Рішення

від 07.11.2024 по справі 686/3693/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/3693/24

Провадження № 2/686/2479/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

07 листопада 2024 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Кучерук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_2 в якому, з урахуванням заяв про залишення без розгляду частини позовних вимог, просив встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши йому у користування житлову кімнату площею 12,5 кв.м та лоджію, площею 1,8 кв.м, відповідачу ОСОБА_2 залишити у користування житлові кімнати площами 17,0 кв.м та 12,7 кв.м, а також лоджію, площею 1,7 кв.м; коридор площею 12,5 кв.м, кухню площею 8,6 кв.м, туалет площею 1,0 кв.м, ванну кімнату площею 2,6 кв.м залишити у їх спільному користуванні.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 . Власником решти 5/6 частки вказаної квартири є ОСОБА_2 . На даний час між ним та іншим співвласником квартири склалася конфліктна ситуація й непорозуміння щодо користування спірним житлом. Вони не можуть дійти згоди щодо порядку користування спірною квартирою, оплатою житлово-комунальних послуг. Вказана квартира складається із трьох житлових кімнат площами 17,0 кв.м, 12,7 кв.м та 12,5 кв.м, трьох лоджій площами 1,8 кв.м, 1.8 кв.м та 1,7 кв.м, коридору площею 12,5 кв.м, кухні площею 8,6 кв.м, туалету площею 1,0 кв.м, ванної кімнати площею 2,6 кв.м. Вважав, що з урахуванням належної йому частки у праві спільної часткової власності на вказану квартиру, йому слід виділити житлову кімнату площею 12,5 кв.м та лоджію площею 1,7 кв.м.

Відзив на позов відповідачкою не поданий.

В судове засідання позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подала письмове клопотання,в якому просила справу розглянути за її відсутності. Позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини своєї неявки суд не повідомили.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів та ухвалити у справі заочне рішення.

Фактичні обставини встановлені судом.

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 розмір частки 1/6 та ОСОБА_2 розмір частки 5/6.

Згідно технічного витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (технічної інвентаризації) та долученого до нього поверхового плану квартира АДРЕСА_1 має загнану площу 72,2 кв.м, житлову площу 42,2 кв.м і складається із: 1- коридору площею 12,5 кв.м; 2 - житлової кімнати площею 17,0 кв.м; 3 - житлової кімнати площею 12,7 кв.м; 4 - кухні площею 8,6 кв.м; 5 - туалету площею 1,0 кв.м, 6 - ванної кімнати площею 2,6 кв.м; 7 - житлової кімнати площею 12,5 кв.м; трьох лоджій площами 1,8 кв.м, 1,8 кв.м і 1,7 кв.м.

Порядок користування між співвласниками вказаної квартири у добровільному порядку не встановлений.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

За приписами частин першої, другої та третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Положеннями ст..358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Ця стаття свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співласниками, такий порядок користування може встановити суд.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові №6-1500цс15 від 17 лютого 2016 року.

Згідно технічного паспорту квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 72,2 кв.м, житлову площу 42,2 кв.м і складається із: 1- коридору площею 12,5 кв.м; 2 - житлової кімнати площею 17,0 кв.м; 3 - житлової кімнати площею 12,7 кв.м; 4 - кухні площею 8,6 кв.м; 5 - туалету площею 1,0 кв.м, 6 - ванної кімнати площею 2,6 кв.м; 7 - житлової кімнати площею 12,5 кв.м; трьох лоджій площами 1,8 кв.м, 1,8 кв.м і 1,7 кв.м.

Отже відповідно до належних часток у праві спільної часткової власності ОСОБА_3 має право на користування 7,03 кв.м житлової площі у вказаній квартирі, а ОСОБА_2 відповідно на 35,17 кв.м.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що добровільно спір з приводу порядку користування сторони вирішити не можуть (сторони не уклали нотаріально посвідчений договір про порядок користування спірною квартирою) суд приходить до висновку про можливість встановити порядок користування спірним житловим приміщенням яким виділити у користування ОСОБА_3 житлову кімнату площею 12,5 кв.м (згідно поверхового плану квартири кімната під №7) та лоджію, яка прилягає до цієї кімнати площею 1,8 кв.м. У користування ОСОБА_2 виділити житлові кімнати площами 17,0 кв.м та 12,7 кв.м, лоджії, які прилягають до цих кімнат площами 1,8 кв.м та 1,7 кв.м відповідно. Кухню площею 8,6 кв.м, коридор площею 12,5 кв.м, туалет площею 1,0 кв.м, ванну кімнату площею 2,6 кв.м залишити у спільному користуванні сторін.

Саме такий порядок користування, з урахуванням розташування відповідних кімнат, на переконання суду найбільш враховує баланс інтересів кожного зі співвласників, максимально наближено відповідає належним їм часткам у праві спільної часткової власності у спірній квартирі.

При цьому суд зазначає, що обставини щодо відсутності реєстрації сторін у спірному помешканні, фактичного не проживання у ньому однієї із сторін, не є підставою для відмови у встановленні порядку користування ним, оскільки встановлення порядку користування приміщенням квартири між співвласниками відповідно до змісту статей 319, 358 ЦК України є складовою здійснення ними права спільної часткової власності і реалізація цього права не залежить від фактичної реєстрації та проживання у спірному приміщенні.

Відповідно до ст.141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 319, 358 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 367 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши у користування ОСОБА_3 житлову кімнату площею 12,5 кв.м та лоджію, яка прилягає до цієї кімнати площею 1,8 кв.м. а у користування ОСОБА_2 житлові кімнати площами 17,0 кв.м та 12,7 кв.м, лоджії, які прилягають до цих кімнат площами 1,8 кв.м та 1,7 кв.м відповідно. Кухню площею 8,6 кв.м, коридор площею 12,5 кв.м, туалет площею 1,0 кв.м, ванну кімнату площею 2,6 кв.м залишити у спільному користуванні сторін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення виготовлено 07.11.2024 року.

Суддя: