Рішення

від 31.10.2024 по справі 134/426/24

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/426/24

2/134/182/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 жовтня 2024 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

за участі: відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Крижопільської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

28 лютого 2024 року орган опіки та піклування Крижопільської селищної ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка ОСОБА_1 є матір`ю двох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька дітей записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. 20 квітня 2023 року ОСОБА_2 , за заявою матері у зв`язку із важким матеріальним становищем влаштовано до КУ «Піщанський навчально-реабілітаційний центр» Вінницької обласної ради. ОСОБА_3 , через те, що матір ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, постійно проживає з бабусею - ОСОБА_4 . Дітей відповідачки згідно наказу служби у справах дітей Крижопільської селищної ради від 23.08.2022 року № 17 взято на облік як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах. Також сім`ї ОСОБА_1 КУ «Центр надання соціальних послуг Крижопільської селищної ради» неодноразово надавалась послуга супроводу та консультування. Питання щодо неналежного виконання батьківських обов`язків відповідачкою, створення належних умов проживання для дітей неодноразово розглядалось на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини Крижопільської селищної ради, з матір`ю постійно проводились профілактичні бесіди щодо шкідливості зловживання алкогольними та тютюновими виробами. Враховуючи те, що мати і надалі продовжувала зловживати спиртними напоями та не здійснювала належного догляду за сином Матвієм (в помешканні не дотримано санітарно-гігієнічних норм, постійно брудно, відсутня їжа та одяг необхідний відповідно до віку та сезону), а також враховуючи той факт, що на період влаштування Анни до закладу мати обіцяла створити належні умови проживання з метою повернення доньки в сім`ю, однак протягом 6 місяців не вжила ніяких заходів, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Крижопільської селищної ради було прийнято рішення про доцільність позбавлення її батьківських прав. Неодноразово ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП. Мати доньку дуже рідко відвідує, не забезпечує належними медичним доглядом, одягом та взяттям відповідно до віку та сезону. Щодо сина, то його вихованням займається бабуся, яка приводить та забирає онука, відвідує усі батьківські збори та святкові заходи, бере основну участь у житті та вихованні дитини. Позбавлення батьківських прав надасть дітям можливість отримати статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та дозволить їх влаштувати до сімейних форм виховання, де вони зможуть отримувати повноцінне виховання і догляд. З огляду на зазначене позивач змушений звернутися до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнення з відповідача аліменти на дітей.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28 березня 2024 року була закрито підготовче провадження по справі і справа призначена до судового розгляду

В підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовільнити. В наступних судових засіданнях, з огляду на позицію відповідачки, її пояснення, що вона виправить ситуацію, але їй необхідний час, представник позивача з посиланням на те, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, просив суд надати відповідачці термін на виправлення нею ситуації, зокрема приведення будинку у стан, придатний для проживання дітей, закупівлі одягу, їжі, необхідних предметів для навчання та розвитку дітей. Суд неодноразово відкладав розгляд справи для надання відповідачу термін для виправлення ситуації, яка стала підставою для поставлення питання про доцільність позбавлення її батьківських прав відносно її дітей.

У судові засідання, які були призначені на 11.10.2024 року та 31.10.2024 року представник позивача не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Суд протокольною ухвалою ухвалив розглядати дану справу за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка в судових засіданнях просила не позбавляти її батьківських прав, оскільки вона усвідомила свою поведінку, виправилася, створила належні умови для проживання дітей в будинку, спиртними напоями не зловживає.

Судом встановлені наступні обставини та правовідносини сторін.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є матір`ю дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 08.12.2015 року та НОМЕР_2 від 19 липня 2019 року відповідно. Відомості про батька дітей внесені до актового запису про народження дітей відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується Витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00036621234 та № 00036631387, дата формування 25 серпня 2022 року.

Відповідно до Наказу № 7 від 23.08.2022 року служби у справах дітей Крижопільської селищної ради Вінницької області було взято на профілактичний облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, з підстав - проживання у сім`ї, у яких мати неналежно виконує свої батьківські обов`язки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї КУ «Центр надання соціальних послуг Крижопільської селищної ради» від 31.01.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20.04.2023 року перебуває в КЗ «Піщанському навчально-реабілітаційному центрі», останні відвідування якої здійснювала бабуся, так як мати зловживає спиртними напоями та нехтує виконанням своїх батьківських обов`язків; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає на даний час у бабусі та забезпечений усіма необхідними речами для повноцінного розвитку; ОСОБА_1 регулярно зловживає спиртними напоями разом із співмешканцем, безробітна, по мірі можливості провідує свою доньку ОСОБА_7 у закладі, у батьків низький рівень батьківського потенціалу. За результатами оцінювання потреб з`ясовано, що ознаки СЖО наявні, основними ознаками та чинниками є асоціальний спосіб життя ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зловживання спиртними напоями та паління цигарок, внутрішньо сімейні конфлікти між дорослими членами сім`ї, циклічність домашнього насильства фізичного та психологічного характеру по відношенню до жінки, свідками якого є діти; недостатній рівень батьківського потенціалу дорослих; малозабезпеченість сім`ї. Вплив СЖО на стан задоволення потреб дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовільний; стан батьків на їхню здатність долати СЖО, забезпечувати потреби дітей - нездатні; фактори, що ведуть до підвищення рівня ризику - ведення асоціального способу життя батьками, зловживання спиртними напоями та паління цигарок, недостатній рівень батьківського потенціалу дорослих, систематичне вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру чоловіком відносно жінки; сильні сторони сім`ї - має власний будинок, емоційна прив`язаність батьків до дітей, наявність підсобного господарства та присадибної ділянки.

