Рішення

від 06.11.2024 по справі 243/4902/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

243/4902/24

2/243/1304/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.

за участю:

секретаря судового засідання Зубкова В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернувся представник позивача із позовною заявою до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом. Свої вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді рухомого та нерухомого майна, в тому числі житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений житловий будинок належав батьку на підставі свідоцтва про право власності від 03.05.1984 року видане відділом комунального господарства виконкому Слов`янської районної ради народних депутатів. Позивач та її мати фактично прийняли спадщину за законом після смерті спадкодавця були зареєстровані разом із спадкодавцем на дату смерті, фактично проживали вели спільне господарство, вступили у володіння речами спадкодавця. За життя матері позивач та мати не отримали свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, спадщину за законом після смерті матері прийняла позивач фактично та була зареєстрована разом із спадкодавцем на дату смерті, фактично проживала вела спільне господарство, вступила у володіння речами спадкодавця. В 2022 році під час обстрілу будинок зазнав пошкоджень, пошкоджені вікна, покрівля даний факт доводиться актом комісійного обстеження складеним - 29.11.2022 року №310. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом, після померлих батьків інших спадкоємців першої черги які б прийняли спадщину шляхом подання заяви в шестимісячний строк, або фактичним проживанням та реєстрацією за однією адресою із спадкодавцями, немає. Позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій Другої Слов`янської ДНК від 17.04.2024 року, а саме: відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищенаведений житловий будинок у зв`язку з тим, що нотаріусу не наданий правовстановлюючий документ виданий на їм`я спадкодавця.

Тому, просить визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері позивача ОСОБА_3 на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте направили на адресу суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, в яких заявлені позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача - Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте направив на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій просив суд ухвалити рішення на власний розсуд, із урахуванням наявних у справі матеріалів.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00044723718 від 25.04.2024 року, виданого Слов`янським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 19 листопада 1945 року уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_6 .

Згідно зі Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 29 липня 1974 року Андріївською с/р відділу РАЦС райвиконкому м. Слов`янська, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Андріївка Слов`янського району Донецької області, її матір`ю є ОСОБА_7 , батьком є ОСОБА_5 .

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Як видно зі Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 16 травня 1995 року Андріївською с/р відділу РАЦС Слов`янського району Донецької області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Андріївка Слов`янського району Донецької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 11.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилася до набуття чинності Цивільним Кодексом України, застосуванню підлягають норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до статті 525 ЦК УРСР 1963 року, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Стаття 526 ЦК УРСР 1963 року говорить про те, що місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Як видно зі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 03 травня 1984 року, виданого Виконкомом Слов`янської районної ради народних депутатів Донецької області, ОСОБА_5 належить цілий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення № 119/1 виконкому Слов`янської районної ради народних депутатів від 11.04.1984 року.

Відповідно до Довідки Архітектурного відділу Виконкому Слов`янської районної ради народних депутатів Донецької області від 26.06.1985 року, ОСОБА_5 дійсно виконує прибудову житлової кімнати до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Слов`янської районної ради народних депутатів від 12.03.1985 року.

Відповідно до Дозволу Архітектурного відділу Виконкому Слов`янської районної ради народних депутатів Донецької області від 26.06.1988 року, ОСОБА_5 дозволено виконати прибудову житлової кімнати до будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначено у Довідці-характеристиці Слов`янського міського бюро технічної інвентаризації № 125 від 11.03.1996 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 03.05.1984 року видане відділом комунального господарства виконкому Слов`янської районної ради народних депутатів, зареєстровано в КП «БТІ» Слов`янської міської ради книга 1а-130, реєстровий № 34.

Відповідно до Стислої технічної характеристики, на території домоволодіння знаходяться: житловий будинок літ. «А-1», житловою площею 41.1 к.м., сарай літ. «Б», огорожа № 1, колодязь 1/2 частка, погріб літ. «В».

Відповідно до Довідки відділу зберігання інвентарних справ об`єктів нерухомого майна Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 04-01/1623 від 04.06.2024 року, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 01.01.2013 року, зареєстровано за ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності на будівлю, виданого відділом комунального господарства Виконавчого комітету Слов`янської районної ради народних депутатів Донецької області 03.05.1984 року, зареєстровано в КП «БТІ» Слов`янської міської ради, книга 1а-130, реєстровий № 34.

Відповідно до Технічного паспорту на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , виготовленого ФОП ОСОБА_8 , станом на 12.06.2024 року, на території домоволодіння знаходяться: житловий будинок літ. «А-1», житловою площею 34.5 к.м., загальною 81.6 кв.м., сарай літ. «Б», огорожа № 1, колодязь 1/2 частка, погріб літ. «В».

Отже, до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшов житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

Як видноз дослідженої в судовому засіданні спадкової справи № 406/1995, заведеної державним нотаріусом Другою Слов`янською державною нотаріальною конторою Донецької області після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 діти померлого - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зверталися до нотаріуса з заявами про відмову від прийняття належної їм частки спадщини на користь своєї матері ОСОБА_7 . Заповіти спадкодавця відсутні. З чого суд робить висновок про те, що інші спадкоємці першої черги за законом, крім дружини померлого, після смерті ОСОБА_5 відсутні.

Як зазначено у Довіреності від 17.10.1995 року, виданої Андріївською селищною радою Слов`янського району Донецької області, ОСОБА_7 уповноважувала ОСОБА_1 вести спадкову справу з оформлення спадкового майна, яке залишилось після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з правом отримання у Другій Слов`янській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Отже, відповідно до вимог Цивільного кодексу УРСР 1963 року, спадкування відбулося за законом.

Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою, або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Як зазначено у Домовій книзі для прописки громадян, які мешкають у буд. АДРЕСА_2 , ОСОБА_11 проживала за зазначеною адресою з 24.03.1981 року, тобто і на час смерті свого чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідною відміткою про прописку.

Частиною 1 статті 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину , якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Інші спадкоємці першої черги після померлого ОСОБА_5 відсутні, тому суд вважає, що дружина померлого - ОСОБА_7 успадкувала всю частку належну спадкодавцю, як спадкоємець першої черги, однак, свої спадкові права на вищезазначений будинок оформити не встигла.

Як видно зі Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 27 вересня 2000 року Андріївською с/р Слов`янського району Донецької області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Андріївка Слов`янського району Донецької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 18.

Відповідно до статті 525 ЦК УРСР 1963 року, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Стаття 526 ЦК УРСР 1963 року говорить про те, що місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Отже, відповідно до вимог Цивільного кодексу УРСР 1963 року, спадкування відбулося за законом.

Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою, або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Як зазначено у Домовій книзі для прописки громадян, які мешкають у буд. АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 проживає за зазначеною адресою з 30.06.2020 року, що підтверджується відповідною відміткою про прописку.

Відповідно до Акту комісійного обстеження об`єкту, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 310 від 29.11.2022 року, складеного Слов`янською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області, на замовлення управителя (власника) ОСОБА_1 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , 03.07.2022 року та 27.07.2022 року мав пошкодження боєприпасами.

Частиною 1 статті 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину , якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Отже, приймаючи до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 на даний час проживає та займається утриманням будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , суд доходить до висновку, на час смерті своєї матері ОСОБА_7 , вона фактично вступила в управління та володіння даним спадковим майном відповідно до вимог ст. 549 ЦК УРСР 1963 року.

З метою оформлення своїх спадкових прав позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Як видно з дослідженої в судовому засіданні спадкової справи № 140/2001, заведеної державним нотаріусом Другою Слов`янською державною нотаріальною конторою Донецької області після смерті ОСОБА_7 , 21 березня 2001 року позивач ОСОБА_1 зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_7 . Заповіти спадкодавця відсутні. З чого суд робить висновок про те, що інші спадкоємці першої черги за законом, крім доньки померлої, після смерті ОСОБА_7 відсутні.

Однак, 17 квітня 2024 року, державним нотаріусом Другою Слов`янською державною нотаріальною конторою Донецької області винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності померлої на житловий будинок.

Як вже встановлено в судовому засіданні, при житті ОСОБА_12 фактично отримала у спадщину після смерті ОСОБА_5 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , але свідоцтво про право на спадщину не отримала, своє право власності на зазначене домоволодіння не оформила.

Право власності на зазначений житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_5 в КП «Бюро Технічної Інвентаризації м. Слов`янська».

Отже, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем житлового будинку АДРЕСА_2 після померлих батька та матері.

На теперішній час оригінал правовстановлюючого документу на житловий будинок у позивача відсутній, отримання та реєстрація правовстановлюючого документу, у даному випадку, не передбачена чинним законодавством.

Дана обставина унеможливлює отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину на вищевказане спадкове майно.

Іншого шляху, ніж визнання права власності на вказане спадкове майно в судовому порядку, у позивача немає.

На думку суду вказаних документів достатньо для висновку про те, що ОСОБА_7 дійсно на час смерті належав житловий будинок АДРЕСА_2 , який вона фактично успадкувала після смерті свого чоловіка (батька позивача), а отже права позивача ОСОБА_13 підлягають захисту шляхом визнання права власності на вказаний житловий будинок.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 319 ЦК України, встановлено, що здійснення права власності полягає у володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 із наступними змінами та доповненнями, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з частиною першої та другої статті 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Згідно з п. 4.15 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5 (зі змінами та доповненнями), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Статтею 16 частина 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що реєстрація права власності проводиться реєстратором тільки при пред`явленні особисто власником документа, що посвідчує особу. У зв`язку зі смертю батька позивача реєстрація його права власності у порядку спадкування на домоволодіння на теперішній час неможлива.

За таких умов, суд вважає за можливе визнати право власності ОСОБА_13 на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті її батька та матері.

Враховуючи вищенаведене, суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13,76, 81, 89, 200, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1218, 1225, 1264, 1268, 1273 ЦК України, ст.ст. 525, 526, 534, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, п. 1, 2, 10, 21, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ч. 4 ст. 3, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку літ. «А-1», житловою площею 34.5 к.м., загальною 81.6 кв.м., сарая літ. «Б», огорожі № 1, колодязя 1/2 частки, погрібу літ. «В», в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Повний текст рішення виготовлений 07 листопада 2024 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко