Ухвала

від 11.11.2024 по справі 490/10048/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/10048/24

н\п 2/490/3918/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич Олександр Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду міста Миколаєва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич Олександр Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюз позовом до ТОВ "Альфа-Банк", про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Дослідивши матеріали позову, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до підсудності Центрального районного суду міста Миколаєва з огляду на таке.

Звертаючись із цим позовом до Центрального районного суду міста Миколаєва, позивач вказував на підсудність даної цивільної справи суду згідно положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України та ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" за місцем виконання оспорюваного напису, а саме, за місцем знаходження приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химича Олександра Миколайовича.

Проте, з таким тлумаченням позивача вищевказаних положень процесуальних норм для визначення підсудності справи неможливо погодитись та врахувати як підставу для розгляду справи цим судом.

Так, за загальними правилами ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до правил підсудність справ за вибором позивача, передбачених ч. 12 ст. 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності) позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

У даному випадку, право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, в розумінні ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.

Відповідну правову позицію щодо визначення підсудності розгляду справ за правилами ч. 12. ст 28 ЦПК України з врахуванням положень ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" висловив Верховний Суд (постанова від 29.10.2020 по справі №263/14171/19), вказуючи додатково на те, що місце виконання судового рішення (місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання) та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем є відмінними правовими категоріями та можуть не співпадати.

Як вбачаєтьсяз відповідіз Єдиногодержавного демографічногореєстру №897907від 11.11.2024,позивач ОСОБА_1 (боржнику виконавчомупровадженні)має зареєстрованемісце проживанняза адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається звідповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №897934 від 11.11.2024, місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"</a> - місто Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205.

Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич Олександр Миколайович має право вчиняти виконавчі дії на всій території України, при цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", місцем виконання вважається або місце знаходження боржника, або місце знаходження його майна.

Як зазначено вище, поняття "місце знаходження приватного виконавця" не є тотожним до поняття "місце виконання виконавчого напису".

Отже, враховуючи, що ані позивач, ані відповідач не знаходяться на території міста Миколаєва, також відсутні данні про наявність на території міста Миколаєва майна боржника, а за такого, місцем виконання виконавчого напису не є місто Миколаїв, тому дана справа не підсудна Центральному районному суду міста Миколаєва.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Зважаючи на викладене, відносно даного спору Центральний районний суд міста Миколаєва не може вважатись «судом, установленим законом» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та вимог ЦПК України.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що позивач звертався до суду за правилами альтернативної підсудності, передбаченої ч. 12 ст. 28 ЦПК України, тому з метою дотримання гарантій прав особи на судовий захист, вважаю за можливе передати дану цивільну справу за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області за місцем виконання виконавчого напису (місцем проживання позивача - боржника).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"</a> (адреса: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205, код ЄДРПОУ 40696815), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович (адреса: 49005, м. Дніпро, Дніпропетровська область, вул. Глинки буд. 1, РНОКПП НОМЕР_2 ), приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич Олександр Миколайович (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передати за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області (73003, м. Херсон, вул. Примаченка Володимира, буд. 6/29).

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Саламатін