Рішення

від 29.10.2024 по справі 947/39606/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 947/39606/23

Провадження № 2/521/2321/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю. В.,

за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Офісу генерального прокурора, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до держави в особі Державної казначейської служби Україні, Офісу генерального прокурора, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якому просила стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди у розмірі 1 808 924 гривні 64 копійки та моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень. Вирішити питання щодо судових витрат.

Позов обґрунтований такими обставинами.

У провадженні відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області перебуває кримінальне провадження за № 12014160500009109, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, яке внесене до ЄРДР 08.10.2014 року. ОСОБА_1 є потерпілою у вищевказаному кримінальному провадженні. Відповідно до фабули кримінального провадження 08.10.2014 невідомі особи незаконно заволоділи автомобілем марки «TOYOTA», модель «HIGHLANDER», д. н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, 2012 року випуску, який знаходився во дворі будинку АДРЕСА_1 , потерпілій ОСОБА_1 спричинені збитки.

15.11.2023 року після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за № 12014160500009109 представником позивача було виявлено бездіяльність правоохоронних органів, а саме відсутність проведення необхідних слідчих дій, невиконання ухвал суду, неналежний розгляд клопотань адвокатів потерпілої або взагалі відсутність їх розгляду та відсутність контролю за ходом кримінального провадження з боку процесуального керівництва (прокуратури). Позивач вважає, що бездіяльністю посадових осіб державних органів нанесено майнову та моральну шкоду ОСОБА_2 , яка підлягає стягненню з Держави України в особі Державної казначейської служби України.

Матеріали кримінального провадження перебувають у провадженні слідчого ВП №5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , та, з 2015 року по теперішній день жодних слідчих дій проведено не було. В матеріалах справи знаходиться ухвала слідчого судді від 10. 03. 2015 року по справі № 522/2693/15-к, яка не була виконана та клопотання адвоката потерпілої, які ще з 2015 року залишились не розглянутими. Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2015 було визнано неправомірною бездіяльність слідчого Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Чебанюк Т.Л. за кримінальним провадженням № 12014160500009109. Зобов`язано слідчого Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, який проводить досудове слідство у кримінальному провадженні за № 12014160500009109, за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, виконати слідчі дії, а саме:

- в установленому законом порядку отримати у слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси дозвіл про надання тимчасового доступу до речей і документів щодо отримання інформації, яка знаходиться у оператора телекомунікації про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг шляхом зобов`язання ТОВ «Асшеліт», ПрАт «МТС Україна», ПрАТ «Київстар» виготовити на паперовому або електронному носії документ, що містить інформацію про телефонні номера, а також вхідні та вихідні дзвінки на них оператора ТОВ «Астеліт» LAK 11623, CID 1832, 1082, 1081, ПрАТ «МТС Україна» LAK 42000 СЮ 60906, 60786, 62113, 60112, ПрАТ «Київстар» LAK 37003 СЮ 27993, 27702, 23773, 32001, є проміжок часу з 20:00 годин 07.10.2014 року до 11:20 годин 08.10.2014 року; - в установленому законом порядку отримати у слідчого судді дозвіл на тимчасовий доступ та виїмку на наступну інформацію ТОВ «Астеліт» LAK 11623, СЮ 1832, 1082.1081, ПрАТ «МТС Україна» LAK 42000 СЮ 60906, 60786, 62113, 60112, ПрАт «Київстар» LAK 37003 СЮ 27993, 27702, 23773, 32001, в проміжок часу з 20:00 годин 07.10.2014 року до 11:20 годин 08. 10.2014 року: адреси розташування та номери базових станцій; типи з`єднань (вхідні, вихідні дзвінки, SMS, MMS, GPRS, переадресації), дата, час, тривалість з`єднання; ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонента А) абонентський, серійний, 1MSI номери сім-картки, ІМЕІ); ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувся сеанс зв`язку (абонент Б), з 'єднання нульової тривалості; за наявності контрактної угоди або відповідної реєстрації надати відомості про абонента; встановити цих осіб та провести слідчі (розшукові дії) по встановленню їх причетності до скоєного злочину чи наявності у них інформації про скоєння даного злочину; повідомити потерпілу про виконання клопотання про арешт майна та витребування з департаменту ДАІ МВС України інформацію щодо оформлення права власності на території України на автомобіль марки «Тойота Хайлендер» 2012 року випуску; в період з 08.10.2014 року по теперішній час; в разі отримання інформації з департаменту ДАІ МВС України про продаж в період з 08.10.2014 року по теперішній час автомобілів марки «Тойота Хайлендер» 2012 року випуску, та у встановленому законом спосіб провести відповідну експертизу для встановлення ознак підроблення ідентифікаційного номеру; номерів двигуна шасі, або кузова; по схемі пересування зазначеного автомобіля встановити свідків, наявність відео спостереження, та провести слідчі (розшукові) дії по встановленню осіб винних у скоєнні злочину; повідомити потерпілу про результати розслідування справи у відповідності з вимогами ст. 220 КПК України. Зобов`язати слідчого Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області який проводить на теперішній час досудове слідство за кримінальним провадженням виконати всі інші слідчі (розшукові) дії, які передбачені КПК для найшвидшого та об`єктивного встановлення істини по зазначеному кримінальному провадженні».

30.04.2015 року представник потерпілої ОСОБА_1 звернувся до слідчого Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Чебанюк Т.Л. з клопотанням, відповідно до якого просив повідомити про виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2015 року по справі №522/2693/15-к. Однак, вищевказане клопотання слідчим не було розглянуто, жодної відповіді на це клопотання надано не було. До того ж, слідча ОСОБА_4 відмовилась виконувати рішення суду, яке набрало законної сили. У зв`язку з чим, ОСОБА_5 звернулась до прокуратури Приморського району м. Одеси з заявою про вчинення кримінального правопорушення. На підставі заяви ОСОБА_1 Приморською прокуратурою м. Одеси було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за № 42015160030000025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України. Відповідно до листа Прокуратури Приморського району м. Одеси від 30.07.2015 №10-1231-15 матеріали кримінального провадження було направлено до слідчого управління прокуратури Одеської області. Станом на дату подання позову про хід досудового розслідування потерпіла не інформувалась, про стан досудового розслідування їй по теперішній час нічого не відомо.

Також, представник ОСОБА_1 звертався з клопотанням від 24.10.2023 до начальника слідчого відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, в якому просив надати інформацію щодо стану досудового розслідування кримінального провадження за № 12014160500009109, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України; повідомити, які слідчі дії проведено органом досудового розслідування протягом більш ніж 9 років досудового розслідування; чи встановлені особи, які обґрунтовано підозрюються у вчиненні злочину в рамках кримінального провадження за № 12014160500009109, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України та яким було б повідомлено про підозру; надати можливість представнику потерпілої ОСОБА_1 ознайомитись з матеріалами кримінального провадження за № 12014160500009109, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

13.11.2023 року представник позивача отримав відповідь від 31.10.2023 за підписом т. в. о. начальника СВ відділу поліції № 5 Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області про те, що в результаті проведення всіх необхідних слідчих дій не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. Потерпілий може ознайомитись з матеріалами кримінального провадження у ВП №5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, зробивши всі необхідні копії або сканування матеріалів.

Отримавши вищевказану відповідь та після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження представник позивача вважав, що його клопотання розглянуто формально та не належним чином, відповіді на поставлені запитання від слідчого не отримані, та не дотримані вимоги ст. 220 КПК України при розгляді клопотання потерпілої сторони. У зв`язку з чим, адвокат звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого СВ ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні, в якій просив зобов`язати слідчого відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Ковальчука О.О. провести належним чином подальше досудове розслідування кримінального провадження № 12014160500009109 від 08.10.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, провести слідчі дії, визначені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2015 року по справі № 522/2693/15-к, розглянути клопотання представника потерпілої ОСОБА_1 від 30.04.2015 року та належним чином розглянути клопотання представника потерпілої ОСОБА_1 від 24.10.2023 року.

Ухвалою слідчого суді Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/2693/15-к від 01 грудня 2023 року скаргу адвоката Желдакова Я.І в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № 12014160500009109, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України було задоволено частково та зобов`язано уповноважених осіб відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області провести належним чином подальше досудове розслідування кримінального провадження № 12014160500009109 від 08.10.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, провести слідчі дії, визначені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.03.2015 року по справі № 522/2693/15-к, розглянути клопотання представника потерпілої ОСОБА_1 від 30.04.2015 року та виконати вимоги ст. 220 КПК України щодо розгляду клопотання адвоката Желдакова Я.І. в інтересах потерпілої ОСОБА_1 від 24.10.2023 року. В мотивувальній частині ухвали судом встановлена бездіяльність слідчого, що шкодить законним інтересам позивача щодо володіння, користування та розпорядження майном, яке вибуло з її володіння шляхом вчинення злочину та позбавляє її можливості в розумні строки поновити порушені права. Також, судом констатовано, що ця бездіяльність призводить до порушення завдань кримінального провадження та принципу розумності строків здійснення досудового розслідування, що негативно впливає на моральний та матеріальний стан потерпілої особи.

Відповідно до цінової довідки № УТЕ-535 від 19.12.2023 року щодо визначення середньоринкової вартості КТЗ (легковий автомобіль), вартість транспортного засобу марки «TOYOTA» модель «HIGHLANDER», номер шасі НОМЕР_3 , 2012 року випуску, чорного кольору станом на 08.10.2014 становить 48470 дол. США.

Відповідно до курсу Національного банку України станом на дату подання позову 20.12.2023 року (37,3205 гри. за 1 дол. США) вартість автомобілю становить 1 808 924,64 грн.

Таким чином, позивач вважає, що їй завдано майнову шкоду у розмірі вартості автомобіля, що становить 1 808 924,64 грн., та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн., яку позивач обґрунтовує тим, що у зв`язку із тривалістю кримінального провадження та відсутністю належного нагляду та контролю за досудовим розслідуванням позивач була змушена відвідувати органи досудового розслідування та суду, звертатися з відповідними заявами та клопотаннями, звертатись до адвоката, що не входило до її звичайної діяльності та призвело до моральних страждань. Весь час бездіяльності слідчого потерпіла заходилась в стані легітимного очікування, що правоохоронні органи виконають свої функції щодо належного захисту її прав, як потерпілої особи в кримінальному провадженні.

19 січня 2024 року від Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області надійшов відзив на позов із запереченнями проти нього, які обґрунтовані тим, що Казначейство та його територіальні органи здійснюють казначейське обслуговування Державного бюджету України, а не уособлюють державу, а держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти інтереси в суді, та, зазвичай, діями якого завдану шкоду.

29 січня 2024 року від Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на позов із запереченнями проти нього. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні з метою встановлення обставин, що підлягають доказуванню та осіб, причетних до вчинення даного злочину, оперативному підрозділу неодноразово надавались доручення в порядку ст. 40 КПК України. За результатом виконання вказаних доручень не встановлено відомостей щодо вчинення кримінального правопорушення. Для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження прокурором у кримінальному провадженні відповідно до ст. 36 КПК України слідчому неодноразово надавались письмові вказівки про проведення слідчих (розшукових) дій, останні надано 03.11.2023 року. Наразі досудове розслідування в кримінальному провадженні триває. В позовній заяві не вказано, якими саме діями або бездіяльністю чи незаконними рішеннями Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 12014160500009109 йому завдано моральної та майнової шкоди. Стороною позивача не доведено наявність вини відповідача, а також причинний зв`язок між бездіяльністю та негативними наслідками у вигляді спричинення шкоди. Не надано доказів також і на підтвердження моральної шкоди, характеру, обсягу і тривалості моральних страждань позивача, наявність та істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, причинно-наслідкового зв`язку між діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та заподіяною позивачу моральною шкодою. Що стосується відшкодування майнової шкоди, то Офіс Генерального прокурора вважає, що шкода, завдана внаслідок кримінального правопорушення компенсується за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом, що регулюється статтею 1177 ЦК України.

