Рішення

від 31.10.2024 по справі 740/1763/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/1763/24

Провадження № 2/740/737/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючої судді Гагаріної Т.О., за участі секретаря судових засідань Філоненко О.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Семенка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області, треті особи, які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання права власності на житловий будинок, -

встановив:

18.03.2024 до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшов позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , укладений 27.12.1999 між нею та ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок.

В обґрунтування позову зазначила, що до 2003 року вона зі своєю дочкою проживала у будинку батьків за адресою: АДРЕСА_2 , разом з батьком ОСОБА_5 , матір`ю ОСОБА_6 та братом ОСОБА_5 . Наприкінці 1999 роки вони з батьками вирішили придбати для неї окремий будинок. Вони знайшли підходящий будинок АДРЕСА_1 , власник якого помер і його спадкоємець ОСОБА_4 приїхав з Вінницької області, щоб продати будинок. Вони домовилися про ціну 1400 грн, які були передані ОСОБА_4 в сільраді у присутності секретаря Терешківської сільської ради та складено розписку від 27.12.1999. У розписці зазначено, що ОСОБА_4 отримав гроші в сумі 1400 грн за продаж садиби по АДРЕСА_3 . Гроші продавцю передавав її брат ОСОБА_5 , як її повірена особа, тому у розписці зазначено його прізвище. У сою чергу ОСОБА_4 передав їй особисто правовстановлюючий документ на будинок та ключі. ОСОБА_4 зобов`язався оформити договір купівлі-продажу будинку у січні 2000 року, але у визначений час не приїхав. Таким чином, між ними було погоджено всі істотні умови договору, досягнуто згоди щодо предмета договору, яким є спірний житловий будинок з господарськими будівлями, а також відбулося виконання договору. Восени 2002 року вона дізналася, що ОСОБА_4 загину, а договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку так і не був укладений. У свою чергу, вона у період з 2000-2002 роках робила ремонт будинку та після закінчення ремонту переїхала в нього жити зі своєю дочкою та чоловіком. 14.08.2003 вона зареєструвалася в будинку АДРЕСА_1 . У 2008 році вона провела до будинку газ, між нею та газопостачальною компанією укладено догів, де вона зазначена споживачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_5 , дружини та дітей він не мав, спадщину після його смерті прйняла мати ОСОБА_6 .

Зазначає,що недивлячись нате,що урозписці від27.12.1999зазначено,що грошіпродавець ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 ,фактичим покупцембудинку євона ібудинок придбававсядля неї.

У судовому засідані позивач, будучи допитаною як свідок, зазначала, що починаючи з 2002 року вона проживає у вказаному будинку, з 2003 року вона та її чоловік були офіційно зареєстровані. ОСОБА_4 обіцяв оформити договір купівлі-продажу будинку у січні 2000 року, але у визначений час не приїхав. Згодом вони з`ясували, що він помер. Передача коштів за придбання будинку відбувалася у приміщенні сільради, що було посвідчено секретарам. Гроші передавав її брат ОСОБА_5 за її дорученням та в її інтересах, а документи на домоволодіння та ключі від будинку їй особисто на виконання договору купівлі-продажу передав ОСОБА_4 . Вона постійно добросовісно, відкрито, та безперервно володіє цим домоволодінням, проживає ньому, утримує та ремонтує його за власні кошти, користується земельною ділянкою, яка належить до житлового будинку, сплачує всі платежі та рахунки за воду, газ, електричну енергію, однак, відсутність належно оформленого договору купівлі-продажу перешкоджає їй повною мірою використовувати вказане нерухоме майно. Враховуючи викладене, вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача адвокат Семенок В.І. поданий позов підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області в особі селищного голови Стрілець А. надіслав заяву про розгляд справи без участі представника та відповідно до чинного законодавства.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи повідомленими про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційній сторінці Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області веб-порталу судової влади України, в судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що станом на 1999-2000 роки працювала секретарем Терешківської сільської ради. ОСОБА_8 проживала у селі разом з батьками. Вона була свідком домовленостей між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 щодо продажу належного йому будинку по АДРЕСА_1 за 1400 грн. Гроші ОСОБА_4 передав брат Раїси ОСОБА_5 у її присутності. Даний факт вона засвідчила своїм підписом, як секретар сільської ради. Документи на домоволодіння та ключі ОСОБА_4 передав в її присутності особисто ОСОБА_1 . Ніяких претензій у сторін один до одного не було. З того часу ОСОБА_1 живе в будинку, утримує та ремонтує його за власні кошти, обробля земельну ділянку.

У відповідності дост. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 домовилася з ОСОБА_4 про купівлю будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , тобто сторони домовилися про всі істотні умови договору, про що 27.12.1999 склали розписку, відповідно до якої ОСОБА_4 , який проживає в м.Ямпіль Вінницької області, отримав від ОСОБА_5 кошти в сумі 1400 грн за продаж садиби по АДРЕСА_3 (а.с.11).

На виконання вказаного договору позивач сплатила ОСОБА_4 1400 грн за будинок, який останній отримав у спадщину після смерті батька ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.08.1997 (а.с.10).

ОСОБА_4 у свою чергу отримав гроші та передав будинок позивачу. Після виконання домовленостей та передачі коштів позивач стала користуватися придбаним житловим будинком. Договір домовилися нотаріально оформити та зареєструвати у січні 2000 року. Однак ОСОБА_4 свої зобов`язання не виконав, при цьому будь-яких перешкод у користуванні будинком, не чинив.

ОСОБА_4 помер у віці 40 років у місті Ямпіль Вінницької області 23.08.2001, що підтверджується копією актового запису про смерть №99 від 27.08.2001 (а.с.68).

З відповіді Державного нотаріального архіву Вінницької області 3883/01-18 від 18.04.2024 на запит суду вбачається, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 не виявлена (а.с.65).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Терешківка, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 18.04.2014 (а.с.16).

Рішенням виконавчого комітету Терешківської сільради від 18.11.2025 перейменовано АДРЕСА_1 (а.с.12)

ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 з 14.08.2003, що підтверджується довідкою Терешківського старостинського округу Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області №14/13/1-15 від 29.01.2024 (а.с.15).

Згідно з застереженнями, що містяться вст.5 ЦК Українита п.4Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК, правовий статус майна, а також права та обов`язки суб`єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.

Оскільки договір було укладено 27.12.1999, до набрання чинностіЦК Українивід 01.01.2004, до даних правовідносин слід застосовувати положенняЦК УРСР 1963 року.

Стаття 4 ЦК УРСР 1963 рокувизначає, що цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі з угод.

Згідно ізст. 41 ЦК УРСР1963 року угодами визнаються дії громадян і організацій спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Положеннямист.42 ЦК УРСР 1963 року, який має застосовуватися до спірних правовідносин, дозволялося укладення цивільно-правових угод у вигляді усної та письмової форми ( простої або нотаріальної ).

Згідно ч.1ст.128 ЦК України 1963 рокуправо власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно дост.153 ЦК України 1963 рокудоговір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами.

Зі змістуст.224 ЦК УРСР 1963 рокувбачається, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

При розгляді справ про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Відповідно дост.227 ЦК України 1963 рокудоговір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст.47 ЦК України 1963 року).

Згідно приписів ч.2ст.47 ЦК України 1963 року, якщо одна із сторін повністю, або частково виконала угоду, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду визнати угоду дійсною.

Судом встановлено, що при вчиненні даного правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме: купівлі-продажу житлового будинку, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України в 1999 році.

За своєю суттю договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов`язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов`язок передати предмет договору наступному власнику.

Крім того, покупець може домовитись з іншою особою про придбання власності за її рахунок з наступним відшкодуванням цій особі витрат.

Отже, предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.

Звертаючись до суду з позовом про визнання договору, укладеного 27.12.1999 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , дійсним, та зазначаючи себе як покупця, позивач посилається зокрема на те, що саме вона здійснила оплату вартості житлового будинку за рахунок належних їй особистих коштів, тобто договір було вчинено в її інтересах. Вказану обставину підтвердив свідок ОСОБА_7 , яка на час укладення договору працювала секретарем Терешківської сільської ради та посвідчила розписку про передачу грошових коштів за спірний будинок.

Судом дослідженов судовомузасіданні оригіналрозписки від 27.12.1999 відповідно до якої ОСОБА_4 , який проживає в м.Ямпіль Вінницької області, отримав від ОСОБА_5 кошти в сумі 1400 грн за продаж садиби по АДРЕСА_3 . Вказана розписка містить запис: засвідчено секретарем с/ради ОСОБА_7 .

Обов`язковою умовою для визнання угоди дійсною на підставі ч.2 ст.47 ЦК УРСР 1963 року є саме ухилення другої сторони від її нотаріального посвідчення при повному чи частковому виконанні угоди першою стороною.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на положення ч.2ст. 220 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони у письмовій формі погодили усі істотні умови договору купівлі-продажу та відбулося його повне або часткове виконання сторонами, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

При цьому, однією з умов застосування ч. 2ст.220 ЦК Українита визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Згідно ст.47 ЦК України нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених в законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною ст.48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвячення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Позивач зазначає, що позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію житлового будинку, придбаного за укладеним договором купівлі-продажу, оскільки договір нотаріально не посвідчений.

Як доказ неможливості нотаріального посвідчення договору представник позивача посилається на те, що між сторонами не вчинено попередньо обумовлені дії, тобто нотаріальне посвідчення договору, з тих підстав, що ОСОБА_4 помер та відсутні спадкоємці.

Верховний Суд у своїй постанові від 04.03.2019 у справі № 665/2266/16-ц вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення не вимагається. Обов`язковими умовами для визнання такого договору дійсним є: встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину; втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Позивачем доведено існування таких обставин, а також те, що можливість посвідчити правочин нотаріально на сьогодні втрачена.

Враховуючи вищевикладені обставини, норми чинного законодавства та той факт, що сторонами були виконані усі істотні умови договору, а також, що майно було правомірно придбано позивачкою, відповідач ухилився від нотаріального посвідчення правочину, суд вважає, що позовні вимоги про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1ст.328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.5ст.55Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (п. 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Зважаючи на викладене вище, вимоги діючого законодавства, встановлені у справі обставини, оцінивши у сукупності належні та допустимі докази, суд вважає, що позивачем та її представником у ході розгляду справи наведені докази в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження заявлених вимог, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 10, 12, 13, 16, 76-81, 82, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , укладений 27.12.1999 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Лосинівська селищна рада Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412461, місце знаходження: Чернігівська область, Ніжинський район, с.Лосинівка, вул.Шевченка, 2.

Повний текст рішення складено 11.11.2024.

Суддя Т.О. Гагаріна