Рішення

від 11.11.2024 по справі 609/1302/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1302/24

2/609/537/2024

11 листопада 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді: Ковтуновича О.В.

при секретарі судового засідання: Сандулович О.М.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2

де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Шумської міської ради Тернопільської області

вимоги позивача: про розірвання шлюбу та стягнення аліментів

учасники справи не з`явились,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 09 жовтня 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

2. Позов обґрунтований тим, що 02 червня 2015 року позивач одружився із відповідачем, про що 02 червня 2015 року Васьковецькою сільською радою Шумського району Тернопільської області здійснено відповідний актовий запис за № 4.

Від даного шлюбу у сторін народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що шлюбні відносини між ними припинилися, шлюб має лише формальний характер, оскільки з відповідачем він спільно не проживає.

Життя з відповідачем не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, між сторонами постійно виникали сварки та конфлікти через різні погляди на життя, різні характери, внаслідок чого життя з жінкою для позивача стало нестерпним, що призвело до втрати почуття любові та поваги один до одного.

Наразі сторони вже тривалий час не підтримують сімейно-шлюбні відносини. Таким чином несумісність поглядів на життя, а також їхніх характерів створюють неможливість подальшого спільного проживання однією сім`єю. За таких обставин збереження шлюбу між ними суперечить їхнім інтересам, а також інтересам їхньої спільної дитини.

Позивач зазначає, що його малолітня дочка з моменту народження переважну частину часу проживала із ним, в подальшому в кінці 2021 року постійно проживає із ним, він самостійно здійснює її виховання (доглядає, забезпечує необхідним, відводить в навчальний заклад і забирає, купує одяг, забезпечує продуктами харчування та інше).

Позивач вважає, що на даний час та в подальшому між ним та відповідачем відсутній спір щодо місця проживання дитини, оскільки його дочка проживала та проживає із ним у зв`язку із чим вона повинна залишитися проживати й надалі із ним, оскільки відповідач вихованням дитини не здійснює.

Крім того, позивач зазначає, що враховуючи те що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дочки і вона перебуває на повному утриманні позивача, а тому необхідно стягнути із нею аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи наведене, позивач просить розірвати шлюб між ним та позивачем ОСОБА_2 , який зареєстрований 02 червня 2015 року Васьковецькою сільською радою Шумського району Тернопільської області, актовий запис № 4. Залишити проживати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з її батьком, ОСОБА_1 . Стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

3. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на підстави наведені у позовній заяві.

4. Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_1 визнала повністю.

5. У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Служби у справах дітей Шумської міської ради Тернопільської області не з`явилася, однак в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без її участі. При вирішенні даної позовної заяви покладається на думку суду.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 05 листопада 2024 року. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Службу у справах дітей Шумської міської ради Тернопільської області.

7. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2024 року закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 листопада 2023 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

8. У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі із 02 червня 2015 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 02 червня 2015 року Васьковецькою сільською радою Шумського району Тернопільської області, актовий запис № 4.

9. Від спільного шлюбу у сторін народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14 лютого 2017 року Васьковецькою сільською радою Шумського району Тернопільської області, актовий запис № 2.

10. Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання № 03-05/1890 від 03.09.2024 р. слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , разом із дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір`ю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є інвалідом І групи та потребує стороннього догляду. ОСОБА_1 доглядає за хворою матір`ю та самостійно виховує свою дочку, піклується про її здоров`я і розвиток, водить до медичних і навчальних закладів, купує одяг, продукти харчування, сприяє розвитку інтересів дитини.

ІV. Оцінка Суду.

11. Щодо позовних вимог про розірвання шлюбу суд зазначає наступне.

Так, частина 1 статті 1 СК України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

12. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання (частина 1 статті 2 СК України).

13. Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

14. Згідно із частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

15. Частинами третьою, четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Судом установлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, не погоджується на примирення. За вказаних обставин, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та до шлюбних відносин, що є неприпустимим.

16. Згідно з частинами другою, третьою статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

17. Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» рішення суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.

18. У Постанові від 25 вересня 2019 року прийнятій у справі №755/14148/18 (провадження № 61-11325св19) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

19. Статтею 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач зазначає, що подальше спільне життя із відповідачем, як подружжя, суперечить його інтересам, що мають істотне значення.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що сім`я сторін фактично розпалася і шлюб носить формальний характер.

Таким чином, судом установлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є таким, що суперечить інтересам позивача, що мають істотне значення, тому відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України, шлюб підлягає розірванню, а позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині розірвання шлюбу до задоволення.

20. Щодо позовних вимог позивача про залишення малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживати разом з батьком ОСОБА_1 , слід зазначити наступне.

Так, згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

21. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

22. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

23. Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

24. Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

25. Водночас у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

До такого ж висновку Верховний Суд дійшов і у постанові від 23 березня 2021 року по справі №339/143/20.

26. Отже, в судовому засіданні встановлено, що між батьками на момент розгляду справи відсутній спір щодо місця проживання малолітньої дитини, відповідач повністю визнала позовні вимоги, в тому числі, в частині залишення спільного проживання дочки разом з позивачем, а тому суд вважає, що позовна вимога в цій частині позову підлягає до задоволення.

27. Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

28. Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

29. Статтею 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

30. Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Так, судом встановлено, що наявні підстави для стягнення з відповідача аліментів, оскільки малолітня дитина сторін проживає з позивачем.

Разом із цим, при визначені розміру аліментів, суд також приймає до уваги ту обставину, що відповідачем не представлено жодних доказів щодо того, що за своїм матеріальним станом та станом здоров`я вона не може надавати матеріальне утримання малолітньої доньки.

Враховуючи відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України матеріальне становище дитини, яка росте, потребує постійного матеріального забезпечення, стан її здоров`я, матеріальне становище відповідача, стан її здоров`я, беручи до уваги, що існують підстави для визначення розміру аліментів відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України у частці від доходу відповідача, оскільки позивачем обрано саме такий спосіб стягнення аліментів, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів підлягає до задоволення.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

31. У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути 1211 грн. 20 коп. понесеного судового збору за вимогу про розірвання шлюбу та в дохід держави 1211 грн. 20 коп. судового збору за вимогу про стягнення аліментів, від сплати якого позивач був звільнений при пред`явленні позову.

З цих підстав,

На підставі викладеного, керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 24, 104, 105, 110 - 112, 180-184, Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Шумської міської ради Тернопільської області про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволити повністю.

2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , укладений 02 червня 2015 року та зареєстрований Васьковецькою сільською радою Шумського району Тернопільської області, актовий запис № 4.

3. Залишити проживати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її батьком, ОСОБА_1 .

4. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду - 09 жовтня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

5. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 грн. 20 коп. судового збору.

6. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 11 листопада 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Службу у справах дітей Шумської міської ради Тернопільської області місце знаходження: 47101, вул. Українська, 59, м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області.

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