Рішення

від 04.11.2024 по справі 920/954/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.2024м. СумиСправа № 920/954/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/954/24 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовомКомунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, буд. 9, м. Суми, 40009; код за ЄДРПОУ 03352455),

до відповідачівТовариства з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд-2» (вул.Миргородська, буд. 1, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 36334569),

про стягнення 4971,93 грн

установив:

31.07.2024 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 4971,93 грн (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят одна грн 93 коп.), із них: 4436,33 грн (чотири тисячі чотириста тридцять шість грн 33 коп.) основний борг, 179,27 грн (сто сімдесят дев`ять грн 27 коп.) пеня, 133,09 грн (сто тридцять три грн 09 коп.) 3% річних, 223,24 грн (двісті двадцять три грн 24 коп.) інфляційні втрати, а також 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору.

01.08.2024 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Миргородська, буд. 1, м. Суми, 40000.

Ухвалою від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/954/24; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

Відповідно до інформації з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позивач має зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд».

На виконання абз. 1 ч. 7 ст. 6 ГПК України копія ухвали від 05.08.2024 про відкриття провадження у справі №920/954/24 надіслана учасникам справи відповідно до вимог ч.ч.6-7 ст. 6 ГПК України: позивачу - до його електронного кабінету, відповідачу на адресу місцезнаходження за даними ЄДРПОУ.

Відповідно до довідки Господарського суду Сумської області про доставку електронного листа копію зазначеної ухвали доставлено до електронного кабінету позивача 05.08.2024, 19:10.

09.08.2024 копія ухвали від 05.08.2024 у справі №920/954/24, яка була надіслана судом на адресу відповідача за даними ЄДРПОУ, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд-2», вул. Миргородська, буд. 1, м. Суми, 40000, повернута відділенням поштового зв`язку на адресу суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом абзацу 3 пункту 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначками Судова повістка, Повістка ТЦК або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

За відсутності відзиву відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

12.03.2020 між Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд-2» (далі - відповідач, споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від №401 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 1.3 договору об`єктами надання послуг визначено: об`єкт по вул. Миргородська, 1.

Відповідно до п. 2.5 договору плата за надані послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за наявності засобів обліку води справляється за їх показаннями згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2015. Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється Виконавцем і Споживачем засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію згідно з п. 5.1 Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 №190. (далі - Правила 190).

Згідно з п. 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місць. Між сторонами застосовується щомісячна оплата послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, платежі вносяться споживачем не пізніше 20-го числа, що настає за розрахунковим. Платіжні документи за розрахунковий період споживач забирає нарочним з 1 по 5 число, щоб уникнути конфліктів з питань оплати рахунків.

Пунктом 5.1.2 договору визначено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми заборгованості.

Відповідно до п. 9.1 договору договір укладається на строк з 01.01.2020 по 31.12.2020 та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання договору, а в частині фінансових зобов`язань до їх повного виконання. Сторонами погоджено, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання (ч. 3 ст. 631 ЦК України).

У період на виконання умов договору КП «Міськводоканал» СМР надано споживачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що підтверджено наступними документами:

-рахунком від 29.02.2024 №401 в сумі 3278,23 грн, з якої: 3126,88 грн борг станом на 01.02.2024 та 151,35 грн нараховано за лютий 2024 року;

-рахунком від 31.03.2024 №401 нараховано 182,33 грн за березень 2024 року;

-рахунком від 30.04.2024 №401 нараховано 718,90 грн за квітень 2024 року;

-рахунком від 31.05.2024 №401 нараховано 256,87 грн за травень 2024 року.

Обігово-сальдовими відомостями за договором за період з січня 2023 року по травень 2024 року підтверджується вартість наданих послуг за договором.

29.04.2024 рекомендованим повідомленням з описом вкладення за вих. №3791/24 від 22.04.2024 позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості за договором. Додавши до зазначеної вимоги рахунок на оплату послуг від 29.02.2024 №401.

Як зазначає позивач у позові, вимогу від 22.04.2024 №3791/24 відповідач залишив без задоволення, заборгованість за договором за період з січня 2023 року по травень 2024 року в розмірі 4971,93 грн не сплатив.

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦК України).

За змістом ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджена вартість наданих позивачем відповідачу за договором послуг на централізоване водопостачання та водовідведення за період з січня 2023 року по травень 2024 року в розмірі 4436,33 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4436,33 грн вартості наданих послуг за договором є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем та доданого до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 179,27 грн пені.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 5.1.2 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми заборгованості.

Суд, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку пені за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної оплати вартості наданих послуг, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 179,27 грн пені визнає законним та обґрунтованим.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку доданого до позову позивач просить стягнути з відповідача 133,09 грн 3% річних та 223,24 грн інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку 3% річних за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 133,09 грн 3% річних та 223,24 грн інфляційних нарахувань визнає законним та обґрунтованим.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 4436,33 грн основного боргу, 179,27 грн пені, 133,09 грн 3% річних та 223,24 грн інфляційних нарахувань, у зв`язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги як законні та обґрунтовані.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 3028,00 грн, що сплачений за платіжною інструкцією від 26.07.2024 №7798.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 3028,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд-2» (вул. Миргородська, буд. 1, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 36334569) на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, буд. 9, м. Суми, 40009; код за ЄДРПОУ 03352455) 4436,33 грн (чотири тисячі чотириста тридцять шість грн 33 коп.) основний борг, 179,27 грн (сто сімдесят дев`ять грн 27 коп.) пеня, 133,09 грн (сто тридцять три грн 09 коп.) 3% річних, 223,24 грн (двісті двадцять три грн 24 коп.) інфляційні втрати, а також 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька