Ухвала

від 11.11.2024 по справі 619/9082/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/9082/24

провадження № 2/619/2144/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської областіКалиновська Л.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом , в якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 67,90 кв.м., житловою 34,90 кв.м. з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (в\д Революції) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, відповідно дост.13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно достатті 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні №9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першустатті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зістаттею 64 Конституції Українине може бути обмежене.

Частиною 4статті 10 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема,Цивільним процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1статті 185 Цивільного процесуального кодексу Українизаконодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦивільним процесуальним кодексом України.

Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленомуЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.

Згідно ч. 1 ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм чинногоЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідност.175 ЦПК Українипозовна заява, крім іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно достатті 392 Цивільного кодексу Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульованийЦивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Відповідно дост. 19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Вивчивши позовну заяву, приходжу до висновку, що вона подана з порушенням вимог ст. ст.175,177 ЦПК України, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 67,90 кв.м., житловою 34,90 кв.м. з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (в\д Революції) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, позивачу необхідно визначитись із змістом позовних вимог - способом захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні, оскільки згідно листа приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. від 15.10.2024 вих. №660/01-16 на усне звернення щодо оформлення спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено наступне. Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. У зв`язку з пропущенням строку для подачі заяви про прийняття спадщини, не прийняття спадщини іншими спадкоємцями, які могли б дати згоду на таке прийняття, ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду для вирішення цього питання.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»також роз`яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Тому, з огляду на зазначене позивачу (його представнику) необхідно визначитись із змістом позовних вимог відповідно до вимогЦК України.

Відповідно до п.4 ч.3ст.175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті6розділу1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Враховуючи виявлені недоліки при оформленні позовної заяви, на виконання вимог національного законодавства, а саме - частини першоїст. 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачу встановлюється строк для усунення недоліків.

Позивачу слід взяти до уваги, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та забезпечення розгляду справи у порядку, про який просить позивач, без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов`язаних із безпосереднім розглядом справи.

Суд надає позивачу максимальний з передбаченихЦПК Українистрок на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст.185ч.2,258-260,353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.

Якщо позивач (представник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. В. Калиновська