Рішення

від 12.11.2024 по справі 508/804/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/804/24

Номер проведження 2/508/325/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року

Миколаївський районний суд

Одеської області

В складі головуючого судді Горобця В.Л.

Секретаря Товт Т.В.

Розглянувши усудовому засіданнів селищіМиколаївка цивільнусправу узагальному провадженніза позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради,Березівського району,Одеської області про визнання права на частку майнових прав засновника фермерського господарства у порядку спадкування за законом.

В С Т А Н О В И В :

02 листопада 2023 року в селі переселенці Березівського району Одеської області помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, що складається в тому числі з частки майнових прав засновника (члена) Фермерського господарства «ВІКТОРІЯ», Код ЄДРПОУ 19051891, місцезнаходження якого: 67031, Одеська область, Миколаївський район, с. Переселенці, вул. Котовського, будинок 26, так як на час відкриття спадщини ОСОБА_2 був засновником Фермерського господарства «ВІКТОРІЯ», створеного у 1992 році, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ( в тому числі право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства площею 9.003 га, кадастровий номер 5123583000:01:002:0924, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області номер запису про право ( в державному реєстрі прав ) 41759775 від 22.04.2021 року ).

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 720-р. «Адміністративні центри та території територіальних громад Одеської області» п. 2. Перелік територіальних громад Одеської області: Миколаївська територіальна громада з центром в смт. Миколаївка до складу входять територіальні громади (населені пункти) Миколаївка, Олексіївська, Ульяновська, Новопетрівська, Антонюківська.

Новопетрівська сільська рада Миколаївського району Одеської області, на території якої розташовані земельні ділянки, реорганізована шляхом приєднання до Миколаївської селищної ради (Код ЄДРПОУ 04380146) Березівського району Одеської області.

ОСОБА_1 , як син, від спадщини не відмовився, фактично своєчасно, протягом шести місяців прийняв спадщину. Це підтверджується тим, що він проживав і був зареєстрований разом з батьком і у встановлений законом строк подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини.

Приватний нотаріус Березівського районного нотаріального округу Одеської області у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку засновника Фермерське господарство «ВІКТОРІЯ», Код ЄДРПОУ 19051891, відмовив оскільки відсутній статутний капітал та відсутня реєстрація як об`єкту нерухомого майна господарства та рекомендував звернутися до суду.

Фермерське господарство «ВІКТОРІЯ» не має статутного (складеного) капіталу, розподіленого на частки і в статуті Фермерського господарства «ВІКТОРІЯ» не зазначено, яким чином розподіляється статутний (складений) капітал господарства. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань статутний капітал Фермерського господарства «ВІКТОРІЯ», Код ЄДРПОУ 19051891, складає 0.00 гривень. Однак, згідно податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи ФГ «ВІКТОРІЯ» за 2022 рік та розрахунку частки сільськогосподарського виробника до складу майна фермерського господарства входить вироблена продукція та дохід від реалізації якої розрахунково складає 1 800 грн., а також у постійному користуванні перебуває земельна ділянка.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для проведення державної реєстрації з метою внесення змін до установчих документів, які пов`язані із зміною засновника на підставі факту смерті фізичної особи. Тому за захистом свого права на спадщину за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , позивач вимушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 19.09.2024 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалю суду від 22.10.2024 року закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу до розгляду.

Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Миколаївської селищної ради,Березівського району,Одеської області в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій, просить справу розглянути в його відсутність за наявними в справі матеріалами.

Згідно ст. 247 ч. 2 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, фіксуваня судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Оцінивши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Переселенці Березівського району Одеської області, право на частку майнових прав ( в тому числі право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства площею 9.003 га, кадастровий номер 5123583000:01:002:0924, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 41759775 від 22.04.2021 року ) засновника ( члена ) Фермерського господарства «ВІКТОРІЯ», Код ЄДРПОУ юридичної особи 19051891, місцезнаходження юридичної особи: 67031, Одеська область, Миколаївський район, с. Переселенці, вул. Котовського, будинок 26.

Данні обставини підтверджуються матеріалами справи: копією інформаційного листа приватного нотаріуса Сологуб О.А. ( а.с. 6 ), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ( а.с. 7 ), копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 ( а.с. 8 ), копією паспорта ОСОБА_1 ( а.с. 9 11 ), копією Статуту Фермерського господарства «Вікторія» ( а.с. 12 - 19 ), копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ( а.с. 20 25 ), копією Фінансової звітності малого підприємства ( а.с. 26 27 ), довідкою виданою приватним нотаріусом Сологуб О.А., про відкриття спадкової справи ( а.с. 28 ), копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі ( а.с. 29 ), копією Інформації з Державного реєстру речових прав ( а.с. 30 ), Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку ( а.с. 31 32 ).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство», головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.

Згідно ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні паперф, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно: набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство», майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Стат|тя 191 ЦК України визначає, що підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 407 ЦК України та ч. 2 ст. 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися в порядку спадкування.

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», - право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до положень ст. ст. 1268, 1269,1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З роз`яснень, наданих в Постанові Пленуму Верховного суду України N 7 від 30 травня 2007 року "Про судову практику у справах про спадкування", вбачається, що особа, яка не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку, набуває право на звернення до суду у порядку позовного провадження із вимогами щодо визнання права на спадщину.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року із змінами «Про судову практику у справах про захист права приватної власності» успадкування майна селянського фермерського господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Успадкування фермерського господарства здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про фермерське господарство".

Відсутність свідоцтва про право на спадщину на майнові права засновника фермерського господарства є перешкодою для проведення державної реєстрації з метою внесення змін до Статуту господарства, які пов`язані із зміною засновника вказаного фермерського господарства на підставі факту смерті фізичної особи ОСОБА_2 .

Згідно норм ст. 1219 ЦК України, майнові права засновника фермерського господарства не є такими, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, а тому спадкуються на загальних підставах.

Оскільки права засновника є майновими правами, то в силу приписів ст. ст. 177-178 ЦК України, вони входять до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Аналогічна позиція міститься у правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 червня 2020 року у справі N 179/1043/16-ц (провадження N 14- 63цс20), в якій зазначено, що у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена).

У наведенійпостанові ВеликаПалата ВерховногоСуду дійшлависновку,що визнанняза спадкоємцемв порядкуспадкування правзасновника єефективним способомзахисту йогоправ якспадкоємця засновника.

У відповідності до вимог частин 3-6, 10, пункту 5.3 Рішення Конституційного суду України у справі (про постійне користування земельними ділянками) від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 передбачено, що після набрання чинностіст.92 ЗК України ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законом випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. Конституція України(стаття 13) не виключає можливості для громадян користуватися землею на визначених у законі різних правових титулах, гарантуючи при цьому громадянам право власності на землю.

Земельний кодекс України в редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної і приватної власності громадян на землю зокрема право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господаоства тощо, відповідно до ст. 6 ЗК України. Громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства із земель, що перебувають у державній власності, земля надавалася у постійне користування (без заздалегідь установленого строку), а для городництва, сінокосіння, випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства - у тимчасове користування (короткострокове - до трьох років і довгострокове - від трьох до двадцяти п`яти років). Проте чіткого розмежування випадків, коли земельні ділянки можуть надаватися у користування для ведення селянського (фермерського) господарства, а коли - в оренду, в цьому кодексі не здійснено.

Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір, забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, довічного спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь-якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з не переоформленням правового титулу.

Положення ст. 13 Конституції України не виключає можливості для громадян користуватися землею на визначених у законі різних правових титулах, гарантуючи при цьому громадянам право власності на землю.

Велика ПалатаВерховного СудуУкраїни уПостанові від23.06.2020року (справа№ 179/1043/16-ц) висловила наступну правову позицію: "право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки". А тому спадкування права постійного користування земельною ділянкою має місце.

Стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року.

Крім того у рішенні Конституційного Суду України наголошено, що згідно з ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, смерть спадкодавця не свідчить про автоматичне припинення права користування земельною ділянкою, оскільки закон гарантує збереження прав на землю за суб`єктами такого права, земля через сина як голову фактично виділялася фермерському господарству, для; ведення селянського (фермерського) господарства.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 19; 77; 200; 247; 258; 263; 268; 273; 354 ЦПК України, ст. ст. 1217; 1218; 1220; 1223; 1261; 1268 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовнузаяву ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради,Березівського району,Одеської області про визнання права на частку майнових прав засновника фермерського господарства у порядку спадкування за законом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Переселенці Березівського району Одеської області, право на частку майнових прав ( в тому числі право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства площею 9.003 га, кадастровий номер 5123583000:01:002:0924, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 41759775 від 22.04.2021 року ) засновника ( члена ) Фермерського господарства «ВІКТОРІЯ», Код ЄДРПОУ юридичної особи 19051891, місцезнаходження юридичної особи: 67031, Одеська область, Миколаївський район, с. Переселенці, вул. Котовського, будинок 26.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а стороною, що не була присутньою в судовому засіданні, з дня отримання копії рішення.

Суддя: Горобець В.Л.