Рішення

від 08.11.2024 по справі 581/766/24

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/766/24

Провадження № 2/581/375/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2024 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський Райснаб» про стягнення заборгованості по орендній платі,

в с т а н о в и в :

10 вересня 2024 року представник позивача адвокат Маківський В.В. звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 5923284400:03:002:0046) згідно договору оренди від 4 серпня 2012 року за 2019, 2020, 2021, 2022 роки (з урахуванням штрафних санкцій та індексації) у розмірі 48920,98 грн.

Також просив стягнути судовий збір.

Мотивує вимоги тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0065 га, яку він успадкував після смерті батька. На підставі договору оренди землі від 4 серпня 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем, була передана орендареві у строкове платне користування. 24 липня 2017 року між ОСОБА_2 та відповідачем була укладена додаткова угода, згідно із умовами якої був викладений у новій редакції договір оренди.

Відповідач не виконав зобов`язання за договором і до цього часу не виплатив позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за 2019, 2020, 2021, 2022 роки.

Вважає, що у зв`язку з невиплатою орендної плати із відповідача підлягає стягненню пеня, інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати та 3% річних.

Ухвалою суду від 11 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Як вбачається із довідки про доставку електронного документу, ухвала суду про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 12 вересня 2024 року. В установлений судом строк письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, відповідач до суду не надав.

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

4 серпня 2012 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «Липоводолинський райснаб» був укладений договір оренди землі, згідно із яким орендодавець надав а орендар прийняв у строкове платне користування належну орендарям земельну ділянку загальною площею 3,0065 га, в тому числі рілля 3,0065 га. Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок вчинено запис за № 592320004002113 від 18 вересня 2012 року (а.с. 9).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_3 земельну ділянку площею 3,0065 га з кадастровим номером 5923284400:03:002:0046 (а.с. 7).

24 липня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Липоводолинський райснаб» укладена додаткова угоди до договору оренди землі від 4 серпня 2012 року, відповідно до яких договір оренди викладено в новій редакції (а.с. 10).

Право оренди на підставі договору оренди від 4 серпня 2012 року, додаткової угоди від 24 липня 2017 року зареєстровано державним реєстратором комунального підприємства «Шостинське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» 12 лютого 2017 року (а.с. 11-12).

20 вересня 2023 року зареєстровано припинення права оренди.

Відповідно до основних положень укладеної додаткової угоди від 24 липня 2017 року до договору оренди землі від 4 серпня 2012 року:

Пункт 2.1., 2.2.: В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,0065 га, в тому числі рілля 3,0065 га, кадастровий номер: 5923284400:03:002:0046.

Пункт 3.1.: Договір укладено на 10 років терміном до 18 вересня 2022 року з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.

Пункт 4.1.: Орендна плата складає 8933,06 грн., що становить 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік користування земельною ділянкою.

У розмір орендної плати не входить земельний податок. Орендар самостійно сплачує податок за землю. Орендна плата може сплачуватися орендодавцю готівкою через касу орендаря, згідно розрахункової відомості за виключенням податку з доходів фізичних осіб, інших обов`язкових платежів. Орендна плата також може справлятися у натуральній формі, за згодою сторін, по діючим в орендаря цінам на продукцію, роботи та послуги.

Пункт 15.1.: Договір вважається укладеним, вступає в дію та приймається сторонами для виконання після його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди за договором. Письмові докази виплати орендної плати на підставі договору оренди землі від 4 серпня 2012 року за 2019 -2022 роки суду не надані.

При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 611 ЦК).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким Законом є Закон України «Про оренду землі», відповідно до статті 1 якого оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 6 Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина 1 статті 14 Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У відповідності до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 22 Закону орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 23 Закону передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до положень абзаців 1 та 7 частини 2 статті 25 Закону орендар зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 5 статті 1268 ЦК України).

Висновки суду по суті спору.

Спір між сторонами у справі виник з приводу виплати орендної плати за 2019-2022 роки за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 4 серпня 2012 року.

Аналіз пунктів 3.1., 4.1. договору оренди землі дає підстави вважати, що відповідач має сплачувати на користь позивача орендну плату за договором оренди землі від 4 серпня 2012 року в сумі 8933 грн. за один рік користування земельною ділянкою.

З урахуванням того, що відповідно до статей 15, 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення є істотними (обов`язковими для включення) умовами договору, а також розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи відомостей про виплату орендної плати позивачу за 2019-2022 роки у розмірі, визначеному у договорі, з огляду на це суд вважає, що відповідач належно не виконав умови договору щодо виплати позивачу орендної плати за 2019-2021 роки у розмірі 8933 грн., та з 31 грудня до 18 вересня 2022 року у розмірі 6436 грн. (8933/365)*263 та порушив вимоги статей 21, 25 Закону України «Про оренду землі», а також умови договору оренди землі від 4 серпня 2012 року.

Оскільки до суду представником позивача наданий примірник додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 4 серпня 2012 року, в якому відсутні положення про стягнення пені як відповідальність за невнесення орендної плати, строки виплати орендної плати, суд на цій підставі відмовляє у стягненні пені.

У зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання по виплаті орендної плати за 2019-2022 роки на користь позивача на підставі частини 2 статті 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми.

Інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2019 рік по договору оренди землі від 4 серпня 2012 року підлягають стягненню у сумі 5465 грн., розрахунок є таким: 8933 (заборгованість по орендній платі за 2019 рік) х 161,178% (сукупний індекс інфляції за період з 31 грудня 2019 року по 10 вересня 2024 року) : 100%. 8933 грн. (заборгованість по орендній платі за 2019 рік).

Інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2020 рік по договору оренди землі від 4 серпня 2012 року підлягають стягненню у сумі 4780 грн., розрахунок є таким: 8933 (заборгованість по орендній платі за 2020 рік) х 153,514% (сукупний індекс інфляції за період з 31 грудня 2020 року по 10 вересня 2024 року) : 100%. 8933 грн. (заборгованість по орендній платі за 2020 рік).

Інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік по договору оренди землі від 4 серпня 2012 року підлягають стягненню у сумі 3532 грн., розрахунок є таким: 8933 (заборгованість по орендній платі за 2021 рік) х 139,539% (сукупний індекс інфляції за період з 31 грудня 2021 року по 10 вересня 2024 року) : 100%. 8933 грн. (заборгованість по орендній платі за 2021 рік).

Інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік по договору оренди землі від 4 серпня 2012 року підлягають стягненню у сумі 658 грн., розрахунок є таким: 6436 (заборгованість по орендній платі за 2022 рік) х 110,218% (сукупний індекс інфляції за період з 31 грудня 2022 року по 10 вересня 2024 року) : 100%. 6435 грн. (заборгованість по орендній платі за 2022 рік).

3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2019 рік по договору оренди землі від 4 серпня 2012 року підлягають стягненню у сумі 1259 грн., виходячи з розрахунку: 8933 (сума боргу) х 3% : 100% : 365 днів х 1716 (кількість днів прострочення).

3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2020 рік по договору оренди землі від 4 серпня 2012 року підлягають стягненню у сумі 991 грн., виходячи з розрахунку: 8933 (сума боргу) х 3% : 100% : 365 днів х 1350 (кількість днів прострочення).

3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік по договору оренди землі від 4 серпня 2012 року підлягають стягненню у сумі 723 грн., виходячи з розрахунку: 8933 (сума боргу) х 3% : 100% : 365 днів х 985 (кількість днів прострочення).

3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік по договору оренди землі від 4 серпня 2012 року підлягають стягненню у сумі 327 грн., виходячи з розрахунку: 6436 (сума боргу) х 3% : 100% : 365 днів х 620 (кількість днів прострочення).

Однак, враховуючи, що одним із принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, передбачений статтею 13 ЦПК України, який визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Наведене означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і не повинен виходити за межі цих вимог.

Оскільки представник позивача звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення, зокрема, інфляційних втрат за прострочення внесення орендної плати за 2019-2022 роки по договору оренди землі від 4 серпня 2012 року у розмірі 7582 грн., 3% річних за несвоєчасне внесення орендної плати за 2019-2021 роки розмірі 1282 грн., у суду відсутні правові підстави для стягнення інфляційних втрат у більшому розмірі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 42099 грн., з яких: орендна плата по договору оренди землі від 4 серпня 2012 року за 2019 рік у сумі 8933 грн., орендна плата по договору оренди землі за 2020 рік у сумі 8933 грн., орендна плата по договору оренди землі за 2021 рік у сумі 8933 грн., орендна плата по договору оренди землі за 2022 рік у сумі 6436 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2019-2022 рік у сумі 7582 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2019-2022 роки у сумі 1282 грн.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог. Позов задоволено на 86 % (48920,98 грн. 100%, 42099 грн. 86%), а значить витрати по сплаті судового збору становлять 1041,63 грн. (1211,20 грн. 100%, 1041,63 грн. 86%) та повинні бути стягнуті із відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський Райснаб» на користь ОСОБА_1 42099 грн., з яких: орендна плата по договору оренди землі від 4 серпня 2012 року за 2019 рік у сумі 8933 грн., орендна плата по договору оренди землі за 2020 рік у сумі 8933 грн., орендна плата по договору оренди землі за 2021 рік у сумі 8933 грн., орендна плата по договору оренди землі за 2022 рік у сумі 6436 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2019-2022 рік у сумі 7582 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2019-2022 роки у сумі 1282 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський Райснаб» на користь ОСОБА_1 1041,63 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський Райснаб» (с. Подільки Роменського району Сумської області, вул. Паркова, код ЄДРПОУ 31622989).

Суддя О. В. Кузьмінський