Рішення

від 26.09.2024 по справі 369/14785/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14785/23

Провадження № 2/369/2194/24

РІШЕННЯ

Іменем України

26.09.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В., при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу 369/14785/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

09.09.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання спільної малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, а саме 20 000 (двадцять тисяч) грн. до повноліття дочки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.08.1997 року між сторонами було зареєстровано шлюб.

20.02.2023 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області шлюб між сторонами розірвано (Справа № 369/11622/22).

Від спільного шлюбу сторони мають донькунеповнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та повнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вказує, що з часу окремого проживання відповідач тільки частково надає кошти на утримання, лікування та оздоровлення своєї доньки ОСОБА_3 .

Відповідач при цьому є працеспроможним, інвалідності не має, інших дітей на утриманні не має.

19.09.2023 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Цією ж ухвалою судом було задоволено клопотання Позивача про витребування доказів, яке було подано разом з позовною заявою щодо отримання від Головного управління Державної податкової служби у Київській області інформації про отримані доходи та сплачені податки Відповідачем за період з 26.06.2022 р. по 26.06.2023 р..

06.11.2023 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому просив суд позовні вимоги задовольнити частково.

10.11.2023 року під час судового засідання представником позивача заявлено клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з необхідністю ознайомленням з відзивом на позовну заяву та підготовкою відповіді на відзив.

16.11.2023 року представником позивача направлено відповідь на відзив, у якому він заперечив щодо доводів викладених у відзиві на позовну заяву.

08.02.2024 року представником позивача направлено клопотання про витребування доказів. Дане клопотання мотивоване тим, що після ознайомлення з відповіддю ГУ ДПС у Київській області на ухвалу про витребування доказів та тим фактом, що під час спільного проживання позивача та відповідача до розлучення у відповідача розмір доходів був більший ніж зазначено у відомостях ГУ ДПС у Київській області, є необхідність витребувати інформацію щодо відкритих банківських рахунків відповідача та руху коштів по ним з ряду банківських установ для встановлення реального розміру доходу відповідача.

14.02.2024 року під час судового засідання представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів, а представник відповідача не заперечував щодо його задоволення.

Ухвалою від 14.02.2024 року судом було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів щодо відкритих банківських рахунків відповідача та руху коштів по них за період з 26.02.2022 р. по 25.06.2023 року

24.07.2024 року під час судового засідання представником позивача подано письмові пояснення щодо витребуваних доказів, а саме детальний аналіз банківських виписок руху коштів по банківських рахунках відповідача, які були отримані на виконання ухвали суду від 14.02.2024 року про витребування доказів.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю вивчення письмових пояснень позивача та у зв`язку з підготовкою відповіді на них.

06.09.2024 року від відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме довідок з місця роботи щодо отриманої заробітної плати за період з 01.09.2023 р. по 31.07.2024 р.

26.09.2024 року всі сторони в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що в зареєстрованому шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася спільна донька ОСОБА_3 , батьками якої є позивач та відповідач.

Спільна дитина сторін проживає разом з позивачкою.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 06.11.2023 року позовна заява була визнана частково у розмірі 6500 грн. 00 коп. Такий розмір аліментів відповідач мотивував тим, що в нього за утриманні перебуває нова дружина ОСОБА_5 , яка є непрацевлаштованою та її малолітній син від попереднього шлюбу ОСОБА_6 .

Проте відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано неможливість сплачувати аліменти на дитину з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, не доведено наявність у платника аліментів на утриманні інших дітей, непрацездатної дружини, батьків.

Також в своєму відзиві Відповідач заявляв, що його місячний дохід становить 26660,77 грн. на місяць, а тому обґрунтованим та справедливим розміром аліментів є 6500 грн., що є 1/4 частиною від його загального місячного доходу.

Проте такі розрахунки відповідача спростовуються матеріалами справи.

Після ознайомлення з відомостями, які були надані Головним управлінням Державної податкової служби України в листі від 04.10.2023 року №15592/5/10-36-12-03 щодо відомостей про доходи відповідача за період з 01.04.2022 року до 03.06.2023 року, позивач висловив сумніви щодо відображення у цій відповіді всіх доходів, які отримує відповідач та заявив клопотання про витребування інформації щодо руху коштів по банківським рахункам відповідача.

Дане клопотання позивача було задоволене судом та на виконання відповідної ухвали були отримані виписки щодо руху коштів по банківським рахункам відповідача від АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсалбанк», АТ «Банк Кредит Дніпро», АТ «Райффайзен Банк».

Детальний аналіз даних виписок було здійснено позивачем у письмових поясненнях щодо витребуваних доказів від 24.07.2024 року. Суд перевіривши розрахунки зроблені позивачем на підставі банківських виписок наявних у матеріалах справи приходить до висновку, що відповідні розрахунки є вірними та такими, що відповідають матеріалам справи.

Як вбачається з банківських виписок від АТ КБ «Приватбанк» (лист №20.1.0.0.0/7-240327/20506 від 29.03.2024 р., а.с. 221), АТ «Універсалбанк» (лист №2217/БТ від 25.03.2024 р., а.с. 194), АТ «Банк Кредит Дніпро» (лист від 26.03.2024 р. №16-2885/БТ, а.с. 197), АТ «Райффайзен Банк» (лист від 28.03.2024 р. №81-15-9/2887-БТ, а.с. 214), відповідач за період з березня 2022 року по червень 2023 року отримав загальний дохід в розмірі 1399081,05 грн. Розділивши загальний дохід на кількість місяців у цьому періоді судом було визначено реальний середньомісячний дохід відповідача в розмірі 87442,56 грн. (1399081,05 / 16 місяців).

Таким чином доводи відповідача, які були ним зазначені у відзиві на позовну заяву щодо розміру середньомісячного доходу в сумі 26600,77 грн. спростовуються наявними банківськими виписками. В свою чергу 1/4 від реального середньомісячного доходу становить 21860,64 грн., а не 6500 грн., як відповідач заявляв у своєму відзиву. Отже, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача суму, яка є меншою від 1/4 середньомісячного доходу відповідача.

Суд окремо наголошує, що з аналізу призначення платежів, які надходили на банківські рахунки відповідача та подальших витрат цих коштів вбачається, що вони є звичайними щоденними побутовими витратами відповідача. Це додатково підтверджує висновок суду, що кошти отримані на банківські рахунки відповідача є саме його доходами.

Аналіз положень СК України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини аліментів з обох джерел отримання грошових коштів.

ЦК України також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 1 цього Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з:

1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо;

2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати;

3) грошових і натуральних премій;

4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні;

5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку;

6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов`язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати;

7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій;

8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню;

9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років;

10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах;

11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій;

12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв`язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров`я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих;

13) допомоги по безробіттю;

14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, призначеної відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам;

15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об`єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства;

17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях;

18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю);

19) інших видів заробітку.

Таким чином, надходження грошових коштів на банківські рахунки відповідача відповідно до Переліку відноситься до інших видів заробітку.

Відповідач під час розгляду справи жодними належними та допустимими доказами не спростував розрахунки позивача зроблені на підставі банківських виписок наявних в матеріалах прави. Своїх пояснень щодо походження відповідних коштів на його банківських рахунках та причин не віднесення їх до доходів не надав.

У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов`язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України№ 789-XII від 27.02.1991 року Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).

Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

У відповідності до ст.182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.

Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч. 2 ст. 184 СК України).

Суд приймає до уваги те, що відповідач є особою працездатного віку, працевлаштований. Малолітня дитина сторін проживає разом з позивачем та потребує матеріальної допомоги. Відповідач повинен у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати їй добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально, однак відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання в добровільному порядку в повній мірі.

У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Таким чином, аліменти на дитину підлягають стягненню з 09.09.2023 року (відмітка на поштовому конверті).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення та наведені положення Закону, а також виходячи з того, що спільна дитина сторін проживає разом із позивачкою, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, забезпеченні безпеки, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини, суд вважає необхідним присудити до стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 20 000,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відомостей про незадовільний стан здоров`я відповідача суду не надано.

Згідно ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Суд вважає, що 20000,00 грн. на одну дитину є саме тим розміром аліментів, який відповідає вимогам розумності, відповідає встановленому рівню доходів відповідача та є співмірний витратам, які мають нести обоє батьків на утримання дитини.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки позивач згідно Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 84, 110, 112, 113, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 10, 76-81, 141-142, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментівзадовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи стягнення з 09.09.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Повне рішення складено 12.11.2024 року.

Суддя А.В. Янченко