Ухвала

від 12.11.2024 по справі 598/2757/24

ЗБАРАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/2757/24

провадження № 2/598/631/2024

У Х В А Л А

"12" листопада 2024 р. м.Збараж Тернопільської області

Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Олещук Б.Т. ознайомившись із цивільною справою за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства, -

встановив:

До Збаразького районного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою, зареєстрованою через канцелярію суду 11.11.2024, до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства.

Дана позовна заява зареєстрована в суді і справі присвоєно єдиний унікальний номер 598/2757/24.

Матеріали вказаної цивільної справи, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024, передані для розгляду судді Олещуку Б.Т. (а.с.82).

Після отримання до свого провадження вищевказаної справи, суддя Олещук Б.Т. заявив самовідвід, пославшись при цьому на те, позивач у даній справі є його сусідом, з яким він підтримує дружні відносини, у нього з ним значне коло спільних знайомих, що є загальновідомим фактом і відомо стороннім особам, що може викликати сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Крім того, у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги те, що головуючий є сусідом позивача у даній справі, з яким він підтримує дружні відносини, у нього з ним значне коло спільних знайомих, що є загальновідомим фактом і відомо стороннім особам, що може викликати сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Олещука Б.Т., а тому, відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя Олещук Б.Т. не може брати участь в розгляді цієї справи по суті і підлягає самовідводу.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23), ст.ст.36,39-41, 258-261, 268 ЦПК України, суддя,-

постановив :

Задовольнити заяву судді Олещука Богдана Тарасовича про самовідвід у розгляді позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства.

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства, передати на розгляд іншому судді.

Дана ухвала суду оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею, заперечення на дану ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Дана повна ухвала суду складена і підписана суддею 12 листопада 2024 року.

Суддя Богдан Олещук