Справа № 953/8393/24
н/п 1-кп/953/1068/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" листопада 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харковіклопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024221130000615 від 08.04.2024,
ВСТАНОВИВ:
11.09.2024 до суду від прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 надійшло вказане клопотання про закриття кримінальне провадження №12024221130000615 від 08.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України у зв`язку з частковою декриміналізацією інкримінованого ОСОБА_4 діяння.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 , будучи в силу ст.89 КК України раніше не судимий, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин:
25.02.2024 приблизно о 02:00 год. ОСОБА_4 , працюючи на посаді сторожа у ПАТ «Трест житлобуд», відповідно до наказу товариства від 29.04.2021 №39К, перебував на добовому чергуванні за адресою: АДРЕСА_1 , маючи ключі від нежитлових приміщень.
Розуміючи, що в країні діє воєнний стан, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 та неодноразово продовжений, реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, відчинивши службовими ключами вхідні двері до підвального приміщення, отримав доступ до цього приміщення.
Продовжуючи реалізацію умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, надягнув поліетиленовий пакет на лінзу камери внутрішнього спостереження, розташованої у підвальному приміщенні. Після чого таємно взяв труби стальні електрозварні 57х3 ДСТУ 10704 (10705) у кількості 5 штук довжиною по 2 метри кожна, загальною довжиною 10 метрів.
Після чергування ОСОБА_4 покинув територію охорони, маючи можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, тим самим, спричинивши акціонерному товариству «Трест житлобуд» матеріальну шкоду, яка згідно з висновком експерта №3927 від 17.05.2024 склала 1468 гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Таким чином, відбулась часткова декриміналізація інкримінованого підозрюваному діяння.
Ухвалою суду від 13.09.2024 у справі призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала з мотивів, викладених у такому, просила його задовольнити.
Підозрюваний у підготовчому судовому засіданні підтримав подане прокурором клопотання про закриття провадження у справі та просив його задовольнити. Проти закриття провадження на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України (з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою) не заперечував.
У судовому засіданні підозрюваному роз`яснено змістЗакону України від 18.07.2024 № 3886-IX та наслідки закриття провадженняна підставі п.п. 1-2 п.1 ч.2 ст.284 КПК України в порядку, передбаченому ст. 479-2 КПК України, зокрема, щодо закриття провадження не з реабілітуючих підстав. Підозрюваний зазначив, що йому зрозумілий зміст наведених норм.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ч. 1 ст. 5 КК України. Згідно із частиною першою цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ХІ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, внесено зміни до КУпАП, а саме ст. 51 КУпАП викладено в редакції, яка визначає, що дрібною крадіжкою є викрадення майна вартістю від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян.
Отже, розмір вартості майна за яким розмежовується адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначених ст. 51 в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 року, що становило 302 грн. 80 коп. збільшено до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 3028 грн станом на 01.01.2024, тобто кримінальна відповідальність настає у випадку викрадення майна вартістю понад 3028 грн.
Зважаючи на викладене, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Кримінальне провадження №12024221130000615 зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 08.04.2024, однак на момент проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, оскільки Законом України № 3886-ХІ від 18.07.2024 року внесено зміни до ст. 51 КУпАП та збільшено розмір вартості майна, який впливає на розмежування адміністративного правопорушення та кримінального правопорушення та кваліфікацію дій особи.
В клопотанні вказано, що протиправними діями ОСОБА_4 заподіяна майнова шкода, яка згідно з висновком експерта №3927 від 17.05.2024 склала 1468 гривень 00 копійок
Тобто, встановлена досудовим розслідуванням заподіяна шкода підозрюваним не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів громадян - 3 028 грн.
Положення п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачають, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 479-1 КПК України у разі якщо підозрюваний заперечує проти закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу, прокурор, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для встановлення факту вчинення підозрюваним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Надання доступу до матеріалів здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 290цього Кодексу.У найкоротший строк після ознайомлення з матеріалами досудового розслідування прокурор звертається до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстави, передбаченоїпунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 479-2 КПК України за відсутності згоди підозрюваного на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу, та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 1-2частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що підозрюваним вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 1або2частини першої статті 284 цього Кодексу.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 КК України стосовно ОСОБА_4 підлягає закриттю на підставі п.п.1-2 п.1 ч.2 ст.284 КПК України з підстави, передбаченоїпунктом 4-1частини першої цієї статті (втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння), якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.
Водночас суд враховує, що скасовано кримінальну протиправність діяння, яке вказане в клопотанні прокурора, в якого підозрюється ОСОБА_4 , але не скасовано його протиправність взагалі. Прокурор не позбавлений можливості, за наявності підстав, направити необхідні документи до органу, уповноваженому порушувати провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Кримінально процесуальний кодекс не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, що складаються, зокрема, з витрат, пов`язаних із залученням експертів (п.3 ч.1 ст. 118 КПК України).
Оскільки ОСОБА_4 погодився на завершення кримінального провадження за нереабілітуючою підставою, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, то всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинен відшкодувати саме ОСОБА_4 .
Керуючись п. 4-1 ч. 1 ст. 284, п. 1-2 ч. 2 ст. 284, ст.285-288, 372, 376, 479-2 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221130000615 від 08.04.2024 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України закрити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) гривень 16 копійок процесуальних витрат за проведення експертизи: № 3927 від 17.05.2024.
Речовий доказ один CD-R диск з відеозаписом залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено та проголошено 11.11.2024.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 12.11.2024 |
Номер документу | 122924955 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Київський районний суд м.Харкова
Кіндер В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні