Ухвала

від 23.03.2023 по справі 203/498/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/498/23

Провадження № 1-кс/0203/1540/2023

УХВАЛА

23 березня 2023 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022040000000397 від 23.08.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся слідчий з клопотанням про арешт майна, за погодженням з прокурором, заявленим у кримінальному провадженні №12022040000000397 від 23.08.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в якому слідчий просить суд: розглянути та задовольнити клопотання про арешт майна, а саме: транспортного засобу автомобіля Volkswagen UP, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , з обов`язковим позбавленням права власників, користувачів на відчуження, розпорядження та користування.

В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні №12022040000000397. На підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук транспортного засобу автомобіля Volkswagen UP, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , та його вилучення. Вказаний транспортний засіб було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. З метою забезпечення збереження речових доказів, за погодженням з прокурором, слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.03.2023 року, судову справу №203/498/23, провадження №1-кс/0203/1540/2023, було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 , яка передана канцелярією суду 22.03.2023 року.

Судове засідання з розгляду клопотання було призначене судом на 23.03.2023 року.

У судове засідання 23.03.2023 року з`явились прокурор та захисник власника майна.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання та просив суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з клопотанням пояснив суду таким чином, як про це зазначено вище.

Захисник власника майна заперечував проти задоволення клопотання слідчого у повному обсязі, та просив суд відмовити у його задоволенні. Водночас у транспортному засобі нічого не знайдено, а ОСОБА_6 самостійно надала транспортний засіб для огляду.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення та думки учасників провадження, вивчивши доводи слідчого, викладені в клопотанні, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022040000000397, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 23.08.2022 року за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

19.03.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2023 року, справа №203/498/23, провадження №1-кс/0203/1481/2023, слідчим був проведений обшук автомобіля Volkswagen UP, д.н.з. НОМЕР_1 . Під час обшуку було виявлено та вилучено транспортний засіб автомобіль Volkswagen UP, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , його було направлено до спеціального майданчику ГУНП у Дніпропетровській області.

Постановою слідчого від 19.03.2023 року було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022040000000397: транспортний засіб автомобіль Volkswagen UP, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .

Відповідно до відомостей про реєстрацію транспортного засобу, право власності на автомобіль Volkswagen UP, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , 2011 року випуску, чорного кольору, зареєстровано за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд зазначає, що відповідно до абзацу першого частин 1, 2, 3, 4, 5, 10 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до положень статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першійцієї статті.

Відповідно до положень статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частин 2, 3 статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий,прокурор,інша уповноваженаслужбова особапід часзатримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1, частини 3 статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостоюстатті 173 цього Кодексу , у разі скасування арешту.

Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Відповідно до частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до частини 6 статті 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Згідно з частиною 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно допункту 4частини 5статті 173КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Аналіз викладених вище норм КПК України, а також встановлених судом обставин кримінального провадження дає суду підстави для висновку про необхідність накладення арешту на майно, вилучене в ході проведеного обшуку, з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому суд враховує те, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу, а також того, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, у ході судового розгляду клопотання слідчого судом було встановлено, що матеріалами клопотання підтверджена наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України.

Водночас клопотання слідчого не підлягає задоволенню в частині вимог про заборону одночасно користуватися майном, розпоряджатися ним або відчужувати його. Оскільки нормативної вимоги щодо одночасної заборони і розпоряджатися (відчужувати), і користуватися арештованим майном, вказана норма КПК України не містить. Окрім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 цього Кодексу, слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. А тому, з урахуванням того, що власником майна є третя особа добросовісний набувач майна, з метою збереження речових доказів клопотання слідчого в частині накладення арешту на автомобіль шляхом заборони користуватися ним не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити клопотання слідчого, а саме: накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 19.03.2023 року обшуку автомобіля Volkswagen UP, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (протокол обшуку від 19.03.2023 року, проведений на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2023 року, справа №203/498/23, провадження №1-кс/0203/1481/2023), а саме на: автомобіль Volkswagen UP, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , із забороною розпоряджатися вказаним майном, з метою збереження речових доказів, а у задоволенні іншої частини вимог клопотання слідчого слід відмовити.

Керуючись статтями 167, 168, 170, 171, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022040000000397 від 23.08.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 19.03.2023 року обшуку автомобіля Volkswagen UP, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (протокол обшуку від 19.03.2023 року, проведений на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2023 року, справа №203/498/23, провадження №1-кс/0203/1481/2023), а саме на:

- автомобіль Volkswagen UP, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , із забороною розпоряджатися вказаним майном.

У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та оголошено о 16:10 годині 27.03.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1