Рішення

від 30.10.2024 по справі 753/11243/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/11243/24

провадження № 2/753/7034/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА» (далі по тексту - позивач, ТОВ «РАДА» ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач 1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 2, ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 11 871,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «РАДА» є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_2 . Так, 01.04.2003 між ТОВ «РАДА» та ОСОБА_1 було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, предметом якого є забезпечення підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території, де знаходиться квартира, яка належить співвласнику на праві приватної власності. Співвласник в свою чергу зобов`язався не пізніше 1-го числа наступного місяця вносити плату на рахунок за надані підприємством послуги, пропорційно його частині власності в будинку і в розмірах, визначених чинним законодавством України. Таким чином, відповідачі є споживачами наданих позивачем послуг з обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території. Проте, відповідачі перестали здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, у зв`язку із чим за період з 01.11.2022 по 17.05.2024 за ними утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 10 736,80 грн. Враховуючи те, що відповідачі в добровільному порядку заборгованість не сплачують, позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

24.06.2024 до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідачів.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.06.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вищевказана ухвала суду разом з позовними заявами та доданими до них документами направлялись за зареєстрованою адресою місця проживання відповідачів 1, 2, а саме: АДРЕСА_3 , однак вказані документи повернулись на адресу суду з вказівкою у довідці про причини повернення/досилання «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на вище викладене, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про розгляд даної справи, однак, будь-яких процесуальних документів, зокрема заяв із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та письмових відзивів на позов на адресу суду ними не направлено. Крім того, від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а відтак розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «РАДА» є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 21.11.2005.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_2 .

01.04.2003 між ТОВ «РАДА» (надалі - підприємство) та ОСОБА_1 (надалі - співвласник) укладено Договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, предметом якого є забезпечення підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території, де знаходиться квартира, що належить співвласнику на праві приватної власаності, зокрема:

- адреса будинку: АДРЕСА_4 ); - № квартири: 71 секція Г; - поверх: 12; - загальна площа:77,06 кв.м.; - жила площа: 40,09 кв.м.; - кількість осіб, що мешкає в квартирі: 1. Метою договору є - забезпечення кваліфікованого, якісного та гарантованого обслуговування та поточного ремонту житлового будинку, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкової території для створення мешканцям будинку належних умов проживання (пп. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.2.4. договору, співвласник зобов`язується не пізніше 1-го числа наступного місяця вносити плату на рахунок підприємства пропорційно його частині власності в будинку і в розмірах, визначених чинним законодавством, за надані послуги, а саме: диспетчирізацію і технічне обслуговування ліфтів, вивіз побутових відходів, обслуговування будинкових вузлів обліку, їх стандартизацію і метрологію, обслуговування водостоків, люків, димовентиляційних каналів, протипожежної автоматики, внутрішніх та зовнішніх тепло- та електропроводів будинку, дезифекцію, дератизацію, послуги аварійної служби, підготовку будинку до експлуатації у зимовий період, електроенергію на роботу ліфтів, на освітлення сходових кліток, опалення місць загального користування, воду на миття та полив прибудинкової території, податок на землю, матеріальні витрати, витрати на утримання адміністративного приміщення та апарату управління Підприємства, санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування, комунальні та інші платежі, передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до пп. 5.10., 5.11. договору, термін дії цього договору складає три роки з дня його підписання. Дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його перегляд за один місяць до закінчення його дії.

02.02.2006 між ТОВ «РАДА» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено Додаток до Договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.04.2003, яким сторони дійшли згоди внести зміни до п. 1.1. договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.04.2003 та викласти його в наступній редакції: 1.1. Предметом договору є забезпечення підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території, де знаходиться квартира, що належить співвласнику на праві приватної власності, зокрема: - адреса будинку: АДРЕСА_1 ; - № квартири: 64 секція Г; - поверх: 12; - загальна площа:75,9 кв.м.; - жила площа: 39,6 кв.м.

02.02.2006 між ТОВ «РАДА» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 також укладено Додаток до Договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.04.2003, яким сторони погодили внести додаткові пункти до розділів 2 «Обов`язки сторін», 3 «Права сторін», 5 «Інші умови».

Суд зазначає, що вище вказаний договір та додатки до договору є дійсними та ніким не оспорені.

Статтею 322 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі по тексту - ЗУ «Про житлово-комунальні послуги») визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, ст. 4 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

За змістом ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно з частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Як було зазначено вище, 01.04.2003 між ТОВ «РАДА» та ОСОБА_1 укладено Договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. 02.02.2006 між ТОВ «РАДА» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено Додаток до Договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.04.2003, яким сторони внесли зміни до п. 1.1.

Суд зауважує, що вище вказаний договір неодноразово автоматично продовжувався на наступні терміни, оскільки жодна із сторін в письмовій формі не заявляла про його перегляд, як то передбачено п. 5.11 договору від 01.04.2003.

Отже, за змістом вищенаведених норм закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними.

Крім того, порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно зі ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог «Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями», які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач безперебійно надавав та надає житлово-комунальні послуги, а відповідачі в свою чергу споживають їх, однак не належним чином виконують умови Договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.03.2003, у зв`яку із чим за ними утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2022 по 17.05.2024 у розмірі 10 736,80 грн., що підтверджується наявним рахунком в матеріалах справи.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які звернення відповідачів до позивача з приводу неналежного надання їй житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, вбачається, що відповідачі зобов`язані сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

За приписами стст. 525, 526, 527, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А відповідно до ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що сума штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України становить 1 134,47 грн., що складається з 3% річних у розмірі 452,71 грн. (за період з 22.01.2023 по 17.05.2024) та інфляційної складової боргу у розмірі 681,76 грн. (за період з 22.01.2023 по березень 2024).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачами всупереч вимог ст. 81 ЦПК України не надано суду доказів щодо відсутності заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг перед позивачем.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу (ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом ТОВ «РАДА» було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. та понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Таким чином, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 8 028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись стст. 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомо, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 3, код ЄДРПОУ 30300272) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 10 736,80 грн., іфнляційну складову боргу у розмірі 681,76 грн., 3% річних у розмірі 452,71 грн., а всього 11 871,27 грн.

Стягнути з з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомо, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 3, код ЄДРПОУ 30300272) понесені судові витрати у розмірі 8 028,00 грн. по 4 014,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.

Дата складання повного тексту рішення - 30.10.2024.