Ухвала

від 11.09.2024 по справі 752/18888/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18888/24

Провадження № 2/752/6899/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства обмеженою відовідальністю «ПАЛИВНО-ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК-АВТО», ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК-АВТО», ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором №610\1 про надання послуг по заправці авто за межами території України та судових витрат у справі.

Дослідивши матеріали за поданою позовною заявою, вважаю за необхідне у відкритті провадження відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів, а тому при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, правового статусу суб`єкта звернення та відповідний статус учасників справи.

Таким чином, судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Разом із предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний чинник.

З матеріалів поданої позовної заяви вбачається, що ТОВ «ПАЛИВНО-ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР» просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК-АВТО», ОСОБА_1 суму заборгованості за договором №610\1 про надання послуг по заправці авто за межами території України, укладеним 27.09.2021 між ТОВ «ППЦ» та ТОВ «ЛІК-АВТО».

Тобто, в даному випадку сторонами у справі є суб`єкти господарювання та фізична особа.

Згідно з положеннями ст.20 ЦПК України, не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналізуючи особливості даних правовідносин і вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у даній справі, суддя звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із частиною першою статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Частиною другою та третьою статті 4 ГПК передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

З аналізу наведених норм та суб`єктного складу учасників правовідносин, в яких фізичні особи участі не беруть, вбачається, що даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ «ПАЛИВНО-ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР».

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За викладених підстав, судовий збір, сплачений позивачем 19.08.2024 р. на рахунок ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101, підлягає поверненню.

Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір»,

у х в а л и в:

відмовити у відкриті провадження у справі за позовом Товариства обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНО-ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК-АВТО», ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Повернути Товариству обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНО-ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР» судовий збір в розмірі 3 028 гривень, сплачений 19.08.2024 р. на р\р UA488999980313131206000026002; платіжна інструкція №1057.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.О. Чекулаєв