Рішення

від 11.11.2024 по справі 924/858/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2024 р. Справа № 924/858/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Андріяшко Світлани Миколаївни

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт"

про стягнення 25675,21 грн

встановив: фізична особа-підприємець Андріяшко Світлана Миколаївна звернулась до суду з позовом (враховуючи заяву від 25.09.2024) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" 25675,21 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 01.01.2022 за період березень - серпень 2024, з яких 21786,00 грн основного боргу, 905,24 грн інфляційних втрат та 2983,97 грн штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 27.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/858/24 для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує про неналежне виконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 01.01.2022. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 193, 216, 230, 291 ГК України.

Відповідач відзиву на позов не надав, ухвала суду від 27.09.2024 направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і повернута на адресу суду із відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідкою відділення Укрпошти.

З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

01.01.2022 між Фізичною особою-підприємцем Андріяшко Світланою Миколаївною (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) частину приміщення магазину продовольчих товарів (надалі - "майно") загальною площею 27 кв.м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 22/3.

Згідно з пунктом 1.3 договору, майно передається в оренду з метою здійснення "орендарем" торгівельної діяльності (торгівля продовольчими та непродовольчими товарами).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений в договорі, але не раніше дати підписання сторонами акту приймання - передачі майна. Майно вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі майна, при цьому обов`язковим є передача ключів від приміщення (п.2.1 договору).

У разі припинення дії цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна в оренду за цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання акта приймання - передачі, при цьому обов`язковим є передача ключів від приміщення та його фактичне звільнення (п.2.3 договору).

У пункті 3.1 договору сторони погодили, що за користування майном орендар сплачує плату (надалі - "орендна плата") в грошовій формі шляхом безготівкового розрахунку або готівкового розрахунку через касу орендаря.

Орендна плата без ПДВ складає 3631 грн за місяць (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору орендар сплачує орендну плату за користування майном щомісячно до 10 числа поточного місяця.

Згідно з пунктом 4.3 договору орендар зобов`язується сплачувати в повному обсязі та розмірі орендну плату щомісяця, в порядку передбаченому розділом 3-м цього договору.

У п. 2.4 договору сторони узгодили, що оплата здійснюється орендарем по день фактичного звільнення приміщення.

Положеннями п. 8.1 договору передбачено, що за невиконання, або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

У випадку затримки платежів по орендній платі орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п. 8.3 договору).

Згідно з п. 8.8 договору сплата штрафних санкцій по п. п. 8.3, 3.4, 8.6 даного договору не звільняє сторони від виконання за цим договором.

Строк оренди починає свій перебіг з дати прийняття об`єкту за актом передачі-приймання, і припиняється через 2 роки 11 місяців, якщо за 30 календарних днів до закінчення дії договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір припинити дію договору, договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах (пункт 10.1 договору).

Договір містить підписи представників сторін .

01.01.2022 між Фізичною особою-підприємцем Андріяшко Світланою Миколаївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" підписано Акт прийому-передачі приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення першого поверху розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 22/3, загальною площею 27 кв.м.

01.03.2022 між Фізичною особою-підприємцем Андріяшко Світланою Миколаївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" підписано Додаткову угоду №1 до Договору оренди нерухомого майна від 01.01.2022, відповідно до якої сторони внесли зміни, виклавши пункти договору в такій редакції, а саме:

Пункт 3.3 "Орендар сплачує орендну плату за користування майном щомісячно до 8 числа включно поточного місяця";

Пункт 3.7 "Розмір орендної плати може переглядатися один раз на рік за письмовою вимогою орендодавця".

Наведені обставини також встановлені рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.08.2024 у справі №924/593/24 за позовом фізичної особи-підприємця Андріяшко Світлани Миколаївни м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" м. Хмельницький про розірвання договору оренди (рішення набрало законної сили 05.09.2024).

