представницького органу місцевого самоврядування не містить інформації про те, що об?єкт нерухомого майна з реєстраційним №968207632115 є захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям №255003.

Таким чином, прокурор вважає, що оскаржуваним рішенням від 24.12.2021 №514-8-VIII «Про відмову від права комунальної власності» Славутицька міська рада відмовилася від права комунальної власності не на підвальне приміщення, а на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття, оскільки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером об?єкта майна 968207632115 зареєстрована саме комунальна захисна споруда цивільного захисту (цивільної оброни) - комунальна споруда протирадіаційне укриття, а не підвальне приміщення.

На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування, 13.06.2022, в період дії на території України правового режиму воєнного стану, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про припинення права комунальної власності на об?єкт нерухомого майна №968207632115, яким є ПРУ №255003, розташоване у підвальних приміщеннях житлового будинку №9 Московського (нині - Поліського) кварталу м. Славутич.

Згідно позиції органу місцевого самоврядування, на даний час власниками підвальних приміщень, що раніше обліковувались як ПРУ, та балансоутримувачем яких було КП «ЖКЦ», є мешканці цього багатоквартирного житлового будинку на праві спільної сумісної власності відповідно до норм Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», оскільки, відповідні приміщення мають статус допоміжних приміщень тa, відповідно, є спільним майном мешканців таких багатоквартирних будинків.

Так, за даними Вишгородського районного управління ГУ ДСНС України у Київській області, ГУ ДСНС України у Київській області, в електронній базі фонду захисних споруд цивільного захисту Київської області у м. Славутич обліковується 44 протирадіаційні укриття, у тому числі, ПРУ №255003, балансоутримувачем якого раніше значилось КП «ЖКЦ». При цьому, докази на підтвердження факту виключення вищевказаного ПРУ із фонду захисних споруд цивільного захисту відсутні та останнє до цього часу перебуває на обліку органів ДСНС, стан готовності якого до укриття населення визначається як «обмежено готове», незважаючи на триваючий воєнний стан в країні, введений через військову агресію Російської Федерації з 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022.

Також, листом від 09.06.2023 №56.17-721/56.17 Вишгородське районне управління ГУ ДСНС України в Київській області повідомлено, що в ході проведення комісійних оперативних оглядів захисних споруд цивільного захисту м. Славутич фахівцем відділу організації заходів цивільного захисту виявлено 32 безхазяйні захисні споруди цивільного захисту, у тому числі, ПРУ №255003, яке до цього часу перебувало на балансі КП «ЖКЦ». Аналогічного змісту отримано листи з ГУ ДСНС у Київській області від 14.12.2023 №5601- 10272/5611 та від 22.02.2024 №5605-1618/568.

Після прийняття у 2021 році рішення про відмову від права комунальної власності, а також, після внесення у 2022 році до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права комунальної власності на об?єкт нерухомого майна №968207632115 - ПРУ, що розташоване у підвальних приміщеннях будинку №9 Поліського кварталу м. Славутич, рішенням Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 03.03.2023 №808-17-VIII погоджено наказ КП «ЖКЦ» від 01.02.2023 №7 «Про списання з балансу Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради багатоквартирних будинків» (далі - наказ №7), згідно якого розпочато процедуру списання багатоквартирних житлових будинків, що знаходились на балансі цього комунального підприємства, з урахуванням вимог Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №301.

При цьому, в п. 6.3 наказу №7 передбачалось, що у разі виявлення під час списання з балансу багатоквартирного будинку квартир та/або нежитлових приміщень, які не перебувають у приватній власності та право державної чи комунальної власності на них не зареєстровано, необхідно здійснити прийняття таких приміщень на баланс КП «ЖКЦ» та повідомити виконавчий комітет Славутицької міської ради з метою реєстрації права власності на них в установленому законом порядку.

Так, в акті від 28.03.2023 про списання з балансу КП «ЖКЦ» багатоквартирного будинку №9 у Поліському кварталі м. Славутич Вишгородського району Київської області вказано, що цей будинок введено в експлуатацію у 1988 році, його загальна площа складає 2 370,1 кв. м, у ньому розташовується ПРУ площею 534,2 кв. м (п. 5 акту).

За інформацією КП «ЖКЦ» від 03.07.2023 №448, усі відомості про виявлені під час списання з балансу багатоквартирних будинків нежитлові приміщення, які не перебувають у приватній власності їх мешканців, містяться в актах про списання багатоквартирних будинків, однак, такі приміщення на баланс КП «ЖКЦ» не прийняті.

