Постанова

від 12.11.2024 по справі 339/279/24

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 339/279/24

156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 р. м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Сметанюк В.Б.,розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С ТА Н О В И В:

В провадженні суду перебувають матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Розгляд справи призначено в залі Болехівського міського суду Івано-Франківської області на 12.11.2024 року о 11:15 год.

11.11.2024 року захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат юридичної компанії «ПРАСОЛОВ та ПАРТНЕРИ» ОСОБА_2 надіслав електронною поштою до суду наступні клопотання, підписані електронним цифровим підписом: - про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення на доопрацювання; - про виклик поліцейських; - про витребування оригіналу відеозапису; - про залучення прокурора.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Щодо клопотання про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення на доопрацювання.

Захисник направив до суду вказане клопотання з підстав неналежного встановлення особи ОСОБА_1 та некоректного заповнення відомостей про те, на підставі якого документу було встановлено його особу; відсутності в протоколі відомостей про залучення свідків та вказівки на те, що поліцейськими велась відеофіксація з посиланням на конкретний технічний пристрій. Окрім того, вказує на неповне заповнення чек-квитанції з результатами огляду особи за допомогою приладу Драгер та направлення на огляд водія транспортного засобу.

Згідно ст. 278 КУпАПорган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:чи належить до його компетенції розгляд даної справи;чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;чи витребувано необхідні додаткові матеріали;чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення, ніякого іншого документу про прийняття до провадження уповноваженими органами не оформляється.

Протокол про адміністративне правопорушення - це комплексне джерело доказової інформації і він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею 280 КУпАП.

Не надаючи попередньо жодної правової оцінки протоколу, суд приходить до висновку, що підстав для його повернення (разом з додатками) відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (доопрацювання) немає.

Обставини, зазначені в клопотанні захисника можуть бути безпосередньо з`ясовані при розгляді справи по суті.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, у задоволенні клопотання про направлення адміністративних матеріалів на доопрацювання слід відмовити.

Щодо клопотання про виклик поліцейських для дачі пояснень.

Вказане клопотання заявлене з тих мотивів, що у адміністративному матеріалі присутні певні невідповідності та суперечності, у зв`язку із чим виникає потреба у виклику поліцейських, які приймали участь у складанні адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 для роз`яснення змісту їхніх дій.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ст.251КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1ст. 271 КУпАПУ розглядісправи проадміністративне правопорушенняможуть братиучасть адвокат,інший фахівецьу галузіправа, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Положеннями ст. 272 КУпАП передбачено, що як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов`язаний з`явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

Отже, для повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне клопотання захисника про виклик поліцейських для надання пояснень задоволити.

Щодо клопотання про витребування оригіналу відеозапису, суд зауважує, що в матеріалах справи (а.с. 16) міститься DVD-R диск з відеозаписом, який ще не досліджувався судом в судовому засіданні. Відтак, суд вважає дане клопотання передчасним, оскільки дослідження та надання оцінки судом наявному у матеріалах справи відеозапису як доказу буде здійснюється за результатами розгляду справи. Відтак, у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Щодо клопотання про залучення прокурора.

Згідно вимог ч. 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно вимог ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст. 32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду з прав людини, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду з прав людини є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2022 по справі «Бантиш та інші проти України» (заява № 13063/18) констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Пунктом першим статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відтак безсторонність суду, зміст якої полягає у відсутності упередженості або необ`єктивності, є однією з гарантій, покликаних забезпечити загальну справедливість судового провадження. Дотримання її відповідно до усталеної практики ЄСПЛ встановлюється за двома критеріями: суб`єктивним та об`єктивним.

Безсторонність за суб`єктивним критерієм означає, що суддя не виявляв особистої упередженості або зацікавленості у результатах розгляду справи. Особиста безсторонність презюмується доти, доки з урахуванням поведінки та/або особистих переконань конкретного судді не буде доведено протилежного.

Об`єктивна безсторонність вимагає забезпечення самим судом, зокрема його персональним складом, достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви в його об`єктивності та неупередженості (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08, § 56).

У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді, підлягає перевірці наявність або відсутність переконливих фактів, які можуть викликати сумнів у його безсторонності. Це означає, що під час з`ясування питання про існування причин припускати небезсторонність судді вирішальною є не позиція заінтересованої сторони, а обґрунтованість відповідного побоювання. Об`єктивний критерій зазвичай стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, § 56).

Дотримання вищезазначеного критерію покликане продемонструвати безсторонність суду учасникам процесу і суспільству з урахуванням того, що одержати докази необ`єктивності чи упередженості конкретного судді зазвичай досить складно. У цьому відношенні ЄСПЛ неодноразово акцентував увагу на важливості зовнішньої форми судових процедур для сприйняття їх поінформованим та розсудливим стороннім спостерігачем. Іншими словами, правосуддя повинно не тільки чинитися має бути також видно, що воно чиниться. Навіть видимість є важливою, оскільки йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні викликати у громадськості (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08, § 56).

Згідно практики ЄСПЛ у разі проведення усного судового розгляду справи за будь-яким обвинуваченням, яке у розумінні Конвенції вважається «кримінальним», за участю сторони захисту присутність сторони обвинувачення є, «як правило, необхідною для усунення обґрунтованих сумнівів, які можуть виникнути щодо безсторонності суду» (рішення у справах: «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, § 65; «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, § 76).

Використання Судом словосполучення «як правило» свідчить про те, що необхідність участі сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, на яку поширюються гарантії статті 6 Конвенції, не має абсолютного й безумовного характеру, а її відсутність не завжди свідчить про порушення судом вимоги безсторонності, яке б автоматично призводило до несправедливості судового провадження й нівелювало його результати.

За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89;«Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).

Згідно із законодавством України, керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням. Відтак, процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.

У частині першій статті 250 КУпАП для прокурора та його заступника передбачено право брати участь у розгляді справи. Однак, процесуального порядку забезпечення такої участі не передбачено ані цим Кодексом, ані Законом України «Про прокуратуру», ані підзаконними нормативно-правовими актами.

Законодавець у главі 21 КУпАП «Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення» не включає прокурора до складу учасників цього провадження.

Відтак, розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без участі прокурора відповідає вимогам КУпАП та інших законів України.

Поряд з цим, відповідно до сталої практики ЄСПЛ участь у судовому процесі сторони обвинувачення, як правило, є необхідною у разі проведення судом усного слухання справи, якщо сторона захисту при наданні їй можливості бути присутньою в судовому засіданні від реалізації цього права не відмовиться («Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, § 76; «Озеров проти росії», заява № 64962/01, § 52 54).

У справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018 (заява № 10644/08, § 65), визнаній ЄСПЛ керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України», висновок щодо порушення вимоги неупередженості суду було зроблено в ситуації, яка характеризувалася таким поєднанням обставин: (1) в суді першої інстанції було проведено усне слухання; (2) жодна особа, яка представляє та обґрунтовує обвинувачення, будь то прокурор чи інша особа, не була присутня на слуханні; (3) заявниця була присутньою на слуханні та не визнала себе винною; (4) суд першої інстанції визнав заявницю винною та засудив її до п`яти днів тримання під вартою за неповагу до суду; (5) відповідно до чинного законодавства рішення не могло бути оскаржене.

Про це ЄСПЛ наголосив і в рішенні від 15 червня 2023 року про неприйнятність заяви у справі «Олександр Володимирович Куліш проти України» (заява № 6023/23).

В інших справах, у яких ЄСПЛ оцінив відсутність у судовому процесі сторони обвинувачення як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, коли національні суди допитували осіб, яких притягували до адміністративної відповідальності, а також із власної ініціативи викликали і допитували свідків. У результаті зазначених самостійних дій судові органи отримували додаткові докази, які використовували на обґрунтування своїх висновків про винуватість заявників у вчиненні адміністративних правопорушень (рішення у справах: «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, § 16; «Озеров проти росії» № 64962/01, § 53; «Кривошапкін проти росії» від 27 січня 2011 року, заява № 42224/02, § 44, 45). Цим самим суди фактично перебирали на себе функцію прокурора щодо доведення обвинувачення.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.03.2023 у справі № 208/712/19, переглядаючи справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП з підстави встановлення ЄСПЛ у справі «Бантиш та інші проти України» порушення п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, у зв`язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що суди під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, мають керуватися критеріями дотримання гарантій безсторонності суду, сформульованими ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018 (заява № 10644/08, § 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України».

Доводи захисника ОСОБА_2 , що відсутність сторони обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП свідчитиме про упереджений, неповний та невсебічний розгляд справи, оскільки суд не може взяти на себе функції обвинувачення та самостійно відшуковувати докази винуватості особи, а ОСОБА_1 вину не визнає та заперечує обставини, викладені в протоколі не заслуговують на увагу. Такі доводи ґрунтуються лише на припущеннях та помилковому тлумаченні рішень ЄСПЛ, наводячи лише частково схожість обставин цієї справи з тими, що розглядилися ЄСПЛ, а також без наведення жодних аргументів, які б свідчили про можливу необ`єктивність чи упередженість суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.

Окремо суд зазначає, що згідно матеріалів справи, судом вживались всі заходи, спрямовані на дотримання прав ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема, за клопотаннями сторони захисту неодноразово відкладався судовий розгляд справи для надання можливості ознайомитись з її матеріалами, перебуванням ОСОБА_1 на лікуванні, занятістю захисника.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» є неприпустимим спрощений підхід до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.

Суд, під час розгляду цієї справи вживає всіх заходів щодо унеможливлення спрощеного підходу до її розгляду, забезпечує права сторони захисту та у повній мірі надає доступ до правосуддя.

Відтак, клопотання захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Денисова М.Д. про залучення прокурора до участі у цій справі задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.245, 251, 272, 278, 280,294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Денисова Максиміліана Дмитровича про виклик поліцейських для дачі пояснень - задоволити.

Викликати для надання пояснень в судовому засіданні, яке відбудеться 21листопада 2024року о10:00год., поліцейських відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області молодшого лейтенанта поліції Ріжківа ЯрославаСергійовича та старшого сержанта поліції ОСОБА_3 .

У задоволенніклопотань пронаправлення матеріалівсправи проадміністративне правопорушенняна доопрацювання,про витребуванняоригіналу відеозаписута прозалучення прокурора відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б.Сметанюк