Ухвала

від 11.11.2024 по справі 619/9126/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/9126/24

провадження № 2/619/2150/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської областіКалиновська Л.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Малоданилівської селищної ради про встановлення факту проживання в спадковому будинку та про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом першої черги,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до Малоданилівської селищної ради про встановлення факту проживання в спадковому будинку та про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом першої черги.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, відповідно дост.13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно достатті 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні №9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першустатті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зістаттею 64 Конституції Українине може бути обмежене.

Частиною 4статті 10 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема,Цивільним процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1статті 185 Цивільного процесуального кодексу Українизаконодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦивільним процесуальним кодексом України.

Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленомуЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.

Згідно ч. 1 ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм чинногоЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідност.175 ЦПК Українипозовна заява, крім іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

-встанови факт його проживання з бабусею в АДРЕСА_1 разом з бабусею ОСОБА_2 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ним право власності на будинок в цілому, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом І черги після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.1, 2 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Проте, всупереч вимогам п.5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст.177 ЦПК України позивачем в позовній заяві не зазначені (і до позову не додані) докази на підтвердження його спільного проживання в АДРЕСА_1 разом з бабусею ОСОБА_2 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , як-то: показання свідків, листи ділового та особистого характеру, докази про спільне придбання майна (квитанції, чеки, правовстановлюючі документи про право власності.

Відповідно до ч.4ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності зЗаконом України «Про судовий збір».

Позовними вимогами є: встановлення юридичного факту (немайнова вимога); визнання права власності (майнова вимога).

Тобто, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч.3ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У п.12, 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» 17.10.2014 № 10 вказано у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьоюстатті 6 Закону № 3674-VIпідлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Зі змісту ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір»вбачається, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, застосовується ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір»вбачається, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, застосовується ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ЗгідноЗакону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 гривень.

Тому, за одну позовну вимоги немайнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Судовий збір за позовну вимогу майнового характеру повинен бути обрахований відповідно до ціни позовну, визначеної на момент звернення до суду та підтвердженої належними доказами по справі (цінова довідка, звіт про оцінку майна).

На підтвердження сплати судового збору позивачу необхідно надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема,Цивільним процесуальним кодексом України.

Тобто, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті6розділу1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно дост. 185 ЦПК Українивизначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.185ч.2,258-260,353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Малоданилівської селищної ради про встановлення факту проживання в спадковому будинку та про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом першої черги - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.

Якщо позивач (представник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. В. Калиновська