Рішення

від 04.11.2024 по справі 127/24158/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/24158/24

Провадження 2/127/3422/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сунько Я.Р.

розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/24158/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Росвен Інвест Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Яцишин Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

позов зареєстрований судом 22.07.2024 року і мотивований тим, що 11.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис за реєстр. № 99 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 38425, 64 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. 24.02.2021 року було відкрито виконавче провадження № 64627581, в межах якого постановою від 12.06.2024 року приватний виконавець звернув стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Позивач вважає,що вимогистягувача єнеправомірними, нотаріус порушив процедуру вчинення виконавчого напису і Закон України «Про нотаріат», Постанову КМУ від 29.06.1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Позивач ОСОБА_1 просила: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за реєстр. № 99 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 38425,64 грн., стягнути судові витрати.

Судом вчинені наступні процесуальні дії.

Ухвалами суду від 24.07.2024 року було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі; забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 64627581, відкритому 24.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. на підставі вчиненого 11.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за реєстр. № 99 виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 38425, 64 грн., до ухвалення рішення у даній справі; витребувано у приватного нотаріуса докази, що стали підставою для вчинення оскаржуваного позивачем виконавчого напису.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала, проти заочного рішення не заперечила.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився з невідомих причин, про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно. Відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей223, 280ЦПКУкраїнисуд провів заочний розгляд справи.

Треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Яцишин А.М. в судове засідання від позову, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавали.

Враховуючи неявку учасників справи суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Відповідно дост. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 11.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис за реєстр. № 99 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 38425, 64 грн.

З виконавчого напису, зокрема, вбачається, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» 19.03.2013 року був укладений кредитний договір № 006-01518-190313, право вимоги за яким перейшло до ТзОВ «Росвен Інвест України».

Строк платежу за кредитним договором № 006-01518-190313 від 19.03.2013 року настав. Стягнення заборгованості проводиться за період з 27.01.2018 року по 16.12.2020 року.

Сума заборгованості - 38425,64 грн. складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 27142,64 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 10783, 00 грн.

За вчинення виконавчого напису на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» з боржника стягнуто плату на користь стягувача.

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. 24.02.2021 року було відкрито виконавче провадження № 64627581, в межах якого постановою від 12.06.2024 року приватний виконавець звернув стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до статті 18ЦивільногокодексуУкраїни нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1ЗаконуУкраїнивід 2вересня1993року№3425-XII«Пронотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Пронотаріат»та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом МіністерстваюстиціїУкраїни 22лютого2012року№296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Так, згідно зі статтею 87ЗаконуУкраїни«Пронотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88ЗаконуУкраїни«Пронотаріат» визначено, щонотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Враховуючи наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до вимог ст.81Цивільного процесуальногокодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Станом на день ухвалення судового рішення у даній справі відповідач не надав матеріалів, що стали підставою для вчинення 11.01.2021 року оскаржуваного позивачем виконавчого напису.

Сума заборгованості, що стягнута на підставі виконавчого напису, є спірною і не визнається боржником ОСОБА_1 .

Не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості за договором від 19.03.2013 року та можливості надати свої заперечення щодо суми боргу або оспорити вимоги стягувача.

Крім того, відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172, для одержання виконавчого напису подається оригінал нотаріально посвідченої угоди.

Із виконавчого напису вбачається, що договір від 19.03.2013 року нотаріально посвідчений не був, тому у відповідача були відсутні правові підстави звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення такого боргу.

При ухваленні рішення суд також приймає до уваги, що на сьогодні є чинною постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, якою визнано незаконною постанову КМ України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, пунктів 1, 2 та враховує Ухвалу ВП ВС від 15.04.2020 у справі № 554/6777/17 щодо застосування редакції Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172, при вирішенні спорів про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.

Враховуючи наведені обставини і те, що виконавчий напис вчинений на підставі угоди, яка не була посвідчена нотаріусом, між сторонами існує спір з приводу суми боргу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого 11.01.2021 року приватним нотаріусом Гораєм О.С. за реєстровим № 99.

Відповідно до ст. 141 ЦПК Україні з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати: судовий збір в загальному розмірі 1816, 80, сплата якого підтверджена квитанціями від 18.07.2024 року та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн., сплата яких підтверджена квитанцією від 11.07.2024 року, згідно додатку № 1 до договору № 23/1 від 11.07.2024 року про надання ОСОБА_1 правничої допомоги АО «Захист» (ЄДРПОУ 42237691).

Керуючись ст.ст. 15, 16,257,258,1050, 1054 Цивільного кодексу України,Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76, 77-81, 82, 89, 265, 141, 280-282 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем за реєстр. № 99 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 38425,64 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір в загальному розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп. та 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 04 листопада 2024 року.

Суддя: