Рішення

від 11.11.2024 по справі 922/3112/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3112/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № № 922/3112/24

за позовом Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (61057, м.Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328)

до відповідача - Державного підприємства Харківський електромеханічний завод (61037, м. Харків, пр-т Героїв Харкова (раніше - пр-т Московський), буд. 199, код ЄДРПОУ 05405575)

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 162135,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ Харківенергозбут звернулося до Господарського суду Харківської області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС з позовом до відповідача - Державного підприємства Харківський електромеханічний завод (далі по тексту - ДП «ХЕМЗ»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 162135,80 грн, з яких: заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 03-69 від 01.01.2019 за період жовтень 2023 року, грудень 2023 року та з лютого 2024 року по травень 2024 року в сумі 132398,40 грн; 3% річних у сумі 11164,25 грн (за період з 01.06.2023 по 31.05.2024 станом на 01.06.2024) та інфляційні втрати в сумі 18573,15 грн (за період з червня 2023 року по липень 2023 року та з жовтня 2023 року по травень 2024 року станом на 01.06.2024); а також просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2422,40 грн, та просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі № 922/3112/24, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзивів на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзивів для подання до суду відповідей на відзиви та встановлено відповідачам 5-денний строк з дня отримання відповідей на відзив для подання до суду заперечень на відповіді на відзив.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу та відповідачу, які отримали її в електронному вигляді в своїх електронних кабінетах у підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС 10.09.2024 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними довідками про доставку електронних листів.

В силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача - ДП «ХЕМЗ» про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та заявами чи клопотаннями з процесуальних питань. Втім, відповідач, відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та жодного доказу для долучення до матеріалів справи не надав, із заявами або клопотаннями по суті справи та з процедурних питань до суду не звертався, на зв`язок із судом будь-яким чином не виходив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже його відсутність не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідач належно повідомлений про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття обґрунтованого та об`єктивного рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та докази, надані позивачем до позовної заяви, суд встановив таке.

11.06.2017 набрав чинності Закон України Про ринок електричної енергії, який розмежовує діяльність суб`єкта господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності, діяльність у сфері електроенергетики є ліцензованою та ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом про ринок.

Органом ліцензування діяльності у сфері електроенергетики є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор).

ПрАТ Харківенергозбут у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії з 01.01.2019 є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови НКРЕКП від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

АТ Харківобленерго відповідно до Постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1446 є оператором системи розподілу (ОСР), який відповідно до п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.01.2019 здійснює діяльність з розподілу електричної енергії на території міста Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії.

За змістом ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії (далі Закон), учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону, універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним Договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового Договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує Договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Відповідно до положень п. 13 Перехідних положень Закону, фактом приєднання споживача до умов Договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також п. 13 Перехідних положень Закону передбачено, що передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Згідно з п. 7 ПРРЕЕ, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ Харківенергозбут: zbutenergo.kharkov.ua.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - ПрАТ Харківенергозбут поставляє відповідачу - ДП «ХЕМЗ» (дані про якого передані позивачу від попереднього постачальника - АТ Харківобленерго) електричну енергію на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 03-69 від 01.01.2019, що підтверджується, зокрема рахунками на оплату за електричну енергію, складеними та направленими Споживачу постачальником універсальної послуги - ПрАТ Харківенергозбут, а також Витягом оператора системи розподілу - АТ Харківобленерго з реєстру фактичних обсягів електричної енергії, спожитої ДП «ХЕМЗ» у періоди: жовтень 2023 року, грудень 2023 року та з лютого 2024 року по травень 2024 року.

Згідно з умовами п. 1.1, 1.2 Договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (ділі по тексту - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

За умовами п. 2.1 Договору, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Таким чином, враховуючи факт споживання відповідачем - ДП «ХЕМЗ» електричної енергії, останній приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 03-69 від 01.01.2019 (акцептував договір), який є публічним договором та відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Відповідно до пп. 4.12, 4.13 розділу IV ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 10 ПРРЕЕ, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов Договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (ККОЕЕ), обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ Харківобленерго) та затверджуються Регулятором.

У відповідності до п. 5.1, 5.2 Договору, споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 3 до цього Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

За умовами п. 5.8, 5.9, 5.10, 5.13 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюється Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (спецрахунок). Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є Додатком 3 до цього Договору. Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника.

Порядок розрахунків за Договором № 03-69 визначається відповідно до Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії № 03-69 від 04.02.2010, а саме: Порядок розрахунків (для усіх споживачів, крім бюджетних установ (організацій) та крім споживачів, які живляться від ПС 35-110 кВ та 330 кВ) (далі Порядок розрахунків).

Умовами п. 1 Порядку розрахунків передбачено, що розрахунковий період встановлено Споживачу з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Відповідно до п. 2 Порядку розрахунків, розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.

Пунктом 4.5 Порядку розрахунків передбачається, що розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюється Споживачем на підставі виставлених Постачальником електричної енергії рахунків. Рахунки на попередню оплату повинні бути сплачені Споживачем до початку планового періоду, за який має здійснюватися відповідна оплата.

Споживач здійснює 4 планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 1 дня розрахункового періоду 20% від вартості очікуваного обсягу електричної енергії, що буде спожита у розрахунковому періоді; до 10 дня розрахункового періоду 20% від вартості очікуваного обсягу електричної енергії, що буде спожита у розрахунковому періоді; до 20 дня розрахункового періоду 30% від вартості очікуваного обсягу електричної енергії, що буде спожита у розрахунковому періоді; до 28 дня розрахункового періоду 30% від вартості очікуваного обсягу електричної енергії, що буде спожита у розрахунковому періоді.

