Рішення

від 05.11.2024 по справі 755/15881/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/15881/23

Провадження №: 2-др/755/136/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. м.Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Коваленко І.В.,

за участі секретаря судових засідань Назарової І.В.,

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Іванченко І.В.,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Іванченко Ірини Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії.

04 вересня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

13 вересня 2024 року (Вх. №50059) до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Іванченко Ірини Валеріївни про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» на користь ОСОБА_3 5 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Обґрунтовуючи заяву тим, що рішенням від 04.09.2024 року у задоволенні позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Однак під час цього судом не вирішено питання про витрати, які поніс відповідач при розгляді справи, які складаються із понесених ним витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. Представником відповідача 03.04.2024 року (вх. № 19145) через систему «Електронний суд» та поштою від 05.04.2024 року (вх. № 19638) подавалось клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, які поніс відповідач в даній цивільній справі. До даної заяви додаються докази, які підтверджують понесені відповідачем витрати на правничу допомогу.

13 вересня 2024 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали заяви було передано для розгляду судді Коваленко І.В.

23 вересня 2024 року (вх.51877) на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшли заява на заперечення позивача на заяву про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої вказувала на наступне. В шапці заяви про ухвалення додаткового рішення адвокат Іванченко І.В. надано усі відповідні відомості про сторони, які беруть участь в цивільному провадженні, також про особу адвоката відповідача. Твердження позивача, що заява не містить відомостей про наявність чи відсутність зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі електронного кабінету у сторін не відповідає дійсності, оскільки згідно відповіді № 3822777 сформованій в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» станом на 23.09.2024., 09:15 годин, ОСОБА_4 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації: 09.01.2023 року. Також представник відповідача зазначає, що стороною відповідача в процесі розгляду справи були подані усі належні докази стосовно понесених відповідачем витрат на правничу допомогу окремим клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу. Наявність договірних відносин між адвокатами та відповідачем (клієнтом) у справі, що розглядається, підтверджувався ордером, договором про надання правничої допомоги. У матеріалах справи містилися розрахунки витрат на професійну правничу допомогу, акт здачі-приймання робіт, розрахункові квитанції. Щодо того, що позивач в своєму запереченні посилається на те, що в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться інша справа №755/1472/24, представник відповідача зазначила, що позивачем по даній справі є - ОСОБА_3 , але, позивач не знаючи обставин даної справи, бере на себе повноваження робити необґрунтовані припущення, що відповідач ОСОБА_3 міг перерахувати адвокату Іванченко І.В. кошти за надання правничої допомоги в іншій справі, що є безпідставним та необґрунтованим. У зв`язку з тим, що в справі № 755/1472/24 існує декілька адвокатів, які представляють інтереси ОСОБА_3 , в тому числі зазначає, що позов по даній справі подавався іншим адвокатом, а адвокат Іванченко І.В. брала участь лише в декількох засіданнях, а саме: 12.09.2024 року в засіданні в Київському апеляційному суді, а також в засіданні 17.09.2024 року в Дніпровському районному суді, про що є відповідні акти надання послуг, та рахунок на оплату послуг (додаються), а тому, припущення позивача є необґрунтованими, безпідставними та не відповідають дійсності обставин.

24 вересня 2024 (Вх.52351) від представника позивача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» - Марини Куровської надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення суду. Позивач вважає подану адвокатом Іванченко Іриною Валеріївною заяву не обґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню враховуючи наступне. Подана заява не відповідає вимогам ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України. Як вбачається зі змісту заяви про ухвалення додаткового рішення, вона не містить відомостей про наявність чи відсутність зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі електронного кабінету у сторін. Також представник позивача зазначає, що під час подачі відзиву на позовну заяву відповідачем не було зазначено попереднього розрахунку суми судових витрат та не надано відповідних розрахунків, які б підтверджували співмірність понесених витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом Іванченко І.В. Не відомо, скільки часу витрачено на ці дії та з якого погодинного розрахунку виходили при визначенні розміру у сумі 5000 грн. Представник позивача зазначає, що додані в якості доказів про здійснення відповідачем оплати рахунок на оплату № 1 від 25.0.3.2024, квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН2959180 від 25.03.2024 та інформаційне повідомлення про зарахування коштів №702108 від 25.03.2024 не містять посилання на номер судової справи №755/15881/23 (провадження 2/755/488/24). Додані до заяви документи можуть тільки підтвердити факт перерахування коштів та отримання їх адвокатом Іванченко Іриною Валеріївною за представництво інтересів відповідача в суді. Проте, жодним чином не доводять того, що сума в 5000,00 грн. була сплачена відповідачем за надання правничої допомоги саме в рамках розгляду справи №755/15881/23 (провадження 2/755/488/24), а не іншої. Посилання в документах на договір від 15.11.2023 №194 про надання правничої допомоги, не може бути підтвердженням того, що здійснено оплату за представництво інтересів відповідача саме по справі №755/15881/23 (провадження 2/755/488/24), оскільки договір та додаткова угода до нього містять загальні формулювання стосовно надання правничої допомоги та не мають прив`язки до єдиного унікального номеру судової справи. До прикладу, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що на розгляді у судді Дніпровського районного суду міста Києва Хромової О.О. перебуває справа №755/1472/24 (провадження 2/755/1972/24). Позивачем по справі є ОСОБА_3 , інтереси якого представляє в тому числі адвокат Іванченко Ірина Валеріївна. Таким чином, представник позивача грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. відповідач міг перераховувати адвокату за надання правничої допомоги по іншій справі.

Представник позивача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» Куровська М.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, з підстав викладених у письмових запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення від 24.09.2024 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Іванченко І.В. в судовому засіданні підтримала заяву про ухвалення додаткового рішення.

Третя особа ОСОБА_2 у вирішенні даного питання покладалась на розсуд суду.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, наявні матеріали цивільної справи № 755/15881/23 дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 вересня 2024 року у задоволенні позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

За умовами п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 3 ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За ч 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

При цьому, за ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Крім цього, пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим про що, зокрема, зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України».

Відповідно до правової позиції ВС/КАС, викладеної у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, як свідчать матеріали справи, на підтвердження повноважень представника відповідача надано ордер серії АА № 1380228, виданий 15.11.2023 року на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_3 адвокатом Іванченко Іриною Валеріївною.

Окрім Ордеру, представником відповідача надано такі копії документів:

- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Іванченко Іриною Валеріївною №5516, виданого 19.06.2014 року;

- Договір № 194 про надання правової допомоги від 15.11.2023, укладений між адвокатом Іванченко І.В. та ОСОБА_3 (далі - Договір);

- Додаткова угода № 1 до договору про надання правової допомоги № 194 від 15.11.2023 року;

- копія акту про надання послуг № 1 від 26.03.2024 року;

- копія квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН2959180від 25.03.2024 року;

- копія інформаційного повідомлення про зарахування коштів №702108 від 25.03.2024 року.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що визначений цим договором об`єм правничої допомоги може бути змінений (збільшений/зменшений) виключно за згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до акту надання послуг № 1 від 26.03.2024 року адвокатом були надані клієнту послуги на загальну суму 5 000 грн. (написання відзиву на позовну заяву, надсилання сторонам по справі, участь в судових засіданнях).

Відповідно до рахунку на оплату № 1 від 25.03.2024 року адвокатом виписаний рахунок в сумі 5 000 грн. за представництво в суді ОСОБА_3 . Станом на 25.03.2024 року вказана сума сплачена в повному обсязі на відповідний рахунок адвоката, що підтверджується платіжною інструкцією.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний суд у своїй постанові від 28.12.2020 р. у справі № 640/18402/19 сформував правовий висновок, за яким розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником Позивача.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19).

Відповідно до ч. 6 ст.137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №755/15881/23, представник позивача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» - Марини Куровської просив врахувати, що подана заява не відповідає вимогам ст. 183 ЦПК України; заява не містить відомостей про наявність чи відсутність зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі електронного кабінету у сторін; під час подачі відзиву на позовну заяву відповідачем не було зазначено попереднього розрахунку суми судових витрат та не надано відповідних розрахунків, які б підтверджували співмірність понесених витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом Іванченко І.В.; невідомо обсяг витраченого на ці дії часу, з якого погодинного розрахунку виходили при визначенні розміру у сумі 5000 грн; додані в якості доказів про здійснення відповідачем оплати рахунок на оплату № 1 від 25.0.3.2024 квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН2959180 від 25.03.2024 та інформаційне повідомлення про зарахування коштів №702108 від 25.03.2024 не містять посилання на номер судової справи №755/15881/23 (провадження 2/755/488/24), а тому можуть тільки підтвердити факт перерахування коштів та отримання їх адвокатом Іванченко Іриною Валеріївною за представництво інтересів відповідача в суді, проте, жодним чином не доводять того, що сума в 5000,00 грн. була сплачена відповідачем за надання правничої допомоги саме в рамках розгляду справи №755/15881/23 (провадження 2/755/488/24. Посилання в документах на договір від 15.11.2023 №194 про надання правничої допомоги не може бути підтвердженням здійснення оплати за представництво інтересів відповідача саме по справі №755/15881/23 (провадження 2/755/488/24), оскільки договір та додаткова угода до нього містять загальні формулювання стосовно надання правничої допомоги та не мають прив`язки до єдиного унікального номеру судової справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, досліджених доказів, вимог процесуального та матеріального закону, з огляду на умови акту про надання послуг в якому сторони договору погодили розмір гонорару адвоката у фіксованому розмірі, враховуючи складність справи, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, наданих відповідачу адвокатом, оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвокатів, встановленим чинним законодавством критеріям, суд дійшов висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу у заявленій сумі є реальними, відповідають складності справи та обсягу наданих послуг і виконаних робіт та документально підтверджені, а відтак, заявлені витрати на професійну правничу допомогу обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 13, 133, 137, 264, 270, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Іванченко Ірини Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» (Код ЄДРПОУ: 39606435, м. Київ, вул. Пантелеймона Куліша, буд.9-Г) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.

Повний текст рішення суду складений 11 листопада 2024 року.

Суддя: