Рішення

від 07.11.2024 по справі 510/1705/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1705/22

Провадження № 2/510/340/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.24 року Ренійський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду із позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно, яке відкрилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_4 у вигляді земельної ділянки площею 3,9149 га кадастровий номер 5124181700:01:002:0415, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лиманської сільської ради Ізмаїльського району (колишній Ренійський) Одеської області. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем за заповітом спадкового майна, яке відкрилось після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину прийняла в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. При зверненні позивача до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явилась, від представника позивача адвоката Вальченко В.В. до суду надійшла заява з проханням розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, направили до суду заяви про визнання позовних вимог, в яких також просили розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а отже рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 від 04.06.2018 р.; свідоцтво про народження ОСОБА_5 , батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_2 , серія НОМЕР_2 від 02.09.1982 р.; свідоцтво про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_7 », серія НОМЕР_3 від 18.11.2006 р.; свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_9 », серія НОМЕР_4 від 16.05.1981 р.; довідка Лиманської сільської ради № 902 від 03.08.2020 р. про право особистої власності на дім у зв`язку з оформленням спадщини; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,9149 га, розташована АДРЕСА_1 , масив № НОМЕР_5 , ділянка № НОМЕР_6 , цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник ОСОБА_4 , серія ЯЛ № 039208; заповіт від 19.04.2018 р., згідно якого ОСОБА_4 заповідав земельну ділянку площею 3,9149 га кадастровий номер 5124181700:01:002:0415 донці ОСОБА_1 ; витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 24.04.2018 р.; витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.03.2021 р.; оголошення у газеті «Ренійський вісник» від 01.07.2022 р.; постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії від 12.05.2021 р.; паспорт громадянина України ОСОБА_1 з ідентифікаційним номером; паспорт громадянина України ОСОБА_3 з ідентифікаційним номером; паспорт громадянина України ОСОБА_2 з ідентифікаційним номером.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 .

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,9149 га кадастровий номер 5124181700:01:002:0415, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лиманської сільської ради Ізмаїльського району (колишній Ренійський) Одеської області.

Під час життя ОСОБА_4 залишив заповідальне розпорядження на випадок своєї смерті, згідно якого земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,9149 га кадастровий номер 5124181700:01:002:0415 заповів своїй донці ОСОБА_1 (позивач по справі).

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, сторони не звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, однак, на момент відкриття спадщини, позивач постійно проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Лиманської сільської ради № 902 від 03.08.2020 р., від спадщини не відмовлялась. Відповідачі на спадщину не претендують, не заперечують проти визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

12.05.2021 р. позивач звернулась до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено, у зв`язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Таким чином, позивач прийняла спадщину, яка залишилася після смерті батька ОСОБА_4 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважає що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана. Відповідачі на спадщину не претендують, не заперечують проти її прийняття позивачем, про що свідчать надані ними заяви, які знаходяться в матеріалах справи.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1223 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмову від спадщини не заявляла. Відповідачі на спадщину не претендують, не заперечують проти її прийняття позивачем, про що свідчать надані ними заяви, які знаходяться в матеріалах справи. Спадкоємців, які мають обов`язкову частку у спадщині, судом не встановлено.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляла про відмову від неї, однак оформити її не може у зв`язку з обставинами, які не залежать від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на нерухоме майно з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи за даною позовною заявою позивачка з відповідачів просила не стягувати.

Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 50, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнанняправа власностіна спадковемайно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_7 ), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

- земельну ділянку площею 3,9149 га кадастровий номер 5124181700:01:002:0415, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лиманської сільської ради Ізмаїльського району (колишній Ренійський) Одеської області.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін