Рішення

від 06.11.2024 по справі 404/8613/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/8613/23

Номер провадження 2/404/2054/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Мохонько В.В.,

за участі секретаря Галушко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4» Кропивницької міської ради» про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року позивач звернулась до суду з позовною заявою про стягнення із Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №4» Кропивницької міської ради» завданих збитків у зв`язку із пошкодженням належного їй майна внаслідок залиття в розмірі 130 171,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі договору купівлі продажу від 21.04.2011 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тереховою С.В. за реєстровим № 1442 ОСОБА_1 є власницею нежитлового приміщення загальною площею 104,2 кв. м., розташованого в будинку АДРЕСА_1 .

11.08.2023 року було затоплено належне майно позивач внаслідок аварії внутрішньо будинкових мереж водопостачання.

Вказує, що в результаті затоплення було виявлено деформацію стель у всіх кімнатах, залиття стін, що призвело до їх пошкодження, залиття підлоги всього приміщення, що викликало її деформацію, залиття меблів, що також призвело до їхньої деформації.

Зазначає, що 11.08.2023 року звернулась до начальника КП «ЖЕО № 4» Міської ради міста Кропивницького, з приводу залучення компетентного представника для складання акту з приводу затоплення належного їй майна. Однак, представник КП «ЖЕО №4» не усунувши причин затоплення, перекрив воду в приміщенні.

На звернення позивача від 15.08.2023 року ОКВП «Дніпро Кіровоград» повідомило, що вони обслуговують водопровідні та каналізаційні мережі лише до зовнішніх стін будинку, а мережі водовідведення до першого від будинку колодязя включно. За обслуговування водопровідних та каналізаційних мереж, які проходять у технічних підвалах або поверхах і до яких приєднані внутрішньо будинкові мережі, відповідають підприємства та організації, у яких ці мережі перебувають на балансі.

16.08.2023 року відбулося повторне затоплення належного приміщення позивачу в результаті аварії внутрішньо будинкових мереж водопостачання і позивач знову звернулась до начальника КП «ЖЕО № 4» Міської ради міста Кропивницького.

На звернення позивача від 22.08.2023 року Кропивницька міська рада повідомила, що через нерозгляд заявок КП «ЖЕО № 4» КМР з приводу залиття належного їй приміщення в день їх надходження 11.08.2023 року та 16.08.2023 року, складання актів у відповідності до п. 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. №76 не видається можливим.

Тому позивач змушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.10.2023 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі, призначено підготовче засідання.

27.03.2024 ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

В судовому засіданні, яке відбулося 10.07.2024 року, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, в подальшому надав заяву про проведення судового засідання в його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 10.07.2024 року,заперечував проти задоволення позовних вимог, в подальшому надав заяву про проведення судового засідання у його відсутності, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст.12ЦПКУкраїни встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу зареєстрованого в реєстрі за №1442 від 21.04.2011 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тєрєховою С.В. нежиле приміщення, загальною площею 104,2 кв.м., вбудоване в житловий будинок АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1

11.08.2023 року сталося залиття приміщення за адресою АДРЕСА_1 , при якому виявлено деформовану стелю у всіх кімнатах, вода текла по стінах, внаслідок чого виникло лущення поверхні стін, підлога залита водою, внаслідок чого деформувався ламінат та деформувалися меблі, пошкоджено дидактичний матеріал, авторські розробки та плакати, виведений з ладу будівельний інструмент.

На звернення позивача від 15.08.2023 року ОКВП «Дніпро Кіровоград» повідомило, що вони обслуговують водопровідні та каналізаційні мережі лише до зовнішніх стін будинку, а мережі водовідведення до першого від будинку колодязя включно. За обслуговування водопровідних та каналізаційних мереж, які проходять у технічних підвалах або поверхах і до яких приєднані внутрішньо будинкові мережі, відповідають підприємства та організації, у яких ці мережі перебувають на балансі.

Крім того, 16.08.2023 року сталося залиття приміщення за адресою АДРЕСА_1 , при якому виявлено деформовану стелю у всіх кімнатах, вода текла по стінах, внаслідок чого деформувався ламінат та деформувалися меблі.

Позивачем на адресу відповідача КП «ЖЕО №4» було направлено заяву від 11.08.2023 року та 16.08.2023 року, про те, що в зв`язку з затоплення належного їй майна, направити представника для складання акту про затоплення.

В подальшому, на звернення позивача від 22.08.2023 року Кропивницька міська рада повідомила, що через нерозгляд заявок КП «ЖЕО № 4» КМР з приводу залиття належного їй приміщення в день їх надходження 11.08.2023 року та 16.08.2023 року, складання актів у відповідності до п. 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. №76 не видається можливим.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 4» Кропивницької міської ради» являється комунальним підприємством, що створене на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 15.07.2014 року, за № 3235 «Про створення комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 4» Кіровоградської міської ради», затвердження статуту, застосування тарифу, передачу житлового фонду та матеріальних цінностей». Метою діяльності підприємства є здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб населення у житлово-комунальних чи окремо в житлових або комунальних послугах, в тому числі надання послуг з управління багатоквартирними житловими будинками та нежитловими приміщеннями, що здійснюється підприємством в якості управляючої компанії чи управителя на підставі укладених договорів або іншими передбаченими чинним законодавством способами, а також забезпечення кваліфікованого утримання і обслуговування житлового фонду, його інженерного обладнання, належного санітарного стану прибудинкових територій та отримання прибутків для задоволення на цій основі економічних і соціальних інтересів засновника та членів трудового колективу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України визначено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі. Збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснено у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, системний аналіз норм чинного законодавства щодо відшкодування шкоди свідчить про те, що предметом доказування у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири є обставини щодо: - факту залиття квартири; - особи - завдавача шкоди; - причинного зв`язку між діями завдавача та наслідками у вигляді шкоди; - вини завдавача шкоди у завданні збитків; - розміру збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири.

Відповідно до п. 1ст.1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» аварія - пошкодження, вихід з ладу, відмова, неможливість експлуатації внутрішньо будинкових систем, а також пошкодження несучих, огороджувальних та несучоогороджувальних конструкцій будівлі, які спричинили або можуть спричинити шкоду життю та здоров`ю людей, пошкодження майна, унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг споживачам.

За п.3 ст.1Закону України« Про житлово-комунальні послуги» внутрішньо будинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).

На підставі п. 1 ч. 4ст.8Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

У статті 8, п.2, ч.6 ст.8Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» передбачено, що управитель повинен вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством.

За статтею 8, п.2, ч.8 ст.8Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;

У ст.12 ЦПК України закріплено загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Конкретні доказові презумпції передбачені нормами матеріального права.

Так, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно доч.2ст. 1166ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні указаних фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд повинен всебічно і повно з`ясувати усі обставини, що складають предмет доказування, дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів окремо та всі докази у їх сукупності у порядку, передбаченому нормами ЦПК України, що відображається у судовому рішенні. Відхилення того чи іншого доказу, перевагу одного доказу над іншим має бути мотивованим.

Факт залиття нежитлового приміщення, власником якої є позивач, підтверджується актами від 11.08.2023 року та 16.08.2023 року.

Крім того на замовлення позивача 05.09.2023 року було судовим експертом Таран Олександром Сергійовичем, який внесений до Реєстру атестованих судових експертів та обізнаний про кримінальну відповідальність передбачену ст. 384 КК України, складено висновок за №566/23 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого вартість відновлювальних робіт по усуненню наслідків залиття нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , яке відбулося 11.08.2023 року та 16.08.2023 року, в нині діючих цінах на будівництво, складає 130171,00 грн.

При цьому, відповідач не спростував і не довів належними та допустимими доказами відсутність своєї вини у заподіянні шкоди, не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, тому є всі підстави для покладання на нього обов`язку відшкодувати позивачу шкоду заподіяну внаслідок залиття квартири позивача.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття нежитлового приміщення, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода завданої внаслідок затоплення нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 в розмірі 130 171,00 грн.

З приводу витрат на проведення експертиза суд зазначає.

За ст. 141 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У статті 133 ЦПК визначається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До останніх належать у тому числі ті, що пов`язані із забезпеченням доказів, вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно зі ст. 106 ЦПК учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Стаття 7-1 Закону «Про судову експертизу» регламенту, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб

В матеріалах справи наявний договір на проведення експертизи за № 566/23 та платіжне доручення № 6962 від 23.08.2023 року з призначенням платежу за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 9350,00 грн. платник ОСОБА_1 , отримувач ЕПКК ЮРЕКС ТОВ.

Виходячи звищевикладеного судстягує з відповідача на користь позивача 9 350,00 грн. витрат на проведення експертизи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 301,71 грн. - судового збору.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України, № 63566 / 00, § 23, Європейського суду з прав людини , від 18 липня 2006 року ).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4» Кропивницької міської ради» про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути із Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №4» Кропивницької міської ради» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття в розмірі 130171,00 грн.

Стягнути із Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №4» Кропивницької міської ради» на користь ОСОБА_2 1301,71грн. сплаченого судового збору та 9350,00грн. витрат на проведення експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №4» Кропивницької міської ради», місцезнаходження: вул. К. Попова, 9 к.1, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 39318529.

Повний текст рішення складено 12.11.2024 року

Суддя

Кіровського районного суду

м. Кіровограда Віталіна МОХОНЬКО