Рішення

від 21.10.2024 по справі 752/3041/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/3041/22

Провадження № 2/752/697/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 жовтня 2024 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, треті особи Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Голосіївського районного суду міста Києва передані вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, треті особи Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити дії. Позивач просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:273:0017, площею 0,1369 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області скасувати запис в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:273:0017, площею 0,1369 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області закрити поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку із здійсненням державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:273:0017, площею 0,1369 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що як учасник бойових дій має першочергове право на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Реалізуючи своє першочергове право, 12.09.2017р. позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 13.10.2017р. Київська міська рада рішення про надання дозволу або про відмову в наданні дозволу не прийняла, у зв`язку з чим позивач подав до Київської міської ради заяву-повідомлення про використання права мовчазної згоди, якою повідомив про те, що враховуючи п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та п. 10 ст. 20 рішення Київської міської ради від 04.03.2015р. №195/1060 позивачем укладено з Комунальним підприємством «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатом виконання якого складено відповідним проект землеустрою. У відповідь на подану документацію із землеустрою Головне управління Держгеокадастру у м. Києві повідомило, що внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру не вбачається можливим, оскільки у ДЗК за вказаною адресою містяться відомості про зареєстровану земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:82:243:0017, площею 0,1369 га, яка частково накладається на земельну ділянку, що розміщено за адресою: АДРЕСА_2 , на яку за замовленням позивача було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у справі-клопотання К-31379. З відомостей з Державного земельного кадастру вбачається, що 16.09.2021р. державним кадастровим реєстратором Відділу у Свалявському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Артеменко О.В. зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:243:0017, площею 0,1369 га. Отже, як вказує позивач, з огляду на те, що інформація про земельну ділянку наявна в Державному земельному кадастрі, що, відповідно, перешкоджає позивачу реалізувати своє право на передання земельної ділянки шляхом затвердження нового проекту землеустрою, заявлені відповідні вимоги. На думку позивача, державним кадастровим реєстратором Відділу у Свалявському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Артеменко О.В. під час реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:243:0017 порушено вимоги ч. 4 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимоги ст.ст. 38, 39 Земельного кодексу України. Позивач звертає увагу також на те, що незважаючи на те, що у позивача ще не виникло безпосереднє речове право на вказану земельну ділянку, однак позивач має законний інтерес щодо даної земельної ділянки, який є самостійним об`єктом судового захисту і може бути захищений саме шляхом скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки у зв`язку з неможливістю набуття на неї прав згідно із розробленим, але не затвердженим раніше проектом землеустрою.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.04.2022р. відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати її в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області надано письмовий відзив на позовну заяву, за яким відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що наданий час Держгеокадастр, його структурні підрозділи та посадові особи - державні кадастрові реєстратори здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них. Державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Після прийняття та реєстрації заяви з доданими документами в Державному земельному кадастрі відповідно до пунктів 6 і 7 Тимчасового порядку взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок програмними забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру, Державний кадастровий реєстратор якого здійснюватиме державну реєстрацію земельної ділянки. На підставі визначених законодавством документів, а також з урахуванням того, що підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації спірної земельної ділянки були відсутні, державним кадастровим реєстратором Відділу у Свалявському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на підставі норм чинного законодавства України проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:243:0017. Відповідач зазначає, що Тимчасовий порядок надавав повноваження Державним кадастровим реєстраторам територіальних органів Держгеокадастру здійснювати лише державну реєстрацію земельних ділянок, визначених у п. 2 цього Порядку, але не скасовувати державну реєстрацію земельних ділянок, які знаходяться на території області, на яку не поширюються повноваження відповідного Державного кадастрового реєстратора. Повноваження щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, встановлене ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», вказаним Законом не передбачено за принципом випадковості. Належним відповідачем, а саме особою, яка наділена повноваженнями щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, є територіальний орган Держгеокадастру, Державний кадастровий реєстратор, який здійснює свої повноваження на території Київської області.

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано письмові пояснення щодо позову. У письмових поясненнях зазначає, що порядок безоплатної передачі земель державної або комунальної власності громадянам визначений у статті 118 Земельного кодексу України, відповідно до якої необхідно пройти певну процедуру, в тому числі отримати дозвіл органу місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або скористатися правом мовчазної згоди, замовити і погодити такий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до вимог статті 186-1 та подати його разом із заявою для його затвердження до органу місцевого самоврядування, який приймає рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність або передачу земельної ділянки у власність. Позивачем подано до КМР клопотання від 12.09.2017р. №К-31379 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . За даними Міського земельного кадастру земельна ділянка входить в межі земельної ділянки площею 0,4 га (код 82:243:0022) у Голосіївському районі м. Києві та обліковується як землі не надані у власність чи користування. Розроблений та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Департаменту не надходив. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:243:0017, то інформація про формування земельної ділянки в розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України в Департаменті відсутня. Разом з тим, третя особа 2 інформує про те, що за наявною в Департаменті інформацією, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:243:0004 сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі на підставі розробленого та погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 , який розроблений на праві принципу мовчазної згоди. До Департаменту надійшла заява від 30.11.2021р. №466286232 з доданим до неї проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:243:0004, за результатом розгляду якого Департамент листом від 29.12.2021р. №05716-35259 надав зауваження.

Від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, за якою позивач просив скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:273:0017, площею 0,1369 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області скасувати запис в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:273:0017, площею 0,1369 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області закрити поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку із здійсненням державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:273:0017, площею 0,1369 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві скасувати запис в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:243:0017, площею 0,1369 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві закрити поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку із здійсненням державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:243:0017, площею 1,1369 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 10.04.2023р. прийнято заяву позивача про зміну предмета позову та постановлено розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

Ухвалою суду від 10.04.2023р. залучено до участі у справі співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у м. Києві.

За ухвалою суду від 16.08.2023р. замінено у справі відповідача Головне управління Держгеокадастру у м. Києві на його правонаступника Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області направило до суду письмовий відзив на позовну заяву, за яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що нормами ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено вичерпний перелік підстав, у разі наявності яких надається рішення про відмову в державній реєстрації земельних ділянок. Оскільки технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель відповідала вимогам законодавства та в межах зазначеної ділянки були відсутні інші зареєстровані в Державному земельному кадастрі та належним чином оформлені у власність земельні ділянки, Державним кадастровим реєстратором Відділу у Свалявському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області 16.09.2021р. було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:243:0017, площею 0,0765, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення - 18.00 Землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування). У відповідності до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:243:0017 за цільовим призначенням відноситься до земель - 02.12 Земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньоквартальні проїзди, пішохідні зони. Отже, як вказує відповідач 2, державна реєстрація земельної ділянки 8000000000:82:243:0017 відповідним Державним кадастровим реєстратором здійснена у спосіб, межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України. На думку відповідача 2, в даному випадку правові підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки відсутні, оскільки заяви від її власників/користувачів на її поділ не надходили, а від органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно інформація про наявність вини заявника у не здійсненні протягом року реєстрації речових прав на земельну ділянку не надходила.

Ухвалою суду від 06.03.2024р. залишено без задоволення клопотання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про виключення зі складу сторін у справі.

Ухвалою суду від 16.09.2024р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, заслухавши учасників справи, судом встановлено наступне.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як вбачається, 12.09.2017р. ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовний розмір 0,10 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, в порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», реалізуючи своє право на першочергове отримання у власність земельної ділянки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.

13.10.2017р. позивач подав заяву-повідомлення до Київської міської ради, яка зареєстрована за №МЗ-1969, та за якою він повідомив про те, що враховуючи п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та пункт 10 статті 20 рішення Київської міської ради від 04.03.2015р. №195/1060, ним укладено з Комунальним підприємством «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (договір від 13.10.2017р. №500).

З витягу з Державного земельного кадастру від 14.02.2022 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:243:0017 розташована в Голосіївському районі Києва на вулиці Велика Китаївська і має площу 0.1369 гектарів. Вона належить до категорії земель житлової та громадської забудови з цільовим використанням як землі загального користування, при цьому інформація про зареєстроване право на ділянку відсутня. Технічну документацію щодо інвентаризації цієї ділянки було розроблено 6.09.2019 року Київським інститутом земельних відносин, а реєстрацію провів відділ Свалявському районні Головного управління Держгеокадастру Закарпатської області 16.09.2021 року (т. 1 а.с. 26).

Відсутність державної реєстрації на праві приватної власності також вбачається з інформації, наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема відсутні відомості про право власності, інші речові права, іпотеки чи обтяження щодо вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:243:0017 (т. 1, а.с. 34).

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевою самоврядування (ст. 327 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Розпорядження землями комунальної власності м. Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, у відповідності до ст. 9 Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.

Відповідно до положень ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до положень ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державне^ експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частиною шостою статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно де повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (далі - Порядок).

Положення Порядку імплементують положення статті 118 Земельного кодексу України, оскільки остання не містить чітко визначеного порядку та процедури розгляду клопотання зацікавленої особи.

Так, в першому розділі «Загальні положення» Порядку терміни вживаються у такому значенні: кадастрова справа - справа, сформована на підставі клопотання (заяви) зацікавленої особи щодо набуття прав на землю. Реєстраційний номер кадастрової справи є одночасно її реєстраційним номером; справа-клопотання - справа, сформована на підставі клопотання (заяви) зацікавленої особи про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою; принцип мовчазної згоди - це принцип, згідно з яким зацікавлена особа набуває право на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без отримання рішення Київської міської ради про надання дозволу на розробку такого проекту землеустрою у порядку, встановленому частиною сьомою статті 118 та частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, за умови якщо зацікавленою особою або її представником подано в установленому порядку клопотання (заяву) та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк Київська міська рада не прийняла рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Розділом четвертим Порядку врегульовано порядок передачі громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва.

Громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань клопотання про передачу земельної ділянки у власність (в оренду).

До клопотання додаються документи, визначені згідно з додатком 2 до цього рішення.

У разі надходження до Департаменту земельних ресурсів клопотання фізичної особи, оформленого відповідно до вимог цього Порядку, з секретаріату Київської міської ради таке клопотання невідкладно, не пізніше двох робочих днів, передається до приймальні Київради із земельних питань для реєстрації та підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або проекту рішення Київської міської ради про відмову у наданні такого дозволу.

Подальший розгляд клопотання про передачу громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснюється відповідно до вимог розділу 2 цього Порядку.

Проект землеустрою щодо відведення громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва погоджується в порядку та органами, встановленими статтями 186, 186-1 Земельного кодексу України та у випадках, визначених Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації», подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації. При погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України «Про землеустрій», надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено Земельним кодексом України, та проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Проект землеустрою щодо відведення громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві, для державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру) відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) звертається в установленому порядку до приймальні Київради з земельних питань для прийняття Київською міською радою відповідного рішення.

До заяви зацікавлена особа подає погоджену в установленому порядку документацію із землеустрою та іншу документацію.

До кадастрової справи обов`язково додаються: витяг з містобудівного кадастру та чергового кадастрового плану про земельну ділянку; матеріали супутникової зйомки земельної ділянки, зробленої не пізніше ніж за один рік до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради; матеріали актуальної фотофіксації, зробленої не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради.

Департамент земельних ресурсів несе відповідальність за достовірність, повноту інформації, зазначеної вище.

За результатами розгляду проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) Київська міська рада приймає відповідне рішення щодо розпорядження земельною ділянкою Б порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

Рішення Київської міської ради, прийняте за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва, передається у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, зацікавленій особі або уповноваженому нею представнику, а засвідчені копії такого рішення надсилаються до Департаменту земельних ресурсів та Департаменту містобудування та архітектури і територіального органу центрального органу виконавчої влади, ще реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві. Разом з копією рішення Київської міської ради про надання (передачу) земельної ділянки зацікавленій особі у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні і земельної ділянки у власність (в користування) до Департаменту земельних ресурсів передається відповідна кадастрова справа.

З наведених норм можна зробити висновок, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно, починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, розроблення останнього за принципом мовчазної згоди та погодження є стадіями процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, такі дії не гарантують особі набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл на розроблення проекту землеустрою (в тому числі виготовлення за принципом мовчазної згоди) не являється правовстановлюючим актом.

Таким чином, враховуючи, що саме Київська міська рада має виключні повноваження на розпорядження землями комунальної власності в межах міста Києва, відсутність рішення щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою свідчить про відсутність конфлікту інтересів з боку органу, уповноваженого представляти територіальну громаду. Таким чином, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:243:0017 жодним чином не порушує прав і законних інтересів позивача, оскільки земельна ділянка, на яку позивач претендує, йому не була надана, а доказів відмови у затвердженні проекту землеустрою з боку Київської міської ради немає.

Згідно пункту 8 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки.

Крім того, процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Згідно п. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Дана норма містить вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки. Відмова у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки з інших, ніж зазначені вище, причин заборонена.

Отже, враховуючи викладене, можна зробити висновок, що Державний кадастровий реєстратор, вносячи відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:243:0017, діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного земельного законодавства. Жодних доказів, які б вказували на порушення або перевищення реєстратором своїх повноважень, суду не було надано.

Принцип «мовчазної згоди», на який посилається позивач, у спірних правовідносинах фактично порушує порядок отримання земельних ділянок, встановлений ст. 116 ЗК України, оскільки земельна ділянка, обрана позивачем, раніше не перебувала в його користуванні.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, то, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, треті особи Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, площа народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 39766716).

Відповідач 2: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код ЄДРПОУ 39817550).

Третя особа 1: Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36. Код ЄДРПОУ 22883141).

Третя особа 2: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32-а, код ЄДРПОУ 26199097.

Повний текст рішення суду складено та підписано 31.10.2024р.

Суддя І.О. Ольшевська