Ухвала

від 11.11.2024 по справі 466/11247/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/11247/24

Провадження № 2-н/466/1928/24

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

11 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б. ознайомившись із заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Шоколад» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

08 листопада 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Шоколад» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово комунальні послуги у розмірі 12 626,68 грн. за період з 10.01.2023 по 10.09.2024.

Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку, що слід відмовити у видачі судового наказу виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги (п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

Заявником долучено до заяви акт взаємних розрахунків. З вказаного акту вбачається, що розмір заборгованості за період з 10 січня 2023 року по 10 вересня 2024 року становить 10 210,39 грн. Таким чином, заявлена сума заборгованості за житлово комунальні послуги у розмірі 12 626,68 грн. не відповідає поданому заявником розрахунку.

При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Слід також врахувати і той факт, що наказне провадження не передбачає участі боржника при розгляді заяви.

Документи, що додаються до заяви про видачу судового наказу, є письмовими доказами, які мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, а й розмір обов`язків боржника; відсутність необхідності їх дослідження та аналізу. Докази, що подаються заявником, повинні бути безспірними, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні.

Вказані вище обставини перешкоджають розгляду заяви по суті та видачі судового наказу.

Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.

Відповідно до п. 10 вищевказаної Постанови норми ЦПК України не передбачають можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Таким чином, із заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається виникнення права грошової вимоги на заявлені до стягнення суми заборгованості, а тому у видачі судового наказу належить відмовити.

Виходячи з наведеного, вважаю, що необхідно відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Шоколад» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово комунальні послуги.

Керуючись ст. ст. 160, 162, 165,166 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Шоколад» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово комунальні послуги.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Копію ухвали направити заявнику - Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Шоколад» на адресу, зазначену у заяві про видачу судового наказу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) через Шевченківський районний суд м. Львова.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Суддя: Д. Б. Глинська