РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 293/962/24
Провадження № 2/293/418/2024
05 листопада 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Мудрик В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до Фермерського господарства "ПЕРЕЦЬ"
про розірвання договору оренди землі
ВСТАНОВИВ:
Процесуальнідії по справі.
20.06.2024 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до Фермерського господарства"ПЕРЕЦЬ", за змістом якої просить:
- достроково розірвати Договір оренди землі від 01.07.2015 щодо земельної ділянки кадастровий номер 1825687400:06:000:0006 зареєстрований 02.11.2015 року державним реєстратором Черняхівського районного управління юстиції, номер запису про інше речове право 11915876;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25887951 від 05.11.2015 року, яке стало підставою для внесення запису про інше речове право номер 11915876;
- достроково розірвати Договір оренди від 01.07.2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 1825687400:06:000:0025 зареєстрований 30.10.2015 року державним реєстратором Черняхівського районного управління юстиції, номер запису про інше речове право 11898746;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25855305 від 04.11.2015 року, яке стало підставою для внесення запису про інше речове право номер 11898746.
Ухвалою від 25.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадженняу справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 06.08.2024 року.
Ухвалою від 06.08.2024, яка у порядку ч. 5ст. 259 ЦПК Українизанесена до протоколу судового засідання від 06.08.2024, суд відклав підготовчий розгляд справи на 22.08.2024.
Ухвалою від 22.08.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 23.09.2024.
Ухвалою від 23.09.2024, яка у порядку ч. 5ст. 259 ЦПК Українизанесена до протоколу судового засідання від 23.09.2024, суд відклав розгляд справи по суті на 07.10.2024.
Ухвалою від 07.10.2024, яка у порядку ч. 5ст. 259 ЦПК Українизанесена до протоколу судового засідання від 07.10.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 05.11.2024.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що їй на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом за № 1727 та № 1726 від 07.12.2021 належать земельні ділянки площею 3,2734 за кадастровим номером 1825687400:06:000:0006 та 3,2114га за кадастровим номером 1825687400:06:000:0025 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Пояснює, що вказані земельні ділянки на підставі договорів оренди від 01.07.2015 передані в оренду Фермерському господарству "Перець", строком на 7 (сім) років.
Вказує, що за умовами цих договорів відповідач (орендар) зобов`язався сплачувати оренду плату за користування переданими в оренду земельними ділянками у розмірі 3% від її нормативно-грошової оцінки, що становить 784 грн 65 коп в строк до 31 грудня кожного року.
Позивач доводить, що відповідач порушив умови договору та не сплатив оредну плату за 2022-2023, що є систематичною несплатою орендної плати та підставою дострокового розірвання договорів оренди землі від 01.07.2015 та відповідно скасування рішення державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що стало підставою для внесення запису про інше речове право.
З метою захисту свого порушеного права позивач звернулась до суду з даним позовом.
Сторони в судове засідання 05.11.2024 не з`явились.
В матеріалах справи має місце заява позивача від 25.07.2024, в якій просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.27).
Відповідач в судове засідання повноважногопредставника ненаправив, про день,час тамісце розглядусправи бувповідомлений своєчаснота належнимчином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 54).
Відповідач у порядку ст. 178 ЦПК України відзиву на позовну заяву не подав.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України, рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У судовому засіданні від 05.11.2024 відповідно до ст. 268 ЦПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.07.2015 між Фермерським господарством "Перець" (орендар, відповідач) та ОСОБА_2 (орендодавець, позивач) на аналогічних умовах укладені договори землі (а.с.10-11,12-13).
За умовами пп 1 договорів сторони погодили, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, які знаходяться на території Селянщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.
Відповідно до пп 2, договорів в оренду передані земельна ділянка загальною площею 3,2734 га за кадастровим номер 1825687400:06:000:0006 та земельна ділянка площею 3, 2114 га за кадастровим номером 1825687400:06:000:0025.
За приписами пп 8 договорів оренди землі, сторони дійшли згоди, що строк дії договоівр становить 7 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
Якщо до моменту закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення шляхом надсилання відповідного поштового повідомлення іншій стороні, цей договір вважається продовженим на такий самий строк на таких самих умовах (п.9 договорів оренди).
Пунктом 10 договорів оренди сторони визначили, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строу дії цього договору, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку цього договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
За умовами договорів оренди орендна плата вноситься орендодавцем у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в пункті 5 цього договору. Розмір орендної плати у рік становить 784,65 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням щорічної індексації вартості землі. Орендна плата вноситься у строк до 31 грудня кожного року оренди (п.п.11,12,13 договорів).
Згідно із п. 43 договорів оренди, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізації юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження, обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.
Сторони в п. 41 договорів оренди землі також узгодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.
Орендодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із копіями свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В. від 07.12.2021 (а.с.6,8), спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_1 (позивач). Спадщина, на яку видано ці свідоцтва, складається із земельних ділянок, розташованих на території Черняхівської селищної ради (Черняхівської територіальної громади) Житомирського району Житомирської, кадастровий номер 1825687400:06:000:0006, площею 3, 2734 га, кадастровий номер 1825687400:06:000:0025, площею 3,2114 га.
Відомості щодо набуття права власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом відносно спадкових земельних ділянок внесені 08.12.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується копіями відповідних витягів (а.с.7, 9).
Відповідно до копії інформаційної довідки №377976282 Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.05.2024, державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1825687400:06:000:0006, площею 3,2734 га, проведено 02.11.2015 за номером запису про інше речове право: 11915876, документи подані для державної реєстрації: договір оренди землі, виданий 01.07.2015, видавник: сторони, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ідексний номер: 25887951 від 05.11.2015, ОСОБА_4 , Черняхівське районне управління юстиції, Житомирська обл.; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки: орендар Фермерське господарство «Перець», ореднодавець: ОСОБА_3 (а.с.14).
Відповідно до копії інформаційної довідки №377977961 Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.05.2024, державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1825687400:06:000:0025, площею 3,2114 га, проведено 30.10.2015 за номером запису про інше речове право: 11898746, документи подані для державної реєстрації: договір оренди землі, виданий 01.07.2015, видавник: сторони, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ідексний номер: 25855305 від 04.11.2015, ОСОБА_4 , Черняхівське районне управління юстиції, Житомирська обл.; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки: орендар Фермерське господарство «Перець», ореднодавець: ОСОБА_3 (а.с.15).
Згідно відомостей про джерела/суми нарахованого доходу позивачу за 2022-2023 роки відсутні дані про виплату орендної плати (а.с.16).
За даними позивача відповідач орендну плату у розмірі визначеному пунктами 11 договорів у строк до 31 грудня у 2022-2023 роках не сплатив, що є систематичним невиконанням прийнятих на себе зобов"язань зі сплати орендної плати.
Оскільки, відповідач допустив порушення прийнятих на себе зобов"язань щодо своєчасної сплати орендної плати у 2022-2023 роках, позивач з метою захисту своїх порушених прав звернулася до суду з вказним позовом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За приписами статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі N 638/2304/17 (провадження N 61-2417сво19).
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Законом, що регулює правовідносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі". Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Відповідно до п. 46 договорів оренди землі, такі договори набирають чинності з моменту їх підписання сторонами.
Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положенням статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
За змістом ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно із договорами оренди землі, орендна плата становить 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (п. 11 договорів).
Судом установлено, що відповідач не сплатив позивачу орендну плату за 2022-2023 роки за користування земельними ділянками, що підтверджується наданими позивачем відомостями з державного реєстру фізичних осіб підприємців податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 17.04.2024 (а.с.16) та не спростовано відповідачем.
Наведене вказує на порушення відповідачем, як орендарем за договором оренди, своїх договірних зобов`язань щодо виплати орендної плати.
Сторони в п. 41 договорів оренди землі погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Згідно з пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.02.2018 у справі № 587/173/15-ц за результатом розгляду справи про розірвання договорів оренди з підстав систематичної несплати орендної плати: «Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність».
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а саме підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналіз статтей 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" дає підстави вважати, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.
Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач до суду не подав доказів сплати орендної плати позивачу за 2022-2023 роки відповідно до умов договорів оренди землі від 01.07.2015.
Таким чином, порушення відповідачем умов договорів оренди землі від 01.07.2015 у частині невиплати орендної плати за 2022-2023 роки вважається систематичним і є підставою для їх розірвання, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Як вбачається з ст. 17 Закону України "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Державна реєстрація припинення права оренди здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини 7 статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Оскільки згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав, тому з метою реального захисту та відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача, в суду наявні правові підстави для скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих на підставі договорів оренди землі від 01.07.2015.
Враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до норм закріплених уст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат
У порядкуст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141, 258-259,263-265,274,279,354,355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати Договір оренди землі від 01.07.2015 щодо земельної ділянки кадастровий номер 1825687400:06:000:0006, зареєстрований 02.11.2015 року державним реєстратором Черняхівського районного управління юстиції, номер запису про інше речове право 11915876.
3. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25887951 від 05.11.2015 року, яке стало підставою для внесення запису про інше речове право номер 11915876.
4. Розірвати Договір оренди землі від 01.07.2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 1825687400:06:000:0025, зареєстрований 30.10.2015 року державним реєстратором Черняхівського районного управління юстиції, номер запису про інше речове право 11898746.
5. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25855305 від 04.11.2015 року, яке стало підставою для внесення запису про інше речове право номер 11898746.
6. Стягнути з Фермерськогогосподарства "Перець" (адреса місця знаходження: вул. Десантників, 10, с. Вишневе, Житомирський район, Житомирська область, 12329, ЄДРПОУ 35684766) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,адреса місцяпроживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4845,00грн (чотири тисячі вісімсот сорок п`ять грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,адреса місцяпроживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Фермерське господарство"ПЕРЕЦЬ" (адреса місця знаходження: вул. Десантників, 10, с. Вишневе, Житомирський район, Житомирська область, 12329, ЄДРПОУ 35684766)
Повний текст рішення складений 12.11.2024.
Суддя Людмила ЛОСЬ
Суд | Черняхівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 13.11.2024 |
Номер документу | 122944232 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Черняхівський районний суд Житомирської області
Лось Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні