Рішення

від 31.10.2024 по справі 348/1698/21

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1698/21

Провадження № 2/348/26/24

31 жовтня 2024 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківськоїобластіцивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в обслуговуванні та користуванні земельними ділянками та розташованими на них нежитловими приміщеннями шляхом знесення незаконного будівництва,

інші учасники: представник позивача ОСОБА_5 ,

представник відповідача ОСОБА_6 .

Процесуальні дії у справі.

02.08.2021 позивачі пред`явили позов, відповідно до якого просять зобов`язативідповідачів усунутиперешкоди вкористуванні:земельною ділянкоюз кадастровимномером 2624010100:07:001:0046,за адресою АДРЕСА_1 танежитловим приміщеннямза адресою АДРЕСА_1 ,а такожземельною ділянкоюз кадастровимномером 2624010100:07:001:0054,за адресою АДРЕСА_2 танежитловим приміщеннямза адресою АДРЕСА_2 ,шляхом знесеннянезаконного будівництвакафе «Квартет». Вобгрунтування позовунаведено таке. ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 16.07.2003 належить нежитлове приміщення магазину на АДРЕСА_2 , також їй надано в оренду земельну ділянку, площею 0,243 га, за цією ж адресою. ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежитлове приміщення магазину на АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, площею 0.0140 га, за цією ж адресою. На суміжній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться кафе «Квартет», що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідачі розпочали добудову кафе «Квартет» без дозвільних документів та без згоди позивачів. Також будівництво здійснюється з істотним порушенням державних будівельних норм і правил та порушенням протипожежних вимог. Так, під час будівництва кафе «Квартет» відповідачі розширили дах кафе, що призвело до того, що відстань між будівлями є менше 1 метра, що не відповідає вимогам ДБН і не забезпечено виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть потраплянню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. У позасудовий спосіб врегулювати спір неможливо. Позивачі зверталися у контролюючі органи, а також до органу місцевого самоврядування, однак жодних заходів за результатами зазначених звернень не було вжито.

16.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановивши розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

07.09.2021 відповідач ОСОБА_4 подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого просила відмовити у задоволенні позову. Покликається на таке. 03.12.2004 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули право власності на приміщення кафе «Квартет» на АДРЕСА_1 . 21.03.2006 їм надали дозвіл на проведення добудови. 27.02.2008 відповідачі отримали архітектурно-планувальне завдання, яке було затверджене головним архітектором м. Надвірна. Після цього розробили проект добудови кафе «Квартет», який погоджено у встановленому законом порядку. 05.08.2013 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція кафе «Квартет». Після цього відповідачі розпочали будівельні роботи: залили залізобетонні колони на рівні першого поверху з боку сусідки ОСОБА_2 та залили фундамент з боку сусідки ОСОБА_1 . В 2020 році відповідачі почали зводити другий поверх. В 2008 році ОСОБА_1 виявила бажання узаконити здійснену реконструкцію належного їй на праві власності нежитлового приміщення, про що свідчить заява від 14.05.2008, на якій було проставлено резолюцію архітектора про необхідність погодження зблокування з сусідами. Для цього ОСОБА_1 та ОСОБА_4 15.05.2008 подали окремі заяви та погодились на зблокування. Хоча насправді таке зблокування не було проведене. ОСОБА_2 належить магазин, який складається з металевої конструкції та фундаменту. Відповідач зазначає, що будівництво здійснено нею на земельній ділянці, яка відведена для такої мети, на підставі дозвільних документів та з дотриманням ДБН, а тому немає законних підстав для знесення здійсненого будівництва.

10.02.2022 суд призначив судову будівельно-технічну експертизу та зупинив провадження у справі на час її проведення.

10.04.2024 суд поновив провадження у справі, призначив підготовче засідання.

01.05.2024 суд витребував докази по справі.

28.05.2024 суд призначив судову почеркознавчу експертизу та зупинив провадження у справі.

12.07.2024 суд поновив провадження у справі.

22.07.2024 суд тимчасово вилучив докази для дослідження, провадження у справі зупинив до закінчення виконавчого провадження з тимчасового вилучення доказів для дослідження судом.

13.08.2024 суд поновив провадження у справі.

14.08.2024 суд зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.

25.09.2024 суд поновив провадження у справі.

09.10.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Сторона позивачів позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просили їх задовольнити, з урахуванням доводів, зазначених у позовній заяві. Додатково зазначили, що у червні 2024 року добудова кафе «Квартет» обвалилася, внаслідок чого суміжним землекористувачам (у тому числі і позивачам) була завдана шкода. Враховуючи те, що обвал відбувся у неділю постраждалих не було. ОСОБА_1 підтвердила, що відповідач відновила пошкодження, які були завдані нежитловій будівлі позивача, але ще не відновила огорожу. Також ОСОБА_1 наголосила на тому, що не підписувала заяву-згоду на зблокування свого нежитлового приміщення з нежитловим приміщенням відповідачів. Представник позивача звернув увагу на те, що почеркознавча експертиза не може бути проведена не з вини позивача, а тому що відсутні зразки підписів у кількості достатній для проведення такої експертизи. Що ж стосується висновку за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, то такий висновок на думку сторони позивача не слід брати до уваги, оскільки один з нормативних документів, використаний експертом, набрав чинності після затвердження проекту добудови, а також експерт неправильно визначив клас будівництва, що вплинуло на правильність висновку. Чому сторона позивачів не замовила рецензування такого висновку, а також не звернулася до суду з клопотання щодо проведення повторної експертизи, пояснити не зміг.

У ході судового розгляду сторона відповідачів заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки здійснене відповідачами будівництво не є самочинним, проект відповідає ДБН, а тому відсутні підстави для знесення такого будівництва. ОСОБА_4 також зазначила, що після обвалу добудови вона відшкодувала завдану шкоду позивачам і на даний час намагається за участі спеціалістів встановити причину обвалу та усунути її. Представник відповідача зазначив, що відповідачі визнають необхідність проведення перебудови і погоджується її здійснити за вказівками відповідних спеціалістів у сфері будівництва.

Суд встановив:

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 17.09.2003 та копії витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.09.2003 №1506847 позивачу ОСОБА_1 належить нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 . Їй також належить земельна ділянка за вказаною адресою, площею 0,0140 га з кадастровим номером 2624010100:07:001:0046, яку було вирішено виділити позивачу відповідно до копії рішення Надвірнянської міської ради №20210-ХХІХ/2008 від 25.12.2008. Суміжними землекористувачами є ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та відповідачі, що підтверджується копією плану меж земельної ділянки.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.07.2003 №1049325 позивачу ОСОБА_2 належить нежитлове приміщення на АДРЕСА_2 . Відповідно до копії договору оренди землі від 25.05.2009 №17/05/09 ОСОБА_2 також надано в оренду земельну з земель комунальної власності з кадастровим номером 2624010100:07:001:0054, загальною площею 0,0243 га, з цільовим призначенням: землі житлової та громадської забудови. Сторони систематично пролонгують вказаний договір оренди наприкінці строку його дії.

Відповідно до копії договору дарування від 03.12.2004 та копії витягу про реєстрацію права власності відповідачам на праві спільної часткової власності належить нежитлове приміщення, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на АДРЕСА_1 . Згідно з копією державного акту на право власності на земельну ділянку від 31.02.2012 серії ЯК 965466 та витягу з Державного земельного кадастру від 06.09.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 26240100100:07:001:0155, площею 0,0358 га, на АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва обслуговування будівель торгівлі, належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . До цього вказана земельна ділянка відповідно до копії договору оренди від 01.08.2002 була передана в оренду ОСОБА_9 , яка була попереднім власником вказаного нежитлового приміщення, а з 14.06.2007 була передана в оренду відповідачам, до яких перейшло право власності на нежитлове приміщення. Суміжними землекористувачами зазначені: ОСОБА_10 та позивачі.

Відповідачі розробили проект добудови кафе «Квартет» на АДРЕСА_1 , автором та розробником якого був СПД ОСОБА_11 . Згідно з матеріалами проекту встановлено, що його було розроблено у період з 2006 року до 2009 року. Так, відповідно до копії рішення виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 21.03.2006 №97, відповідачу ОСОБА_4 було надано дозвіл на проведення добудови кафе «Квартет» на АДРЕСА_1 з застереженням: до початку проведення робіт вирішити питання під`єднання каналізаційних мереж кафе «Квартет» до центрального каналізаційного колектора. Жодних застережень щодо необхідності зблокування з сусідами це рішення не містить. Для підготовки проекту відповідачами були надані правовстановлюючі документи на нежитлове приміщення, що підлягало реконструкції, технічний паспорт, а також документи, що підтверджували надання в оренду земельної ділянки на якій знаходиться об`єкт. В першому розділі проекту вказані загальні відомості про об`єкт, визначено об`єми робіт щодо облаштування добудови з урахуванням існуючої будівлі, які планує провести замовник. Другий розділ містить опис технологічного процесу будівництва. Також у проекті наведено рекомендації щодо організації будівельних робіт та технічні вказівки щодо здійснення будівництва. Технічні умови органу державного пожежного нагляду на вказаний об`єкт були затверджені 28.11.2008. Архітектурно-планувальне завдання було затверджене від 27.02.2008 та містило у тому числі і містобудівні вимоги. До проекту долучено викопіювання топографічної зйомки, на якому позначено земельну ділянку відповідачів, а також графічні зображення зовнішнього та внутрішнього вигляду об`єкту, схеми поверхів об`єкту з зазначенням розмірів та технічних характеристик будівництва. 02.02.2009 було затверджено висновок на проект будівництва №16, відповідно до якого погодженого вказаний проект добудови.

06.12.2012 відповідачі виготовили містобудівні умови та обмеження на добудову кафе «Квартет», у яких було вказано, що висота основної споруди 10м, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки 74%, максимально допустима щільність 524/1000 кв.м, об`єкт проходить по межі червоної лінії вулиці Соборна, слід передбачити блокування проектованої добудови з сусідніми будівлями, відповідно до рішення від 22.05.2008 №553. У 2013 році відповідачі подали декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції кафе «Квартет».

Згідно з відповіддю від 20.07.2021 №02/2021 ФОП ОСОБА_11 зазначив, що під час здійснення авторського нагляду за будівництвом відповідачів станом на 20.09.2021 відхилень від проекту не було виявлено. Вказаний проект було розроблено відповідно до норм та стандартів, які були чинними станом на 01.01.2008.

Відповідно до висновку експерта від 02.04.2024 №СЕ-19/109-22/2374-БТ, проектно-технічна документація на добудову кафе «Квартет», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідає вимогам державних будівельних норм та іншим нормативно-правовим актам у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо), які були чинними на момент її затвердження; здійснювана реконструкція кафе «Квартет» не відповідає проектно-технічній документації на реконструкцію та вимогам державних будівельних норм, а також іншим нормативно-правовим актам у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо), які були чинними на момент затвердження проектно-технічної документації.

14.05.2008 позивач ОСОБА_1 подала в Надвірнянську міську раду заяву про надання дозволу на реконструкцію торгового приміщення на АДРЕСА_1 , це підтверджується заявою, яка знаходиться у матеріалах справи. На оригіналі вказаної заяви, а саме у правому верхньому куті є порядковий номер аркуша наряду в якому ця заява зберігалася, а саме «286». Під текстом заяви був виконаний рукописний надпис олівцем, що на час її огляду є нерозбірливим, оскільки цей напис намагалися витерти.

Також ОСОБА_1 15.05.2008 подала заяву про надання згоди на зблокування за умови облаштування арочного проходу. Цього ж дня аналогічну заяву подала відповідач ОСОБА_4 , а ОСОБА_7 подав таку ж заяву 04.06.2008. На заяві ОСОБА_1 у правому верхньому куті проставлено номер «287», на заяві ОСОБА_4 «288», а на заяві Дребота «289». Технічний паспорт на громадський будинок торгового призначення за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на аркушах наряду «290-292», копія договору оренди земельної ділянки позивачем ОСОБА_1 «293-295», схема розташування будівель і споруд на земельній ділянці «296», експлікація земель «297», а рішення від 22.05.2008 №553 «308». Таким чином, судом встановлено, що заяви про згоду на зблокування власники суміжних будівель надавали позивачу ОСОБА_1 , і ці заяви стали підставою для ухвалення рішення від 22.05.2008 №553, про що свідчить зміст вказаного рішення.

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету від 22.05.2008 №553 позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на проектно-пошукові роботи з реконструкції торгового павільйону на АДРЕСА_1 під магазин промислових продтоварів з кафетерієм, із застереженням про те, що позивач ОСОБА_1 зобов`язали виготовити спільний проект будівництва з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 і погодити його у встановленому порядку. Відповідно до Проекту реконструкції торговоно павільйону під магазин промислових товарів із кафетерієм на АДРЕСА_1 позивач не дотрималася застереження вказаного у рішенні від 22.05.2008.

04.12.2009 ОСОБА_1 подала в Надвірнянську міську раду заяву про затвердження актів прийняття в експлуатацію магазину промислових товарів з кафетерієм та визнання права власності на нього. Відповідно до рішення виконавчого комітету від 15.12.2009 №764 орган місцевого самоврядування вирішив оформити право власності на магазин промислових товарів з кафетерієм на АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта за результатами проведеного експертного будівельного дослідження від 22.07.2024 №25/Е встановлено перелік пошкоджень нежитлового приміщення, магазину промтоварів з кафетерієм, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок обвалу стіни та конструктивних будівельних матеріалів об`єкта незавершеного будівництва, а саме прибудови та надбудови кафе «Квартет», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Розмір матеріального збитку, який заподіяно нерухомому майну ОСОБА_1 становить 207494 гривні. Вартість відновлюваного ремонту 220086 гривень.

На долучених до матеріалів справи фотографіях встановлено, що нежитлове приміщення відповідачів знаходиться на незначній відстані від нежитлового приміщення позивача ОСОБА_1 . Також воно знаходиться близько до межі, яка відділена огорожею між ними. Це приміщення має виступаючі елементи, схожі на дерев`яні балки. Також це приміщення знаходиться близько до нежитлового приміщення позивача ОСОБА_2 , їх земельні ділянки межею не розділені.

Відповідно до заяви від 27.07.2020 позивач ОСОБА_2 просила Надвірнянську міську раду вжити заходів до ОСОБА_3 , який здійснює будівництво торговельного закладу на АДРЕСА_1 без погодження з сусідами та з порушенням пожежних норм, а також ДБН. Зокрема, вона просила утворити комісію з метою перевірки дозвільних документів на таке будівництво, а також ініціювати здійснення перевірки органами ДАБІ.

Відповідно до листа від 26.08.2020 №М/551 Надвірнянська міська рада у зв`язку із заявою ОСОБА_2 звернулася до Управління Державної архітектурної інспекції в Івано-Франківській області стосовно перевірки законності будівництва на АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа від 24.09.2020 №1009-1.14/1254 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області повідомило позивача, про те що територіальні органи ДАБІ не здійснюють заходи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду з 18.03.2020, а тому порушене у зверненні питання цим органом не може бути вирішене.

Оцінка суду.

Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на момент виготовлення проектів реконструкції та добудови нежитлових приміщень сторонами, земельні ділянки, відведені для обслуговування цих об`єктів нерухомості, були передані сторонам в оренду з земель комунальної власності. Після цього, позивач ОСОБА_1 та відповідачі отримали зазначені земельні ділянки у власність, а позивач ОСОБА_2 продовжує орендувати земельну ділянку та тривалий час безперервно користується нею.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється способами передбаченими у частині третій цієї статті, а також у інший спосіб, що передбачений законом.

