Ухвала

від 11.11.2024 по справі 127/36925/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/36925/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року суддяВінницького міськогосуду Вінницькоїобласті ФедчишенС.А.,розглянувши заяву ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «ДІЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» звернулося в суд з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви. Заяву мотивовано тим, що заявник має намір звернутися до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАТ ПОЛІССЯ» та ОСОБА_1 про примусове виконання зобов`язань за договором поставки та стягнення штрафних санкцій. У зв`язку з істотною загрозою ускладнення або неможливості виконання рішення суду, товариство звертається із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви з огляду на наступне. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» (даті по тексту також - Покупець та/або Товариство та/або Позивач) 13.05.2024 уклало Договір поставки №140336 (даті по тексту також - Договір) з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАТ ПОЛІССЯ» (даті по тексту також Постачатьник та або Кредитор, та/або Відповідач-1). За умовами Договору Постачатьник зобов`язується передати у власність Покупця у встановлений Договором строк соняшник: врожаю 2024 року (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього Договору Кількість Товару, що поставляється становить 1000.000 т (одна тисяча тонн) +/-5.00 % за вибором Покупця. Відповідно до п. 1.1.2. Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару в строк до 31 жовтня 2024 р. На виконання умов Договору Товариством здійснено наступні платежі: - 2 000 007,68 грн, що еквівалентно 50 351,90 доларів США по курсу НБУ на дату підписання Договору відповідно до пп.3.2.1 п. 3.2. Договору, що підтверджується платіжним дорученням №36679 від 15.05.2024. 07.06.2024 - 5 546 906,32 грн, що еквівалентно 138 141,85 доларів США по курсу НБУ на дату вчинення платежу, що підтверджується платіжним дорученням №37311 від 07.06.2024. Таким чином Товариством на користь ТОВ «НАТ ПОЛІССЯ» сплачено 7 546 914,00 грн, що еквівалентно 188 493,75 дол. США, попередньої оплати за Товар. На виконання умов Договору між ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 31.05.1996 р., що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 ) (надалі також Поручитель) та Товариством укладено договір поруки від 15 травня 2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павлюк Іриною Іванівною 15.05.2024 , за реєстровим №889 (надалі Договір поруки). Відповідно до статті п.2.1 Договору поруки Поручитель з метою забезпечення повного виконання Основного Зобов`язання поручається перед Кредитором за своєчасне і повне виконання Боржником Основного Зобов`язання за договором, що встановлює Пунктом 3.1. Договору поруки передбачено наступне:« Основне Зобов`язання. Порукою за цим Договором забезпечується виконання Основного Зобов`язання Боржника перед Кредитором, що встанолене в укладеному між ними: 3.1.1Договорі поставки № 140336 від 13.05.2024, з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: 3.1.1.1. Здійснити поставку Товару, а саме насіння соняшнику (врожаю 2024 р.), на умовах договору, що встановлює Основне Зобов`язання.3.1.1.2. У випадках, передбачених договором, що встановлює Основне Зобов`язання, сплатити неустойку, штрафи, відсотки, в розмірах, в порядку та в строки, передбачені договором, що встановлює Основне Зобов`язання.3.1.1.3. У випадках, передбачених договором, що встановлює Основне Зобов`язання, сплатити отримані Боржником на умовах попередньої оплати грошові кошти (зокрема, але не виключно, у випадку зміни власників (акціонерів/учасників) Боржника, а також здійснити інші платежі, передбачені договором, що встановлює Основне Зобов`язання або у зв`язку з ним.». Також, на виконання умов договору, для забезпечення виконання зобов`язань, між Відповідачем-1 та Позивачем укладено договір застави майбутнього врожаю від 06 червня 2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павлюк Іриною Іванівною, за реєстровим №1076 (надалі - Договір застави). Згідно з п. 1.1. Договору застави, заставою, що виникає на підставі цього Договору, забезпечується виконання Заставодавцем його обов`язків перед Заставодержателем, які визначені у Розділі 2 «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ» договору поставки №140336 від 13.05.2024 (далі Основний договір ) і полягають у виконанні в повному обсязі зобов`язань Заставодавця з поставки соняшнику. Пунктом 1.2 передбачено, що відповідно до умов цього договору Заставодавець передає, а Заставодержатель приймає в заставу рухоме майно, а саме - майбутній врожай соняшнику 2024 року, посіяний на загальній площі визначеній в п. 2.1 даного Договору, (далі Предмет застави або Майно). Відповідно до п. 2.1 Договору застави, загальна площа посівів соняшнику, згідно довідки форми 4-с/г на 31 травня 2024 року становить 525 га із них площа посівів, що передаватиметься в заставу, складатиме 449,5281 га. Станом на дату звернення до суду із даною заявою Постачальником зобов`язання за Договором не виконані взагалі. Оскільки Відповідачем порушено строки виконання зобов`язань за Договором працівниками Позивача 01.11.2024 року здійснено обстеження земельних ділянок, на яких вирощувався соняшник, що є предметом Договору застави, під час якого встановлено, що посіви соняшника зібрано та вивезено із земельних ділянок, про що було складено акт №01- 01/11-24 від 01.11.2024 року. Таким чином, ціною позову, який просить Позивач забезпечити, є ціна договору поставки, а саме 15 716 040,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 6 451 088,51 грн. Просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, у тому числі, але не виключно грошові кошти, що знаходяться на ^розрахункових рахунках, що належать ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАТ ПОЛІССЯ» (код СДРПОУ 40040316, місцезнаходження Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Поромівка, вул. Житомирська, 16) в межах ціни позову 22 167 128,51 грн. (двадцять два мільйони сто шістдесят сім тисяч сто двадцять вісім гривень 51 коп.). Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, у тому числі, але не виключно грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, що належать- ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 31.05.1996 р., що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 ) в межах ціни позову 22 167 128,51 грн. (двадцять два мільйони ~сто шістдесят сім тисяч сто двадцять вісім гривень 51 коп.).

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст. 116 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Згідно ч. ч. 1 і 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено такі види забезпечення позову, а саме накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; накладеннямарешту наактиви,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; забороноювчиняти певнідії; встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; забороноюіншим особамвчиняти діїщодо предметаспору абоздійснювати платежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; зупиненнямпродажу арештованогомайна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; зупиненнямстягнення напідставі виконавчогодокумента,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; арештомморського судна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити, і такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В свою чергу арешт майна є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.

Як роз`яснено у пункті третьому та четвертому постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, Пленум Верховного Суду України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, заявник, всупереч вказаним вимогам, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі, але не виключно грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, що належать ТОВ «НАТ ПОЛІССЯ» та ОСОБА_1 не надав суду доказів потенційної можливості його відчуження.

Разом з тим, одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду.

Крім того, як вбачається із договору застави майбутнього врожаю від 06.06.2024, ТОВ «НАТ ПОЛІССЯ» передало, а ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» прийняв в заставу рухоме майно, а саме майбутній врожай соняшнику 2024 року, посіяний на загальній площі, визначеній в п. 2.1 даного договору та як вбачається із Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 91655478 від 06.06.2024 року на рухоме майно, посіви соняшника, посіви соняшника в розмірі 1000тон на земельних ділянках загальною площею 525 га за адресою Житомирська область Житомирський район Хорошівська територіальна громада с. Поромівка накладено обтяження.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Законодавець чітко визначив, що обов`язок доказування покладається на сторін.

Доказування процесуальних фактів має деякі особливості, які дозволяють при певних обставинах розглядати доказування як обов`язок учасника процесу. Наприклад, якщо сторона клопоче про забезпечення позову, вона повинна довести наявність підстав для цього.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави, тощо (постанови Верховного Суду від 25.09.2019 в справі №910/7141/13, від 25.02.2019 в справі № 922/2673/18, від 17.10.2018 в справі №183/5864/17-ц). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову єдостатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, відчуження житлового будинку та земельних ділянок.

Частина шоста ст. 81 ЦПК Українизабороняє здійснювати доказування через припущення, тобто твердження, які самі по собі потребують доведення.

Аргументи та доводи позивача зводяться лише до тверджень про те, що відповідач зможе відчужити спірний будинок та земельні ділянки, який є предметом спору.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Заявником не надано доказів на підтвердження обставин щодо вчинення відповідачами дій, спрямованих на реалізацію спірного майна.

Аналіз змісту заяви позивача та наявних у матеріалах справи документів свідчить про відсутність у них фактичних даних, які б безпосередньо свідчили про необхідність застосування судом заходів для забезпечення позову та існування реальної загрози невиконання відповідачами рішення суду, а також відносно того, що невжиття таких заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

За таких обставин, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Крім того, ухвала суд про забезпечення позову є виконавчим документом, а тому має відповідати вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», а як вбачається із даної заяви позивачем не вказано на яке саме рухоме та нерухоме майно накласти арешт на наявність розрахункового рахунку із зазначенням повного найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене та те, що заявником не вказано жодних відомостей щодо наявності у відповідачів конкретного рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, відкритих рахунків у банківських установах, оцінки майна, яка б підтверджувала, що його вартість не перевищує вказаної ціни позову, до того ж заява не містить обгрунтованості твердження (не підтверджено належними доказами), що існує реальна загроза в разі невжиття заходів забезпечення позову утруднення чи неможливості виконання рішення суду в подальшому, позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.

Керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 154, 260, 261 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні заяви ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складене 11.11.2024року.

Суддя: