Повістка

від 11.11.2024 по справі 926/2124/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/2124/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Володимира Байталюка, розглянувши матеріали заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкам» про ухвалення додаткового рішення у справі № 926/2124/24 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УСЛАД»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкам»

про усунення перешкод в користуванні майном

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватне акціонерне товариство «ДОБРОБУТ АГ»

Представники сторін не з`явилися.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.10.2024 у даній справі відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «УСЛАД» до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкам» про усунення перешкод в користуванні майном.

28.10.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкам» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в сумі 40000,00 грн.

У заяві відповідач просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи № 926/2124/24 і понесених відповідачем відповідно до укладеного договору про надання професійної (правничої) допомоги від 27.12.2023 та на підставі акту прийому-передачі виконаних послуг від 25.10.2024.

Ухвалою суду від 28.10.2024 розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкам» від 28.10.2024 про ухвалення додаткового рішення призначено в судовому засіданні на 06.11.2024 за участю представників сторін.

Представники сторін у судове засідання, 06.11.2024, не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Частиною четвертою статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкам» про вирішення питання про судові витрати та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 926/2124/24 у розмірі 40000,00 грн, суд прийшов до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Суд зазначає, що впровадження наведеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 910/1692/23, від 01.11.2023 у справі № 911/4670/13.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Суд зазначає, що практична реалізація принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України). Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 910/8510/21.

Наведені приписи статей 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України в сукупності з положеннями статті 221 Господарського процесуального кодексу України дають підстави дійти висновку про те, що у разі подання стороною таких доказів до закінчення судових дебатів у справі, суд може вирішити питання щодо розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву суд може вирішити питання про судові витрати шляхом ухвалення додаткового рішення.

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість суду ухвалити додаткове рішення у разі, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що 27.12.2023 між відповідачем (далі замовник) та адвокатським об`єднанням «Пріус» (далі Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правничої допомоги (далі Договір) відповідно до пункту 1.1 якого Адвокатське об`єднання зобов`язалося самостійно або шляхом залучення інших адвокатів, в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», надавати замовнику правову допомогу за його запитом, а замовник в свою чергу зобов`язався оплатити надані послуги.

Відповідно до пункту 4.1 Договору вартість послуг за надання правової допомоги визначається в Додатках/Додаткових угодах до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 4.2 Договору плата за надання послуг за цим Договором, здійснюється замовником в 5-ти денний строк з моменту направлення Адвокатським об`єднанням відповідного рахунку Замовнику в порядку та у спосіб, визначені цим Договором.

На виконання умов пункту 4.1 Договору сторони у Додатковій угоді № 3 від 11.09.2024 та акті приймання-передачі правничої допомоги за Договором від 25.10.2024 погодили вартість правничої допомоги, яка становить 40000,00 грн та підлягає сплаті замовником на користь Адвокатського об`єднання протягом 5-ти робочих днів з дня ухвалення відповідного судового рішення у справі за участі замовника. Опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за період з 11.09.2024 по 25.10.2024 включно викладено у акті приймання-передачі наданої правничої допомоги від 25.10.2024, вартість яких склала 40000,00 грн.

06.06.2024 на підставі Договору про надання правової допомоги, адвокатом Диким Ю. О. було видано ордер № 0041953 на надання правничої допомоги відповідачу для представництва його інтересів у місцевих та апеляційних судах, Верховному Суді.

До судових дебатів відповідачем подано попередній розрахунок розміру правової допомоги у зв`язку із розглядом справи.

25.10.2024 замовником підписано акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 25.10.2024, однак оплати, яка за згодою сторін здійснюється протягом 5 робочих днів з дня ухвалення рішення суду не здійснено, а тому докази оплати наданої правничої допомоги до цієї заяви не долучено.

Отже, розмір гонорару та фактичних витрат визначений за погодженням Адвокатського об`єднання з замовником на загальну суму 40000,00 грн.

Згідно вказаного акту сторони підтверджують, що Адвокатське об`єднання надало замовнику послуги передбачені у додатковій угоді № 3 від 11 вересня 2024 року до Договору про надання правничої (професійної) допомоги від 27.12.2023 у Господарському суді Чернівецької області під час здійснення господарського судочинства у справі № 926/2124/24. Замовник підтверджує, що послуги надані в повному обсязі і належної якості.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, відповідно до наведених норм для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Водночас у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини другої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку про те, що вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною, із застосуванням критеріїв, визначених у статті 126 та частинах п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування / заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд і ухвалює рішення в цій частині.

Суд відзначає, що позивачем не подано заперечення стосовно обґрунтованості суми витрат на професійну (правничу) допомогу. Також, позивачем не подано заяви про зменшення цих витрат.

Водночас, суд, ухвалюючи дане додаткове рішення, установив, що заявлений розмір витрат на оплату послуг Адвокатському об`єднанню в розмірі 40000,00 грн є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, виходячи зі змісту наданих адвокатських послуг, оскільки предмет позову в цій справі є не типовим і потребує для адвоката більш значних зусиль для підготовки заяв по суті спору та тривалого аналізу судової практики з цього приводу.

Тому, керуючись приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд для цієї конкретної справи вирішив не обмежувати розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з позивача на користь відповідача по 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно положення частини п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оскільки учасники справи в судове засідання 06.11.2024 не з`явилися, рішення складено та підписано 11.11.2024.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України суд

У Х В А Л И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УСЛАД» (29017, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/2, блок 5/2-1, код ЄДРПОУ 42146175) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкам» (04176, м. Київ, Набережно-Рибальська дорога, буд. 3, приміщення 139, код ЄДРПОУ 44628749) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 40000,00 грн.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «УСЛАД» (29017, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/2, блок 5/2-1, код ЄДРПОУ 42146175).

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкам» (04176, м. Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, приміщення 139, код ЄДРПОУ 44628749).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/