Рішення

від 25.10.2024 по справі 946/6652/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/6652/24

Провадження № 2-о/946/251/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Вітенко А.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Ізмаїльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, яка була уточнена 24.10.2024 року, заінтересована особа - Ізмаїльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жіночої статі, громадянки України, уродженки міста Донецьк Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьк Донецької області, Україна. Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що вона є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується її свідоцтвом про народження. До моменту тимчасової окупації РФ міста Донецьк, вона разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку із тимчасовою окупацією міста Донецьк, заявниця в 2014 році була вимушена переміститись до міста Ізмаїл Одеської області, що підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.10.2024 № 5107000001. Мати заявниці ОСОБА_2 залишилась проживати за адресою: АДРЕСА_1 . З моменту переміщення заявниця постійно підтримувала зв`язок із своєю матір`ю ОСОБА_2 , вони часто телефонували одна одній і мали тісні родинні зв`язки, але через військові дії РФ підтримувати зв`язок було досить складно. ІНФОРМАЦІЯ_2 заявниці стало відомо, що мати ОСОБА_2 померла, про що пізніше їй було надіслано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , яке було видано окупаційною владою. Враховуючи, що на момент смерті та поховання місто Донецьк було та є тимчасово окупованою територією, отримання будь-яких документів від державних органів України є неможливим. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який послідуючими Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час. За наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» від 22.12.2022 року № 309 (з подальшими змінами та доповненнями), Донецький район, до якої входить м. Донецьк, з 07.04.2014 року є тимчасово окупованою територію. Встановлення факту смерті заявниці необхідне для реалізації майнових та особистих немайнових прав, зокрема для отримання свідоцтва про смерть, оформлення спадщини, тобто встановлення факту смерті ОСОБА_2 впливає на її права, обов`язки та законні інтереси.

В судове засідання заявниця не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомленаналежним чином. Згідно заяви представник заявниці заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути у їх відсутність.

В судове засідання представник заінтересованої особи не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань по справі суду не надав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 05.11 1986 року відділом ЗАГС м.Углегорська Сахалінської області, актовий запис №340.

19.09.2008 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_4 , та змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис №553.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, проживає у м.Ізмаїлі Одеської області, що підтверджується довідкою від 16.10.2014 року №5107000001.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Калининським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Донецьк, Калининський район.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №3486 від 05.05.2023 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Донецьк, причина смерті - «церебральний атеросклероз».

У відповідності до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з такого.

Згідно з пунктом восьмим частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Статтею 317 ЦПК України передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Враховуючи положення частини дев`ятої статті 10 ЦПК України, суд вважає за можливе застосувати положення статті 317 ЦПК України у даних правовідносинах.

Встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом Державної реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті з підстав, що відсутні документи, які свідчать про смерть особи.

Предметом доказування у цих справах є не сама подія смерті, а її чітко визначений час, який повинен породжувати для заявника правові наслідки.

У відповідності з частин третьої, четвертої статті 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року № 2398-VI (далі за текстом - Закон № 2398-VI) передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою. Відомості про смерть особи підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 17 Закону № 2398-VI, державна реєстрація смерті проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 58, 59 ЦПК України).

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу № 108 від 12 квітня 2024 року) «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Донецька область, до якої входить м.Донецьк, з 07.04.2014 року є тимчасово окупованою території.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Практикою Європейського суду з прав людини (ЄСЛП), за висновками якої, зокрема, у справах проти Туреччини, Молдови та Росії, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Зважаючи на правову позицію, викладену Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 15.04.2016, за змістом якої документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України, суд приймає до уваги дані про смерть (дату, місце), які зазначені у вищенаведених документах, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі статтею 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає доведеним факт того, що громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Донецьк Донецької області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України у місті Донецьк Донецької області, Україна.

Обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, судом на час розгляду не встановлено.

Аналіз вищезазначених норм національного права та обставин справи дає підстави для висновку про те, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вимогами пункту восьмого частини першої статті 430 ЦПК України передбачено, що ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню, а тому суд, з урахуванням частини дев`ятої статті 10 ЦПК України, вважає за необхідне рішення в частині встановлення факту смерті громадянки ОСОБА_2 , допустити до негайного виконання.

Керуючись ст. 4, 208-209, 234, 235, 256-259 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Ізмаїльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті на тимчасово окупованій території України громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки міста Донецьк Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Донецьк Донецької області, Україна, причиною смерті якої є «церебральний атеросклероз».

Відповідно до вимог статті 317 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Суддя: Т.П.Пащенко