Згідно зі ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту порушеного права є відновлення становища, яке існувало до порушення. Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. А також відповідно до ст. 282 ЦК України фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров`ю.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачі покликалися на те, що відповідачі проводять будівельні роботи з істотним порушенням будівельних норм і правил, без відповідних дозвільних документів, а отже будівництво є самочинним, у зв`язку із чим порушуються їх права, як суміжних землекористувачів. Крім цього, у ході судового розгляду після того, як відбувся обвал, позивач ОСОБА_1 зазначила, що таке будівництво створює загрозу життю і здоров`ю людей.

У ході судового розгляду сторона відповідачів стверджувала, що право позивачів на користування відведеними їм земельними ділянками не порушене, а будівництво, яке здійснюють відповідачі не є самочинним. Також покликалися на те, що будівництво здійснюється відповідно до дозвільних документів, а обвал відбувся через те, що його здійснюють тривалий час.

Сторона відповідачів не спростувала доводів сторони позивачів щодо потрапляння дощових вод на їх земельні ділянки, а також обвал добудови свідчить про небезпеку такого будівництва. Отже мало місце порушення прав позивачів. Позивачі реалізували своє право на захист шляхом звернення до суду, оскільки звернення до органу місцевого самоврядування та до інших контролюючих органів у сфері будівництва не були належно розглянуті. Жодних заходів щодо відновлення порушених прав сторони позивачів не було вжито. Крім цього, навіть після обвалу добудови, орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідачів привести будівництво у відповідність з проектом, як це передбачено ч.7 ст.376 ЦК України. Така бездіяльність органу місцевого самоврядування, якому законом надано право пред`явити такий позов, позбавляє позивачів ефективного способу захисту порушеного права, що прямо передбачений законом. А нездійснення відповідачами перебудови спричинило негативні наслідки як для самих відповідачів, так і для інших осіб.

Згідно зістаттею 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до пунктів «г», «е» частини першоїстатті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно достатті 376 ЦК Україниправо на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четвертастатті 376 ЦК України). Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки, з підстав, передбачених статтями391,396 ЦК України,статтею 103 ЗК України.

Слід зазначити, що у ході судового розгляду достовірно встановлено, що добудову відповідачі здійснили на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети, докази на підтвердження того, що земельна ділянка перебувала у користуванні відповідачів, а згодом і була надана їм у власність відповідачі долучили до відзиву.

Сторона позивачів у ході розгляду справи покликалася на те, що на момент початку розроблення проекту добудови відповідачі не були навіть орендарями земельної ділянки на якій знаходиться кафе «Квартет». Однак згідно зі ст.120ЗК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Так, попередній землекористувач, ОСОБА_9 орендувала цю земельну ділянку з 2002 року, а у 2004 році подарувала приміщення кафе «Квартет» відповідачам. У 2006 році відповідачі отримали дозвіл на проведення добудови кафе «Квартет», а у 2007 році переуклали з органом місцевого самоврядування договір оренди земельної ділянки. Будівництво відповідачі фактично розпочали у 2013 році. Тому суд відхиляє доводи сторони позивачів у цій частині.

Також було встановлено, що з метою здійснення добудови відповідачі звернулися за виготовленням відповідних дозвільних документів, що дають право виконувати будівельні роботи, і виготовили проект добудови, який затверджений належно. На підтвердження цього сторона відповідачів долучила до матеріалів справи копію проекту добудови та копії дозвільних документів, які давали їм право розпочати будівництво добудови кафе, згідно з затвердженим проектом. Застереження щодо необхідності зблокування з сусідніми будівлями було передбачене містобудівними умовами та обмеженнями від 16 грудня 2012 року, у зв`язку з тим, що 22 травня 2008 року орган місцевого самоврядування зобов`язав позивача ОСОБА_1 при здійсненні реконструкції, належного їй нежитлового приміщення здійснити спільне будівництво з відповідачами та іншим суміжним землекористувачем ОСОБА_7 . Однак станом на 16.12.2012 ОСОБА_1 вже виготовила проект реконструкції свого нежитлового приміщення і провела та узаконила таку реконструкцію без здійснення спільного будівництва з відповідачами.

У ході судового розгляду сторона позивача заперечила, що ОСОБА_1 подавала заяву на зблокування з сусідами, зазначаючи що ОСОБА_1 взагалі не було відомо про необхідність здійснення спільного будівництва, а вказана заява від 15.05.2008 виготовлена набагато пізніше з метою введення суду в оману. Позивач стверджувала, що заяву виконано не її почерком та на заяві не її підпис. За клопотанням сторони позивача суд призначив у справі почеркознавчу експертизу, однак 10.09.2024 від експерта надійшло повідомлення щодо неможливості проведення такої експертизи, оскільки експерту не було надано достатньо зразків для проведення порівняльного дослідження.

З цього приводу суд зазначає, що клопотання про проведення почеркознавчої експертизи було подане ще 19.11.2021. Подаючи таке клопотання ОСОБА_1 , яку представляє адвокат, було відомо, що експерту необхідні зразки почерку та підписів для проведення дослідження. Однак з моменту подання клопотання до моменту призначення у даній справі вказаної експертизи сторона не подала ні зразків почерку та підпису позивача, ані клопотань щодо збору цих зразків судом. І тільки у липні 2024 року, після того як суд призначив експертизу та почав вживати заходів для виконання клопотання експерта, сторона повідомила, що вільних та умовно-вільних зразків почерку та підпису позивача не збереглося. Також сторона не була позбавлена права замовити проведення почеркознавчої експертизи самостійно відповідно до ст.106 ЦПК України та подати такий висновок суду у ході здійснення підготовчого провадження.

У ході судового розгляду не підтвердилися доводи сторони позивача про те, що заява ОСОБА_1 від 15.05.2008 була написана значно пізніше з метою введення в оману суду, оскільки заява зберігалася в наряді до рішення від 22.05.2008 №553 і нумерація аркушів у вказаному наряді не була порушена. Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що їй не було відомо про необхідність здійснення спільного будівництва суд оцінює критично, оскільки у рішенні про надання ОСОБА_1 дозволу на проектно-пошукові роботи по проекту реконструкції належного їй нежитлового приміщення, позивача зобов`язали виготовити спільний проект з відповідачами, однак позивач цього не зробила. Незважаючи на це позивач виготовила індивідуальний проект реконструкції, провела реконструкцію та узаконила її.

Відповідно до висновку за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 02.04.2024 встановлено, що проектно-техінчна документація на добудову кафе «Квартет» відповідає вимогам будівельних норм і правил, а також іншого законодавства, які були чинним на момент затвердження проектно-техінчної документації.

Сторона позивача у ході судового розгляду звертала увагу суду на помилковість висновку експерта, однак рецензування такого висновку сторона позивача не замоляла, а також не подавала клопотання щодо проведення повторної експертизи у даній справі. Тому суд ці доводи сторонни відхиляє.

У наведеному висновку також зазначено, що здійснена добудова фактично не відповідає проектно-технічній документації, а отже і вимогам будівельних норм і правил, оскільки здійснена з відхиленнями від проекту, а саме не відповідає проекту в частині: кількості та геометричних розмірів світлових прорізів, навісу над першим поверхом із частини фасаду, яка виходить на вул. Соборну, конструкції міжповерхового перектриття, внутрішних несучих стін, розрашування внутрішніх приміщень, балконів та сходових площадок на другому поверсі, конструкції даху.

Відповідно до ч.7 ст.367 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

У постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 (провадження № К/9901/5732/19) та від 10 квітня 2020 року у справі № 344/4319/16-а (провадження № К/9901/18858/18) зроблено висновки про те, що «…правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва. За змістом частини сьомоїстатті 376 ЦК Українизобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, та істотного порушення будівельних норм і правил. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва».

Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

Під час вирішення питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц (провадження № 14-341цс18), а також у постанові Верховного Суду від 17 січня 2022 року у справі № 442/4338/17 (провадження № 61-1460св21).

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно достатті 376 ЦК Україниє крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Європейській суд з прав людини у рішенні від 21 квітня 2016 року у справі «Іванова і Черкезов проти Болгарії» (Ivanova and Cherkezov v. Bulgaria, скарга № 46577/15) роз`яснив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Законність знесення самочинного будівництва має бути оцінена на предмет пропорційності такого втручання. Тобто позивачі зобов`язані довести факт самочинності будівництва, порушення їх прав, як власників суміжних земельних ділянок та обґрунтованості захисту їх прав лише у такий спосіб, як знесення.

Судом встановлено і це не заперечували сторони, що відстань між стіною кафе «Квартет» та земельними ділянками позивачів становить менше 1 м, а також стіни кафе мають виступаючі елементи, а водостоки не облаштовані.

Проте згідно з пунктом 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Аналогічні вимоги викладені у пункті 6.1.41 ДБН Б.2.2.12:2019 «Планування та забудова території».

Таким чином, відповідачі при будівництві добудови норм ДБН щодо збереження відстані від стіни будівлі до межі земельних ділянок позивачів, не дотрималися, у зв`язку із чим доводи позивачів є обґрунтованими. Водночас, суд встановив, що таке розташування кафе по відношенні до межі не перешкоджає позивачам користуватися земельними ділянками та використовувати їх за цільовим призначенням. Також судом встановлено, що відповідачі почали здійснювати добудову після того, як реконструкція нежитлового приміщення позивача ОСОБА_1 була завершена і на цей момент здійснення спільного будівництва не було можливим.

За таких обставин, незважаючи на порушення відповідачами прав позивачів, здійснення відповідачами добудови з порушенням вимоги щодо відстані до межі суміжної земельної ділянки не є достатньою підставою для знесення такого будівництва, оскільки контури будівництва не виходять на суміжну земельну ділянку. Так, само як і здійснення будівництва з відхиленням від затвердженого проекту не може бути підставою для знесення, оскільки у ході судового розгляду позивачі не довели, що таке відхилення було істотним, а також не довели, що перебудова цього приміщення і приведення його у відповідність із проектом є неможливою. Натомість сторона відповідачів зазначила, що погоджується на здійснення перебудови.

У ході судового розгляду також достовірно встановлено, що будівництво відповідачів таки становить небезпеку, оскільки влітку 2024 року, відбувся обвал, внаслідок якого було завдано майнову шкоду суміжним землекористувачам. На підтвердження причин обвалу сторони суду доказів не подали. Але зважаючи на те, що добудова не відповідає затвердженому проекту, що було встановлено експертом, на думку суду, позов слід задовольнити частково та зобов`язати відповідачів усунути позивачам перешкоди в користуванні земельними ділянками та нежитловими приміщеннями, шляхом приведення добудови кафе "Квартет" у відповідність із затердженим проектом. Такий спосіб захисту є єдиним ефективним способом відновити порушені права позивачів, а також не становитиме надмірного тягаря для сторони відповідачів з урахуванням поточної стадії будівництва.

У ході судового розгляду сторони зазначили, що просять вирішити питання щодо розподілу судових витрат у справі після ухвалення рішення на підставі доказів, які будуть подані в порядку визначеному ч.8 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні: земельною ділянкою з кадастровим номером 2624010100:07:001:0046, за адресою АДРЕСА_1 та нежитловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 , а також земельною ділянкою з кадастровим номером 2624010100:07:001:0054, за адресою АДРЕСА_2 та нежитловим приміщенням за адресою АДРЕСА_2 , шляхом приведення незавершеного будівництва у відповідність із проектом добудови кафе "Квартет" на АДРЕСА_1 . А саме привести у відповідність з проектом: кількість та геометричні розміри світлових прорізів, навіс над першим поверхом із частини фасаду, яка виходить на вул. Соборну, конструкції міжповерхового перектриття, внутрішні несучі стіни, розрашування внутрішніх приміщень, балкони та сходові площадки на другому поверсі, конструкцію даху.

Роз`яснити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що у разі невиконання даного рішення, суд за позовом особи, права якої порушено може ухвалити рішення щодо знесення такого будівництва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текстрішення складено11.11.2024.

Суддя Матолич В.В.