Рішення

від 12.11.2024 по справі 394/609/24

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 394/609/24

Провадження № 2-а/386/11/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 20.06.2024 звернулась до Новоархангельського районного суду Кіровоградськї області з позовною заявою до сектору поліцейської діяльності №3 (смт. Новоархангельськ) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №2356292 від 10.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Позов обґрунтовує тим, що згідно постанови пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі ЕНА№2356292від 10.06.2024 постановленої старшим сержантом поліції ОСОБА_2 , 10.06.2024 о 08 год. 26 хв. в смт. Новоархангельськ дорога АвтодорогаТ1206 Новоархангельськ Новомиргород, не увімкнула ближнє світло фар поза населеним пунктом та не мала права керувати будь-яким видом транспортних засобів п.п.9.8д та 2.2.А ПДР, об`єднано з ст. 3 ч. 3 (чим порушив п. 2.1. ПДР-керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 3400 грн., до постанови додається відео зйомка на нагрудну камеру поліцейського №11. Позивач визнає, що керуючи автомобілем MATIZ CA1061ІО, не увімкнула світло фар. Не увімкнене світло фар поза населеними пунктами це дійсно порушення ПДР, однак відповідальність за нього повинна наступати не за ст. 122 КУпАП, а за ст. 125 КУпАП. Як вказано в оскаржуваній постанові позивачем було надане посвідчення водія НОМЕР_1 , видане їй вперше 12.05.2022, яким вона може користуватися під час дії воєнного стану та після закінчення протягом року, згідно постанови КМУ №184 від 03.03.2022. Вказала, що оскаржувану постанову винесено без дослідження усіх обставин справи, нараховуючи її пояснення та заперечення, які взагалі не були зафіксовані жодним чином, чим порушені її процесуальні права.

Ухвалою Новоархангельського районногосуду Кіровоградськїобласті від 26.06.2024 справу передано за підсудністю до Голованівського районного суду Кіровоградської області.

02.08.2024 дана справа надійшла до Голованівського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою суду від 05.08.2024 позовна заява залишена без руху.

27.08.2024 ухвалою суду в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

05.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву підписаний ОСОБА_3 , однак до відзиву не додано документ, що підтверджує його право діяти від імені відповідача ( ч. 3 ст. 55 КАСУ), тому судом до уваги не береться.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надіслала до суду до суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача Голованівського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Кіровоградськійобласті в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позовну заяву та заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у їх відсутність суду не надавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи,за умови що його належним чином повідомлено про дату,час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши письмові докази, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, а також те, що відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Реалізуючи свої повноваження у сфері безпеки дорожнього руху, суб`єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи відповідно до ст. 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 246КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.3 ст.79 КАС України відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 10.06.2024 поліцейським сектору поліцейської діяльності №3 (смт. Новоархангельськ) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим сержантом поліції Стрельченком А.О. винесено постанову серії ЕНА №2356292від 10.06.2024 про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксованого нев автоматичномурежимі,якою на ОСОБА_1 накладено адміністративнестягнення увиді штрафурозміром 3400грн.,передбаченого ч.2ст.126КУпАП,а самеза те,що 10.06.2024 о08:08:27на автодорозіТ 1206Новоархангельськ-Новомиргород не увімкнула ближнє світло фар поза населеним пунктом та не мала права керування будь яким видом транспортних засобів п.п.9.8.д та 2.1.А ПДР України. Об`єднано згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, чим порушила п. 2.1А ПДР України-керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ , ч. 2 ст. 126 КУпАП .

Як вбачається з копії посвідчення водія серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 отримала дане посвідчення водія вперше 12.05.2022, яке дійсне до 12.05.2024

З вказаною постановою позивач не згоден, так як вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Відповідно до п. 1.1.Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію"(далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

До компетенції органів Національної поліції відповідно до ст. 222 КУпАП віднесено розгляд справи, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч. 2 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Вимогами статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 8 частини 1статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пунктів 9, 10 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі Інструкція), розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984, Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2356292від 10.06.2024 в якості об`єктивної сторони правопорушення вказано, що водій ОСОБА_1 не мала права керування будь яким видом транспортних засобів, при цьому в постанові поліцейським вказано посвідчення водія НОМЕР_1 .

Диспозиція ч.2 ст.126 КУпАП передбачає, що в даному випадку об`єктивною стороною правопорушення може бути керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

П. 2.1.а ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Таким чином, такого адміністративного правопорушення, як не мала права керування будь яким видом транспортних засобів, не визначено диспозицією ч.2 ст.126 КУпАП.

Постановою КабінетуМіністрів України від03.03.2022№184«Деякі питаннядопуску водіївдо керуваннятранспортними засобами» установлено,що уперіод діївоєнного станута протягомроку здня припиненняабо скасуваннядії воєнногостану особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився.

Разом з цим судом встановлено, що в постанові інспектором не вказано, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, крім цього, останнім вказано в постанові посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , тобто в даному випадку, враховуючи Постанову КМУ №184 від 03.03.2022, порушення п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 не порушено.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Позивач стверджує, що в його діях відсутня вина у вчиненні адміністративного порушення, за яке його було притягнуто до відповідальності, оскільки у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.1.а ПДР України, та підлягає притягнення до відповідальності по ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки остання керувала транспортним засобом маючи посвідчення національного посвідчення водія України, виданого 12.05.2022 їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився 12.05.2024, однак у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану особа допускається до керування транспортними засобами.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Жодних інших належних та достатніх доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП відповідачем надано не було.

26.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, оскільки доказів вини позивача у вчиненні правопорушення відповідачем не надано, то в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

За таких обставин, інспектором поліції в ході притягнення позивача до адміністративної відповідальності було недотримано вимоги ст.7 КУпАП щодо здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення на основі суворого додержання законності, що обмежило ОСОБА_1 в повній мірі реалізувати надані їй законом права.

Вказане свідчить про неправомірність складеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, тому позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає задоволенню.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до п. 5 ч.1ст. 244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 605 грн.60 коп.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі ст.ст. 19, 55 Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, керуючись ст.ст.7, 9, 23, 213, 251, 280 КУпАП, ст. ст.2,77,241-246,255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення- задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2356292 від 10.06.2024,винесену поліцейським сектору поліцейської діяльності №3 (смт. Новоархангельськ) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим сержантом поліції Стрельченком А.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управліннянаціональної поліціїв Кіровоградськійобласті накористь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн.60 коп.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;РНОКПП НОМЕР_2 .

Місцезнаходження відповідача Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області:вул.Соборна,буд.№28смт.Голованівськ Кіровоградськоїобласті,поштовий індекс26500.ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 40799011.

Рішення судуможе бутиоскаржено вапеляційному порядкушляхом подачіпротягом десятиднів здня йогопроголошення безпосередньодо Третьогоапеляційного адміністративногосуду апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гут Ю. О.