Таким чином, після складання та затвердження акту від 28.03.2023 про списання багатоквартирного будинку №9 Поліського (колишнього Московського) кварталу м. Славутич з балансу комунального підприємства, достовірно знаючи про наявність у цьому будинку ПРУ №255003, ні комунальним підприємством, ні органом місцевого самоврядування заходів до повного виконання вимог п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №301 і п. 6.3 вищезазначеного наказу КП «ЖКЦ» №7, не вжито.

Право комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - ПРУ №255003 не зареєстровано, її балансоутримувача не визначено, що на думку прокурора, створює правову невизначеність щодо статусу цього об?єкта цивільного захисту та суб?єктів, зобов?язаних здійснювати його утримання у придатному стані до використання за призначенням в особливий період - укриття населення.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 14.06.2024 право власності на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) - ПРУ №255003, розташоване за адресою: Київська область, м. Славутич, Поліський квартал, 9, не зареєстровано за жодним суб`єктом.

Вказане, на думку прокурора свідчить, що, оскільки, Славутицька міська рада відмовилась від права комунальної власності на вказану захисну споруду цивільного захисту та на підставі її рішення було внесено запис до Державного реєстру речових прав про припинення права комунальної власності на зазначений об?єкт, відсутні підстави вважати, що орган місцевого самоврядування за власної ініціативи вживатиме заходів для самостійного поновлення здійснення державної реєстрації права комунальної власності на ПРУ №255003. Зазначене стало підставою для звернення прокурора до суду з позовними вимогами про зобов`язання Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності Славутицької міської територіальної громади на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття з обліковим номером №255003, від права власності на яке міська рада відмовилася спірним рішенням.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що територіальна громада міста Славутич в травні 2001 року відповідно до положень ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 6 ст. 7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» набула право комунальної власності на багатоквартирний будинок №9 Поліського (колишнього Московського) кварталу м. Славутич з вбудованим в нього нежитловим приміщенням протирадіаційного укриття №3 (255003), розміщеним у підвальних приміщеннях цього житлового будинку.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об?єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об?єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

З аналізу ст.ст. 346, 347 ЦК України вбачається, що відмова від права власності як підстава припинення права власності в Україні може виходити лише від фізичної чи юридичної особи. Територіальна громада, як і держава, не може відмовитися від права комунальної (державної) власності, оскільки чинним законодавством передбачено інші виключні способи розпорядження об??єктами комунальної та державної власності, у тому числі і припинення права на такі об?єкти, як то безоплатна передача з комунальної у державну власність і навпаки, приватизація, інші законні способи відчуження.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь- які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов?язків власник зобов??язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов?язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, судом враховано, що захисні споруди цивільного захисту - протирадіаційні укриття як об?єкти права власності мають спеціальний правовий статус і порядок використання, не є допоміжними приміщеннями багатоквартирних будинків і не мають статусу спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій терористичних актів.

Згідно ч. 2 ст. 19 КЦЗ України, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить: забезпечення цивільного захисту на відповідній території; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб?єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 ЦКЗ України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Згідно ч. 12 ст. 32 КЦЗ України, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 №2269-VIII, захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Отже, законодавцем встановлено пряму заборону будь-яким способом відчужувати захисні споруди цивільного захисту комунальної власності, які є імперативно обмеженими в цивільному обороті об?єктами нерухомості, у тому числі орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями відмовлятися від права комунальної власності на такі об?єкти.

Відповідно до ч. 11 ст. 32 КЦЗ України, з моменту виключення захисної споруди із фонду споруд цивільного захисту вона втрачає статус захисної споруди цивільного захисту. Володіння, користування та розпорядження спорудами, які втратили статус захисних споруд цивільного захисту, здійснюється відповідно до закону.

Як встановлено судом, докази на підтвердження факту виключення із фонду споруд цивільного захисту ПРУ №255003 відсутні, останнє до цього часу перебуває на відповідному обліку органів ДСНС, а тому, самостійний об?єкт нерухомого майна не є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку №9 Поліського (колишнього Московського) кварталу м. Славутич і не має статусу спільного майна багатоквартирного будинку, що виключає існування будь-яких фізичних чи юридичних осіб, які б могли б заявити право на це майно, що підтверджується інформацією ГУ ДСНС у Київській області від 10.07.2023 №5601-5677/568 та листом виконавчого комітету Славутицької міської ради від 10.07.2023 №01-12/1420.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №598/175/15-ц зазначено, що для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, що призначені для забезпечення його експлуатації і побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових й інших потреб непромислового характеру і є самостійним об?єктом цивільно-правових відносин та до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема, способу і порядку їх використання.

Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов?язаних із життезабезпеченням.

І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі №904/1040/18, від 08.04.2020 у справі №915/1096/18).

Чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (зокрема, об?єкти цивільного захисту), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (постанова Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №922/1406/21).

Державна служба з надзвичайних ситуацій України (далі - ДСНС) у листі від 21.12.2016 №16-19085/162 роз`яснила питання щодо подальшого утримання захисних споруд цивільного захисту, розташованих у підвальних приміщеннях багатоквартирних будинків, у разі передачі таких будинків в управління ОСББ або управителю. Так, ДСНС зазначено, що з урахуванням листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09.09.2016 №7/9-11184, захисні споруди не належать до спільного майна багатоквартирного будинку, утримання таких споруд здійснюється суб?єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають, та, у випадку передачі багатоквартирних будинків на баланс ОСББ або управителя, захисні споруди комунальної та державної власності залишаються у попередній власності або в установленому порядку передаються до комунальної власності. Законами України не передбачено завдань та обов?язків ОСББ щодо забезпечення укриття населення та утримання захисних споруд. Виконання зазначених завдань належить до повноважень органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій.

З метою документального закріплення статусу захисних споруд та права комунальної власності на них, вирішення питання щодо їх подальшого утримання, ДСНС рекомендувала провести технічну інвентаризацію зазначених захисних споруд як об?єктів нерухомого майна з виготовленням відповідної технічної документації, в установленому порядку оформити на них документи на право власності, а також визначити їх подальших балансоутримувачів.

Судом встановлено, що ПРУ №255003 станом на дату набрання чинності Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вже перебувало у комунальній власності територіальної громади міста Славутич, отримане від держави у 2001 році, і до цього часу має статус захисної споруди цивільного захисту, такий статус у передбаченому чинним законодавством порядку не змінювався, рішення про виключення ПРУ №255003 з фонду захисних споруд не приймалося та останнє перебуває на відповідному обліку ДСНС, відтак, зазначене нерухоме майно, від права комунальної на яке відмовилась Славутицька міська рада, не є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку які призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, і не має статусу спільного майна багатоквартирного будинку, а є захисною спорудою цивільного захисту, призначеною для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних воєнних дій або терористичних актів, та призначена передусім для укриття населення м. Славутич.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації (постанова Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі №910/10987/18).

Аналогічно і внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема, про припинення права власності на підставі документів, які не підтверджують припинення існування відповідного речового права суперечить самій суті державної реєстрації прав.

Таким чином, лише після виключення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №255003 з фонду захисних споруд у встановленому Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту», Славутицька міська рада могла у законний спосіб реалізувати права власника спірного об?єкта комунальної власності згідно положень ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вільно розпорядитись цим майном, яке лише за таких обставин втратило б статус обмеженого в цивільному обороті нерухомого майна.

Враховуючи викладене, рішення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 24.12.2021 №514-8-VIII «Про відмову від права комунальної власності» суперечить вимогам чинного законодавства та порушує інтереси держави, у тому числі, в особі Славутицької міської територіальної громади.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За таких обставин, враховуючи, що Славутицька міська рада відмовилась від права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - ПРУ №255003 та на підставі її рішення внесено запис до Державного реєстру речових прав про припинення права комунальної власності на зазначений об?єкт, а також встановлені судом вище обставини справи, суд дійшов висновку, що рішення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 24.12.2021 №514-8-VIII «Про відмову від права комунальної власності» суперечить вимогам чинного законодавства та порушує інтереси держави, у тому числі, в особі Славутицької міської територіальної громади підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 24.12.2021 №514-8-VIII «Про відмову від права комунальної власності» є обґрунтованими, доведеними, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, судом встановлено, що після внесення на підставі спірного рішення міської ради до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) - протирадіаційне укриття №255003, сам будинок №9 Поліського (колишнього - Московського) кварталу м. Славутич, в підвальних приміщеннях якого розташовується вказана захисна споруда цивільного захисту, був списаний з балансу КП «ЖКЦ» відповідно до Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №301 (далі - Порядок №301).

Згідно Порядку №301, списання багатоквартирних будинків, у яких розташовані квартири та нежитлові приміщення приватної та інших форм власності, з балансу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (зокрема із спеціальним статусом), органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ, організацій, а також господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об?єкти державної або комунальної власності (далі - балансоутримувач), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку.

Балансоутримувач багатоквартирного будинку визначає у відповідному багатоквартирному будинку належність приміщень до приватної та інших форм власності.

За результатами роботи комісії складається акт про списання багатоквартирного будинку з балансу за передбаченою додатком до Порядку №301 формою, який підписується всіма членами комісії та затверджується балансоутримувачем. Після затвердження балансоутримувачем акта про списання багатоквартирного будинку з балансу процедура списання відповідного будинку вважається закінченою.

Процедура списання багатоквартирного будинку з балансу повинна бути завершена у строк не більше двох місяців з дня прийняття розпорядчого документа.

Наявність у багатоквартирному будинку нежитлового чи житлового приміщення комунальної форми власності (зокрема, протирадіаційного укриття чи квартири) не є перешкодою для списання такого будинку з балансу комунального підприємства, водночас, пунктом 10 Порядку №301 передбачено чіткий алгоритм дій балансоутримувача у разі коли у списаному з балансу багатоквартирному будинку окремі квартири та/або нежитлові приміщення не перебувають у приватній власності та право державної чи комунальної власності на них не зареєстроване - такі квартири та/або нежитлові приміщення приймаються на баланс балансоутримувача, а право власності на них реєструється в установленому законом порядку.

Водночас, всупереч положень п. 10 Порядку №301 та п. 6.3 наказу КП «ЖКЦ» №7, будь-яких рішень щодо протирадіаційного укриття №255003 балансоутримувачем, органом місцевого самоврядування або його виконавчим органом після завершення процедури списання багатоквартирного будинку №9 у Поліському (Московському) кварталі м. Славутич не приймалось, а право комунальної власності на нього не реєструвалось в установленому законом порядку відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Суд зазначає, що ані прийняття Славутицькою міською радою Вишгородського району Київської області рішення про відмову від права комунальної власності, ані затвердження в подальшому акту від 28.03.2023 про списання багатоквартирного будинку з балансу, не засвідчує юридичний факт списання з балансу комунального підприємства разом із будинком ПРУ №255003 та, відповідно, його вибуття з комунальної власності (зміну форми власності), оскільки, співмешканці багатоквартирного будинку не можуть набути права власності на протирадіаційне укриття в силу закону, а саме ст. 345 ЦК України, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», ч. 12 ст. 32 КЦЗ України, згідно яких захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що внаслідок прийняття Славутицькою міською радою рішення від 24.12.2021 №514-8-VIII жодна інша юридична чи фізична особа до цього часу не набула права власності на обмежену в силу закону в цивільному обороті захисну споруду цивільного захисту, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як комунальне майно за реєстраційним номером №968207632115.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Загальними засадами державної реєстрації прав є обов?язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав (п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до ст.ст. 4, 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено обов?язковість державної реєстрації речових прав та їх обтяжень території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також, територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Вжиття заходів до державної реєстрації права комунальної власності на спірне ПРУ №255003 є обов?язком Славутицької міської ради, яка в силу положень ст.ст. 172, 327 ЦК України, ч. 1 ст. 10, ч. 5, ст. 16, ч.ч. 1, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» реалізує повноваження власника такого нерухомого майна від імені Славутицької міської територіальної громади з метою його належного обліку, утримання та використання за цільовим призначенням.

Відсутність державної реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту, відсутність балансоутритмувача захисної споруди свідчить про ухилення Славутицькою міською радою від виконання передбаченого законом обов?язку, призводить до неможливості забезпечити належний технічний стан захисної споруди, її готовність до використання за призначенням, що становить небезпеку для життя і здоров?я громадян, особливо в умовах воєнного стану, а також має наслідком невиконання вимог законодавства не лише у сфері державної реєстрації й належного обліку комунального майна, а і у сфері цивільного захисту, чим порушуються інтереси держави і територіальної громади та встановлені державою гарантії із забезпечення конституційних прав громадян на захист життя і здоров?я.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі (ч. 2 ст. 20 ГК України).

Як встановлено судом, всупереч вимог чинного законодавства, право комунальної власності Славутицької міської територіальної громади на захисну споруду - протирадіаційне укриття №255003 станом на 14.06.2024 не зареєстровано.

Враховуючи, що спірне нежитлове приміщення цивільного захисту - приміщення ПРУ №255003 є самостійним об??єктом цивільних відносин, має спеціальний правовий статус та порядок використання, а передбачена законодавством процедура виключення цієї захисної споруди цивільного захисту з обліку не проводилась, в результаті приватизації багатоквартирного житлового будинку їх мешканцями право спільної сумісної власності на таке приміщення не виникло, з метою усунення правової невизначеності статусу об?єкта цивільного захисту та застосування ефективного способу цивільного захисту у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовна вимога прокурора про зобов?язання Славутицької міської ради вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності на приміщення ПРУ №255003, розташоване в підвальних приміщеннях будинку №9 Поліського кварталу м. Славутич є обґрунтованою, доведеною та підлягає задоволенню судом.

