Рішення

від 04.11.2024 по справі 922/2876/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024м. ХарківСправа № 922/2876/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"» (04116, Україна, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок, 1, ідентифікаційний код особи 40121452) до КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ТРУДОВИЙ АРХІВ» ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (62602, Україна, Куп`янський р-н, Харківська обл., селище міського типу Великий Бурлук, вулиця Центральна, будинок, 22, ідентифікаційний код особи 38580123) про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат і трьох відсотків річних за участю представників:

позивача - Кемінь В.В.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"» з позовом до КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ТРУДОВИЙ АРХІВ» ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ та просило суд:

1. Стягнути з КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ "ТРУДОВИЙ АРХІВ" ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (62602, Харківська область, Куп`янський район, селище міського типу Великий Бурлук, вулиця Центральна, будинок 22; код ЄДРПОУ: 38580123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 40121452) борг у загальній сумі 298 049,16 грн, у тому числі:

- основний борг у сумі 220 027,50 грн;

- пеня у сумі 53 450,72 грн;

- 3% річних 8 581,41 грн;

- інфляційні втрати у сумі 15 989,53 грн.

2. Стягнути з КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ "ТРУДОВИЙ АРХІВ" ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (62602, Харківська область, Куп`янський район, селище міського типу Великий Бурлук, вулиця Центральна, будинок 22; код ЄДРПОУ: 38580123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 40121452) судові витрати, а саме 4 470,74 грн сплаченого судового збору та інші витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Ухвалою суду від 16.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 09.09.2024 о 09:15, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 03.09.2024 судом було задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"» (СОРОКОЛІТ ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 ) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 21873 від 02.09.2024).

У призначене на 09.09.2024 підготовче засідання сторони своїх представників не направили, представник позивача участь в режимі відеоконференції не прийняв. Засідання відкладалося з 09.09.2024 по 14.10.2024.

Ухвалою від 14.10.2024 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.11.2024 р. о 09:15.

Представник позивача в судовому засіданні 04.11.2024 позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, правом на участь представника в засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце проведення судових засідань повідомлявся судом шляхом направлення ухвал за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (62602, Україна, Куп`янський р-н, Харківська обл., селище міського типу Великий Бурлук, вулиця Центральна, будинок, 22).

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про призначення засідання у справі була надіслана відповідачу та вручена його представнику за довіреністю (поштове відправлення 0600297498808).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 № 329-VIII (далі - Закон № 329-VIII), постачальник «останньої надії» -визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

26.10.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1 102). Пунктом другим Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі також - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.01.2023 по 28.02.2023 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» -Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" -і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується:

- листом Оператора ГТС від 10.07.2023 № ТОВВИХ-23-9286 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00012G43F00Q;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10);

- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00012G43F00Q.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015, яку 06.11.2015 зареєстровано в Мін`юсті за № 1382/27827 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI Правил, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу ГТС.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, яку 06.11.2015 зареєстровано в Мін`юсті за № 1387/27832. Так, відповідно до підпункту 4.2 розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу. Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи Оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Позивач вказував, що на виконання вказаного пункту Позивачем направлялися на адресу Відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім не здійснено оплату за природний газ, спожитий у січні-лютому 2023 року на суму 220 027,50 грн.

Порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, позивачем всього було поставлено природного газу на загальну суму 220 027,50 грн:

- з 01.01.2023 по 31.01.2023 Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 2 972,77 куб.м, на суму 127 864,19 грн, згідно з Рахунком на оплату № 4928;

- з 01.02.2023 по 28.02.2023 Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 2 552,50 куб.м. на суму 92 163,31 грн, згідно з Рахунком на оплату № 8505.

За прострочення виконання зобов`язань позивачем було здійснено відповідачу нарахування на заборгованість, що утворилася. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за договором, розмір нарахованої Позивачем пені за неналежне виконання Відповідачем умов договору складає 53 450,72 грн (період нарахування з 01.03.2023 по 31.08.2023 та з 01.04.2023 по 30.09.2023 відповідно до періодів виникнення зобов`язань). Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 8 581,41 грн (період нарахування з 01.03.2023 по 30.06.2024). Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 15 989,53 грн (період нарахування з 01.03.2023 по 30.06.2024).

Відповідачем відзив на позовну заяву до суду не надав, доказів на спростування заявлених позивачем вимог до суду не подав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30 вересня 2015.

Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: листом Оператора ГТС від 10.07.2023 № ТОВВИХ-23-9286 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00012G43F00Q; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00012G43F00Q.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту Позивачем направлявся на адресу Відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу.

Проте відповідач оплату за отриманий природний газ позивачу не здійснив повністю.

Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, укладений між сторонами публічний Типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 2 статті 265 ГК України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Тобто, виходячи з частини 2 статті 265 ГК України та предмету Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, а також враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Отже, всі відносини між Споживачем та Постачальником після укладання договору регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015, Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, що Позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором.

Відповідач оплату за поставлений газ не здійснив та відповідні докази своєчасної оплати відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за спожитий природній газ становить 220 027,50 грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду те, що відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів за природний газ не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання (у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 4.5. Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Вказаний пункт Типового договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено позивачем у відповідності до вимог ст. 232 ГК України, та з наступного дня, від дня прострочення основного зобов`язання.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за договором, розмір нарахованої Позивачем пені за неналежне виконання Відповідачем умов договору склала 53 450,72 грн.

Також, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Отже, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім пені, сум 3% річних та сум інфляційних витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки позивача відповідають нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені - 53 450,72 грн, трьох відсотків річних - 8 581,41 грн, інфляційних втрат - 15 989,53 грн є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"» підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"».

Стягнути з КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ТРУДОВИЙ АРХІВ» ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (62602, Україна, Куп`янський р-н, Харківська обл., селище міського типу Великий Бурлук, вулиця Центральна, будинок, 22, ідентифікаційний код особи 38580123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"» (04116, Україна, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок, 1, ідентифікаційний код особи 40121452) заборгованість в розмірі 220 027,50 грн, пеню - 53 450,72 грн, три відсотки річних - 8 581,41 грн, інфляційні втрати - 15 989,53 грн та 4 470,74 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "08" листопада 2024 р.

Суддя Л.С. Лаврова