Рішення

від 31.10.2024 по справі 643/5776/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/5776/24

Провадження № 2/643/3102/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024

Московський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - Олійника О.О.,

за участі секретаря судового засідання - Новакової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просить суд визнати за нею право власності на частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 27.11.2021 року. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, яке складається з 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті ОСОБА_2 залишила заповіт, який 08.05.2015 року було посвідчено державним нотаріусом Одинадцятої харківської державної нотаріальної контори Туревською С.О. Із цього заповіту вбачається, що ОСОБА_2 на випадок смерті зробила розпорядження про те, що все своє майно заповідає ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках кожному. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01.06.2023 року позивачу, ОСОБА_1 , було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. В межах визначеного строку позивач звернулася до П?ятої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2 . Крім позивача, спадщину після смерті ОСОБА_2 ніхто із спадкоємців не прийняв (не звернувся із заявою по прийняття спадщини та не проживав разом із спадкодавицею на час смерті). 09.11.2023 року державним нотаріусом П?ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Зімніцькою В.П. позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 лише на частку спадкового майна (тобто на 1/4 від 1/3 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_1 ). Нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на інші 3/4 частки спадкового майна, через те, що, як зазначено в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, вони «були заповідані заповідачем не на її користь, тому права на неї ОСОБА_1 не має. ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в установлені законом строки заяви про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 до нотаріальної контори не надсилали. Отже, з огляду на те, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємці за заповітом ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не прийняли спадщину, то частки, які вони мали прийняти (по частці спадкового майна кожний) мають перейти до того спадкоємця за заповітом, який прийняв спадщину, тобто до позивача ОСОБА_1 . Позивач вважає, що відмова нотаріуса в оформленні права на спадщину є безпідставною, тому і була вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07.06.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04.07.2024 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано із П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи № 31/2023, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.07.2024 року на виконання ухвали Московського районного суду м. Харкова від 04.07.2024 року П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою на адресу суду надіслано належним чином завірену копію спадкової справи № 31/2023 на ОСОБА_2 на 55 арк. в 1 прим.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, від представника позивача адвоката Василенко Т.В. надійшла заява, в якій остання позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу за відсутності позивача та її представника на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначила, у разі неявки в судове засідання відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Представником відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача. Відзив на позов не подав.

Представник третьої особи у судове засідання також не з`явилась, по пошті направила заяву про розгляд справи за відсутності представника П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку та день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Ураховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, представник відповідача належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 27 листопада 2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, 1/3 квартири АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить померлій ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 на випадок смерті зробила розпорядження: все належне їй майно, рухоме і нерухоме де б воно було, з чого б воно не складалось і взагалі все те, що на день її смерті буде належати їй за законом та на що за законом вона матиме право, заповідає - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 у рівних частках кожному, що підтверджується заповітом від 08.05.2015, посвідчений державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори Туревською С.О., зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 5-41.

17.01.2023 нотаріусом П?ятої Харківської міської державної нотаріальної контори зареєстровано спадкову справу № 70149261 (номер у нотаріуса 31/2023) після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01.06.2023 року позивачу, ОСОБА_1 , було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. В межах визначеного строку позивач звернулася до П?ятої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2

09.11.2023 року державним нотаріусом П?ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Зімніцькою В.П. позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 лише на частку спадкового майна (тобто на 1/4 від 1/3 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_1 ).

Як зазначає позивач та встановлено матеріалами справи, крім позивача, спадщину після смерті ОСОБА_2 ніхто із спадкоємців не прийняв, тобто не звернувся із заявою про прийняття спадщини та не проживав разом із спадкодавицею на час смерті.

З постанови державного нотаріуса П?ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Зімніцької В.П. від 09.11.2023 за № 2309/02-14 вбачається, що у видачі на ім?я ОСОБА_7 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим Одинадцятою Харківською державною конторою 08.05.2015 за № 5-41, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_2 , на частку квартири АДРЕСА_1 , відмовлено, оскільки вони не були заповідані заповідачем.

З матеріалів спадкової справи, які були витребувані ухвалою суду, вбачається, що 17.01.2023 року ОСОБА_1 звернулася до П?ятої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також в матеріалах спадкової справи містяться: копія паспорту та картка платника податків ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копія заповіту ОСОБА_2 від 08.05.2015 року; витяг про реєстрацію заповіту у спадковому реєстрі; інформаційна довідка із Спадкового реєстру; копії паспорту та картки платника податків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , а також заява останніх від 20.01.2023 відповідно до якої останні повідомляють Харківську міську державну нотаріальну контору про те, що спадщину вони не прийняли, на спадщину вони не претендують та претендувати не будуть, до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини звертатись не будуть, матеріальних претензій до тих спадкоємців, які прийняли спадщину у них немає; постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.01.2023 року.

Тобто з матеріалів спадкової справи слідує, що заповіт померлої ОСОБА_2 є дійним, позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на 1/12 частку спадкового майна на квартиру АДРЕСА_1 , а спадкоємці за заповітом ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від прийняття спадщину після померлої ОСОБА_2 відмовились.

Згідно з ч. 1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

09.11.2023 року державним нотаріусом П?ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Зімніцькою В.П. позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 1/12 частку на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом та витягом з Державного реєстру речових прав від 09.11.2023 року.

Нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на інші 3/4 частки спадкового майна, через те, що, як зазначено в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, вони «були заповідані заповідачем не на її користь, тому права на неї позивач немає.

Згідно з ч. 1 статті 1275 Цивільного кодексу України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в установлені законом строки спадщину не прийняли.

Так, відповідно до частини першої статті 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Згідно з п.3.26 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 у разі відмови від прийняття спадщини усіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом почергово.

У п. 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що за наявності заповіту на все майно правило частини другої статті 1223 ЦК України застосовується у разі неприйняття спадщини або відмови від спадщини усіма спадкоємцями за заповітом.

У разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК України, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Отже, з огляду на те, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємці за заповітом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не прийняли спадщину, то частки, які вони мали прийняти (по частці спадкового майна кожний) мають перейти до того спадкоємця за заповітом, який прийняв спадщину, тобто до позивача ОСОБА_1 .

Зазначена позиція відображається в постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 132/3826/18, від 22.09.2021 року № 227/3750/19.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється судом в порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 259, 263-265, 280-283 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Відповідач Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, м-н Конституції, 7.

Третя особа П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02900726, м. Харків, вул. Валентинівська, 27-Г.

Повний текст заочного рішення складений 11 листопада 2024 року.

Суддя - О.О. Олійник