Досліджуючи наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави судом встановлено наступне.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституція України та Закон України «Про надають прокурору повноваження з представництва загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави, у тому числі, інтересів територіальної громади (правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Відповідно до ст. 4 КЦЗ України, цивільний захист - це комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки. Суб`єктами забезпечення цивільного захисту є центральні органи виконавчої влади, інші державні органи. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання, громадські організації (ст. 6 КЦЗ України).

Як зазначено прокурором, відмова від права комунальної власності на нерухоме майно - захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №255003, та внесення на підставі рішення міської ради до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права власності на вказаний об?єкт, відсутність державної реєстрації права комунальної власності на ПРУ №255003 може призвести до вибуття такого комунального майна у майбутньому, ставить під загрозу захист життя та здоров?я цивільного населення громади, сприяє свідомому невиконанню органом місцевого самоврядування вимог законодавства у сфері обороноздатності держави, порушенню встановлених державою гарантій цивільного захисту.

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц наведено правовий висновок, зокрема, про те що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У разі відсутності органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/5201/19).

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворенні ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»),

Таким чином, порушення майнових прав територіальної громади свідчить про порушення державних інтересів. Враховуючи, що питання створення, обліку та утримання комунальних захисних споруд у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, збереження життя та здоров`я людей під час військової агресії, а отримана прокурором інформація свідчить про наявність порушень законодавства про державну реєстрацію речових прав та про цивільний захист з боку органу місцевого самоврядування, у даному випадку наявний виключний випадок, за якого порушення інтересів держави супроводжується неналежним виконанням відповідачем наданих державою функцій, що призводить в силу норм ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» до виникнення у органів прокуратури права вжити представницьких заходів на захист інтересів держави в суді.

Судом також враховано, що не встановлено будь-якого іншого суб`єкта владних повноважень, окрім Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, який відповідно до чинного законодавства, здійснює функції щодо належного володіння та розпорядження захисними спорудами цивільного захисту комунальної власності м. Славутич.

Так, Конституцією України передбачено окремий самостійний тип представництва - представництво прокурором інтересів держави в суді, його метою є підсилення гарантій захисту конституційних інтересів суспільства, українського народу, територіальних громад та держави під час здійснення судочинства.

Враховуючи зазначене, прокурором подано позов з метою усунення порушення, допущеного представницьким органом місцевого самоврядування при прийнятті рішення про відмову від права комунальної власності, внесення на підставі цього рішення запису про припинення права власності на захисну споруду цивільного захисту, а також, подальшого невиконання встановленого обов?язку щодо оформлення (реєстрації) права комунальної власності на розміщену в підвальних приміщеннях будинку захисну споруду цивільного захисту - ПРУ №255003, при списанні з балансу КП «ЖКЦ» багатоквартирного будинку №9 у Поліському кварталі м. Славутич. Отже, саме Славутицька міська рада, яка у спірних правовідносинах не вчинила дій для виправлення допущеного порушення, є належним відповідачем у даній справі.

Оскільки, Славутицьку міську раду Вишгородського району Київської області визначено відповідачем у спірних правовідносинах та до неї пред`явлено позовні вимоги, за відсутності іншого суб`єкта, уповноваженого на звернення з відповідним позовом до суду, на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 53 ГПК України, суд погоджується із доводами прокурора про наявність виключних підстави для звернення прокурора до суду з даним позовом як самостійного позивача.

Відповідачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області до Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, зобов`язання вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (07101, Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, площа Центральна, буд. 7, код ЄДРПОУ 26425731) від 24.12.2021 №514-8-VIII «Про відмову від права комунальної власності».

3. Зобов`язати Славутицьку міську раду Вишгородського району Київської області (07101, Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, площа Центральна, буд. 7, код ЄДРПОУ 26425731) вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності Славутицької міської територіальної громади на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №255003, розташоване за адресою: Поліський квартал, буд. 9, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область.

4. Стягнути з Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (07101, Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, площа Центральна, буд. 7, код ЄДРПОУ 26425731) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ-601, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код ЄДРПОУ 02909996, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО банку 820172, розрахунковий рахунок отримувача UA028201720343190001000015641) 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.11.2024 року.

Суддя Д.Г. Заєць