Рішення

від 04.11.2024 по справі 927/775/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/775/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., у відкритому судовому засіданні розглянув заяву від 21.10.2024 б/н Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Пойнт Глобал» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт Глобал

вул. Велика Васильківська, 72, поверх 16, офіс 37, м. Київ, 03150;

до відповідача: Приватного підприємства Нептун-Тур,

юридична адреса: вул. Тероборони, будинок, 4/6, м. Чернігів, 14010;

поштова адреса: вул. Терьохіна, буд. 14-А, кв. 79, м. Київ, 04080;

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Консолідатор,

вул. Велика Васильківська, 72, офіс 24, м. Київ, 03150;

за участю третьої особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міжнародної асоціації повітряного транспорту в особі Представництва Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн, вул. Боричів Тік, 33/6 А, 3 поверх, м. Київ, 04070;

предмет спору: про відшкодування збитків у порядку регресу в сумі 1181829,00 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Дедюра Н.О., адвокат, ордер на правничу допомогу серії АІ № 1674456, виданий 06.08.2024 (поза межами приміщення суду);

від відповідача: не прибув;

від третьої особи 1: не прибув;

від третьої особи 2: не прибув.

У судовому засіданні 04.11.2024, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

16.10.2024, ухвалене рішення в справі № 927/775/24, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт Глобал задоволений повністю, на його користь з Приватного підприємства Нептун-Тур присуджено до стягнення 1181829,00 грн збитків у порядку регресу та 17727,43 грн судового збору.

Питання щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу понесених позивачем у ході судового розгляду спору при ухваленні рішення судом не вирішене.

Позивач у позовній заяві повідомив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу складає 60000,00 грн. Повідомив про намір подати до суду належні докази на підтвердження фактичного розміру судових витрат на правничу допомогу в установлений законом строк.

21.10.2024, позивач, засобами поштового зв`язку, в належний строк, направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в справі в частині розподілу судових витрат, що складаються: з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 60000,00 грн та витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, пов`язаних із розглядом спору (витрат на перекладача та нотаріуса) в сумі 1790,00 грн.

Суд прийняв до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат на професійну правничу допомогу, що не вирішена на момент ухвалення судового рішення. В іншій частині заяви суд відмовив, оскільки питання розподілу витрат позивача в сумі 1790,00 грн вирішене на момент ухвалення судового рішення.

Судове засідання з розгляду цієї заяви призначене на 04.11.2024 (ухвала від 24.10.2024).

За частинами 1, 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо не вирішене питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. При цьому, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

04.11.2024, у судове засідання прибув повноважний представник позивача (участь якого забезпечена в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду); відповідач та треті особи 1 та 2 до суду не прибули, без пояснення причин, будь-яких заяв чи клопотань до суду не заявили; про дату, час та місце розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу повідомлені належним чином засобами електронного та поштового зв`язку, про що свідчать наявні матеріали справи.

Неприбуття в судове засідання відповідача та третіх осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду даної заяви (частина 4 статті 244 ГПК України), з урахуванням граничних строків, установлених частиною 3 указаної статті.

За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, 22.08.2019, між Адвокатським об`єднанням «Унілекс» та позивачем (далі клієнтом) укладений договір про надання правової допомоги № 22/08-19-5, на умовах якого (п. 1.1.) позивач доручив, а Адвокатське об`єднання зобов`язалось надавати за винагороду позивачу чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором та його додатками.

Згідно з додатком № 2 до Договору № 22/08-19-5 сторони погодили, що Адвокатське об`єднання здійснює представництво інтересів ТОВ «Тревел Пойнт Груп» у суді першої інстанції в справі про стягнення збитків. Розмір винагороди адвоката складає 60000,00 грн.

На представництво та захист інтересів ТОВ «Глобал Пойнт Груп», за Договором від 22.08.2019 № 22/08-19-5, Адвокатським об`єднанням «Унілекс» виданий ордер на надання правничої (правової) допомоги в даній справі серії АІ № 1674456 від 06.08.2024, адвокатом Дедюрою Н.О.

Сторони в додатку № 2 до Договору № 22/08-19-5 визначили, що детальний опис послуг, наданих у межах даного додатку до Договору, деталізується в акті приймання передачі наданих послуг, що складається після завершення розгляду справи в суді першої інстанції. Клієнт здійснює оплату правничої допомоги на поточний рахунок Адвокатського об`єднання, вказаний в цьому додатку, протягом 30 робочих днів з моменту підписання акту приймання передачі наданих послуг.

На виконання умов Договору № 22/08-19-5 та додатку № 2 до нього, сторонами складений акт від 21.10.2024 приймання-передачі наданих послуг, за яким Адвокатським об`єднанням надані, а клієнтом прийняті наступні послуги з правничої допомоги:

-підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з аналогічних справ, надання правових консультацій, роз`яснень клієнту щодо можливих варіантів дій та розроблення стратегії захисту прав клієнта (вартість 15000,00 грн);

- підготовка та подача позовної заяви в справі № 927/775/24 про стягнення збитків (вартість 20000,00 грн);

- участь адвоката в трьох судових засіданнях у Господарському суді Чернігівської області щодо представництва інтересів клієнта в справі № 927/775/24 (вартість 25000,00 грн).

Загальна вартість наданих послуг згідно з наведеним переліком склала 60000,00 грн.

Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом в справі № 927/775/24, відповідає змісту акту приймання передачі наданих послуг за Договором від 22.08.2022 № 22/08-19-5.

За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 ГПК України). Вказана правова позиція наведена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

Частинами 5, 6 вказаної статті передбачено, що в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, визначене частиною 4 статті 129 ГПК України. Водночас, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалене рішення.

Зокрема, за частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 цієї статті.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку, суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалене рішення, в відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Враховуючи зазначене, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

В постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлена правова позиція, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях: від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що під час судового розгляду даної справи адвокатом Адвокатським об`єднанням фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129 ГПК України), розумності та обґрунтованості: 1) підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики та надання правових консультацій та роз`яснень клієнту 2) підготовка та подача позову; 3) участь представника в судових засіданнях 11.09.2024, 02.10.2024 та 16.10.2024 у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору в справі, суд установив, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу (60000,00 грн) не відповідає критерію розумності та справедливості; гонор адвоката позивача є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та фактично витрачений час на підготовку до судового розгляду цього спору, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що відповідач проти задоволення позову не заперечував, своєї правової позиції відносно заявлених вимог під час судового розгляду не наводив.

Беручи до уваги ступінь складності справи, предмет спору, характер та обсяг наданих адвокатом послуг (перелік яких наведений вище), враховуючи відсутність мотивованих заперечень відповідача по суті заявлених до нього вимог у ході судового розгляду спору, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, керуючись частинами 4, 5 статті 129 ГПК України, суд вирішив покласти на відповідача відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 202, 233, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Пойнт Глобал» (код ЄДРПОУ 42896302) від 21.10.2024 б/н про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Нептун-Тур» (юридична адреса: вул. Тероборони, будинок, 4/6, м. Чернігів, 14010; поштова адреса: вул. Терьохіна, буд. 14-А, кв. 79, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 32347930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Пойнт Глобал» (вул. Велика Васильківська, 72, поверх 16, офіс 37, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42896302) 20000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. У іншій частині заяви, відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 11.11.2024.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко