Рішення

від 07.11.2024 по справі 204/6514/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/6514/24

Провадження № 2/204/2989/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Каранух В.В.,

представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, та за зустрічною позовною заявою Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2024 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , в якій просила стягнути з Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» на її користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 137428,89 грн., а також судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 25 лютого 2024 року, о 10.40 год., в м. Дніпро, на перехресті вул. Володимира Антоновича та вул. Надії Алексєєнко сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Автоспецпром АСПА 941157.018.04, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, власнику транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 завдано матеріальних збитків. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року ОСОБА_3 за вказаним фактом визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю правопорушення та оголошено йому усне зауваження. При цьому, судом було встановлено, що ОСОБА_3 , керуючи автомобілем швидкої допомоги, на регульованому перехресті вул. Володимира Антоновича та вул. Надії Алексєєнко, виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору «червоний», не забезпечив безпеку дорожнього руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався на зелений сигнал світлофору. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 3.1, 8.7.3.е ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року без змін. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Автоспецпром АСПА 941157.018.04 на момент ДТП відповідно до Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», то ОСОБА_2 звернулася саме до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з повідомленням про настання ДТП та заявою про страхове відшкодування. 02 квітня 2024 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виплатило позивачу страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика, у розмірі 160000,00 грн. 07 березня 2024 року з метою визначення об`єктивного розміру завданої шкоди між ОСОБА_2 та СОД ФОП ОСОБА_5 було укладено Договір на проведення експертної оцінки № 332/04-24 щодо визначення матеріального збитку, завданого власнику автомобілю Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 . Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу № 332/04-24 від 02 квітня 2024 року: вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Skoda Octavia на дату події 25 лютого 2024 року становить 557 227,44 грн.; вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля, без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, станом на момент проведення дослідження, становить 648 168,28 грн.; ринкова вартість цього автомобіля без урахування аварійних пошкоджень на дату події 25 лютого 2024 року становить 557 227,44 грн.; вартість з урахуванням пошкоджень після ДТП вказаного автомобіля становить 259 798,55 грн. Виходячи з положень ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб Skoda Octavia вважається фізично знищеним і в цьому випадку відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, яка становить 297 428,89 грн. (557 227,44 - 259 798,55 = 297 428,89 грн.). Враховуючи виплачене страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн., на даний час не відшкодованими ОСОБА_2 залишаються 137428,89 грн., які за загальним правилом повинні бути відшкодовані завдавачем шкоди. При цьому, зазначив, що оскільки на момент ДТП ОСОБА_3 виконував функції водія швидкої допомоги та перебував в трудових відносинах з КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», то саме останнє і повинно нести відповідальність за завдану їхнім працівником шкоду у відповідності до положень ст. 1172 ЦК України. З огляду на те, що розміру страхового відшкодування, яке сплачено ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої працівником відповідача - ОСОБА_3 , враховуючи обмеження відповідальності страховика, встановлені законом та договором, вважає, що різниця між фактичним розміром шкоди у сумі 137 428,89 грн. підлягає відшкодуванню саме Комунальним підприємством «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради». Позивачем направлялася досудова вимога на адресу відповідача, однак відповідач вимогу не задовольнив, посилаючись на наявність обоюдної вини водіїв учасників ДТП. Проте, така позиція відповідача є необґрунтованою та не підтверджена жодними доказами. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом.

19 липня 2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди, яку він уточнив 06 серпня 2024 року та в якій Комунальне підприємство «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» остаточно просило: стягнути з ОСОБА_2 на його користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 33 638,86 грн., франшизу у розмірі 3 200,00 грн., вартість проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 5000,00 грн. та судові витрати; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на його користь відшкодування шкоди, заподіяної майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 156800,00 грн. В обгрунтування зустрічної позовної заяви зазначено, що 25 лютого 2024 року, о 08.55 год., сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3 , водія автотранспортних засобів санітарної бригади екстреної медичної допомоги підприємства, який керував спеціальним ТЗ «Автоспецпром», номерний знак НОМЕР_1 , належним Комунальному підприємству «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», та водія ТЗ Skoda Octavia A7, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, на водія ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП (порушення вимог пунктів 3.1, 8.7.3е Правил дорожнього руху), а також, відповідно до статті 222 КУпАП стосовно водія ОСОБА_4 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1519149 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, що не оспорювалася (за порушення вимог пункту 3.2. ПДР), та накладено штраф у розмірі 680 грн. Суд першої інстанції постановив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та звільнено від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю правопорушення та оголошено усне зауваження. Суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу підприємства не задовольнив, залишив без змін рішення суду першої інстанції. Згідно пункту 1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розрахувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, тобто, ОСОБА_3 мав усі підстави розраховувати, що водій автомобіля Skoda Octavia A7 ОСОБА_4 виконає вимоги пункту 3.2 Правил, а саме надасть перевагу у проїзді перехрестя спеціальному ТЗ екстреної медичної допомоги з увімкненими проблисковими маячками синього кольору та спеціальним звуковим сигналом. При під`їзді до перехрестя, на спеціальному автомобілі, яким керував водій підприємства, був увімкнений спеціальний звуковий та світловий сигнали. Іншими учасниками дорожнього руху, крім водія автомобіля Skoda Octavia A7, були виконані вимоги абзацу першого пункту 3.2 ПДР. Водія ОСОБА_4 не було у полі оглядовості водія спеціального ТЗ, що може свідчити про те, що він наближався зі швидкістю, значно перевищуючу безпечну та допустиму Правилами. Водій автомобіля Skoda Octavia A7 не застосував жодних дій, які відповідали б його можливостям та виключили би можливість аварійної ситуації. Тобто, причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди є невиконання водієм ОСОБА_4 пунктів 2.3б, 3.2., 12.1 (щодо дорожньої обстановки) та 12.3 ПДР. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції неодноразово змінювали оцінку щодо причин та винності учасників ДТП, за результатами чого, на водія ОСОБА_4 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, тобто останній визнав вину одразу, а вина іншого учасника ДТП водія підприємства ОСОБА_3 оскаржувалася у встановленому чинним законодавством порядку. Постанови у справах про адміністративні правопорушення були винесені на обох учасників даної дорожньо-транспортної пригоди. Тобто обидва транспортні засоби учасників даної ДТП отримали пошкодження, та, підприємству було завдано матеріальної шкоди, у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху (пункту 3.2. Правил) особою, яка керувала ТЗ Skoda Octavia A7, номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_4 . 26 квітня 2024 року посадовими особами КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» подано повідомлення про страховий випадок до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (страховик, у якого застраховано цивільно-правову відповідальність власника автомобіля Skoda Octavia A7). Однак, на даний час на розрахунковий рахунок підприємства кошти страхове відшкодування не отримане. Згідно з висновком судового експерта-автотоварознавця Крутінь В.І. № 9851 від 25 червня 2024 року, по визначенню вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу, ринкова вартість досліджуваного КТЗ становить 1488000,00 грн. Первинна вартість одиниці спеціалізованого автомобіля швидкої медичної допомоги на базі Citroen Jumper, згідно видаткової накладної № 03/05 від 03.05.2023 року становить 1550 000,00 грн. Вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту), нанесеного власнику автомобіля АСПА.941157.018.04, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 144 659,09 грн. без урахування ВТВ (втрати товарної вартості) та 193 638,86 грн. з урахуванням ВТВ. Крім того, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) понесені витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 5 000,00 грн. Отже, загальний розмір збитків (ціни позову) складає 198 638,86 грн. Власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Оскільки вина позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічною позовною заявою) щодо пошкодження транспортного засобу позивача за зустрічною позовною заявою повністю встановлена постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, що не оспорювалася, серії ЕНА №1519149 від 25 лютого 2024 року за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а страхове відшкодування наразі не нараховано та не виплачено на рахунок підприємства, вважає що саме з ОСОБА_2 та ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» підлягає стягненню матеріальний збиток, а також страхове відшкодування (частина суми, що має бути нарахована страховиком).

24 липня 2024 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 до суду надійшло письмове пояснення, в якому зазначено наступне. Згідно матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення від 25 лютого 2024 року серії ААД №690279, 25 лютого 2024 року, о 08.55 год., ОСОБА_3 на спеціальному транспортному засобі, здійснюючи рух на регульованому перехресті за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича та вул. Надії Алексєєнко на заборонений сигнал світлофору «червоний», з увімкненим проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, начебто не забезпечив безпеку дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Skoda Octavia A7, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, при цьому ОСОБА_3 , начебто, порушив вимоги п.п. 3.1, 8.7.3е Правил дорожнього руху України. Згідно пункту 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розрахувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, тобто ОСОБА_3 мав усі підстави розраховувати, що водій автомобіля Skoda Octavia A7, номерний знак НОМЕР_2 , виконає вимоги пункту 3.2 ПДР України, а саме надасть перевагу у проїзді перехрестя спеціальному ТЗ екстреної медичної допомоги, з увімкненими проблисковими маячками синього кольору та спеціальним звуковим сигналом. При під`їзді до перехрестя, на спеціальному автомобілі, яким ОСОБА_3 керував, був включений спеціальний звуковий та світловий сигнали. Ця дія була виконана, з урахуванням нормативно-правових актів та службової інструкції, а також, необхідністю збереження життя та здоров`я пацієнта. 25 лютого 2024 року, у момент скоєння ДТП, у складі бригади екстреної медичної допомоги, здійснював перевезення (транспортування) пацієнта, з тяжким захворюванням, а тому, дотримуючись пункту 3.1. ПДР України (із застосуванням проблискового маячка та спеціальним звуковим сигналом) відступив від вимог пункту 8.7.3е (при цьому упевнившись в безпечності для інших учасників дорожнього руху). У безпосередній близькості до перехрестя, він знизив швидкість та переконався, що інші учасники руху, які знаходились у зоні безпечної оглядовості зупинились та надають перевагу у русі. Іншими учасниками дорожнього руху, крім водія ОСОБА_4 , були виконані вимоги абзацу 1 пункту 3.2. ПДР. Продовжуючи рух на перехресті, фактично розпочинаючи поворот ліворуч, зазнав удар у ліву частину автомобіля. З моменту перетинання межі перехрестя водія ОСОБА_4 не було у полі його оглядовості, що може свідчити про те, що він наближався зі швидкістю, що значно перевищувала безпечну та допустиму. Вважає, що причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди є невиконання водієм ОСОБА_4 пунктів 2.3б, 3.2, 12.1 (щодо дорожньої обстановки) та 12.3 ПДР України.

Ухвалою суду від 31 липня 2024 року було прийнято зустрічну позовну заяву Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди, та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП. Здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження для розгляду даної справи.

07 серпня 2024 року від представника відповідача за зустрічною позовною заявою (представника позивача за первісним позовом) ОСОБА_2 ОСОБА_6 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зазначено, що ОСОБА_2 позовні вимоги Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» за зустрічною позовною заявою не визнає з огляду на наступне. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, ОСОБА_3 за фактом ДТП визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю правопорушення та оголошено йому усне зауваження. При цьому, судами було встановлено, що ОСОБА_3 , керуючи автомобілем швидкої допомоги на регульованому перехресті вул. Володимира Антоновича та вул. Надії Алексєєнко, виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору «червоний», не забезпечив безпеку дорожнього руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом Skoda Octavia A7, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався на зелений сигнал світлофору. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 3.1, 8.7.3.е ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Отже, вищевказаними постановами встановлено: наявність шкоди у вигляді механічних пошкоджень автомобілів, протиправність поведінки ОСОБА_3 та причинний зв`язок між протиправною поведінкою ОСОБА_3 та завданою шкодою, що має преюдиційне значення для вирішення даної справи. Таким чином вважає, доводи позивача за зустрічним позовом - КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» про відсутність вини у водія ОСОБА_3 та відсутність підстав для відшкодування шкоди підприємством є необгрунтованими та зводяться до власної оцінки і незгоди із висновками судів першої та апеляційної інстанції за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 . Посилання позивача (за зустрічним позовом) в обгрунтування вимог до відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 на постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1519149 від 25 лютого 2024 року є безпідставними, оскільки: зазначеною постановою не встановлено факт завдання шкоди позивачу за зустрічним позовом за участю відповідача ОСОБА_2 ; зазначеною постановою не підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями та настанням наслідків у вигляді завдання шкоди позивачу за зустрічним позовом; зазначеною постановою не доводиться, що відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 є особою, відповідальною за завдану шкоду; вказана постанова не є постановою суду, а тому не має преюдиційного значення в силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України. Інші доводи позивача за зустрічним позовом є лише припущеннями, які не заслуговують на увагу. Позивачем за зустрічним позовом не доведено обов`язкові складові для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , а саме: протиправність поведінки та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою. Щодо вимог КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення вартості проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 5 000,00 грн. та судових витрат у сумі сплаченого судового збору, то такі вимоги безпідставно заявлені виключно до відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 . У зв`язку з викладеним у задоволенні позовним вимог КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» за зустрічним позовом просив відмовити.

13 серпня 2024 року від представника позивача за зустрічною позовною заявою (представника відповідача за первісним позовом) Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» - ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зазначено наступне. Постанови у справах про адміністративні правопорушення були винесені на обох учасників даної дорожньо-транспортної пригоди, при цьому обидва транспортні засоби учасників даної ДТП отримали пошкодження, та, Підприємству було завдано матеріальної шкоди, у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху (пункту 3.2. Правил) особою, яка керувала транспортним засобом Skoda Octavia A7/, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 . Вважає, що оскільки вина водія, який керував транспортним засобом, належним відповідачу ОСОБА_2 була визнана одразу, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, яка не оскаржувалась в судовому порядку, а отже, така постанова є такою, що набрала чинності, законною, та відповідно, може бути використана для пред`явлення зустрічних позовних вимог до ОСОБА_2 про відшкодування завданих матеріальних збитків Підприємству позивачу за зустрічним позовом. Зазначеною постановою повністю встановлено особу, якою було порушено Правила дорожнього руху (що й спричинило настання дорожньо-транспортної пригоди ), а також встановлено власника ТЗ особу, до якої пред`являються вимоги за зустрічним позовом, у порядку, встановленому положеннями Цивільного кодексу України. Наполягав на тому, що вимоги позивача за зустрічним позовом є цілком обґрунтованими та законними.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічною позовною заявою) ОСОБА_2 ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та за відсутності ОСОБА_2 , позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_2 підтримав та просив суд їх задовольнити. Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» не визнав та просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічною позовною заявою) Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_2 не визнав та просив суд відмовити позивачу у задоволенні первісного позову. Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача за зустрічною позовною заявою - Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Третя особа (за первісним позовом та за зустрічною позовною заявою) ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, раніше в судовому засіданні та у поданих до суду письмових поясненнях зазначав, що винним у ДТП він вважає також і другого учасника ДТП - водія ОСОБА_4 .

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25 лютого 2024 року, о 08.55 год., на перехресті вул. Володимира Антоновича та вул. Надії Алексєєнко у м. Дніпрі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Автоспецпром АСПА 941157.018.04, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 .

Протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП був складений відносно водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом Автоспецпром АСПА 941157.018.04, номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року по справі №204/2122/24 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю правопорушення звільнено ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності та оголошено йому усне зауваження (а.с. 10-11).

У вказаній постанові судом було встановлено, що 25 лютого 2024 року, о 08.55 год., ОСОБА_3 , керуючи автомобілем швидкої допомоги Автоспецпром АСПА 941157.018.04, номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи рух на регульованому перехресті за адресою: м. Дніпро,вул. Володимира Антоновича та вул. Надії Алексєєнкона заборонений сигнал світлофору «червоний», з увімкненим проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, не забезпечив безпеку дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Skoda Octavia А7, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. При цьому ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.3.1, 8.7.3е Правил дорожнього руху.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року постановуКрасногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено від відповідальності у зв`язку з малозначністю обмежившись усним зауваженням - залишено без змін (а.с. 11 (зворотній бік) - 12). У вказаній постанові Дніпровський апеляційний суд зазначив, що суд І інстанції прийшов до правильного висновку про порушення ОСОБА_3 п. 3.1, п. 8.7.3 е ПДР України, що потягло пошкодження транспортних засобів, а відтак у його діях містяться ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому, відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, судом встановлено, що у дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 25 лютого 2024 року за участю транспортного засобу Автоспецпром АСПА 941157.018.04, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , та транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП), було визнано саме водія транспортного засобу Автоспецпром АСПА 941157.018.04, номерний знак НОМЕР_1 , - ОСОБА_3 .

Інший учасник ДТП водій транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (тобто у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) не визнавався, протокол за статтею 124 КУпАП відносно нього взагалі не складався.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року (надалі Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 6 Закону № 1961-IV передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Власником пошкодженого 25 лютого 2024 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , є позивач за первісним позовом ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с. 9).

Власником транспортного засобу Автоспецпром АСПА 941157.018.04, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , є Комунальне підприємство «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с. 80).

Цивільна-правова відповідальність водія транспортного засобу Автоспецпром АСПА 941157.018.04, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , на час скоєння ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ПЗУ Україна» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 214881912 (а.с. 81), що також підтверджується інформацією з веб-сайту МТСБУ https://policy.mtsbu.ua щодо перевірки чинності полісу (а.с. 14).

Цивільна-правова відповідальність водія транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , на час скоєння ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 218554514 (а.с. 78), що також підтверджується інформацією з веб-сайту МТСБУ https://policy.mtsbu.ua щодо перевірки чинності полісу.

При цьому, ОСОБА_3 на момент ДТП, тобто станом на 25 лютого 2024 року, перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» та виконував свої трудові обов`язки згідно робочого графіку. Вказана обставина визнавалась учасниками справи, а тому вона не підлягає доказуванню під час розгляду даної справи відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, згідно з якою обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , власник цього транспортного засобу - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до оцінювача - ФОП ОСОБА_5 .

Згідно зі Звітом про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 332/04-24 від 02 квітня 20024 року: вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , на дату події 25 лютого 2024 року становить 557 227,44 грн.; вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля, без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження становить 648 168,28 грн.; ринкова вартість цього автомобіля без урахування аварійних пошкоджень на дату події 25 лютого 2024 року становить 557 227,44 грн.; вартість з урахуванням пошкоджень після ДТП вказаного автомобіля становить 259 798,55 грн. (а.с. 16-33).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в частині 1 статті 1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» подія ДТП, що мала місце 25 лютого 2024 року, була визнана страховим випадком та 02 квітня 2024 року ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» здійснило на користь ОСОБА_2 виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 160000,00 грн., що підтверджується скріншотом про зарахування коштів (а.с. 15).

Після виплати Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_2 страхового відшкодування за шкоду, завдану майну, у розмірі 160000,00 грн., тобто у максимальному розмірі, передбаченому полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ОСОБА_2 направила до Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» досудову вимогу, в якій просила відшкодувати їй різницю між фактичним розміром шкоди (вартістю на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та розміром виплаченого страхового відшкодування, що становить 137428,89 грн. (а.с. 34-36).

Але, за вих. № 07/1774 від 27 травня 2024 року Комунальне підприємство «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» надало ОСОБА_2 відповідь, в якій зазначено, що відповідно до статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно громадянина ОСОБА_4 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, що не оспорювалася, серії ЕНА №1519149 від 25 лютого 2024 року за частиною третьою статті 122 КУпАП (порушення вимог пункту 3.2. Правил дорожнього руху), та накладено штраф у розмірі 680,00 грн. Таким чином, у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 25 лютого 2024 року, винними є обидва учасники дорожнього руху. У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх володільцям питання про її відшкодування вирішується за принципом вини. Шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). У зв`язку з порушенням водієм транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , пункту 3.2 Правил дорожнього руху, наявний причинно-наслідковий зв`язок у скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди з іншим учасником - водієм ОСОБА_3 , який керував спеціальним ТЗ, належним комунальному підприємству «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради». Після проведення повного огляду та отримання висновку за результатами товарознавчої експертизи, підприємством буде подана зустрічна досудова вимога про стягнення завданої матеріальної шкоди, до власника транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , - іншої винної сторони у скоєні дорожньо-транспортної пригоди. Також повідомлено, що КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» є закладом охорони здоров`я, що здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку, є бюджетною установою, повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету, і задовольнити досудову вимогу за кошти державного бюджету не вбачається можливим.

Після цього, у липні 2024 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом та просила стягнути з Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 137428,89 грн.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд виходить з того, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії водія транспортного засобуАвтоспецпром АСПА941157.018.04,номерний знак НОМЕР_1 ,- ОСОБА_3 знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням події ДТП.

Матеріалами справи беззаперечно підтверджується, що ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Автоспецпром АСПА 941157.018.04, номерний знак НОМЕР_1 , рухався з порушенням пунктів 3.1 та 8.7.3е Правил дорожнього руху.

При цьому, твердження сторони відповідача та третьої особи - ОСОБА_3 про те, що 25 лютого 2024 року ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Автоспецпром АСПА 941157.018.04, номерний знак НОМЕР_1 , дотримуючись пункту 3.1. ПДР України відступив від вимог пункту 8.7.3е Правил дорожнього руху (а саме рухався із застосуванням проблискового маячка та зі спеціальним звуковим сигналом, упевнившись в безпечності для інших учасників дорожнього руху, у безпосередній близькості до перехрестя знизивши швидкість та переконавшись, що інші учасники руху зупинились та надають перевагу у русі) суд до уваги не приймає та відхиляє, оскільки таким твердженням судом вже була надана оцінка у постанові Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року по справі №204/2122/24 та постанові Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року.

Так, у постанові Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року по справі №204/2122/24 суд зазначив, що подача спеціальних світлових і звукових сигналів не звільняє водія спеціального транспортного засобу від відповідальності у тому випадку, якщо внаслідок такого відступу, з початого ним без достатнього аналізу безпеки своїх дій трапляється дорожньо-транспортна пригода. Крім того, виконуючи невідкладне службове завдання, водії спеціальних транспортних засобів мають права своїми діями створювати небезпеку для руху інших водіїв, загрожувати життю або здоров`ю громадян, а також завдавати матеріальних збитків. Водій ОСОБА_3 , перетинаючи перехрестя на заборонений сигнал світлофору «червоний», не переконався, що це буде безпечним, оскільки не зменшив швидкість та не зупинив автомобіль, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Skoda Octavia А7, який рухався на сигнал світлофору «зелений», який дозволяє рух. В даній ситуації водій швидкої допомоги, навіть за умови невідкладної доставки хворого до лікарні, намагався заощадити лише декілька секунд, при цьому водій мав можливість зупинити автомобіль та впевнитися у безпеці маневру, щоб допомогло уникнути ДТП, а заощаджені декілька секунд жодним чином не вплинули б на результат швидкої доставки хворого до лікарні.

Крім того, у постанові Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року по справі №204/2122/24 суд прийшов до висновку, що своїми діями ОСОБА_3 не забезпечив безпеку дорожнього руху, що є однією з умов п. 3.1 ПДР України, крім проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу.

Отже, суд констатує, що матеріальну шкоду ОСОБА_2 завдано саме з вини ОСОБА_3 , дії якого були неправомірними та між його діями і завданою шкодою наявний безпосередній причинний зв`язок.

Щодо тверджень сторони відповідача за первісним позовом про те, що у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 25 лютого 2024 року, винними є обидва учасники дорожнього руху та у зв`язку з цим матеріальна шкода може бути визначена лише у відповідній частці, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що відносно іншого учасника ДТП - ОСОБА_4 інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Сахно І.О. дійсно було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1519149, в якій зазначено, що 25 лютого 2024 року у м. Дніпрі, по вул. Надії Алексєєнко, водій ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , не надав перевагу в русі автомобілю швидкої допомоги, який рухався з увімкненими проблисковими маячками синього кольору, чим порушив п. 3.2 Правил дорожнього руху ненадання переваги в русі ТЗ швидкої медичної допомоги, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями. (а.с. 122). Вказаною постановою ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн.

Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу, що факт притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП сам по собі не свідчить про те, що дії ОСОБА_4 знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП.

Судом встановлено, що інший учасник ДТП водій транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (тобто у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) не визнавався, протокол за статтею 124 КУпАП відносно нього не складався.

При вирішені обох позовів суд виходить з того, що притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП свідчить про те, що саме внаслідок винних дій такої особи, настали відповідні правові наслідки, а саме пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що матиме наслідком відповідальність для завдавача такої шкоди. Тобто, пошкодження майна потерпілого відбулося внаслідок винних дій особи, визнаної винуватою у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

В свою чергу, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху) не свідчить про те, що ДТП, якщо таке мало місце, сталося саме внаслідок порушення такою особою ПДР України, та дії такої особи знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з ДТП. За наведених обставин, зв`язок між діями особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, повинен доводитися на загальних підставах належними, допустимими та переконливими доказами, оскільки самого лише факту притягнення органами Національної поліції такої особи до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України недостатньо для покладення на неї відповідальності за завдану майну іншої особи шкоду.

Будь-яких належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_4 причинно-наслідкового зв`язку між порушенням правил дорожнього руху (пункту 3.2 Правил дорожнього руху) та настанням дорожньо-транспортної пригоди матеріали справи не містять.

При цьому, судом роз`яснювалося сторонам щодо обов`язку подавати переконливі та допустимі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Для підтвердження наявності в діях водія ОСОБА_4 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, що знаходиться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, допустимим може вважатися доказ, згідно якого такий причинно-наслідковий зв`язок був би встановлений в порядку, визначеному Законом, яким в даному випадку є висновок експерта.

Для з`ясування обставин, на яких наполягав представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічною позовною заявою), потрібні спеціальні знання у галузі науки та техніки, які можуть бути встановлені на підставі висновку проведеноїсудової авто-технічної експертизи. Такою експертизою могло бути встановлено, чи знаходяться дії водія ОСОБА_4 з технічної точки зору у причинному зв`язку з виникненням ДТП та чи відповідали його дії технічним вимогам Правил дорожнього руху, що є необхідним для встановлення у даній справі наявності або відсутності правових підстав для стягнення з КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» лише частини завданої позивачу за первісним позовом матеріальної шкоди відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1188 ЦК України (за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення), а також для встановлення наявності або відсутності правових підстав для відшкодування Комунальному підприємству «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У зустрічній позовній заяві представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічною позовною заявою) Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» - ОСОБА_1 заявляв клопотання про призначення по справі судової авто-технічної експертизи. Однак в судовому засіданні 03 жовтня 2024 року представник - ОСОБА_1 повідомив, що вказане клопотання він на теперішній час не підтримує та просить суд залишити його без розгляду. У зв`язку з цим, суд ухвалив залишити клопотання представника Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» - Лавренко П.Є. про призначення по справі судової авто-технічної експертизи без розгляду. Таким чином, судову авто-технічну експертизу так і не було призначено. Так само, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічною позовною заявою) не надано суду висновку експерта з авто-технічного дослідження, проведеного на його замовлення.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки суд розглядає справу виключно на підставі наявних в матеріалах справи доказів, проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази слід констатувати, що під час розгляду даної справи в діях ОСОБА_4 не встановлено невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходились в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

Усі інші твердження представника відповідача за первісним позовом жодним чином не спростовують вини ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, тобто ґрунтуються на припущеннях.

За таких обставин, суд не приймає до уваги та відхиляє, як недоведені, безпідставні та необґрунтовані, твердження сторони відповідача за первісним позовом про те, що завдана ОСОБА_2 матеріальна шкода може бути визначена лише у відповідній частці, оскільки судом не встановлено передбачених законом підстав для застосування у даній справі положень пункту 3 частини 1 статті 1188 ЦК України, як і не встановлено наявності вини ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді.

Суд зазначає,що ОСОБА_2 має право вимоги про відшкодування шкоди, завданої з вини ОСОБА_3 транспортному засобу Skoda Octavia.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Таким чином суд вважає, що відповідач за первісним позовом Комунальне підприємство «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», як власник джерела підвищеної небезпеки транспортного засобу Автоспецпром АСПА 941157.018.04, номерний знак НОМЕР_1 , та роботодавець третьої особи - ОСОБА_3 , який керував вказаним вище транспортним засобом з порушенням ПДР України внаслідок чого сталася ДТП, має відшкодовувати позивачу за первісним позовом ОСОБА_2 шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоду.

У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентованостаттею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону № 1961-IV, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Зі Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 332/04-24 від 02 квітня 20024 року, складеного оцінювачем ОСОБА_5 , вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження становить 648 168,28 грн.; ринкова вартість цього автомобіля без урахування аварійних пошкоджень на дату події 25 лютого 2024 року становить 557 227,44 грн.; вартість з урахуванням пошкоджень після ДТП вказаного автомобіля становить 259 798,55 грн.

Отже, у розумінні норм п. 30.1 ст. 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб Skoda Octavia вважається фізично знищеним.

Згідно з пунктом 30.2 Закону № 1961-IV, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

З викладеного вбачається, що позивач за первісним позовом дійсно має право на відшкодування йому різниці між вартістю транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Представник відповідача за первісним позовом під час розгляду справи заперечував щодо розміру матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Skoda Octavia, однак в свою чергу будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження іншого розміру завданого власнику цього транспортного засобу матеріального збитку, ніж той, що заявлений позивачем за первісним позовом до стягнення, суду не надав.

Оскільки суд розглядає справу виключно на підставі наявних в матеріалах справи доказів, то суд вважає за можливе визнати, що ринкова вартість автомобіля Skoda Octavia на дату ДТП 25 лютого 2024 року становила 557 227,44 грн., а його вартість з урахуванням пошкоджень після ДТП становила 259 798,55 грн. (557 227,44 грн. - 259 798,55 грн. = 259 798,55 грн.).

Враховуючи виплату Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» позивачу за первісним позовом страхового відшкодування за шкоду, завдану майну, у максимальному розмірі, передбаченому полісом, а саме у розмірі 160000,00 грн., суд приходить до висновку, що з відповідача за первісним позовом Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_2 підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана внаслідок ДТП, у розмірі 137428,89грн.(297428,89грн. 160000,00грн.=137428,89грн.),а отжепозовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» за зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 25 лютого 2024 року, механічних пошкоджень зазнав не лише транспортний засіб Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , а і транспортний засіб Автоспецпром АСПА 941157.018.04, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 .

Згідно з висновком експерта № 9851 за результатами проведення експертного авто-товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 25 червня 2024 року, складеним експертом-автотоварознавцем ОСОБА_7 , вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля АСПА 941157.018.04, номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого у наслідок ДТП, становить 144659,09 грн. без урахування ВТВ та 193638,86 грн. з урахуванням ВТВ (а.с. 87-100).

У частині1статті 1188ЦК Українизакріплено,що шкода,завдана внаслідоквзаємодії кількохджерел підвищеноїнебезпеки,відшкодовується назагальних підставах,а саме: 1)шкода,завдана однійособі звини іншоїособи,відшкодовується винноюособою; 2)за наявностівини лишеособи,якій завданошкоди,вона їйне відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187ЦКшкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

У зустрічній позовній заяві Комунальне підприємство «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» посилався на те, що у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , - ОСОБА_4 , позивачу за зустрічною позовною заявою було завдано матеріальну шкоду, однак до теперішнього часу ані Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ані ОСОБА_2 не відшкодували Комунальному підприємству «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» завдані внаслідок ДТП збитки.

Однак, як вже було зазначено вище, водій транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , винним у порушенні правил дорожньогоруху,що спричинилопошкодження транспортнихзасобів,вантажу,автомобільних доріг,вулиць,залізничних переїздів,дорожніх спорудчи іншогомайна,не визнавався,протокол застаттею 124КУпАП відноснонього нескладався,та підчас розглядуданої справине наданоналежних тадопустимих доказівнаявності вдіях ОСОБА_4 такої невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, яка б знаходились в причинно-наслідковому зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно достатті 12ЦПК України,цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Таким чином, суд зазначає, що під час розгляду даної справи не встановлено обставин, які б свідчили про те, що матеріальна шкода, яку внаслідок ДТП зазнало Комунальне підприємство «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», була завдана саме з вини водія ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 .

В свою чергу, за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується.

Більш того, суд вважає за необхідне зазначити, що ДТП, яка мала місце 25 лютого 2024 року, відбувалась за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Однак, позовні вимоги за зустрічною позовною заявою були пред`явлені Комунальним підприємством «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» не до особи, яка в момент ДТП керувала транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , - ОСОБА_4 , а до власника цього транспортного засобу - ОСОБА_2 . При цьому, обставин в обґрунтування пред`явлення позовних вимог саме до ОСОБА_2 Комунальним підприємством «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» у зустрічній позовній заяві не зазначено та не обґрунтовано.

Суд зауважу, що матеріальна шкода, у випадку наявності передбачених законом підстав для її відшкодування, має відшкодовуватися особою, винними діями якої таку шкоду було завдано під час використання джерела підвищеної небезпеки, тобто особа, яка на відповідній правовій підставі використовувала транспортний засіб у момент завдання шкоди. Власник майна не може нести відповідальність за шкоду, завдану іншою особою, яка використовувала належне йому майно на відповідній правовій підставі.

Враховуючи все вищенаведене суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягають у зв`язку з їх недоведеністю та безпідставністю.

Оцінюючи усукупності усіінші аргументисторін,наведені нимив обґрунтуваннясвоїх вимогабо заперечень,суд доуваги їхне бере,оскільки вони не відносяться до предмета спору та є явно необґрунтованими.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно дост. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить довисновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, а у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» за зустрічною позовною заявою слід відмовити в повному обсязі.

Крім того,відповідно дост.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 майнового характеру задоволені, на загальну суму 137428,89 грн., то з Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1374,29 грн.

Оскільки у задоволенні зустрічної позовної заяви Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» судом відмовлено, то судові витрати Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» по справі підлягають віднесенню на сторону позивача за зустрічною позовною заявою.

На підставі ст.ст. 15, 16, 22, 1166, 1172, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 6, 20, 22, 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» (49005, м. Дніпро, пл. Соборна, буд. 14, ЄДРПОУ - 26136949) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 137428,89 грн. (сто тридцять сім тисяч чотириста двадцять вісім гривень, 89 копійок).

Стягнути з Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» (49005, м. Дніпро, пл. Соборна, буд. 14, ЄДРПОУ - 26136949) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 ) судовий збір у розмірі 1374,29 грн. (одна тисяча триста сімдесят чотири гривні, 29 копійок).

У задоволенні зустрічної позовної заяви Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Л. Черкез