Рішення

від 08.11.2024 по справі 461/8423/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/8423/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2024 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді Кітова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Черевка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (ЄДРПОУ 44448833, адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в якому просить скасувати постанову серія РАП № 2491681586 про накладення адміністративного стягнення від 17 вересня 2024 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позову покликається на те, що 17 вересня 2024 року спеціалістом 1-ої категорії-інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки та вуличної інфраструктури ДММ та ВІ ЛМР Синейко І.І. винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за порушення вимог пункту 1.4 розділу 34 Правил дорожнього руху, а саме за зупинку в місці позначеному розміткою. Однак, як вбачається з фото, зроблених інспектором та зроблених позивачем, його автомобіль стоїть на вул. Гоголя у м. Львові в межах паркувального майданчика, про що свідчить відповідний дорожній знак і розмітка жовтого кольору розміщена в зоні дії вказаного вище знаку, що є взаємовиключним. Крім цього, позивач зазначає, що розмітка жовтого кольору біля якої стояв його автомобіль, є застарілою, що підтверджується зробленими ним фото, де видно закінчення нанесеної крайній раз розмітки та залишки старої розмітки, яку інспектор взяв до уваги як актуальну. Додатковим підтвердженням його аргументів є лист з Галицької РА Львівської міської ради від 19.08.2024 № 31-вих-118789 в якому є схема організації дорожнього руху вулиці Гоголя у місті Львові. Згідно з цією схемою розмітка закінчується перед/на рівні кута будинку АДРЕСА_2 , що свідчить про те, що його автомобіль не стояв в межах розмітки відповідно до погодженої Управлінням патрульної поліції у Львівській області. З огляду на викладене позивач вважає, що вказану постанову слід скасувати як таку, що винесена з порушення вимог КУпАП.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова суду від 17 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судове засідання не з`явився, позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач (уповноважений представник) в судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст. 205 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та третьої особи.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Судом встановлено, що постановою спеціаліста 1-ої категорії-інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Синейка Ігоря Ігоровича серії РАП №2491681586 від 17.09.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що 04.08.2024 року, о 11 год. 17 хв., водієм транспортного засобу Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , здійснено зупинку за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушено вимоги пункту 1.4 розділу 34 Правил дорожнього руху, а саме зупинка в місці позначеному розміткою.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві та відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013).

Частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п. 1.4 розділу 34 Правил дорожнього руху, Горизонтальна розмітка жовтого кольору позначає місця, де заборонено зупинку транспортних засобів з тієї сторони, де вона нанесена. Застосовується самостійно або в поєднанні із знаком 3.34 і наноситься біля краю проїзної частини або по верху бордюру.

Позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги, заперечив факт порушення ним ПДР та вчинення адміністративного правопорушення. Зазначив, що з фото, зроблених інспектором та зроблених позивачем, автомобілем Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_2 здійснено зупинку на вул. Гоголя у м. Львові в межах паркувального майданчика, про що свідчить відповідний дорожній знак і розмітка жовтого кольору розміщена в зоні дії вказаного вище знаку, що є взаємовиключним. Крім цього, позивач зазначає, що розмітка жовтого кольору біля якої стояв його автомобіль, є застарілою. Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи фотознімками, з яких видно закінчення нанесеної крайній раз розмітки та залишки старої розмітки, яку інспектор взяв до уваги як актуальну. Також вказане підтверджується схемою організації дорожнього руху вулиці Гоголя у місті Львові, яка наявна у матеріалах справи. Згідно з цією схемою розмітка закінчується перед/на рівні кута будинку АДРЕСА_2 , що свідчить про те, що водієм автомобіля Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_2 не здійснювалась зупинка в місці позначеному розміткою.

Відповідачем не надано належних доказів на спростування вищенаведених доводів позивача та на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме щодо порушення останнім п. 1.4 розділу 34 ПДР.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку, що інспектор дійшов до передчасного висновку щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, повно та всебічно не дослідивши всі обставини справи.

Згідно із ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання адміністративної постанови, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати постанову серії РАП №2491681586 від 17.09.2024 та закрити провадження у справі.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову спеціаліста 1-ої категорії-інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Синейка Ігоря Ігоровича про накладення адміністративного стягнення серії РАП №2491681586 від 17.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (ЄДРПОУ 44448833, адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1).

Повний текст рішення складено та підписано 08 листопада 2024 року.

Суддя Олександр КІТОВ