Зазначеним рішенням суду було задоволено позов фізичної особи-підприємця Андріяшко Світлани Миколаївни та розірвано договір оренди нерухомого майна від 01.01.2022, укладений між ФОП Андріяшко С.М. та ТОВ "Сага Продукт", з огляду на систематичне порушення відповідачем умов договору оренди щодо повної та своєчасної сплати орендної плати .

При дослідженні питання щодо наявності підстав для розірвання договору оренди, судом у рішенні встановлено наявність боргу по орендній платі з 08.04.2024 по 21.06.2024 в сумі 10893,00 грн.

Відповідно до Довідки вих.№20/09-24 від 21.09.2024 наданої позивачем, заборгованість по сплаті орендної плати за договором оренди нерухомого майна (частини приміщення магазину продовольчих товарів, загальною площею 27 кв. м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 22/3) від 01.01.2022, укладеним між ФОП Андріяшко С.М. та ТОВ "Сага Продукт" за період з 08.03.2024 по 06.09.2024 складає 21786,00 грн.

В зв`язку із несплатою відповідачем орендної плати за орендоване майно за період березень - серпень 2024 року, позивач просить стягнути з відповідача 21786,00 грн. заборгованості по орендній платі, 905,24 грн інфляційних нарахувань, 2983,97 грн пені (згідно поданого розрахунку).

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли із договору оренди.

Так, між сторонами 01.01.2022 укладено договір оренди нерухомого майна (з врахуванням додаткової угоди від 01.03.2022) відповідно до якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування (оренду) частину приміщення магазину продовольчих товарів загальною площею 27 кв.м. розміщеного за адресою: вул. Зарічанська, 22/3 , м. Хмельницький.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи слідує, що згідно акту приймання - передачі від 01.01.2022, позивач відповідно до договору оренди від 01.01.2022 передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування приміщення першого поверху розташоване за адресою м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 22/3, загальною площею 27 кв.м. Доказів про повернення майна як передбачено вимогами п. 2.3 договору суду не подано.

При цьому судом зважається на набрання 05.09.2024 законної сили вищенаведеним рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.08.2024 у справі №924/593/24 та приписи ч. 3 ст. 653 ЦК України відповідно до яких якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Сторонами у п. 3.2 договору погоджено розмір орендної плати, який складає 3631 грн за місяць.

При цьому відповідно до п. 3.3 договору оренди (з врахуванням додаткової угоди №1 від 01.03.2022) орендар сплачує орендну плату за користування майном щомісяця до 8 числа включно поточного місяця.

Однак, відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання із своєчасної сплати орендної плати за березень - серпень 2024 року не виконав, допустивши заборгованість на загальну суму 21786,00 грн, яка заявлена позивачем до стягнення.

Доказів здійснення платежів з орендної плати, нарахованих відповідно до п. 3.2 договору оренди, за користування спірним майном за період березень - серпень 2024 року суду не надано.

З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо стягнення 21786,00 грн боргу з орендної плати заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 905, 24 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

У статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому судом враховується, що інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналізуючи наданий розрахунок інфляційних нарахувань, суд зазначає, що позивач здійснює нарахування інфляційних втрат за період березень - серпень 2024 року на загальну суму боргу 21786 грн. Однак, така сума заборгованості та відповідно можливість нарахувань інфляційних втрат не існувала станом з березня по серпень 2024, оскільки у відповідача за умовами договору існував обов`язок щомісячно сплачувати орендну плату по 3631 грн, відповідно і збільшувалась сума заборгованості та змінювався період нарахувань інфляційних втрат. Суд, враховуючи вищенаведене, здійснивши власний розрахунок з використанням ІПС "Законодавство", з огляду на заявлений період, строки сплати, щомісячні суми орендної плати, вважає правомірним нарахування інфляційних втрат на загальну суму 553,20 грн (на суму боргу за березень 2024 року-3631 грн інфляційні нарахування здійснюються за березень - серпень 2024 року - 150,87 грн; на суму боргу за квітень 2024 року - 3631 грн. - інфляційні нарахування за квітень - серпень 2024 року - 132,06 грн; на суму боргу за травень 2024 року - 3631 грн - інфляційні нарахування за травень-серпень 2024року - 124,55 грн; на суму боргу за червень 2024 року -3631 грн - інфляційні нарахування за червень-серпень 2024 року - 102,14 грн; на суму боргу за липень 2024 року - 3631 грн - інфляційні нарахування за липень-серпень 2024 року - 21,79 грн; на суму боргу за серпень - 3631 грн - інфляційні нарахування за серпень 2024 року - 21,79 грн).

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення 905,24 грн інфляційних нарахувань підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 553,20 грн, в решті стягнення - 352,04 грн. необхідно відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2983, 97 грн. пені.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Виходячи зі змісту ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони у п. 8.3 договору узгодили, що у випадку затримки платежів по орендній платі орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем умов договору та невиконання грошового зобов`язання, погодження між сторонами умов про відповідальність у вигляді пені, позивач має право на нарахування та стягнення означеної штрафної санкції.

Однак, здійснюючи перевірку заявленої до стягнення суми пені, суд зазначає, що позивачем, як і при нарахуванні інфляційних втрат, здійснено нарахування пені на загальну суму боргу - 21786 грн за період з 08.03.2024 по 08.09.2024, не враховуючи, що така сума боргу утворилась лише станом на 08.08.2024 року, в зв`язку із несплатою щомісячних платежів по 3631 грн.

Тому, провівши власний перерахунок пені за заявлений період з використанням ІПС "Законодавство", суд вважає, що обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню є 1697,44 грн пені (на заборгованість 3631 грн за березень 2024 року за період з 09.03.2024 по 08.09.2024 - 494,35 грн; на заборгованість 3631 грн за квітень 2024 року за період з 09.04.2024 по 08.09.2024 - 404,57 грн; на заборгованість 3631 грн за травень 2024 року за період з 09.05.2024 по 08.09.2024 - 320,84 грн; на заборгованість 3631 грн за червень 2024 року за період з 09.06.2024 по 08.09.2024 - 237,80 грн; на заборгованість 3631 грн за липень 2024 року за період з 09.07.2024 по 08.09.2024 - 159,92 грн; на заборгованість 3631 грн за серпень 2024 року за період з 09.08.2024 по 08.09.2024 -79,96 грн).

Відповідно, у позові в частині стягнення 1286, 53 грн пені належить відмовити.

При проведенні розрахунку судом взято до уваги положення статті 253 ЦК України відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок та умови п. 3.3 договору в редакції додаткової угоди від 01.03.2022 .

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини справи та положення законодавства, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 21786,00 грн основного боргу, 905,24 грн інфляційних втрат та 2983,97 грн штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 21786,00 грн основного боргу, 553,20 грн інфляційних втрат та 1697,44 грн пені. В решті позову слід відмовити.

З огляду на те, що спір виник з неправомірних дій відповідача, позивач як інвалід ІІ гр. (згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_2 від 16.07.2020) звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", враховуючи ціну позову, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн, відповідно до п. п. 2, 9 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача шляхом стягнення в дохід бюджету.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця Андріяшко Світлани Миколаївни до товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" про стягнення 25675,21 грн, з яких 21786,00 грн основного боргу, 905,24 грн інфляційних втрат та 2983,97 грн пені задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт", м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд.10 (код 44346851) на користь фізичної особи - підприємця Андріяшко Світлани Миколаївни, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 21786,00 грн (двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят шість гривень ) основного боргу, 553,20 грн ( п`ятсот п`ятдесят три гривні 20 коп) інфляційних втрат та 1697,44 грн ( одна тисяча шістсот дев`яносто сім гривень 44 коп) пені .

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" в дохід державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. мтг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37971775, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA878999980313191206083022775, код класифікації доходів бюджету- 22030101) судовий збір в розмірі 3028 грн ( три тисячі двадцять вісім гривень).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя В.В. Виноградова