Ухвала

від 11.11.2024 по справі 758/14017/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/14017/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі судді Петрова Д.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гутаріна Ярослава Миколайовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , Збаразький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану районного управління юстиції у Тернопільській області, Подільський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Київській відділ державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гутаріна Я.М. звернулася до Подільського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту неправильності запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині запису її національності.

В обгрунтування заявлених вимог представник заявника зазначає, що ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками є - мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Свідоцтво про народження від 20.06.1981 р. серія НОМЕР_1 , актовий запис №2306, видане Міським палацем новонароджених в м. Києві). Під час шлюбу з ОСОБА_6 змінила дошлюбне прізвище " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_8 " (Свідоцтво про одруження від 06.09.20023 р. серія НОМЕР_2 , актовий запис №1223, видане Відділом РАЦС Деснянського управління юстиції у м. Києві).

Її мати, ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 (повторне Свідоцтво про народження від 28.12.2021 р. серія НОМЕР_3 , актовий запис №89, видане Подільським відділом ДРАЦС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиція (м. Київ)). Її батьками є ОСОБА_9 і ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження від 10.07.1950 р., серія НОМЕР_4 , актовий запис №936, видане Збаразьким відділом ДРАЦС РУЮ у Тернопільській обл.) мала:

- рідного брата - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (Свідоцтво про народження від 17.11.1962 р., серія НОМЕР_5 , актовий запис №155, видане Збаразьким районним відділом ЗАГС Тернопільської обл.);

- рідну сестру - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (повторне Свідоцтво про народження від 13.01.2016 р., серія НОМЕР_6 , актовий запис №106, видане відділом РАЦС Збаразького РУЮ у Тернопільській обл.). ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 (Свідоцтво про смерть від 20.02.2019 р. серія НОМЕР_7 , актовий запис №3394, видане відділом державної реєстрації смерті ГТУЮ у місті Києві).

Їх батьками були: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11. і ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10., яка мала дівоче прізвище ОСОБА_14 , шлюб було зареєстровано 13.06.1932 р. (Свідоцтво про одруження від 15.06.1962 р. серія НОМЕР_8 , актовий запис №б/н від 13.06.1932 р., видане Збаразьким відділом ЗАГС).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 13.01.2016 р.:

- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11. має національність - українець,

- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10. має національність - полька.

Відповідно до даних архівної довідки про народження від 25.09.2023 № П-77/04- 15 у документах архівного фонду Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в метричній книзі про народження за 1880-1942 роки села Добриводи Збаразького району є відомості, що ОСОБА_16 (так в документі) народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 , хрещена ІНФОРМАЦІЯ_10 в селі Добриводи Збаразького району, сучасного Тернопільського району Тернопільської області.

Батько: ОСОБА_17 (так в документі), син ОСОБА_18 і ОСОБА_19 .

Мати: ОСОБА_20 , дочка ОСОБА_21 і ОСОБА_22 . Родина проживала у будинку АДРЕСА_1 . Номер метричного запису - 69.

Відповідно до даних архівної довідки про народження від 25.09.2023 №П-78/04-15 в документах архівного фонду Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в наявних метричних книгах про народження за 1931-1937 роки села Добриводи Збаразького району відомостей про народження ОСОБА_3 в селі Добриводи Збаразького району, сучасного Тернопільського району Тернопільської області, у вказаних роках не виявлено, відповідно даних про національність також відсутні.

Відповідно до даних архівної довідки від 25.09.2023 №П-79/04-15 у документах архівного фонду Окружні виборчі комісії по виборах депутатів до польського Сейму і Сенату в списках виборців села Доброводи Збаразького повіту Тернопільського воєводства за 1928 рік по виборах в ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (так в документі) ОСОБА_20 , віком 53 роки, яка проживала у будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до даних архівної довідки від 25.09.2023 № П-80/04-15 у документах архівного фонду Окружні виборчі комісії по виборах депутатів до польського Сейму і Сенату в списках виборців села Доброводи Збаразького повіту Тернопільського воєводства за 1928 рік по виборах в ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (так в документі) ОСОБА_25 , віком 54 роки, який проживав у будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до даних архівної довідки від 26.04.2024 №П-61/04-15 в документах архівного фонду Греко-католицькі повітові парафіяльні управління Тернопільського краю Галицького намісництва, з 1921 р. Тернопільського воєводства в метричній книзі народження АДРЕСА_2 за 1885-1914 р. р. Збаразького повіту « відомості, що ОСОБА_26 (так у документі) народилася і хрещена ІНФОРМАЦІЯ_10 в селі Доброводи Збаразького повіту, сучасного Тернопільського району.

Батько: ОСОБА_27 , син ОСОБА_18 і ОСОБА_28 , уродженої ОСОБА_29 .

Мати: ОСОБА_13, дочка ОСОБА_30 і ОСОБА_1, уродженої ОСОБА_31 .

Родина проживала в будинку АДРЕСА_1 . Номер метричного запису - 69.

Моя бабуся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також заявниця та її мати виховувалися відповідно до польських традицій, сповідували (-ють) римо- католицьку віру, підтримувала (-ють) стосунки зі своїми родичами - поляками, святкувала (-ють) польські свята та вважала (-ють) себе поляками.

Проте, відомості про національність матері і бабусі заявниці, внесені в свідоцтво про її народження та акти цивільного стану про народження, не відповідають дійсності, адже батько та мати її бабусі були уродженими поляками.

У зв`язку з цим, заявниця змушена звертатись до суду із вищевказаною заявою.

Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що у відкритті провадження належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

Звертаючись до суду з відповідною заявою, ОСОБА_32 просила встановити юридичний факт неправильності запису про національність її батька ОСОБА_33 в актовому записі від 31 серпня 1964 року № 1401 про його (заявниці) народження, а саме «українка» замість «німкеня».

Відповідно до положень статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Частиною першою статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, постанова адміністративного суду.

Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.

Відповідно до статті 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

При цьому чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах органами державної реєстрації актів цивільного стану національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно зі статтею 300 ЦК України особа має право на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.

Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах органів державної реєстрації актів цивільного стану відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні».

Отже, національна належність особи є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.

Відповідну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила у постановах від 29 травня 2019 року в справі № 398/4017/18 (провадження № 14-215цс19), від 11 вересня 2019 року № 810/2732/18 (провадження № 11-381апп19).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, у зв`язку з неможливістю встановлення в судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності суди дійшли правильних висновків про те, що цей спір не підлягає розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, а й у судовому порядку взагалі.

З урахуванням наведеного, аналізуючи вищевикладене, вважаю, що у відкритті провадження за даною заявою належить відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.186 ЦПК України матеріали заяви підлягають поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 315, 260 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гутаріна Ярослава Миколайовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , Збаразький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану районного управління юстиції у Тернопільській області, Подільський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Київській відділ державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Матеріали заяви з додатками до неї повернути ОСОБА_1 .

Роз`яснити заявнику, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