Рішення

від 29.10.2024 по справі 148/2191/24

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/2191/24

Провадження №2/148/804/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 жовтня 2024 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Семенової М.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Паламарчук Ольгою Анатоліївною до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Балтський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Паламарчук О.А. від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Балтський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів.

Позов мотивований тим, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №10 від 31.03.2011 та підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу від 31.03.2011 серії НОМЕР_1 .

Сторони від шлюбу мають двох спільних дітей доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області у справі № 2-739/2010, яке набуло законної сили 07.06.2010, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку і доходів але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття старшою донькою, потім 1/4 частина всіх видів заробітку і доходів.

На підставі виконавчого листа у справі №2-739/2010, виданого Балтським районним судом Одеської області 08.07.2014, відкрито виконавче провадження № 43993065.

Станом на дату звернення до суду з цією позовною заявою у позивача відсутня заборгованість зі сплати аліментів по ВП № 43993065, що підтверджується постановою начальника відділу Балтського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) від 31.07.2024, про скасування заходів примусового виконання по ВП, де зазначено, що станом на 31.07.2024 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена в повному обсязі.

Позивач офіційно працює на посаді менеджера зі збуту та є найманим працівником по трудовому договору у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , згідно розпорядження №1 від 05.11.2022.

На підставі постанови державного виконавця від 29.12.2022, передано ВД на виконання до підприємства ФОП ОСОБА_5 та з заробітної плати позивача щомісячно відраховують суму аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання молодшої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку і доходів позивача.

Проте, позивачу стало достовірно відомо, що з 09.04.2024 його неповнолітня донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходиться і прийнята до притулку - закладу Служби по справах дітей у Скавині, вулиця Миколая Коперника, 13, Скавина і матір не здійснює за нею догляд, що підтверджується рядом доказів.

Крім того, позивачу відомо, що відповідачка жодних дій, щоб забрати дитину та продовжувати її виховання не вчинила, а залишила дитину в закладі, а сама повернулась до України в м. Тульчин, Вінницької області.

У подальшому, позивачем 05.09.2024 був направлений запит (заяву) до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України з метою надання йому інформації про перетинання державного кордону України громадянкою ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_6 за період з 01.03.2022 по 05.09.2024. Проте, досі відповіді від прикордонної служби не отримав.

На теперішній час, позивачем вживається ряд заходів і дій, щоб забезпечити повернення дитини ОСОБА_7 до України, але це можливо буде лише після прийняття рішення судом у Польші та визнання єдиним опікуном неповнолітньої дитини - батька ОСОБА_1 . Він несе значні матеріальні витрати на адвоката та представника, які представляють і захищають інтереси дитини і його в Районному суді у Величці Польща, з метою повернення дитини в Україну.

Натомість відповідач продовжує отримувати аліменти щомісячно, при цьому утримання дитини не здійснює, дитина з 09.04.2024 і по сьогоднішній день знаходиться в опікунсько-виховному закладі інтервенційного типу в Скавина, Польща.

Відповідач використовує отриманні аліменти на власні потреби. При цьому залишивши дитину і повернувшись в Україну без неї - це прямі дії, що свідчать про ухилення нею від обов`язку утримувати свою дитину.

Позивач вважає, що наявність відкритого виконавчого провадження з виконання рішення суду про стягнення аліментів та щомісячне утримання дитини ОСОБА_4 , яка насправді знаходиться в закладі в Скавина, порушує його майнові права та інтереси.

Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина, а тому, позивач змушений звернутися з вищевказаним позовом та просить суд припинити стягнення аліментів на неповнолітню доньку ОСОБА_6 , згідно виконавчого провадження №43993065.

Також, позивач та представник вважають, що сплачені аліменти по виконавчому провадженню №43993065 з квітня 2024 року по серпень 2024 року включно на користь ОСОБА_2 у загальному розмірі 14490 грн мають бути стягнуті з відповідачки на користь позивача, так як, аліменти були сплачені в цей період, проте по цільовому призначенню не використовувалась на утримання дитини, так як, доказами підтверджується, що в цей період дитина знаходилась в закладі, а не утримувалась матір`ю.

Вказані обставини стали причиною звернення до суду з даним позовом, у якому просить припинити з квітня 2024 року стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі виконавчого листа № 2-739/2010, виданого Балтським районним судом Одеської області від 08.07.2014; стягнути з відповідача на користь позивача сплачені за період з 01.04.2024 по 31.08.2024 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у загальному розмірі 14490 грн, витрати по сплаті судового збору та витрати з оплати правової (правчиної) допомоги у розмірі 5000 грн.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, представник подала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася. Від її представника адвоката Кугутюка О.В. надійшла заява про проведення судового засідання за їх відсутності, позовні вимоги відповідач визнає, та просить задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Балтський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, відомостей про причини неявки суду не надав.

Відповідно до ст. 223, 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, так як це не суперечить вимогам закону, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 26.09.2024 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Паламарчук Ольгою Анатоліївною до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Балтський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи викладене суд вважає можливим ухвалити рішення за результатами підготовчого судового засідання.

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 31.03.2011 Відділом ДРАЦС Балтського районного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвали шлюб 31.03.2011, за актовим записом № 10 (а.с. 8).

Сторони є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого повторно 19.05.2015 Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Балтського районного управління юстиції в Одеській області та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 01.10.1998 виконавчим комітетом Ілляшівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с. зворотній бік 8, 9).

Балтським районним судом Одеської області 27.05.2010 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку починаючи з 28.04.2010, щомісячно до досягнення повноліття дочкою ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а потім частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомсячно до досягнення повноліття донькою ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. зворотній бік 9, 10).

Відповідно до постанови державного виконавця відділу ДВС Балтського районного управління юстиції Одеської області від 11.07.2014, відкрито виконавче провадження №43993065, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів, на підставі виконавчого листа № 2-739/2010 виданого 08.07.2014 Балтським районним судом ( а.с. зворотній бік 10).

Постановою заступника начальника відділу Балтського відділу ДВС від 29.12.2022, у виконавчому провадженні № 43993065 звернуто стягнення на доходи (заробітну плату) боржника ОСОБА_1 (а.с. 11).

Відповідно до розпорядження № 1 від 05.11.2022, ФОП ОСОБА_5 прийнято ОСОБА_1 на посаду менеджера зі збуту за основним місцем роботи з окладом 6700 грн, трудовий договір оформлений 07.11.2022 (а.с. 12).

Відповідно до постанови начальника відділу Балтського ДВС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31.07.2024, скасовано заходи примусового виконання у виконавчому провадженні №43993065, застосовані при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-739/2010 виданого 08.07.2014 Балтським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів (а.с. 13).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, номер запиту № 43993065 від 18.09.2024, сума грошових коштів, яка підлягає стягенню за виконавчим документом № 2-739/2010 виданого 08.07.2014 Балтським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів становить 0 грн (а.с. зворотній бік 13-16).

Відповідно до довідки від 31.07.2024 (переклад з польської мови на українську мову виконала перекладач ОСОБА_9 та 05.08.2024 засвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. зареєстрованого в реєстрі №7029), у Районному суді у місті Величка під номером справи IV NSM 270/24 розглядається справа про обмеження батьківських прав матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Наразі неповнолітня ОСОБА_12 тимчасово, до вирішення суду, перебуває у дитячому закладі у місті Скавіна, Польща. У цій справі, як представник ОСОБА_10 юридичний радник Шимон Ніжегородцев, подав заяву до Районного суду у місті Величка, Польща, про передачу опіки над дочкою її батькові ОСОБА_13 та про надання дозволу на візити дочки до батька. У разі винесення рішення суду про передачу опіки над дочкою батькоаві та надання дозволу її переїзду до батька, ОСОБА_14 стане єдиним законним представником (опікуном) неповнолітньої дитини та буде відповідальним за надання згоди на медичні процедури щодо неї. Отже, буде необхідно, щоб ОСОБА_14 проживав за місцем свого проживання у Вінниці, Україна, та мав можливість здійснювати опіку над дитиною (а.с. 17).

Згідно заяви вихователя Служби до справ дітей, Скавина, Польща від 09.04.2024 (переклад з польської мови на українську мову 20.06.2024 виконала перекладач ОСОБА_15 ), ОСОБА_16 прийняла малолтіню ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з IV Комісаріату Поліції о 17:15 год 09.04.2024 (а.с. зворотній бік 19).

Відповідно до офіційної записки Коменданта IV Комісаріату Поліції в Кракові від 09.04.2024 (переклад з польської мови на українську мову 20.06.2024 виконала перекладач ОСОБА_15 ), 09.04.2024 під час несення служби в мотопатрулі, приблизно о 14:20, за розпорядженням Диспетчера Департаменту Міської Поліції в Кракові, вирушили на вул. Леа, 235 до Комплексу Геозедично-Дорожніх Шкіл, в якому до шкільного психолога звернулася учениця, яка боїться повертатися додому. Дівчинка у віці 16 років, громадянка України, проживає в Скавині, на АДРЕСА_1 , зазнає фізичного та психологічного насилля зі сторони своєї матері розпочато процедуру Блакитної Карти, і як повідомила особа, що звертається, та сама дівчинка, матір забрала її документи. Батько дівчинки не перебуває у стосунках з матір`ю і проживає в Україні. На місці перебували шкільний психолог, шкільний педагог, та неповнолітня учениця школи ОСОБА_12 , дочка ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с. зворотній бік 20, 21).

Згідно направлення № PCPR/PI/13/Sk-1/2024 від 19.04.2024, виданого Районним центром сімейної допомоги у Кракові, Відділ підтримки сім`ї і системи опіки і піклування (переклад з польської мови на українську мову 20.06.2024 виконала перекладач ОСОБА_15 ), згідно з рішенням Районного Суду у Величці, IV Відділу Сім`ї і Неповнолітніх, у справі IV Nsm 270/24 від 18.04.2024, неповнолітню ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення опіки дитину направлено до опікунсько-виховного закладу інтервенційного типу. Перебування буде реалізовано в Службі Невідкладної Опікунської Допомоги (а.с. 26).

Відповідно до Звіту про здійснення відрахування та виплати щодо ОСОБА_1 , у період з квітня 2024 року по серпень 2024 року включно, із заробітної плати позивача відраховувались аліменти по виконавчому провадженні № 43993065, у сумі 14490 грн (а.с. зворотній бік 28).

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Крім того, визначальним при вирішенні спору суд визнає гарантоване Конституцією та законами України право дитини на належне повноцінне її утримання.

Так, одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Спірні правовідносини регулюються положеннями СК України

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно із нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Відповідно до п. 17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Згідно зі ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у ст. 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

З аналізу ст. ст. 267-271 СК України. вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти.

З наведеного вбачається, що аліменти отримує матір дитини, та з врахуванням того, що ОСОБА_6 з останньою не проживає, не перебуває на її утриманні, та аліменти з квітня 2024 року витрачаються відповідачем не за призначенням, тому, вищевказане є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів.

Стаття 92 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України, має на меті скасування їх присудження.

У зв`язку із зазначеним, з урахуванням предмета цього спору, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у цій справі є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення у справі, зокрема, з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Як встановлено судом, неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 09.04.2024 знаходиться і прийнята до притулку - закладу Служби по справах дітей у Скавині, АДРЕСА_2 , Скавина, і матір не здійснює за нею догляд та не утримує дочку, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача.

Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд, вважає, за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини.

Припинення стягненняаліментів здійснюєтьсяза загальнимипринципами стягненняаліментів,враховуючи,що аліментиє поточнимимісячними платежамидля поточногозабезпечення потребдитини,а такожз метоюнеобґрунтованого перерахуваннявідповідачу аліментівза тойперіод,коли дитина з 09.04.2024 знаходиться і прийнята до притулку - закладу Служби по справах дітей у Скавині, АДРЕСА_2 , Скавина, то стягнення аліментів має бути припинено з дати квітня 2024 року.

Крім того, оскільки позивачем та його представником доведено, що з квітня 2024 року по серпень 2024 року включно, з ОСОБА_1 здійснювались стягнення аліментів, в загальній сумі 14490 грн, тому суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача сплачені за період з 01.04.2024 по 31.08.2024 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 14490 грн.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, та визнанням відповідачкою позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК України,з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 1211,20 грн.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

В матеріалах справи наявний ордер на надання правової (правничої) допомоги серії АВ № 1103272 від 18.09.2024 (а.с. зворотній бік 6), договір про надання юридичних послуг № 24/04 від 24.04.2024 (а.с. зворотній бік 29-31), додаток № 1 до договору про надання юридичної допомоги № 24/04 від 24.04.2024, про встановлення розміру та порядку оплати за надані послуги (а.с. зворотній бік 31), акт № 1 приймання-передачі юридичних послуг від 18.09.2024, де визначено адвокатський гонорар у розмірі 5000 грн (а.с. 32).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 158, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити.

Припинити з квітня 2024 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі виконавчого листа № 2-739/2010, виданого Балтським районним судом Одеської області від 08.07.2014.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , сплачені за період з 01.04.2024 по 31.08.2024 на підставі виконавчого листа № 2-739/2010, виданого Балтським районним судом Одеської області від 08.07.2014, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у загальному розмірі 14490 грн (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , судовий збір в дохід держави в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень).

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: