Ухвала

від 04.11.2024 по справі 322/1282/24

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

УХВАЛА

про роз`єднання позовних вимог

04 листопада 2024 рокуСправа № 322/1282/24

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретар судового засідання Блажко О.П.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи: ОСОБА_3 ,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

третя особа: виконавчий комітет Тернуватської селищної ради, який виконує функції органу опіки та піклування

про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

встановив:

17 липня 2024 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений цивільний позов, в якому позивач просив суд:

- розірвати шлюб між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 серпня 1999 року, виконкомом Барвінінвської сільської (селищної) Ради депутатів трудящих Новомиколаївського району Запорізької області, актовий запис №03;

- визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області разом з позивачем ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 13.09.2024 відкрито провадження у цивільній справі; ухвалено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; встановлено відповідачці строк на подачу відзиву; зобов`язано орган опіки та піклування надати суду висновок з питань, викладених у позові.

Позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачкою відзив не подано, втім остання надала заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Втім сторони зазначили, що фактично спору між ними щодо того де буде проживати син не має.

Представник третьої особи зазначила, що під час підготовки матеріалів для висновку виконавчого комітету Тернуватської селищної ради, органом опіки та піклування не встановлено спору між подружжям Назаренків щодо визначення місця проживання їх неповнолітньої дитини, сам висновок ще не затверджений.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши наявні матеріли суд дійшов таких висновків.

Повідомленні представником третьої особи обставини у сукупності з позицією сторін можуть свідчити про відсутність предмету спору в частині вимоги про встановлення місця проживання дитини.

Крім цього за змістом частини третьої статті 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Син сторін неповнолітній ОСОБА_4 , досяг 14 річного віку.

Отже визнання відповідачкою позовної вимоги в частині визначення місця проживання дитини може суперечити вимогам закону, що в свою чергу є підставою для відмови у прийнятті заяви відповідачки в цій частині.

Водночас визнання позовної вимоги в частині розірвання шлюбу в повній мірі відповідає вимогам ст.206 ЦПК України і відмова у прийнятті заяви в цій частині потягне для відповідачки несприятливі наслідки у виді розподілу судових витрат в більшому розмірі ніж за умови визнання позову.

Відповідно до ч.6 ст.188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

З огляду на вказані обставини суд дійшов висновку про доцільність роз`єднання позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.188, 260, 261, 263, 272 ЦПК України, суд

постановив:

роз`єднати позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

Залишити на розгляд у цій справі вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Виділити в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.

Матеріали за вказаною позовною вимогою передати до канцелярії суду для їх реєстрації і подальшої передачі справи для розгляду судді, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її проголошення.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складено 11 листопада 2024 року.

Суддя Р.О. Губанов