Рішення

від 05.11.2024 по справі 308/14587/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14587/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Цмур В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгород, за правилами окремого позовного провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу, де заінтересована особа: Оноківська сільська рада,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 05.11.2024 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.11.2024.

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою, про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу, де заінтересована особа: Оноківська сільська рада.

Заявник вказує на те, що ОСОБА_1 , на підставі рішення 19 сесії 21 скликання Оноківської сільської Ради народних депутатів від 02 квітня 1994 року видана у приватну власність земельна ділянка площею 0,08 гектарів, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю від 23 вересня 1994 року №1471. Земельна ділянка розташована на території Оноківської сільської Ради ур. Лиса гора.

Однак, як зазначає заявник, при видачі Державного акту на право приватної власності на землю в ньому була допущена помилка, яка перешкоджає йому володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

В Державному акті на право приватної власності на землю є прізвище заявника записано - ОСОБА_4, що не збігається із записом його прізвища в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області, 9 лютого 1998 року, та ІПН № НОМЕР_2 , де зазначено «ОСОБА_3».

Заявник вважає, що причина неправильного написання його прізвища виникла у зв`язку із неправильним перекладом його з російської на українську.

ОСОБА_1 , вказує на те, що внаслідок такої помилки, в нього виникла певна невідповідність між документом, що посвідчує його особу та правовстановлюючим документом, який був виданий на його прізвище. У зв`язку з наявною помилку у документах, заявнику було усно відмовлено у розробці технічної документації на земельну ділянку. Надалі ОСОБА_1 , звернувся до Оноківської сільської ради з заявою про виправлення цієї помилки, однак з відповіді Оноківської сільської ради від 27.08.2024 року вбачається, що сам орган, який видав цей документ, не може внести відповідні зміни.

У зв`язку із чим ОСОБА_1 , звертаюсь до суду із проханням встановити факт належності йому правовстановлюючого документу, а саме Державного акту на право приватної власності на землю Серії ЗК 012-07190.

У заяві вказано на те, що з метою надання заявникові можливості вільно розпоряджатися своєю власністю, а саме земельною ділянкою площею 0,08 гектарів, що знаходиться на території Оноківської сільської Ради ур. Лиса гора - існує необхідність встановити юридичний факт, що правовстановлюючий документ - Державний акт на право приватної власності на землю від 23 вересня 1994 року №1471 належить - ОСОБА_1 .

У заяві містяться покликання на положення ст. 293, п. 5 ч. 2 ст. 293, п.6 ч.1 ст. 315, ч.1 ст. 316ч.1 ст. 321 ЦК України, п.4 ст.22 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

На підставі викладеного вище, керуючись ст.321 ЦК, ст. 3,12,13,175,293, 294, 315-319 ЦПК України, ч.2 п.4 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», ст.22 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» заявник просить суд: встановити факт належності мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН № НОМЕР_2 , Державного акту на право приватної власності на землю від 23 вересня 1994 року №1471, на підставі рішення 19 сесії 21 скликання Оноківської сільської Ради народних депутатів від 02 квітня 1994, виданого на ім`я ОСОБА_2 .

Ухвалою судді 11 вересня 2024 року у справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду.

26.09.2024 року від заінтересованої особи - Оноківськаої сільської ради надійшли письмові пояснення на заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Де вказано на те, що на підставі рішення 19 сесії 21 скликання Оноківської сільської Ради народних депутатів від 02 квітня 1994 року ОСОБА_1 надана у приватну власність земельна ділянка площею 0,08 гектарів, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю від 23 вересня 1994 року №1471.

Земельна ділянка розташована на території Оноківської сільської Ради урочище Лиса гора. При видачі Державного акта на право приватної власності на землю допущена помилка, яка перешкоджає заявнику володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою.

Так, в Державному акті на право приватної власності на землю прізвище ОСОБА_3 записано - ОСОБА_4, що не збігається із записом прізвища в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області, 9 лютого 1998 року та довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера № НОМЕР_2 , де прізвище зазначене, як - ОСОБА_3 .

Отже, в державному акті на право приватної власності на земельну ділянку Серії ЗК № 012-07190 наявна помилка у написанні прізвища заявника, замість правильного « ОСОБА_3 » його прізвище написано « ОСОБА_4 ».

Зазначена обставина є перешкодою для присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру та відповідно оформлення права власності на зазначену земельну ділянку.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що вказані розбіжності перешкоджають заявнику реалізувати права відносно земельної ділянки, вжити заходи з внесення відомостей до Державного земельного кадастру та реєстрації права власності відносно останньої у встановленому законодавством порядку.

У письмових поясненнях зазначено, що з метою підтвердження факту належності державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 012-07190 від 23.09.1994, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1471 на ім`я « ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 подано наступні письмові докази: копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області від 09.02.1998 року; копія картки платника податків ОСОБА_1 за реєстраційним номером 2482009913; копія державного акта на право приватної власності на землю серії ЗК № 012-07190 від 23.09.1994, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1471; копія листа Оноківської сільської ради від 27.08.2024 № 2367/03-23.

При цьому вказано на те, що виходячи з наведеного вище, Оноківська сільська рада вважає, що заява гр. ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, та підстави, що викладені у ній, ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах матеріального права.

З огляду на зазначене, просить врахувати письмові пояснення Оноківської сільської ради при прийнятті рішення по даній справі. Розгляд справи № 308/14587/24 провести без участі представника Оноківської сільської ради.

Заявник, у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи, повідомлявся належним чином. Згідно наявного в матеріалах справи клопотання заявника від 27.08.2024, ОСОБА_1 , просить проводити розгляді справи без участі заявника.

Представник заінтересованої особи Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Згідно письмових пояснень просить провести розгляд справи без участі представника Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Неявка учасника справи, який належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання і від якого не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, не перешкоджає його розгляду.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого поряду їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлені наступні обставини:

На підставі рішення 19 сесії 21 скликання Оноківської сільської Ради народних депутатів від 02 квітня 1994 року видана у приватну власність земельна ділянка площею 0,08 гектарів, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю від 23 вересня 1994 року №1471.

Земельна ділянка розташована на території Оноківської сільської Ради ур. Лиса гора.

При дослідженні наявного в матеріалах справи Державного акту направо приватної власності на землю виданого громадянину України (копія) від 23 вересня 1994 року, такий видано « ОСОБА_5 ».

Разом із тим, як встановлено під час розгляду заяви, у паспорті громадянина України та в довівідці про присвоєння ідентифікаційного номера прізвище заявника вказано як « ОСОБА_6 ».

Наведене свідчить про те, що саме в Державному акті право приватної власності на землю при його видачі було допущено помилку.

З даного приводу ОСОБА_1 звернувся до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області із заявою від 11.08.2024 № б/н про виправлення помилки в Державному акті про право власності на земельну ділянку (вхідний реєстраційний номер 20/03-27 від 12.08.2024 року).

За результатами розгляду якої заявнику було відповідь про неможливість виправлення помилки Оноківською сільською радою, та вказано на те, що він може звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Суд констатує, що фактично зі змісту письмових пояснень заінтересованої особа, а також зі змісту відповіді від 27.08.2024 на заяву ОСОБА_7 ,вбачається, що Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області фактично визнано факт допущення саме помилки при видачі Державного акту на право приватної власності на землю.

Суд враховує те, що виправлення помилок у Державних актах на право власності на земельну ділянку до 2013 року відбувалося шляхом видачі нових державних актів замість тих, що містять помилки.

З 01.01.2013 року у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державні акти на право власності чи праві постійного користування земельною ділянкою не видаються, а отже, отримати новий акт замість того, в якому міститься помилка, неможливо.

23.08.2013 року втратив чинність наказ Держкомзему від 04.05.1999 року №43 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі», що унеможливлює видачу дубліката акту взамін виданого з помилкою, тому неможливо внести зміни у державний акт на право власності на земельну ділянку.

На вказану обставину також покликається заінтересована особа, у відповіді наданій ОСОБА_8 , на заяву про виправлення помилки у Державному акті від 23 вересня 1994 року.

Таким чином в інший спосіб окрім як із зверненням до суду і з заявою про належність правовстановлюючого документу заявнику, неможливо виправити помилку у написанні прізвища ОСОБА_1 .

Поряд із цим, у зв`язку з наявністю зазначеної помилки, ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізувати гарантоване Конституцією України право вільно розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Згідно ч 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» убачається, при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 315 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Так, у відповідності з п. 6 ч. 1ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Згідно з п. 12 постанови пленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1995року №5«Про судовупрактику всправах провстановлення фактів,що маютьюридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Встановлення факту належності вказаного правовстановлюючого документу має для заявника юридичне значення, оскільки від їх встановлення залежить подальша реалізація права власності відносно вказаної земельної ділянки.

Так, з огляду на наведене, вважаю що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, доведеними доказами по справі, такими, що спрямовані на створення умов для здійснення прав заявника, а тому такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладених обставин, наявних у матеріалах справи та досліджених судом письмових доказів, позицію сторін по справі, суд вважає, що вимоги заявника слід задовольнити та встановити факт належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу, де заінтересована особа: Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН № НОМЕР_2 , Державного акту на право приватної власності на землю від 23 вересня 1994 року №1471, виданого на підставі рішення 19 сесії 21 скликання Оноківської сільської Ради народних депутатів від 02 квітня 1994, виданого на ім`я ОСОБА_2 .

Заявник: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області вул. Головна, 59, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область, 89412, код ЄРДПОУ 04350168, тел.: +380951211465, електронна адреса: e-mail: onokivska.gromada.org.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.