Розрахунок суми планового платежу здійснюється шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу на обсяг електричної енергії, заявленої на розрахунковий період, що настає за наступним розрахунковим періодом, з урахуванням відсотка авансового платежу.

Пунктом 4.7 Порядку розрахунків всі кошти, не пов`язані з оплатою згідно графіку реструктуризації заборгованості, при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, зараховуються в погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Згідно з п. 5 Порядку розрахунків остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

Для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО Харківенергозбут рахунок на оплату електричної енергії. Це рахунок має бути оплачений Споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки Споживача для отримання рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Згідно з переданими оператором системи розподілу - АТ Харківобленерго даними позивачем проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано і направлено відповідачу - ДП «ХЕМЗ» рахунки за електричну енергію за період жовтень 2023 року, грудень 2023 року, з лютого 2024 року по травень 2024 року.

Втім, відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання щодо здійснення вчасних розрахунків з позивачем по Договору, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію за вказаний період, яка станом на 01.06.2024 становить 132398,40 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків на оплату за електричну енергію та Витягами оператора системи розподілу - АТ Харківобленерго з реєстру фактичних обсягів спожитої відповідачем електричної енергії.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами положень ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з положеннями ст. 655 ЦК України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини щодо надання послуг регулюються положеннями Глави 63 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, за змістом зазначених норм, за договором про надання послуг виконавець зобов`язується виконати певні дії або здійснити певну діяльність, які, як правило, не мають матеріального результату (наприклад, послуги зв`язку, освітні послуги, спортивно-оздоровчі та ін.). Деякі послуги можуть мати матеріальний результат, як, наприклад, медичні послуги із надання стоматологічної допомоги (пломбування хворого зуба, встановлення коронки). Проте всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, адже при наданні послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Отже, предметом договору про надання послуг є виконання певних дій або здійснення певної діяльності, які не мають матеріального результату.

При цьому, зі змісту ч. 2 ст. 901 ЦК України вбачається, що положення Глави 63 цього Кодексу поширюються на всю низку договорів, предметом яких є надання послуги, що споживається, в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, які передбачені цим Кодексом поза межами глави (перевезення, страхування, транспортне експедирування, зберігання, доручення, комісія, управління майном та ін.) так які не передбачені Кодексом, але містяться в інших нормативно-правових актах - Законі України Про аудиторську діяльність, Законі України Про зв`язок тощо. Окрім цього, положення зазначеної глави поширюються на інші види договорів, які не передбачені законодавством взагалі, але мають своїм предметом надання послуг.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України Про ринок електричної енергії, електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії).

Станом на момент ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні, а відповідачем - ДП «ХЕМЗ», всупереч ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 03-69 від 01.01.2019 за період жовтень 2023 року, грудень 2023 року та з лютого 2024 року по травень 2024 року в сумі 132398,40 грн, або доказів, які б спростовували наявність у нього вищезазначеної заборгованості, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за договором в сумі 132398,40 грн є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача - ДП «ХЕМЗ» 3% річних у сумі 11164,25 грн (за період з 01.06.2023 по 31.05.2024 станом на 01.06.2024) та інфляційні втрати в сумі 18573,15 грн (за період з червня 2023 року по липень 2023 року та з жовтня 2023 року по травень 2024 року станом на 01.06.2024), нараховані у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати заборгованості за електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 03-69 від 01.01.2019.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

Порядок нарахування 3% річних та інфляційних втрат регулюється ст. 625 ЦК України.

Частиною 1 ст. 625 ЦК визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з аналізу ст. 625 ЦК України вбачається, що право на звернення з позовними вимогами про стягнення коштів на підставі ч. 2 зазначеної статті виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання.

За змістом ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 4 ЦК України передбачено, що цей Кодекс є основним актом цивільного законодавства України.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

На підставі викладеного, враховуючи порушення відповідачем строків оплати за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 03-69 від 01.01.2019, перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних, суд встановив, що вказані розрахунки виконані вірно, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 11164,25 грн (за період з 01.06.2023 по 31.05.2024 станом на 01.06.2024) та інфляційні втрати в сумі 18573,15 грн (за період з червня 2023 року по липень 2023 року та з жовтня 2023 року по травень 2024 року станом на 01.06.2024) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Позивачем у позовній заяві, поданій через підсистему Електронний суд ЄСІТС було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, тобто у мінімальному розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (з урахуванням подання позову в електронній формі, внаслідок чого має застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, ст. 4 Закону України Про судовий збір, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Харківський електромеханічний завод (61037, м. Харків, пр-т Героїв Харкова (раніше - пр-т Московський), буд. 199, код ЄДРПОУ 05405575) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 03-69 від 01.01.2019 за період жовтень 2023 року, грудень 2023 року та з лютого 2024 року по травень 2024 року в сумі 132398,40 грн на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ Ощадбанк UA373518230000026035300529792, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.

3. Стягнути з Державного підприємства Харківський електромеханічний завод (61037, м. Харків, пр-т Героїв Харкова (раніше - пр-т Московський), буд. 199, код ЄДРПОУ 05405575) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328) за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 03-69 від 01.01.2019: 3% річних у сумі 11164,25 грн та інфляційні втрати в сумі 18573,15 грн на ХОУ АТ Ощадбанк п/р UA673518230000026002300529792, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.

4. Стягнути з Державного підприємства Харківський електромеханічний завод (61037, м. Харків, пр-т Героїв Харкова (раніше - пр-т Московський), буд. 199, код ЄДРПОУ 05405575) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328) судовий збір у сумі 2422,40 грн на ХОУ АТ Ощадбанк п/р UA673518230000026002300529792, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 11.11.2024.

СуддяН.А. Новікова