Ухвала

від 11.11.2024 по справі 755/19089/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

"11" листопада 2024 р.

м. Київ

справа № 755/19089/24

провадження № 2/755/10179/24

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Копію ухвали негайно було надіслано на адресу позивача, зазначену у позовній заяві.

Зазначену ухвалу суду отримано представником позивача Дзюбенко О.В. 30.10.2024 року, про що свідчить Інформаційна довідка про доставку електронного листа, що автоматично сформована Автоматизованою системою бази документообігу суду. Довідку долучено до матеріалів справи.

11.11.2024 року представником позивача адвокатом Дзюбенко О.В. надано суду заяву на виконання ухвали суду від 30 жовтня 2024 року.

Вивчивши матеріали документів, надані адвокатом Дзюбенко О.В., суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. (ч. 1, 2 ст. 183 ЦПК України)

Так, 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, яким внесено ряд змін до процесуальних Кодексів.

Зокрема, цей Закон передбачає обов`язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з 18 жовтня 2023 року для адвокатів. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (ч. 6ст. 14 ЦПК України).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Згідно із Законом України № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі є обов`язковою для всіх юридичних осіб приватної форми власності, які беруть участь в цивільних та адміністративних справах.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до п. 1, ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.

Заява повинна бути підписана особою, яка її подає. Необхідність даного реквізиту пояснюється тим, що розгляд анонімних позовних заяв не допускається. Зазначення ж часу подання свідчить про пред`явлення позову в межах строків позовної давності і забезпечує своєчасний розгляд. Разом з тим, днем подання заяви до суду є не дата, написана на позовній заяві, а день її реєстрації в канцелярії суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою.

Як убачається з матеріалів справи, 11.11.2024 року від імені адвоката Дзюбенко О.В. на електронну адресу суду подано заяву на виконання ухвали суду від 30.10.2024 року (вх. № 12834), однак заява не містить ані власноручного підпису, ані електронного підпису адвоката, заяву подано не через підсистему «Електронний суд», яка забезпечує обмін документами та є обов`язковою для реєстрації всіх без виключення адвокатів у порядку ч. 6 ст. 14 ЦПК України.

Таким чином, оскільки на виконання ухвали суду від 30.10.2024 року подано заяву від імені адвоката Дзюбенко О.В., яка не містить ані власноручного підпису, ані електронного підпису адвоката, така заява у порядку ч. 4 ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.

Таким чином, у встановлений законом строк позивач не виконала вимоги ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунула зазначені в ухвалі суду недоліки.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву на виконання ухвали про усунення недоліків, подану від імені адвоката Дзюбенко Олени Василівни, - повернути заявнику.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - вважати неподаною та повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.

Суддя: В.І. Галаган