Рішення

від 04.11.2024 по справі 363/4161/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"04" листопада 2024 р. Справа № 363/4161/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Галай О.О.,

за участю представника позивача Савченка П.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК ПРОМІНВЕСТ» про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати,

в с т а н о в и в:

представник позивача адвокат Савченко Павло Дмитрович звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК ПРОМІНВЕСТ" на користь ОСОБА_2 компенсацію втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 8 608 гривень 87 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 42 000 гривень, та 50 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

В позові посилається на несвоєчасну виплату заробітної плати присудженої судом, яка складається з розрахунку при звільненні (ст. ст. 116, 117 КЗпП України), а тому порушує питання про стягнення середньомісячної заробітної плати згідно ст. 117 КЗпП України, за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05 серпня 2022 року по 09 липня 2024 року але не більше чим за шість місяців.

Представник позивача в судовому засіданні просив про задоволення позову з наведених в ньому підстав.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув, ні заперечень, ні відзив на позовну заяву не подавав.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в спрощеному провадженні у відсутність відповідача в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 14 лютого 2024 року у справі 363/3324/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Промінвест» на користь ОСОБА_2 нараховану, але невиплачену заробітну плату з розмірі 102800 гривень з відповідним утриманням податків та інших обов`язкових платежів та грошову компенсацію за 28 календарних днів невикористаної щорічної відпустки в розмірі 8017 гривень 80 копійок. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Промінвест» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок.

23 травня 2024 року на підставі виконавчого листа № 363/3324/22 виданого 17 квітня 2024 року, Вишгородським районним судом Київської області, головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Годованюком С.П., відкрито виконавче провадження.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2 від 09 липня 2024 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №363/3324/22 виданого 17 квітня 2024 року Вишгородським районним судом Київської області закінчено у зв`язку із повним фактичним виконанням судового рішення.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки (аналогічна норма передбачена ст. 24 Закону України «Про відпустки»)

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Як передбачено ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до роз`яснень наданих у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (надалі - Порядком №100)

Пунктом 2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

За змістом пункту 3 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Встановлено, що відповідачем за період з 05 серпня 2022 року по 09 липня 2022 року нарахована, але не виплачена позивачці заробітна плата в розмірі 102 800 грн., яка фактично сплачена позивачці лише 09 липня 2024 року, в той час, як днем звільнення позивачки є 05 серпня 2022 року, що підтверджується відповідним наказом про звільнення та судовим рішенням.

Відповідно до довідок № 04/08-1 від 04 серпня 2022 року та № 04108-2 від 04 серпня 2022 року виданих ТОВ "ТПК ПРОМІНВЕСТ" встановлено, що позивач почала працювати у відповідача з 07 червня 2021 року та отримувала із серпня по листопад 2021 року заробітну плату у розмірі 6 800 гривень на місяць, у листопаді та грудні 2021 року заробітну плату у розмірі 16 000 гривень кожного місяця, а починаючи із січня 2022 року по місяць звільнення позивачки заробітна плата становила 7 200 гривень кожного місяця.

Згідно наданого суду розрахунку, середній заробіток позивачки за час затримки розрахунку при звільнення за період з 05 серпня 2022 року по 09 липня 2024 року але не більше чим за шість місяців становить 42 000 гривень (7 200 гривень розмір заробітної плати за останні два місяця роботи позивача) х 6 (кількість місяців у розрахунковому періоді згідно положень ст. 117 КЗпП України), що сумнівів у суду не викликає, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в межах заявленого розміру позовних вимог ( ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до наданого суду розрахунку компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати № 1 від 05 серпня 2024 року нарахована згідно вимог ст. ст. 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації втрати частини доходів позивачки в зв`язку з порушенням строків їх виплати становить 8 608 грн. 87 коп., що сумнівів у суду не викликає та ґрунтується на матеріалах справи.

Отже судом встановлено порушення прав позивача в цій справі, які підлягають захисту, а позов про це частковому задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, то підстав для цього не встановлено, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У той же час суду не надано належних, допустимих і достатніх доказів понесення позивачкою душевних страждань в зв`язку з протиправною невиплатою відповідачем заборгованості по заробітній платі. Саме тільки посилання на стягнення з позивачки на користь КП «Вишгородтепломережа» заборгованості за комунальні послуги в розмірі 24 576 гривень 52 копійки за період з жовтня 2018 року по квітень 2021 року про завдання моральної шкоди відповідачем в цій справі свідчити не може. При цьому вказана заборгованість утворилася до квітня 2021 року, тобто до того, як позивачка вступила в трудові відносини з відповідачем.

За таких обставин суд доходить висновку про відмову у позові в цій частині за недоведеністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,

в и р і ш и в:

позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК ПРОМІНВЕСТ» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 42 000 грн. та компенсацію втрат частини доходів з порушенням строків їх виплати в розмірі 8 608 грн. 87 коп., а також судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп., а всього 51 820 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 07 (сім) коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено 11 листопада 2024 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного тексту.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК ПРОМІНВЕСТ», ЄДРПОУ - 39523286, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Генерала Шаповалова, 2А, оф. 211.

Суддя