Відповідно до звіту за результатами соціального супроводу ОСОБА_1 від 16 червня 2023 року КУ «Центр надання соціальних послуг Крижопільської селищної ради» стан задоволення потреб дітей - пограничний; стан матері, її здатність долати СЖО, забезпечувати потреби дітей - не здатна, низький рівень батьківського потенціалу, мати не здатна долати СЖО.

Відповідно до листа № 01-10/511 від 25.08.2022 року КУ «Центр надання соціальних послуг Крижопільської селищної ради», який адресований начальнику служби у справах дітей Крижопільської селищної ради, вбачається прохання в межах повноважень відреагувати на складний випадок сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та здійснити всі необхідні заходи відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа № 01-10/623 від 01.11.2023 року КУ «Центр надання соціальних послуг Крижопільської селищної ради», який адресований начальнику служби у справах дітей Крижопільської селищної ради, вбачається, що ОСОБА_1 продовжує зловживати спиртними напоями та не здійснює належного догляду за ОСОБА_3 ; протягом шести місяців матір`ю не створені умови для проживання дітей, тому просять ініціювати на Комісії з питань захисту прав дітей доцільності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.

Згідно Рішення № 40 комісії з питань захисту прав дитини від 02.02.2024 року доцільно позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 по відношенню до її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 та Висновку № 40 комісії з питань захисту прав дитини Крижопільської селищної ради, яка вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до відповіді № 6661/204/01-2023 від 22.11.2023 року, яка надана ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 у період із 01.01.2023 року притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП 17.02.2023 року. До матеріалів позовної заяви доданий протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ 180809 від 11.01.2024 року, який складений відносно ОСОБА_1 за ухилення від виконання батьківських обов`язків відносно своєї неповнолітньої доньки, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 11 січня 2024 року, обстеження проводилося в АДРЕСА_1 , та встановлено, що у будинку брудно, не дотримано санітарно-гігієнічних норм, холодно, розкидані речі, для дітей не створено належних умов проживання, ліжка застелені брудною білизною, не має достатнього запасу продуктів. З матір`ю проведено бесіду щодо відповідального батьківства та належного догляду за дітьми, попереджена про наслідки невиконання нею своїх батьківських обов`язків.

Так, згідно із Рішення № 15 від 29 вересня 2022 року міждисциплінарної команди для організації соціального захисту дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах Крижопільської селищної ради, рекомендовано матері ОСОБА_1 , тимчасово влаштувати малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у Вінницький навчально-реабілітаційний центр «Гніздечко» ВОР, до налагодження матір`ю матеріально-побутових умов проживання.

Відповідно до листа КЗ «Піщанський навчально-реабілітаційний центр» Вінницької обласної ради № 01-22/333 від 27.11.2023 року, ОСОБА_2 навчається в закладі з 20.04.2023 року; на початку перебування мати, ОСОБА_10 , іноді провідувала доньку, але з початку вересня жодного разу не відвідувала доньку; мати не забезпечувала Анну належним медичним доглядом; одягом та взуттям відповідно до віку дитини та сезону забезпечення не було.

Відповідно до листа № 01-10/90 від 06.02.2024 року КУ «Центр надання соціальних послуг Крижопільської селищної ради», який адресований Крижопільський селищній раді зазначено, що наявні обставини несуть загрозу життю та здоров`ю дітей.

Згідно характеристики, яка надана Крижопільським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) №1 на ОСОБА_3 , вихованням останнього займається бабуся.

Згідно характеристики, яка видана старостою Голубецького старостинського округу Крижопільської селищної ради 23.01.2024 року на ОСОБА_1 , остання веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, в будинку антисанітарний стан.

Згідно рішення № 111 від 22 лютого 2024 року виконавчого комітету Крижопільської селищної ради, затверджено висновок комісіє з питань захисту прав дитини Крижопільської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . По відношенню до її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (п.п 57, 58).

У справі «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року, п.п. 47-49) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100).

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (пункти 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав») (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 року, справа № 227/2272/18).

Верховний Суд у постанові від 06.05.2020 року, справа №753/2025/19, дійшов наступного висновку: «Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2018 року у справі № 204/1199/16-ц (провадження № 61-170св17) зроблено висновок, що не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків факт стягнення з батька аліментів на утримання дитини, оскільки таке є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання. Наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав.

Таким чином, позбавлення батьківських прав слід розглядати, як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідача є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї: необізнаність, відсутність матеріальних коштів для утримання дітей, догляд за хворою матір`ю (інвалід І групи), яка прикута до ліжка, догляд за братом, який є незрячим та інвалідом, відсутність підтримки рідних та належного супроводу соціальних служб.

У справі відсутні докази застосування до відповідача будь-яких заходів впливу з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування, також у справі відсутні докази, що діти насправді усвідомлюють наслідки позбавлення батьківських прав відносно їх матері. Долучені до матеріалів справи відповідь ВП № Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області не свідчать про те, що ОСОБА_1 притягувалася за статтею 184 КУпАП, тобто за ухилення від виконання батьківських обов`язків, оскільки як вбачається із листа відділення поліції ОСОБА_1 неодноразово притягувалася до відповідальності за ст. 183 КУпАП (Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб), а долучений до матеріалів позовної заяви протокол про адміністративне правопорушення не є доказом того що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, а лише зафіксовано подію.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновок та рішення органу опіки та піклування, є дорадчими та не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у батьків щодо батьківських прав та визначення способів участі у вихованні батьків з дітьми, він не порушує прав та обов`язків жодного з батьків.

В свою чергу, правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийняття рішення судом.

Разом з тим, відповідачкою ОСОБА_1 в судові засідання була надана довідка-характеристика № 10/1-03/149 від 18.09.2024 року старостою Голубецького старостинського округу Крижопільської селищної ради на останню, відповідно до якої ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, доглядає за хворою матір`ю (інвалід І групи), не була помічена в конфліктах з сусідами, скарг від жителів села на неї не поступали, іншими відомостями не володіють.

Також ОСОБА_1 надала суду акт оцінки потреб сім`ї/особи від 10.09.2024 року КУ «Центр надання соціальних послуг Крижопільської селищної ради», відповідно до якого ОСОБА_1 рекомендацій щодо поліпшення ладу в помешканні та на прибудинковій території дотримується частково; вплив СЖО на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 пограничний; ОСОБА_1 потребує підтримки від працівників Центру у подоланні складних життєвих обставин; фактори, що ведуть до підвищення рівня ризику - відсутність у дорослих членів родини роботи, яка б приносила стабільний дохід, ведення ОСОБА_1 . асоціального способу життя; ОСОБА_1 усвідомлює наявність проблем та готова до співпраці із надавачами соціальних послуг.

В огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 готова до виправлення ситуації, яка склалася у її житті, що вона усвідомлює наслідки позбавлення її батьківських прав. Тому суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно надати шанс для виправлення ситуації, для поліпшення побутових умов, щоб її малолітні діти могли повернутися у сім`ю та проживати разом, оскільки позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу та суд може її застосувати у виключних випадках.

Докази, які були надані позивачем в судове засідання, суд не вважає достатніми та переконливими для застосування до відповідачки такої крайньої міри впливу як позбавлення батьківських прав відносно її малолітніх дітей.

В обґрунтування цього доводу суд приводить приклад справи «Mandet c. France, в якій 11 років бездіяльності батька не розглядалась Європейським судом як обставина, що є підставою для позбавлення його батьківських прав. Навпаки, суд зазначив, що існує потенційна вигода майбутніх дитячо-батьківських відносин, оскільки поновлення цього зв`язку надає дитині можливість отримати більше, ніж втратити.

В даній конкретній ситуації, суд, співставляючи інтереси окремої особи, в право якої здійснюється втручання (відповідача), враховуючи суспільні інтереси та інтереси дитини, знаходить, що не позбавлення батьківських прав відповідача буде кращим заходом для дитини ніж зворотнє, оскільки позбавлення батьківських прав не вплине ні на обставини щодо виховання і розвитку дитини, не створює додаткових умов щодо її безпечного виховання, захисту її здоров`я, не сприяє захисту її прав взагалі, а не вжиття такої процедури створює умови для дитини і батька для належного спілкування і розвитку дитини, створить умови для додаткових гарантій для дитини, навіть матеріального характеру.

Позбавлення батьківських прав є втручанням у приватне і сімейне життя. Однак, на думку суду, у розглядуваній ситуації таке втручання не є виправданим і пропорційним, оскільки матеріали справи не свідчать про умисне невиконання відповідачем своїх обов`язків, зокрема стосовно участі у вихованні дитини.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, захист інтересів дітей щодо їх права на батьківське піклування, поведінку відповідачки ОСОБА_1 щодо ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка бажає спілкуватися із своїми дітьми, її слід попередити, що у разі неналежної поведінки вона буде позбавлена батьківських прав.

З огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки є крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому суд вважає за необхідне у позові відмовити.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Згідно з статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, то судові витрати позивача слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, ст. 164 -167 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280 ЦПК України, суд,-

вирішив:

У задоволенні позову Органу опіки та піклування Крижопільської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав щодо її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнення аліментів відмовити.

Попередити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Покласти на Орган опіки та піклування Крижопільської селищної ради контроль за виконанням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання АДРЕСА_1 ), своїх батьківських обов`язків відносно її дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування сторін:

Позивач: Орган опіки та піклування Крижопільської селищної ради, місцезнаходження: вул. Героїв України, 59, селище Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325940.

Відповідачка:ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 08 листопада 2024 року.

Суддя