02 лютого 2024 року від Національної поліції України надійшов відзив на позов із запереченнями проти нього, які обґрунтовані тим, що Національна поліція України не є належним відповідачем у справі, так як держава бере участь у справі в якості відповідача в особі органу, діями якого завдано шкоду, яким, на думку відповідача, повинно бути Головне управління національної поліції в Одеській області. Стороною позивача, на думку представника Національної поліції України, не доведено наявність вини відповідача, а також причинний зв`язок між бездіяльністю та негативними наслідками у вигляді спричинення шкоди. Не надано доказів також і на підтвердження моральної шкоди.

05 квітня 2024 року Головним управління національної поліції в Одеській області подано відзив на позов із запереченнями проти нього. Заперечення обґрунтовані тим, що на сьогоднішній день рішення в кримінальному провадженні не прийнято, досудове розслідування триває. З метою визнання протиправною бездіяльність слідчого про проведенні досудового розслідування по кримінальному провадженню позивачу необхідно було звертатись до слідчого судді в порядку Глави 26 КПК України, а не в порядку цивільного судочинства. Що стосується ухвал слідчого судді за результатами розгляду скарг позивача, то відповідач вважає, що це є реалізацією позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінального провадження, та не свідчить про порушення прав позивача та, відповідно, не є підставою для відшкодування моральної та майнової шкоди.

У відповіді на відзив Офісу Генерального прокурора стороною позивача зазначено про те, що як на правову підставу позову, ОСОБА_1 посилається не на вимоги статті 1177 ЦК України, а на спеціальні статті 1173, 1174 ЦК України, які не передбачають наявність вини відповідних органів або їх посадових або службових осіб.

У відкритому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

У відкритому судовому засіданні представник Офісу Генерального прокурора проти позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позов.

У відкритому судовому засіданні представник Національної поліції України та Головного управління національної поліції в Одеській області проти позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Представник Державної казначейської служби України у відкрите судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи в порядку статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача до суду не подав.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволенню не підлягає, враховуючи наступні обставини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи такі фактичні обставини.

Із Витягу з кримінального провадження № 12014160500009109 вбачається, що 08.10.2014 року до Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що в ніч на 08.10.2014 року невстановлена особа незаконно заволоділа належним їй автомобілем «Тойота Хайлендер», д. н. НОМЕР_1 , який знаходився в дворі будинку АДРЕСА_1 , зазначивши збиток на суму 500000 грн. (т. 1 а. с. 19).

Із копії свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «TOYOTA», модель «HIGHLANDER», д. н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, 2012 року випуску (т. 1 а. с. 20-21).

Відповідно до цінової довідки № УТЕ-535 від 19.12.2023 року щодо визначення середньоринкової вартості КТЗ (легковий автомобіль), вартість транспортного засобу марки «TOYOTA» модель «HIGHLANDER», номер шасі НОМЕР_3 , 2012 року випуску, чорного кольору станом на 08.10.2014 становить 48470 дол. США (т. 1 а. с. 39).

Відповідно до курсу Національного банку України станом на дату подання позову 20.12.2023 року (37,3205 гри. за 1 дол. США) вартість автомобілю становить 1 808 924,64 грн.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2015 скаргу адвоката Саражан Ю.І. в інтересах потерпілої ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Чебанюк Т.Л. по кримінальному провадженню № 12014160500009109 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність слідчого Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Чебанюк Т.Л. за кримінальним провадженням № 12014160500009109. Зобов`язано слідчого Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, який проводить досудове слідство у кримінальному провадженні за № 12014160500009109, за фактом вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, виконати слідчі дії, а саме:

- в установленому законом порядку отримати у слідчого судці Приморського районного суду м. Одеси дозвіл про надання тимчасового доступу до речей і документів щодо отримання інформації, яка знаходиться у оператора телекомунікації про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг шляхом зобов`язання ТОВ «Асшеліт», ПрАт «МТС Україна», ПрАТ «Київстар» виготовити на паперовому або електронному носії документ, що містить інформацію про телефонні номера, а також вхідні та вихідні дзвінки на них оператора ТОВ «Астеліт» LAK 11623, CID 1832, 1082, 1081, ПрАТ «МТС Україна» LAK 42000 СЮ 60906, 60786, 62113, 60112, ПрАТ «Київстар» LAK 37003 СID 27993, 27702, 23773, 32001, є проміжок часу з 20:00 годин 07.10.2014 року до 11:20 годин 08.10.2014 року; - в установленому законом порядку отримати у слідчого судді дозвіл на тимчасовий доступ та виїмку на наступну інформацію ТОВ «Астеліт» LAK 11623, СID 1832, 1082.1081, ПрАТ «МТС Україна» LAK 42000 СЮ 60906, 60786, 62113, 60112, ПрАт «Київстар» LAK 37003 СID 27993, 27702, 23773, 32001, в проміжок часу з 20:00 годин 07.10.2014 року до 11:20 годин 08. 10.2014 року: адреси розташування та номери базових станцій; типи з`єднань (вхідні, вихідні дзвінки, SMS, MMS, GPRS, переадресації), дата, час, тривалість з`єднання; ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонента А) абонентський, серійний, 1MSI номери сім-картки, ІМЕІ); ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувся сеанс зв`язку (абонент Б), з 'єднання нульової тривалості; за наявності контрактної угоди або відповідної реєстрації надати відомості про абонента; встановити цих осіб та провести слідчі (розшукові дії) по встановленню їх причетності до скоєного злочину чи наявності у них інформації про скоєння даного злочину; повідомити потерпілу про виконання клопотання про арешт майна та витребування з департаменту ДАІ МВС України інформацію щодо оформлення права власності на території України на автомобіль марки «Тойота Хайлендер» 2012 року випуску; в період з 08.10.2014року по теперішній час; в разі отримання інформації з департаменту ДАІ МВС України про продаж в період з 08.10.2014 року по теперішній час автомобілів марки «Тойота Хайлендер» 2012 року випуску, та у встановленому законом спосіб провести відповідну експертизу для встановлення ознак підроблення ідентифікаційного номеру; номерів двигуна шасі, або кузова; по схемі пересування зазначеного автомобіля встановити свідків, наявність відео спостереження, та провести слідчі (розшукові) дії по встановленню осіб винних у скоєнні злочину; повідомити потерпілу про результати розслідування справи у відповідності з вимогами ст. 220 КПК України. Зобов`язати слідчого Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області який проводить на теперішній час досудове слідство за кримінальним провадженням виконати всі інші слідчі (розшукові) дії, які передбачені КПК для найшвидшого та об`єктивного встановлення істини по зазначеному кримінальному провадженні». (т. 1 а. с. 21-25).

30.04.2015 року представник ОСОБА_1 звернувся до слідчого Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Чебанюк Т.Л., прокурору Приморського району м. Одеси з клопотанням щодо письмового повідомлення про виконання ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2015 року (т. 1 а. с. 30-31).

30.07.2015 року за № 10-1231-15 прокуратурою Приморського району м. Одеси надано відповідь ОСОБА_1 за результатами розгляду клопотання, в якій повідомлено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за № 42015160030000025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України (т. 1 а. с. 33).

24.10.2023 року представник ОСОБА_1 звернувся з клопотанням до начальника слідчого відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області про надання інформації щодо стану досудового розслідування кримінального провадження за № 12014160500009109, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України; повідомити, які слідчі дії проведено органом досудового розслідування протягом більш ніж 9 років досудового розслідування; чи встановлені особи, які обґрунтовано підозрюються у вчиненні злочину в рамках кримінального провадження за № 12014160500009109, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України та яким було б повідомлено про підозру; надати можливість представнику потерпілої ОСОБА_1 ознайомитись з матеріалами кримінального провадження за № 12014160500009109, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України (т. 1 а. с. 26-28).

Відповіддю від 31.10.2023 за підписом т. в .о. начальника СВ відділу поліції № 5 Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області представника ОСОБА_1 повідомлено про те, що в результаті проведення всіх необхідних слідчих дій не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. Потерпілий може ознайомитись з матеріалами кримінального провадження у ВП №5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, зробивши всі необхідні копії або сканування матеріалів (т. 1 а. с. 32).

Ухвалою слідчого суді Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/2693/15-к від 01 грудня 2023 року скаргу адвоката Желдакова Я.І в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № 12014160500009109, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України було задоволено частково та зобов`язано уповноважених осіб відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області провести належним чином подальше досудове розслідування кримінального провадження № 12014160500009109 від 08.10.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, провести слідчі дії, визначені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.03.2015 року по справі № 522/2693/15-к, розглянути клопотання представника потерпілої ОСОБА_1 від 30.04.2015 року та виконати вимоги ст. 220 КПК України щодо розгляду клопотання адвоката Желдакова Я.І. в інтересах потерпілої ОСОБА_1 від 24.10.2023 року (т. 1 а. с. 35-37).

В мотивувальній частині ухвали судом встановлена бездіяльність слідчого, яка призводить до порушення завдань кримінального провадження та принципу розумності строків здійснення досудового розслідування, що негативно впливає на моральний та матеріальний стан потерпілої особи.

Позивач вважає, що зазначені факти свідчать про надзвичайну тривалість досудового розслідування та його не ефективність у справі, яка не є занадто складною при виконанні своєчасних та невідкладних оперативно-розшуковик слідчих дій, які через халатність органу досудового розслідування та прокуратури, як процесуального керівника органу досудового розслідування, не були здійснені своєчасно. Розслідування триває з 08.10.2014 року, що на дату звернення до суду позивача з позовною заявою у 2023 році становить більше 9 років. За такий строк, на думку позивача, орган досудового розслідування мали б встановити осіб, які здійснили злочин та звернутись до суду з обвинувальним актом. Позивач вважає доведеним факт нанесення їй майнової та моральної шкоди у зв`язку з тривалим та не ефективним проведенням досудового розслідування та причинний зв`язок між неправомірними діями державних органів/посадових осіб і заподіяною шкодою, що полягає у неможливості відновити порушені права позивача в межах кримінального провадження через тривалість та не ефективність досудового розслідування.

Отже, предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача, заявлені до відповідачів про стягнення з Держави Україна майнової шкоди в сумі 1808924 грн. 64 коп. та моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:1)втрати,яких особазазнала узв`язкузі знищеннямабо пошкодженнямречі,а такожвитрати,які особазробила абомусить зробитидля відновленнясвого порушеногоправа (реальнізбитки);2)доходи,які особамогла бреально одержатиза звичайнихобставин,якби їїправо небуло порушене(упущенавигода).Збитки відшкодовуютьсяу повномуобсязі,якщо договоромабо закономне передбаченовідшкодування уменшому абобільшому розмірі.На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Статтею 23 ЦК Українивизначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Конституція України (ст. 56) проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно положень ст. 1176 Цивільного кодексу України, якою врегульоване питання відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відшкодування шкоди завданої органом державної влади та посадовою або службовою особою органу державної влади передбачені нормами статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Такі способи захисту цивільних прав характеризується чітко визначеним суб`єктом - заподіювачем шкоди, якими є відповідні державні органи чи їхні посадові і службові особи. Підставою для подання такого позову є прийняття незаконних рішень, незаконні дії чи бездіяльність зазначених органів, що призвели до заподіяння шкоди особі. Також відповідно до ст. ст. 1173 - 1175 ЦК така шкода відшкодовується незалежно від вини цих органів (осіб).

При вирішенні спору суд має встановити невідповідність бездіяльності органу досудового слідства та прокуратури вимогам закону та чи порушуються права й охоронювані законом інтереси позивача цією бездіяльністю. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Статтею 10 Закону України "Про міліцію", чинного на момент внесення до ЄРДР відомостей на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.10.2014 року, було визначено, що міліція відповідно до своїх завдань зобов`язана, зокрема: приймати і реєструвати заяви й повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення; брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством; виконувати у передбачених законодавством випадках і в межах своєї компетенції постанови прокурора, слідчого, рішення слідчого судді, суду.

Статтею 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності.

Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень (ч. 3 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію").

Статтею 5 Закону України "Про прокуратуру", в редакції, чинній станом на час внесення до ЄРДР відомостей на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.10.2014 року були визначені функції прокуратури. Так, згідно вказаної норми прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" (дата набрання чинності - 15.07.2015) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

У відповідності до положень ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи вищевказане, суд зазначає, що предметом доказування у даній справі є неправомірна бездіяльність посадових осіб СВ відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області та органів прокуратури при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012170470000484, факт нанесення такою неправомірною бездіяльністю майнової та моральної шкоди позивачу, та наявність причинно - наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою та бездіяльністю відповідачів. Оскільки підставами відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду, є шкода, незаконні дії, причинний зв`язок між незаконними діями та шкодою.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій, другій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем обґрунтовано, що при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014160500009109 слідчим Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_4 , була допущена бездіяльність, в частині не здійснення ним процесуальних дій, які слідчий зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, що встановлено в ухвалі слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2015. Крім того, про бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні зазначено і в ухвалі слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.12.2023 року, якою зобов`язано уповноважених осіб ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області провести належним чином подальше досудове розслідування кримінального провадження № 12014160500009109.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зауважує на тому, що позивачем не було надано суду доказів щодо допущеної бездіяльності при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014160500009109 з боку посадових осіб органів прокуратури та Національної поліції України.

Суд звертає увагу, що порядок оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначено приписами глави 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно п. 1 ч. 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України визначено право заявника, потерпілого, підозрюваного подавати скаргу на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви чи повідомлення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій у визначений цим кодексом строк.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора подаються впродовж десяти днів після їх ухвалення чи вчинення, що передбачено частиною 1 статті 304 Кримінального процесуального кодексу України. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлено постановою, строк подання скарги починається з дня отримання її копії.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в процесі досудового розслідування виноситься ухвала згідно з правилами статті 307 Кримінального процесуального кодексу України. Така ухвала слідчого судді може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов`язання припинити дію, зобов`язання вчинити певну дію, відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач у встановленому законодавством порядку (шляхом подання скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокурора) оскаржувалось бездіяльність посадових осіб прокуратури Приморського району м. Одеси, відтак у суду відсутні підстави для висновку про доведеність відповідних тверджень позивача.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Слід зазначити, що до компетенції суду в порядку цивільного судочинства не відноситься вирішення питання щодо визнання неправомірними дій або бездіяльності прокурора при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні.

При цьому, для наявності зобов`язання по відшкодуванню шкоди відповідно до положень статей 1166 та 1167 ЦК України необхідна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу прокуратури та слідства, наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, які підлягають доказуванню на загальних підставах та є обов`язком позивача.

Наявність ухвал слідчих суддів від 10.03.2015 року та від 01.12.2023 року не може слугувати безспірною підставою для відшкодування шкоди. Преюдиційним для суду, що розглядає справу про правові наслідки згідно норм ЦПК України (ч. 6 ст. 82 ЦПК України) є вирок суду, або ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, а процесуальна ухвала, якою врегульовано питання окремої процесуальної дії в порядку Кримінального процесуального кодексу України таким не являється, внаслідок чого не може встановлювати протиправність поведінки відповідачів.

Установлений судами факт бездіяльності слідчого або начальника слідчого відділу у кримінальному провадженні щодо викрадення майна не може бути підставою для покладення на державу цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування потерпілому шкоди, яка дорівнює вартості викраденого майна.

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17.

Відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення за рахунок Державного бюджету України, як передбачено ч. 3 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України реалізується лише у випадках та у порядку, що встановлені окремим законом. На сьогодні в Україні єдиним ефективним механізмом відшкодування заподіяної шкоди, внаслідок кримінального правопорушення залишається подання цивільного позову (окремо або в межах кримінального провадження) до особи, яка вчинила злочин.

Отже, враховуючи вищенаведене, з урахуванням того, що позивачем не доведено факту нанесення йому шкоди саме посадовими особами відповідачів, незаконності бездіяльності посадових осіб відповідачів та причинного зв`язку між незаконними діями/бездіяльністю посадових осіб відповідачів та шкодою, про відшкодування якої заявлено позов, суд дійшов висновку про те, що у позові належить відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно дочастин 1,2статті 141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, то судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідачів не підлягають.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Офісу генерального прокурора, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення майнової та моральної шкоди залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 08 листопада 2024 року.

Суддя: Ю.В. Тополева